Головна Головна -> Підручники -> Підручник Кредитування (Лагутін) скачати онлайн-> Фінанси Національного банку України

Фінанси Національного банку України


Статутом Національного банку України, який затверджений постановою Президії Верховної Ради України від 7 жовтня 1991 р., визначено, що майно Національного банку складається із фондів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у самостійному балансі Національного банку України (розділ VI, ст. 27).
Джерелом формування майна Національного банку є статутний фонд на момент створення банку, доходи, одержані від банківської діяльності відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.
Статутний та резервний фонди є основними фондами банку. Крім того, створюються ще фонди загального призначення.
Доходи і витрати Національного банку України обчислюються щорічно при складанні бюджету банку.
Доходи банку — це збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі припливу чи зростання активів, або зменшення зобов’язань, що зумовлюють збільшення капіталу.
Доходи Національного банку підрозділяються за такими ознаками:
І. Процентні доходи. У загальних доходах банку процентні доходи становлять найбільшу частку. Процентні доходи отримуються банком від продажу кредитних ресурсів уряду, надання комерційним банкам короткострокових і довгострокових кредитів через закриті кредитні аукціони, шляхом ломбардного їх кредитування, на підставі договорів «РЕПО». До процентних доходів належать також доходи за розміщеними строковими депозитами та вкладами, а також інші процентні доходи.
II. Комісійні доходи. Це — надходження за надані послуги системи електронних платежів (СЕП) та електронної пошти, за розрахунково-касове обслуговування банків, доходи за операціями з клієнтами НБУ, за операціями на валютному ринку та інші комісійні доходи. Це також результат від торговельних операцій з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами.
Національний банк України на ринку державних облігацій виконує функції агента Міністерства фінансів України з обслуговування випуску облігацій на первинному ринку, надає платні послуги депозитарію комерційним банкам, біржам та позабіржовим фондовим торговельним системам, як дилер на вторинному ринку державних облігацій здійснює їх придбання в інших осіб (учасників біржових торгів) і виступає їх продавцем.
Доходи від операцій на валютному ринку — це проценти за кредити, що надаються Міністерству фінансів України в іноземній валюті, надходження від депозитів, розміщених в іноземних банках та українських банках — резидентах, проценти, які нараховуються за залишками на кореспондентських рахунках НБУ.
Здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків кореспондентів та їх касове обслуговування, ведення рахунків клієнтів і банків кореспондентів — це основні банківські операції НБУ.
Відкриття, обслуговування та закриття поточних рахунків бюджетних установ та організацій, які обслуговуються в регіональних управліннях та установах НБУ, здійснюються на безоплатній основі (безкоштовно). Безкоштовно відкриваються кореспондентські рахунки комерційних банків і субкореспондентські рахунки їхніх філій, ведуться рахунки банків — кореспондентів.
На безоплатній основі здійснюється також касове обслуговування бюджетних установ та організацій, зарахування коштів на рахунки в НБУ (перекази) клієнтів, банків — кореспондентів як бенефіціантів, банків — кореспондентів для зарахування коштів на рахунки їхніх клієнтів, а також списання коштів з їхніх рахунків, здавання надлишків кас, зношених банкнот тощо.
За усі інші банківські операції та послуги визначена плата у вигляді тарифів. Тарифи затверджуються Правлінням банку і є обов’язковими для дотримання регіональними управліннями та установами НБУ.
Так, на платній основі здійснюється:
— підкріплення готівкою кас банків (крім видачі готівки підпри
ємствам зв’язку на виплату пенсій);
— ведення валютного рахунку іноземного банку — кореспондента;
— конверсія валютних коштів;
— платежі, негоціація, перевірка або прийняття та відправлення
документів;
— підтвердження та пролонгація акредитива;
видача іноземної валюти готівкою з рахунків клієнтів та кореспондентських рахунків банків — кореспондентів;
. інкасо іноземної валюти готівкою, платіжних та інших документів за дорученням клієнтів;
— купівля та продаж іноземної валюти;
— обслуговування банку — замовника, який працює безпосередньо з розрахунковою палатою в системі електронних платежів НБУ, тощо.
III. Інші операційні доходи. Це насамперед доходи від діяльності служби інкасації НБУ, яка здійснює інкасацію грошового виторгу, перевезення банкнот і монет та інших цінностей (дорогоцінних металів, каменів тощо).
Доходи обчислюються згідно з угодами з клієнтами та узгодженими з ними калькуляціями витрат.
До інших операційних доходів належать доходи за послуги, що надаються регіональними управліннями й установами НБУ, зокрема, за:
— реєстрацію банків, змін та доповнень до їхніх установчих документів, реєстрацію філій банків, змін та доповнень до їхніх положень;
— надання банкам ліцензій та дозволів їхнім філіям на здійснення банківських операцій, а також розширення ліцензій та дозволів;
— реєстрацію пунктів обміну валюти;
— оформлення ліцензії на інвестиції за кордон;
— надання ліцензій на відкриття рахунків типу «Н» та типу «П», а також доходи від проданих платіжних засобів та інші операційні доходи.
