Головна Головна -> Підручники -> Підручник Кредитування (Лагутін) скачати онлайн-> Установлення і контроль економічних нормативів, що регламентують діяльність банків

Установлення і контроль економічних нормативів, що регламентують діяльність банків


З метою забезпечення економічних умов стійкого функціонування національної банківської системи, захисту інтересів вкладників та кредиторів комерційних банків та відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України встановлює для всіх комерційних банків такі обов’язкові економічні нормативи:
— капітал банку (НІ);
— мінімальний розмір статутного капіталу (Н2);
— платоспроможність (НЗ);
— достатність капіталу банку (Н4);
— миттєва ліквідність (Н5);
— загальна ліквідність (Н6);
— співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку (Н7);
— максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н8);
— максимальний розмір великих кредитних ризиків (Н9);
— максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств,наданих одному інсайдеру (Н10);
— максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (НІ 1);
— максимальний розмір наданих міжбанківських позик (Н12);
— норматив отриманих міжбанківських позик (Н13);
— інвестування (НІ4);
— загальна відкрита валютна позиція банку (НІ5);
— довга (коротка) відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті (НІ6);
— довга (коротка) відкрита валютна позиція у неконвертованій валюті (НІ 7);
— довга (коротка) відкрита валютна позиція у всіх банківських металах (НІ 8).
Дію зазначених економічних нормативів регламентує Інструкція «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків». Вона побудована на основі останніх вимог Базельського комітету, що включають 25 базових принципів, якими необхідно керуватися для ефективної роботи системи банківського нагляду. Ці принципи згруповані за такими розділами:
— Передумови ефективного банківського нагляду (Принцип 1).
— Ліцензування і структурування (Принципи 2-5).
— Пруденційні вимоги і регулятивні заходи (Принципи 6-15).
— Методи постійного банківського нагляду (Принципи 16—20).
— Інформаційні вимоги (Принцип 21).
— Повноваження органів банківського нагляду (Принцип 22).
— Міжнародна банківська справа (Принципи 23-25).
Принципи Базельського комітету є мінімальними вимоги до організації банківського нагляду, а тому в багатьох випадках існує необхідність доповнення їх іншими заходами, розробленими для конкретних умов і ризиків, властивих фінансовим системам окремих країн.
Для посилення контрольних функцій Національного банку України під час нагляду за діяльністю комерційних банків, забезпечення їхньої фінансової надійності, захисту інтересів їхніх вкладни-
ків та акціонерів тощо необхідно розширювати перелік економічних нормативів, які регулюють діяльність комерційних банків.
Контроль за дотриманням комерційними банками встановлених економічних нормативів здійснюється щоденно (за щоденними формами звітності) та щомісячно (на підставі форм звітності за 1 число місяця).
Обов’язкові економічні нормативи регулювання діяльності комерційних банків
Нормативи капіталу
Це — найважливіші нормативи, оскільки вони характеризують фінансову стійкість банку, його здатність виконувати більшість економічних нормативів.
Норматив капіталу комерційного банку (НІ). Капітал банку складається із суми основного капіталу (капітал 1-го рівня) та додаткового капіталу {капітал 2-го рівня) за мінусом відвернень з урахуванням основних засобів.
Під час розрахунку загальної суми капіталу, невідкоригованої на основні засоби (Кі) розмір додаткового капіталу не повинен перевищувати розміру основного капіталу.
Норматив капіталу встановлюється для функціонуючих та новостворюваних банків, зареєстрованих Національним банком України до 1 січня 1997 р. у сумі, еквівалентній 1 млн екю (євро)*, з поступовим нарощенням до 5 млн екю до 1 січня 2005 р.
Для забезпечення реальної капіталізації банківської системи України встановлюється, що залежно від розміру капітал банків поділяється на три категорії.
До 1 категоріїналежать банки, які:
— порушують, починаючи з 1 квітня 1998 р., норматив НІ;
— порушили протягом кварталу хоча б один із нормативів НЗ, Н4;
— не дотримуються порядку і строків формування загального та спеціального резерву на відшкодування можливих втрат відповідно до положення «Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків», затвердженого постановою Правління Національного банку України
від 27 березня 1998 р.
До 2 категорії належать банки, які:
— не належать до категорії 1;
— мають від’ємну різницю між сумою доходів та витрат у поточному кварталі, що дорівнює значенню технічного рахунку 5999.
До 3 категорії належать усі банки, що не входять до категорії 1 і 2.
Після відповідного рішення щодо введення такої валюти.

Комерційним банкам відповідно до встановленої їм категорії капіталу Національним банком України рекомендується ліміт розподілу капіталу.
Категорія капіталу банку визначається комерційними банками щоквартально.
