Головна Головна -> Підручники -> Підручник Філософія історії ( Бойченко І.В.) скачати онлайн

Філософія історії ( Бойченко І.В.)

Філософія історії ( Бойченко І.В.)

4.2.3.7. Систематика й фізіогноміка

4.2.3.8. Культури як предмет морфології

4.2.3.9. Душа культури

4.2.3.10. Культури, що утворюють історію: основні відмітні риси

4.2.3.11. Габітус культури

4.2.3.12. Тривалість життя, етапи існування і ритм культури

4.2.3.13. Єдність філогенезу та онтогенезу

4.2.3.14. Гомологічні характеристики культур

4.2.3.15. Одночасність: версія Шпенглера

4.2.3.16. Культура і доля, цивілізація та каузальність

4.2.3.17. Історія як галузь автентичного осягнення історичного процесу: чи може вона бути наукою?

4.2.3.18. Безсмертя людини як духовної істоти

4.2.3.19. Ідея історії як символічного світу

4.2.4. Некласична цивілізаційна концепція історії Арнольда Дж. Тойнбі

4.2.4.1. Тойнбі про себе

4.2.4.2. Програма на півстоліття та її “opus magnus”

4.2.4.3. Шлях до “Дослідження історії”

4.2.4.4. Умосяжне поле історичного дослідження

4.2.4.5. Два різновиди “умосяжного поля” та основні відмінності між ними

4.2.4.6. Основні “живі” цивілізації сучасного людства

4.2.4.7. Основні цивілізації всієї історії людства

4.2.4.8. Підсумкова класифікація цивілізацій

4.2.4.9. Тойнбі, Данилевський та Шпенглер: збіги й розбіжності.

4.2.4.10. Поняття “цивілізація”: версія Тойнбі

4.2.4.11. Виклик середовища як пусковий механізм цивілізаційної трансформації примітивного суспільства

4.2.4.12. Життєдіяльність цивілізації як послідовність циклів “виклик — відповідь”

4.2.4.13. Механізм успішної відповіді цивілізації на виклик

4.2.4.14. Надлом цивілізації

4.2.4.15. Старість цивілізації: вади і зваби

4.2.4.16. Утворення світової держави як свідчення деградації та розпаду цивілізації

4.2.4.17. Занепад цивілізації: три основні стадії

4.2.4.18. Релігія як духовна субстанція цивілізованого суспільства

4.2.4.19. Циклічність і поступ у цивілізаційному процесі

Ключові поняття

Завдання і запитання

Примітки

Розділ 5. Сучасна філософія історії: від некласичної до постнекласичної парадигми 5.1. Некласична філософія історії на стадії зрілості: основні характеристики 5.1.1. Плюралізм підходів і полісемантичність понять як відмітні ознаки некласичної філософії історії

5.1.2. Комплементарність і лейтмотивність цивілізаційного та формаційного підходів у системі некласичного філософсько-історичного мислення

5.1.3. Цивілізація як поняття некласичної філософії історії: основні значення

5.1.3.1. Мультиплікативне трактування як одна з версій

5.1.3.2. Поняття “цивілізація”: розширення семантичного поля

5.1.4. Цивілізація як поняття некласичної філософії історії: основні кореляції

5.1.4.1. Цивілізація і культура: нові грані співвідношення

5.1.4.2. Цивілізація та історія: нелінійне у нелінійному

5.1.4.3. Співвідношення “дикість — варварство — цивілізація”: трактування Моргана—Енгельса

5.1.4.4. Мультиплікативний поворот як домінуюча тенденція некласичних досліджень цивілізацій

5.1.4.5. Всесвітня історія як нелінійна послідовність цивілізацій

5.1.4.6. Традиційні цивілізації: некласичие прочитання

5.1.4.7. Техногенні цивілізації: нелінійна версія

5.1.4.8. Поліморфізм постіндустріальної трансформації цивілізацій

5.1.4.9. Суперечлива природа техногенних цивілізацій

5.2. Постнекласична перспектива сучасної філософії історії 5.2.1. Постнекласичний підхід: специфіка й стан розробки

5.2.2. Що ж таке монадологічне розуміння історії? 5.2.2.1. Монада: перші фактичні розробки та термінологічне оформлення

5.2.2.2. Монада: основні значення

5.2.2.3. Трактування монади Платоном, Арістотелем, раннім платонізмом

5.2.2.4. Розуміння монади філософами європейського Відродження

5.2.2.5. Монадологія Лейбніца

5.2.2.6. Монадологічні ідеї Гете

5.2.2.7. Монадо логічна незавершеність концепцій Даниленського, Шпенглера і Тойнбі

