Головна Головна -> Підручники -> Підручник Економіка праці (Завіновська Г. Т.) скачати онлайн-> 14.2. Розроблення плану продуктивності праці

14.2. Розроблення плану продуктивності праці



Продуктивність праці є важливим трудовим показником. Від її рівня і динаміки залежать чисельність працівників, рівень і фонд оплати праці, обсяг випуску продукції тощо. Тому планування трудових показників починається з планування продуктивності праці.

Для розроблення плану продуктивності праці необхідно мати план організаційно-технічних заходів, звітний і плановий баланси робочого часу одного робітника, а також дані про втрати робочого часу у звітному періоді на основі фотографій і самофотографій робочого дня або дані табельного обліку.

Основні етапи планування продуктивності праці такі:

— аналіз рівня і динаміки продуктивності праці в попередньому періоді;

— виявлення резервів підвищення виробітку в наступному періоді;

— визначення очікуваного рівня продуктивності праці в поточному періоді;

— розроблення плану заходів щодо використання виявлених резервів;

— розрахунок ефективності кожного заходу, спрямованого на підвищення продуктивності праці;

— визначення можливого рівня продуктивності праці в плановому періоді.

Планове зростання продуктивності праці обчислюють, порівнюючи середній виробіток на одного працівника в плановому періоді з аналогічними показниками базисного періоду.

Метою аналізу продуктивності праці є оцінка рівня і динаміки планових і фактичних показників, виконання плану з виробітку на одного працюючого і на одного робітника, а також визначення зміни виробітку порівняно з попереднім періодом, установлення частки приросту випущеної продукції у результаті підвищення продуктивності праці тощо.

У процесі аналізу виявляються резерви можливого підвищення продуктивності праці в плановому періоді. Тому розроблення плану заходів, спрямованих на використання виявлених резервів, має вирішальне значення для виконання плану підвищення продуктивності праці. Успіх залежить від того, наскільки забезпечено його виконання необхідними ресурсами, які намічені виконавці, строки виконання тощо. Визначаючи вплив продуктивності праці на виконання плану виробництва, розраховують приріст обсягів продукції у результаті її зростання:

вплив продуктивності праці на виконання плану виробництва

де ?Ппр — частка приросту обсягу продукції за рахунок зростання продуктивності праці, %;

?ч — приріст чисельності працюючих, %;

?Q — приріст обсягу продукції, %.

Наступний етап аналізу — визначення впливу факторів на зростання продуктивності праці. На підприємствах широко використовуються індексний і кореляційно-регресійний методи.

Сутність першого методу полягає у виявленні впливу кожного фактору на загальний абсолютний приріст продуктивності праці.

У цьому зв’язку величину середнього виробітку можна показати у вигляді таких співмножників:

величину середнього виробітку

де П — середній річний (місячний, квартальний) виробіток продукції на одного працівника, грн;

г — середній годинний виробіток одного робітника, грн;

с — середня тривалість робочого дня, год.;

д — середня кількість робочих днів, що припадає на одного робітника, дн.;

у — частка робітників у середньообліковій чисельності працівників промислово-виробничого персоналу, осіб.

Отже, добуток середнього погодинного виробітку на середню тривалість робочого дня визначає середній денний виробіток. Перемноживши їх на середню кількість днів роботи одного робітника, одержимо середню річну (місячну, квартальну) продуктивність праці одного робітника. Перемноживши останню величину на частку робітників у середньообліковій чисельності промислово-виробничого персоналу, визначають рівень продуктивності праці на одного працюючого.

Вплив кожного окремого фактора можна визначити за формулами:

фактора г: Пг = (г1 – г0) • с1 • д1 • у1;

фактора с: Пс = г0(с1 – с0) • д1 • у1;

фактора д: Пд = г0 • с0(д1 – д0) • у1;

фактора у: Пу = г0 • с0 • д0(у1 – у0),

де символи 1 і 0 відповідно належать до звітних і базисних (планових) значень показників.

За допомогою кореляційно-регресивного аналізу продуктивності праці установлюється характер і ступінь залежності між рівнем продуктивності праці та факторами, що впливають на її величину.

Найпростіше застосування кореляційного аналізу полягає у визначенні впливу одного фактора на продуктивність праці.

Приклад.Визначити взаємозв’язок між коефіцієнтом механізації — факторна ознака х і рівнем продуктивності праці — результативна ознака у по окремих цехах машинобудівного підприємства за даними табл. 14.1.

Таблиця 14.1

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ КОЕФІЦІЄНТОМ МЕХАНІЗАЦІЇ ТА РІВНЕМ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ

Номер цеху Коефіцієнт механізації праці (х), % Продуктивність праці (у), тис. грн ху х2 у2
1 36 8,0 288 1296 64
2 34 8,4 285,6 1156 70,56
3 41 9,1 373,1 1681 82,81
4 52 10,1 525,2 2704 102,01
5 58 10,8 626,4 3364 116,64
6 61 11,1 677,1 3721 123,21
7 66 11,7 772,2 4356 136,89
8 69 12,6 869,4 4761 158,76
9 70 12,7 889 4900 161,29
10 73 13,1 956,3 5329 171,61
п = 10 560 107,6 6262,3 33268 1187,78

Для визначення ступеня щільності зв’язку розраховуємо коефіцієнт лінійної кореляції:

коефіцієнт лінійної кореляції

Коефіцієнт лінійної кореляції свідчить про те, що ступінь щільності залежності між ознаками високий, характеризується прямолінійним характером підвищення продуктивності праці і перебуває в прямій залежності від підвищення рівня механізації праці.
У зв’язку з тим, що коефіцієнт кореляції розрахований на основі невеликої кількості вихідних даних, перевіряємо його вірогідність за допомогою t-критерію Стюдента:

коефіцієнт лінійної кореляції

Оскільки величина t-критерію значно більша від 3, коефіцієнт лінійної кореляції визнано істотним.