У разі порушення комерційними банками нормативного розміру капіталу Національний банк України розглядає питання щодо відкликання таких пунктів ліцензії на виконання банківських операцій, як:
— ведення валютних рахунків клієнтів,
— здійснення неторговельних операцій банків;
— установлення кореспондентських відносин з іноземними банками;
— робота через кореспондентські рахунки Головного управління Національного банку України або через кореспондентські рахунки уповноваженого банку;
— здійснення операції за міжнародними торговельними розрахунками;
— операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку,
— відкриття філій на території і за межами України.
Відповідно до встановленої категорії капіталу Національний банк України рекомендує такі обмеження:
1. Банкам, капітал яких віднесено до категорії 1, не рекомендується у будь-якій формі проводити виплату дивідендів (крім виплати дивідендів власними акціями) та викуповувати власні акції (частки учасників у статутному капіталі).
2. Банкам, капітал яких віднесено до категорії 2, НБУ рекомендує обмежити виплату дивідендів (крім виплати дивідендів власними акціями) сумою, що не перевищує 50 % понаднормативного капіталу.
3. Банки, капітал яких віднесено до категорії З, виплату дивідендів можуть проводити без обмежень.
Банкам, капітал яких належить до категорії 2 та З, рекомендується проводити викуп власних акцій (часток учасників у статутному капіталі) тільки у межах зазначеного ліміту і тільки за умови, що такий викуп не призведе до порушення банком мінімального розміру статутного капіталу.
Мінімальний розмір статутного капіталу (Н2). Контролюється тільки при реєстрації комерційного банку. Його мінімальний розмір не повинен бути меншим за суму, еквівалентну 1 млн екю (євро).
Мінімальний розмір статутного капіталу новоствореного банку за участю іноземного капіталу за умови, що частка іноземного капіталу у статутному капіталі банку становить до 50 %, має бути не меншим за суму, еквівалентну 5 млн екю (євро) на день підписання установчого договору за офіційним курсом Національного банку України.
Якщо частка іноземного капіталу у статутному капіталі банку становить 50% і більше, то мінімальний розмір статутного капіталу за участю іноземного капіталу має бути не меншим від суми, еквівалентної 10 млн екю (євро) на день підписання установчого договору за офіційним курсом Національного банку України.
Норматив платоспроможності банку (НЗ). Норматив платоспроможності банку — це співвідношення капіталу банку і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику.
Співвідношення капіталу банку й активів визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, що характерні для різноманітних видів банківської діяльності.
Норматив платоспроможності (НЗ) обчислюється за формулою:
де К — капітал банку, Ар — активи банку.
Під час визначення платоспроможності банку його активи підсумовуються з урахуванням коефіцієнтів їхніх ризиків.
Нормативне значення НЗ не може бути нижчим 8 %.
Активи комерційного банку поділяються на п’ять груп за ступенем ризику вкладень та можливості втрати частини вартості.
Норматив достатності капіталу банку (Н4). Норматив достатності капіталу банку — це відношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви.
Відношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви, визначає достатність капіталу, виходячи із загального обсягу діяльності, незалежно від розміру різноманітних ризиків.
Норматив достатності капіталу банку (Н4) обчислюється за формулою:
де К — капітал, ЗА — резерви активів банку.
Нормативне значення нормативу Н4 має бути не меншим 4 %.
Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у всіх банківських металах має бути не більшим 5 %.
Під час обчислення нормативів відкритої валютної позиції враховується сума капіталу, яка зафіксована в балансі за попередній день.
Валютна позиція уповноваженого банку визначається щоденно й окремо стосовно кожної іноземної валюти.
На відкриту валютну позицію уповноваженого банку впливають такі операції:
— купівля (продаж) готівкової та безготівкової іноземної валюти, поточні та строкові операції (на умовах своп, форвард, опціон та інші), за якими виникають вимоги й зобов’язання в іноземних валютах, незалежно від способів та форм розрахунків за ними;
— одержання (виплата) іноземної валюти у вигляді доходів або видатків та нарахування доходів і видатків, які записуються на гривневих рахунках;
— купівля (продаж) основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;
— надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду,за умови, що банк має зобов’язання перед засновниками-нерезиден-тами в іноземній валюті;
— погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті (списання якої здійснюється з гривневого рахунку видатків);
— інші обмінні операції з іноземною валютою (виникнення вимог в одній валюті при розрахунках за ними в іншій валюті, в тому числі й національній, що призводить до зміни структури активів за незмінності пасивів, і навпаки).
Валютна позиція виникає на дату операції з купівлі (продажу) іноземної валюти, а також на дату нарахування доходів (видатків), зарахування на рахунки (списання з рахунків) інших доходів (видатків) та відповідно до перелічених операцій.
Уповноважений банк одержує право на відкриту валютну позицію з дати отримання ним від Національного банку України банківської ліцензії на право проведення операцій із валютними цінностями і втрачає це право з дати її відкликання Національним банком України.