5.2.3. Тоталлогія як інша основна версія постнекласичного розуміння історії

Ключові поняття

Завдання і запитання

Примітки

Розділ 6. Система категорій філософії історії

6.1. Філософсько-історичні категорії: загальна характеристика

6.1.1. Категорії філософії: історія вивчення 6.1.1.1. Категорії як проблема античної філософії

6.1.1.2. Уявлення про категорії у Середньовіччя та Новий час

6.1.1.3. Філософські категорії: версія Канта

6.1.1.4. Філософські категорії: версія Гегеля

6.1.1.5. Сучасні спроби визначення філософських категорій

6.1.1.6. Чисельність визначень — плутанина чи необхідність?

6.1.2. Категорії філософії історії: історична та сучасна постановка питання

6.1.2.1. Гегель про філософсько-історичні категорії

6.1.2.2. Сцієнтистська інтерпретація категорій філософії історії

6.1.2.3. Антисцієнтистське трактування філософсько-історичних категорій

6.1.2.4. Підхід декларований і фактичний

6.1.2.5. Сучасна стадія категоріальних розробок у філософії історії: комплементарність позицій

6.1.3. Філософсько-історичні категорії як форми історичної всезагальності

6.1.3.1. Дві форми загального

6.1.3.2. Загальне як однакове й загальне як ціле: аналіз їх співвідношення в історії

6.1.3.3. Категорія “історія” як засіб узагальнення та засіб рубрикації

6.1.3.4. Філософсько-історичні категорії: робоча дефініція

6.1.4. Інваріантність характеру й динамічність змісту філософсько-історичних категорій

6.1.4.1. Надособистісно-соціальний зміст категорій

6.1.4.2. Інші виміри поняття “категорії”

6.1.4.3. Інваріантність філософсько-історичних категорій

6.1.4.4. Категорії філософії історії як єдність індивідуального та суспільно-історичного

6.1.4.5. Розвиток філософсько-історичних категорій: постановка питання

6.1.4.6. Проблема розвитку категорій: урок Канта

6.2. Системогенез філософсько-історичних категорій

6.2.1. Системогенез категорій філософії історії: відмітні риси 6.2.1.1. Системогенез: термін і поняття

6.2.1.2. Аналіз філософсько-історичних категорій і парадокс цілісності

6.2.1.3. Системогенез категорій філософії історії як єдність філогенезу й онтогенезу

6.2.1.4. Філософсько-історичні категорії як щаблі, засоби і форми духовного освоєння людиною її світу

6.2.1.5. Філософські категорії та знаряддя діяльності: історія аналогії

6.2.1.6. Недооцінка проблеми системогенезу категорій філософії історії у радянській філософії

6.2.1.7. Багатоступеневий характер системогенезу філософсько-історичних категорій

6.2.1.8. Освоєння світу людиною як циклічно-поступальний процес

6.2.1.9. Категоріальні форми, що передували філософсько-історичним: категорії культури та світоглядні категорії

6.2.1.10. Категоризація “в собі ” й “для нас”

6.2.1.11. Генетична взаємозумовленість різних форм категоризації історичної дійсності

6.2.1.12. Структурне співвідношення філософсько-історичних категорій з категоріями культури й світоглядними категоріями

6.2.1.13. Послідовність світоглядних категорій як шлях людського становлення

6.2.1.14. Умови та стадії системогенезу категорій філософії історії

6.2.1.15. Становлення системи філософсько-історичних категорій як ряд категоріальних переходів

6.2.1.16. Нередукованість категоріального системогенезу до відображення каузальних зв’язків

6.2.1.17. Обернення послідовності як механізм категоріального переходу

6.2.1.19. Початок категоріального системогенезу: не “першоклітинка”, а докорінна трансформація попередньої системи знання

6.3. Категоріальний апарат філософії історії

6.3.1. Системогенез і використання: дві основні форми розвитку філософсько-історичних категорій

6.3.1.1. Співвідношення вірогідного та гіпотетичного знання в ході розвитку системи філософсько-історичних категорій

6.3.1.2. Розвиток системи філософсько-історичних категорій як подолання суперечності

6.3.2. “Система категорій” і “категоріальний апарат”: дві іпостасі категоріального ладу філософії історії

6.3.2.1. Категоріальний апарат філософії історії: онтологічний і понятійний виміри

6.3.2.2. Філософсько-історичний категоріальний апарат: період термінологічного оформлення

6.3.2.3. “Апарат” як пізнавальний засіб: початкова постановка питання П.В.Копніним