IV. Інші доходи. Ці доходи формуються від продажу ювілейних монет, випущених НБУ в обіг як засіб платежу, від продажу іншої банківської продукції: акцизних марок, сертифікатів, цінних паперів, візових етикеток, чекових книжок, розрахункових чеків та банкнотного паперу, а також від реалізації основних фондів (засобів, будівель, приладів та устаткування, комп’ютерної й обчислювальної техніки, меблів, транспортних засобів, інструментів, інвентаря тощо), що використовувалися в операційній та неопераційній діяльності банку й вивільнилися внаслідок їхнього морального зносу, модернізації та інших факторів.
V Позареалізаційні доходи Національного банку включають штрафи, пені, неустойки, отримані за господарськими операціями на основі укладених із господарюючими органами, суб’єктами підприємницької діяльності контрактів, угод, договорів, та інші позареалізаційні доходи.
Витрати Національного банку України — це зменшення економічної вигоди у звітному періоді у формі відпливу чи використання активів або виконання заборгованості, що призводить до зменшення власного капіталу.
Витрати Національного банку України поділяються за такими ознаками:
I. Процентні витрати. Вони включають витрати за отриманими Національним банком України кредитами, за строковими депозитами комерційних банків, кредитами, залученими від міжнародних організацій, та інші процентні витрати.
II. Комісійні витрати — це витрати за операціями з банками, за операціями з цінними паперами та на валютному ринку, інші комісійні витрати.
III. Адміністративні витрати. До їхнього складу належать витрати на утримання персоналу (фонд основної та додаткової заробітної плати, внески на державне соціальне страхування, інші обов’язкові нарахування на заробітну плату, матеріальна допомога та інші соціальні виплати, інші витрати на утримання персоналу), витрати на підготовку кадрів та підвищення кваліфікації.
IV. Витрати на службові відрядження.
V. Витрати на утримання основних засобів та нематеріальнихактивів. Вони пов’язані з проведенням усіх видів ремонтів та обслуговування, утримання автотранспорту, з орендною платою, лізингом та ін.
VI. Експлуатаційні та господарські витрати — включають витрати за опалення, освітлення та водопостачання, на охорону, придавання спецодягу, малоцінних та швидкозношуваних предметів, канцелярські витрати, поштово-телеграфні, витрати на зв’язок, телефонну мережу та захист інформації та ін.
VII. Амортизаційні витрати.
VIII. Витрати, пов ‘язані з випуском, перевезенням та зберіганням паперових і металевих грошей та за операціями з монетарними металами.
IX. Витрати на обслуговування платіжної системи НБУ, а саме: витрати на SWIFT і на REUTER., на обслуговування телекомунікацій та електронної пошти, на мобільний зв’язок, на реалізацію Державної програми електронних грошей тощо.
X. Інші витрати. До них належать витрати на аудит, на утримання служби інкасації, представницькі витрати, витрати на маркетинг та рекламу, на спонсорство та доброчинну діяльність, спеціальні витрати, пайова участь у будівництві житла, орендні платежі та ін.
XI. Позареалізаційні витрати. Це штрафи, пені, неустойки, сплачені за господарськими операціями, інші штрафи, пені, неустойки, що сплачені, та інші позареалізаційні витрати.
XII. Непередбачені витрати.
XIII. Сплата неосновних податків, зокрема податку на землю, акцизного збору, ПДВ, до Фонду України соціального захисту інвалідів, за нестворені робочі місця та ін.
Усі доходи й витрати банку передбачаються у кошторисі. Кошторис Національного банку України затверджується щорічно в цілому за системою НБУ та окремо за його регіональними управліннями й установами. Фінансування передбачених у кошторисі витрат здійснюється в централізованому порядку.
Одержання прибутку, як уже зазначалося, не є метою діяльності Національного банку. Однак унаслідок виконання своїх функцій НБУ може мати прибуток. Прибуток за рік враховується відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку як різниця між усіма доходами, отриманими протягом року, й усіма витратами (включаючи збитки).
Доходи НБУ, що залишаються після відрахувань до відповідних фондів та створення резервів, після закінчення календарного року надходять у дохід державного бюджету України. Це визначено Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Національний банк України має особливий статус оподаткування, а саме: його установи (крім госпрозрахункових, що оподатковуються у загальному порядку), сплачують до державного бюджету України суму перевищення валових доходів консолідованого балансу над валовими витратами та частиною валових витрат років, що передують звітному (у разі, коли вони не відшкодовані валовими доходами таких років) після закінчення фінансового року. У разі перевищення за підсумками року затверджених витрат Національного банку України над отриманими доходами дефіцит покривається за рахунок державного бюджету України.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Кредитування (Лагутін)