Деякі типи банківських операцій великого ризику можуть не мати обмежень щодо відсотка капіталу або відсотка у загальному обсязі активів. У цьому разі комерційні банки мають право звернутися до Правління Національного банку України з клопотанням про встановлення їм індивідуальних економічних нормативів ще до того, як операція фактично буде відбуватися.
Розрахунок економічних нормативів банками проводиться для юридичної особи на підставі щоденних балансів. При цьому звітними вважаються економічні нормативи, розраховані:
— на конкретну встановлену дату;
— за щоденними розрахунками;
— за формулою середньої арифметичної.
Необхідно враховувати те, що значення всіх економічних нормативів, а також їхня кількість може змінюватися відповідно до економічних умов у країні та особливостей регулювання діяльності комерційних банків.
Заходи впливу за порушення комерційними банками економічних нормативів застосовуються диференційовано згідно зі статтею 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та з Положенням «Про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства», затвердженим постановою Правління Національного банку України від 4 лютого 1998 р.
Контроль за дотриманням економічних нормативів капіталу банку (НІ) відбувається один раз на рік.
Штрафні санкції за порушення нормативів платоспроможності (НЗ), достатності капіталу банку (Н4), ліквідності (Н5, Н6, Н7) розраховуються як середньоарифметична величина.
Штрафні санкції за порушення нормативів максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8), максимального розмі-
ру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (НІ 1), відкритої валютної позиції (НІ5, НІ6, НІ7, НІ8) застосовуються за кожним випадком порушення.
Заходи впливу за порушення економічних нормативів до комерційних банків застосовуються регіональними управліннями Національного банку України. При цьому вони обов’язково погоджуються щоразу з управлінням контролю економічних нормативів департаменту безвиїзного нагляду.
У разі неузгодження зазначеного питання між департаментом безвиїзного нагляду та регіональними управліннями Національного банку України остаточне рішення приймається Правлінням Національного банку України.
Для здійснення моніторингу діяльності комерційних банків Національний банк України (включаючи регіональні управління) проводить економічний аналіз їхньої діяльності. Основні дані для проведення аналізу містяться в обов’язкових формах звітності комерційних банків.
Форми звітності комерційних банків поділяються на щоденні та щомісячні.
До щоденних форм звітності, які контролюються департаментом безвиїзного нагляду та відповідними регіональними управліннями Національного банку України, належать:
— форма № 1Д-КБ — баланс комерційного банку,
— форма № 540 — звіт про відкриту валютну позицію.
Для розрахунку окремих економічних нормативів дані подаються разом із щоденним балансом (форма № 1Д-КБ ) за спеціальним файлом № 42. Це такі нормативи:
— максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8);
— максимального розміру великих кредитних ризиків (Н9);
— максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств,
наданих одному інсайдеру (Н10);
— максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств,
наданих інсайдерам (НІ 1).
До щомісячних форм звітності, які контролюються департаментом безвиїзного нагляду та відповідними регіональними управліннями Національного банку України, належать:
— форма № 1-КБ Баланс комерційного банку (щомісячна);
— (юрма № 611 Звіт про дотримання економічних нормативів;
— (юрма № 11 Балансовий звіт комерційного банку;
— (юрма № 301 Звіт про кредитний портфель;
— норма № 341 Звіт про залишки за депозитами;
— форма № 542 Звіт про дотримання нормативів відкритої валютної позиції.
Регіональні управління Національного банку України після перевірки щомісячних звітних даних комерційних банків (юридичних осіб) за відповідними формами завіряють їх підписом відповідальної особи і через чотири робочі дні місяця (не пізніше 15 числа), що йде за звітним, подають департаменту безвиїзного нагляду Національного банку України.
Результати економічного аналізу діяльності кожного комерційного банку та висновки щомісячно надаються регіональними управліннями Національного банку України через чотири робочі дні місяця, що йде за звітним, департаменту безвиїзного нагляду Національного банку України — до 15 числа місяця, що йде за звітним.
Висновок має містити:
— загальну оцінку фінансового стану банку;
— оцінку дотримання банком економічних нормативів;
— відомості про суми нарахованих, стягнутих або нестягнутих штрафів (у разі порушення банком економічних нормативів);
— відомості про наявність на розгляді регіонального управління
Національного банку України документів банку на збільшення статутного фонду;
— аргументовані пропозиції регіонального управління щодо подальшої діяльності банку (загальний режим роботи, режим фінансового оздоровлення, пропозиції щодо скасування режиму фінансового оздоровлення, припинення діяльності або ліквідації банку);
— основні відомості про проведені перевірки діяльності банку, а
також інформацію про те, чи порушено проти банку або його керівників і основних акціонерів справи правоохоронними органами, судовими та арбітражними інстанціями.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Кредитування (Лагутін)