6.3.2.4. Копнін про системну та “апаратну” іпостасі категорій діалектики

6.3.2.5. Проблема категоріального апарату філософії та науки у підсумковій праці Копніна

6.3.2.6. Сучасний стан постановки та розробки проблеми співвідношення системи категорій та категоріального апарату філософи історії

6.3.2.7. Система категорій філософії історії та її категоріальний апарат: функціональний характер відмінності

6.3.2.8. Термін “апарат” — довідникова характеристика

6.3.2.9. Система категорій і категоріальний апарат: взаємозумовлююча рефлексія

6.3.2.10. Світоглядно-методологічна роль категоріального апарату філософії історії: два способи реалізації

6.3.2.11. У чому ж виявляється методологічна функція категоріального апарату філософії історії?

6.3.3. Методологічна функція філософсько-історичної категорії: механізм реалізації

6.3.3.1. Початкова і наскрізна характеристика означеного механізму: ідея

6.3.3.2. Підхід і метод: схожість і відмінність

6.3.3.4. Послідовність ланок механізму методологічного функціонування філософсько-історичної категорії

6.3.3.3. Метод: єдність підходу та принципів

6.3.3.7. Механізм методологічного функціонування категорії “цивілізація”: основні ланки

6.3.3.6. Механізм методологічного функціонування категорії “суспільно-економічна формація”: основні ланки

6.3.3.5. Нелінійний характер методологічного функціонування категорії

Примітки

Завдання і запитання

7.3. Закономірності історії: традиційний підхід 7.3.1. Колорит Просвітництва

7.2. Три ракурси розгляду закономірностей історії

7.1. Закономірності історичного процесу: постановка проблеми 7.1.1. Історичні закономірності: сучасний стан вивчення

Розділ 7. Закономірності історії своєрідність і основні виміри дії

7.3.3.3. Початкове розуміння суспільних законів

7.3.3.2. Доля як форма вираження історичної закономірності

7.3.3.1. Міфологія як форма вираження та осягнення закономірностей історії

7.3.3. Різні форми становлення закономірностей історії та зміна уявлень про них

7.3.3.1. Міфологія як форма вираження та осягнення закономірностей історії

7.3.3.2. Доля як форма вираження історичної закономірності

7.3.3.3. Початкове розуміння суспільних законів

7.3.4.3. Гегелівське трактування законів історії

7.3.4.2. Погляд західноєвропейської філософії на проблему історичних законів

7.3.4. Закони історії як характеристики людської життєдіяльності і як об’єктивна історична необхідність 7.3.4.1. Протиставлення закону як уособлення історичної необхідності пристрастям людей

7.3.4.4. Історичні закони як проблема матеріалістичного розуміння історії

7.3.4.5. Марксистське та веберівське трактування законів розвитку суспільства: порівняльний аналіз

7.3.4.8. Ще один варіант номологічної кризи

7.3.4.7. Використання історичних законів: реальне чи позірне?

7.3.4.6. Механізм використання історичних законів: основні складові

7.4.1.3. Нелінійне прочитання законів історії: версія засновників марксизму

7.4.1.2. Закони соціальної машини та закони соціального організму: версія Мішле

7.4.1.1. Романтичні витоки нелінійного розуміння законів історії

7.4. Закономірності історії: нелінійний підхід 7.4.1. Основні характеристики, грані та етапи синергетичного вивчення історичних законів

7.4.2.3. Нелінійні закони історії: діахронічний і синхронічний виміри

7.4.2.2. Нелінійні закони історій типологічна специфікація

7.4.2.1. Синергетичний поворот

7.4.2. Особливості сучасного етапу нелінійного осмислення законів історії

7.5.2.2. Людиноцентризм як закон історії: версія Паскаля

7.5.2.1. Античні витоки людиноцентричного бачення історії

7.5.2. Людиноцентризм як закон історії

7.5.1.2. Два основні виміри смисложиттєвих законів

7.5.1.1. Смисложиттєві закони історії

7.5. Закономірності історії: антропологічний підхід 7.5.1. Загальна характеристика

7.5.2.2. Людиноцентризм як закон історії: версія Паскаля

7.5.2.1. Античні витоки людиноцентричного бачення історії

7.5.2. Людиноцентризм як закон історії

7.5.1.2. Два основні виміри смисложиттєвих законів

7.5.1.1. Смисложиттєві закони історії

7.5. Закономірності історії: антропологічний підхід 7.5.1. Загальна характеристика

7.5.3.1. Перші історичні спроби виокремлення наріжного смисложиттєвого закону буття людини

