Головна Головна -> Підручники -> Підручник Теорія держави і права (Скакун О.Ф.) скачати онлайн-> §12. Презумпції

§12. Презумпції



У правовій дійсності є феномен, який, не будучи юридичним фактом, може породжувати правовідносини. Це — презумпція.

Види презумпцій за фактом правового закріплення:

фактичні (загальножиттєві) законні
– правдоподібне знання про розвиток природи, суспільства, мислення; можуть використовуватися суб’єктами судової, слідчої діяльності без звернення до доказів – певний логічний засіб, який використовується у судовому процесі внаслідок того, що він передбачений законом або випливає із його змісту
У законі не виражені і юридичного значення не мають У законі виражені і мають юридичне значення

Ми ведемо мову про законні презумпції.

Презумпція (лат. praesumptio — припущення) — закріплене в законі припущення про наявність чи відсутність певних фактів, що мають юридичне значення.

Презумпції — важливий і досить гнучкий інструмент регулювання правовідносин, завдяки якому зникають сумніви в існуванні певного юридичного факту, оскільки в них:

–  відображаються вихідні, принципові засади прав;

–  закладений механізм реалізації цих засад. Законні презумпції бувають двох видів:

•  неспростовні презумпції — не потребують доведення, тому що не підлягають сумніву;

•  спростовні презумпції — можуть бути спростовані в результаті встановлення іншого щодо цих фактів, (див. ще про презумпції у § «Основні стадії застосування норм права»).

Види презумпцій за субординацією в правовому регулюванні та іх риси:

матеріально-правові процесуально-правові
– містять правоположення про наявність (відсутність) певного юридичного факту при існуванні інших фактів, які можуть мати відношення до іншого суб’єкта даних правовідносин або неозначеного кола осіб – виключають необхідність доказів для винесення рішення або вказують на суб’єкта, на якого покладається тягар доведення під час розгляду юридичної справи, чим встановлюється порядок застосування норм процесуального права
– служать передумовою для іс-   – мають передумовою матерінування процесуальної презумпально-правову презумпцію дії
– вступають у дію лише за доведеності умов їх застосування — завжди випливають із правової норми і розподіляють тягар доведення суворо визначено, а не приблизно
– завжди можуть бути спростовані через доказ про відсутність фактів, за наявності яких вони застосовуються – не можуть бути спростовані, якщо матеріально-правова презумпція є незаперечною

Слід зважити на те, що в більшості правових норм матеріальні і процесуальні види презумпцій тісно переплітаються.

Кожна галузь права має чималий «набір» презумпцій. Наприклад, у Цивільному кодексі України закріплено таку презумпцію, як презумпція вини. Вина визнається обов’язковою умовою для застосування заходів цивільно-правової відповідальності за порушення договірних зобов’язань або у разі заподіяння шкоди. Правда, із презумпції вини є винятки. І все ж таки загальним правилом у країнах континентальної Європи є таке: неодмінною передумовою договірної відповідальності є вина боржника.

Іншим прикладом презумпції може бути закріплена в Цивільному кодексі Російської Федерації презумпція розумності і добросовісності учасників цивільних правовідносин (ч. З ст. 10). Це означає, що: 1) операції юридичної особи, які виходять за межі її правоздатності, визнаються недійсними; 2) учасник цивільних Правовідносин визнається добросовісним, а доводити його недобросовісність має той, хто з такими діями пов’язує певні юридичні наслідки.

Щоб не виникало потреби у розширювальному тлумаченні презумпцій –ні судовому, ні доктринальному, вони повинні закріплюватися в законах і чітко формулюватися.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Теорія держави і права (Скакун О.Ф.)