Визначимо, як у середньому зміниться виробіток продукції на одиницю свого натурального виразу, якщо підвищиться рівень механізації праці.

Оскільки зв’язок ознак, які вивчаються, лінійний, виразимо їхню залежність рівнянням прямої:

у = а0 + а1х.

Щоб знайти невідомі параметри а0 і а1, розв’яжемо систему двох нормальних рівнянь:

рівень механізації праці

У нашому прикладі:

рівень механізації праці

За допомогою визначників розв’яжемо систему рівнянь:

рівняння

рівняння

Отже, залежність між рівнем продуктивності праці і коефіцієнтом механізації можна виразити рівнянням прямої лінії регресії:

у = 3,813 + 0,124х.

Коефіцієнт регресії а1 = 0,124 свідчить про те, що підвищення на 1 % коефіцієнта механізації праці сприяє підвищенню продуктивності праці на 0,241 тис. грн.

Визначимо коефіцієнт еластичності:

коефіцієнт еластичності

Таким чином, якщо коефіцієнт механізації праці збільшиться на 1 %, продуктивність праці підвищиться на 0,59 %.

Вивчаючи залежність продуктивності праці від низки факторів х1, х2, х3, … , хn, розв’язуємо рівняння множинної регресії:

розв’язуємо рівняння множинної регресії

Щоб визначити невідомі параметри а0, а1, а2, …, аn, розв’язуємо систему нормальних рівнянь:

розв’язуємо систему нормальних рівнянь

Багатофакторною залежністю є зв’язок між рівнем продуктивності праці у і факторами х1 і х2. Лінійне рівняння регресії матиме вигляд:

рівняння

З системи нормальних рівнянь визначаємо шукані параметри а0, а1, а2:

системи нормальних рівнянь визначаємо шукані параметри

Приклад. Денний виробіток у, кваліфікація х1, стаж роботи на даному підприємстві х2 (табл. 14.2). Визначити залежність виробітку від цих факторів.

За даними таблиці система нормальних рівнянь буде така:

система нормальних рівнянь

Розв’язання цієї системи рівнянь дає такі результати:

системи рівнянь

системи рівнянь

системи рівнянь

системи рівнянь

Звідси:

системи рівнянь

системи рівнянь

Таблиця 14.2

ЗАЛЕЖНІСТЬ ДЕННОГО ВИРОБІТКУ ВІД КВАЛІФІКАЦІЇ РОБІТНИКІВ І СТАЖУ ЇХ РОБОТИ

Табельний номер робітника Денний виробіток деталей, у,шт. Тарифний розряд,

х

Стаж

роботи,

років, х2

х х1х2 ух1 х ух2 у2
1 13 2 3 4 6 26 9 39 169
2 15 4 2 16 8 60 4 30 225
3 23 5 4 25 20 115 16 92 529
4 18 3 10 9 30 54 100 180 324
5 16 6 18 36 108 96 324 288 256
6 24 4 15 16 60 96 225 360 576
7 20 3 4 9 12 60 16 80 400
8 19 4 6 16 24 76 36 114 361
9 15 2 2 4 4 30 4 30 225
10 15 2 1 4 2 30 1 15 225
СУММ 178 35 65 139 274 643 735 1228 3290

системи рівнянь

Рівняння множинної регресії:

у = 13,9 + 0,997х1 + 0,0816х2.

Визначаємо коефіцієнт множинної кореляції, що характеризує показник ступеня щільності зв’язку, який вимірює залежність між продуктивністю праці і сукупністю факторів, що її визначають:

коефіцієнт множинної кореляції

де розрахункова продуктивність праці — розрахункова продуктивність праці, одержана підстановкою у рівняння регресії дійсних значень факторів по і-й одиниці спостереження.

Коефіцієнт множинної кореляції в нашому прикладі обчислимо за формулою:

Коефіцієнт множинної кореляції

Коефіцієнт множинної кореляції

Це свідчить про тісний зв’язок між кваліфікацією робітників, стажем роботи і денним виробітком.

У процесі розроблення плану важливо правильно визначити також очікуваний рівень продуктивності праці в поточному періоді. Це необхідно робити приблизно за півроку до початку планового періоду.

Якщо фактичний рівень виявиться нижчим очікуваного, то в плановому періоді необхідно виконати не тільки план підвищення продуктивності праці, а й невиконану частину завдання попереднього періоду. Якщо планове завдання занижене, воно не стимулюватиме колектив підприємства у використанні всіх резервів підвищення продуктивності праці.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Економіка праці (Завіновська Г. Т.)