7.5.3. Самопізнання й самоздійснення індивідуальної людської істоти як закон історії

7.5.3.3. Версія Лейбніца та Шефтсбері

7.5.3.2. Середньовічне трактування

7.5.3.4. Версія Сковороди

7.5.3.6. Своєрідність сучасних версій розгляду проблеми

7.5.3.5. Уроки Сковороди в світлі сучасності

Завдання та запитання

Ключові поняття

Примітки

Додаток 1. Програма курсу

Додаток 2. Плани семінарських занять

Додаток З. Теми курсових робіт

Додаток 4. Короткий словник персоналій і термінів А АВГУСТИН Аврелій (854—430)

АНАКСАГОР із Клазомен (бл. 500—428 до н.е.)

АНАКСІМАНДР з Мілета (за Аполодором, 610 — близько 540 до н.е.)

АНАКСІМЕН з Мілета (бл. 588 — бл. 525)

АНТІСФЕН із Афін (бл. 455 — бл. 360 до н.е.)

АНТРОПОГЕНЕЗ

АРІСТІПП із Кірени (бл. 435 — після 366 до н.е.)

АРІСТОТЕЛЬ СТАГІРИТ (384—322)

Б, БАЗИС І НАДБУДОВА

БЕРДЯЄВ Микола Олександрович (1874—1943)

БЕРКЛІ Джордж (1685—1753)

БОЕЦІЙ (бл. 480 — 624)

БРУНО Джордано Філіппо (1548—1600)

В, ВАСИЛЬ ВЕЛИКИЙ (330—379)

ВИКЛИК—ВІДПОВІДЬ

ВІКО Джамбаттіста (1668—1744)

ВІНДЕЛЬБАНД Вільгельм (1848—1915)

ВІНКЕЛЬМАН Іоганн Іоахім (1717—1768)

Г, ГАДАМЕР ГАНС ГЕОРГ (нар. 1900)

ГЕГЕЛЬ Георг Вільгельм Фрідріх (1770—1831)

ГЕРАКЛІТ з Ефеса (близько 554—480 до н.е.)

ГЕРДЕР Іоганн Готфрід (1744—1803)

ГЕТЕ Йоган Вольфганг (1749—1832)

ГРЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ

ГУМІЛЬОВ Лев Миколайович (1912—1992)

ГУССЕРЛЬ ЕДМУНД (1859—1938)

Д, ДАНИЛЕВСЬКИЙ Микола Якович (1822—1885)

ДЕКАРТ Рене (1596—1650)

ДІЛЬТЕЙ Вільгельм (1833—1911)

ДОСТОЄВСЬКИЙ Федір Михайлович (1821—1881)

Е, ЕПІКТЕТ (бл. 50—бл. 138)

ЕПІКУР (342—270 до н. е.)

З, ЗЕНОН з Кітіона (бл. 333—262 до н.е.)

І, ІДЕАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ

ІНСТИТУТИ СОЦІАЛЬНІ

ІСТОРІЯ

К, КАМЮ Альбер (1913—1960)

КАРНЕАД (бл. 214—129 до н.е.)

КАТЕГОРІЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ

КАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

КІНЕЦЬ ІСТОРІЇ

КОЛЛІНГВУД Робін Джордж (1889—1943)

КОНДОРСЕ Марі Жан Антуан Ніколя (1743—1794)

КОНФУЦІЙ (Кун Цю, Кун Чжунні)

КУЗАНСЬКИЙ Микола

КУЛЬТУРА

КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТИП

Л, ЛЕЙБНІЦ Готфрід Вільгельм (1646—1716)

ЛЕОНТЬЄВ Костянтин Миколайович (1831—1891)

ЛОКК Джон (1632—1704)

М, МАБЛІ Габріель Бонно де (1709—1785)

МАЛЬБРАНШ Ніколя (1638—1715)

МАРК АВРЕЛІЙ АНТОНІН (121—180)

МАРКС Карл (1818—1883)

МАТЕРІАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ

МЕНТАЛЬНІСТЬ

МОНАДА ІСТОРИЧНА

МОРЕЛЛІ

МОРФОЛОГІЯ ІСТОРІЇ

О, ОРТЕГА-і-ГАССЕТ Хосе (1883-1955)

П, ПАРМЕНІД із Елеї (за Аполодором, акме — 504—501 до н.е.)

ПІФАГОР з о. Самос (ІІ пол. VI ст. — поч. V ст. до н.е.)

ПЛАТОН (427—347 до н.е.)

ПЛОТІН (бл. 204—270)

Сторінка 2 з 3123