Головна Головна -> Підручники -> Підручник Гроші та кредит. Навчальний посібник (Демківський А.В) скачати онлайн-> Сучасні засоби платежу

Сучасні засоби платежу


Грошовий оборот здійснюється у двох формах: готівковій і безготівковій. Рух грошей у формі готівки обслуговують банкноти, розмінні монети і паперові гроші (скарбницькі квитки) у функції засобу обігу і в ряді випадків у функції платежу. Вони забезпечують: розрахунки, що безпосередньо пов´язані з реалізацією товарів і послуг; виплату заробітної плати, пенсій, стипендій, допомоги; виплати страхових відшкодувань, оплату цінних паперів і доходів за ними; платежі за комунальні послуги тощо.

При цьому сучасні банкноти мають кредитну основу, але, потрапляючи під дію закономірностей обігу паперових грошей, здатні знецінюватися під тиском інфляції. Основними каналами емісії банкнот стали:

а) банківське кредитування господарських суб´єктів, що забезпечує зв´язок грошового обігу з динамікою суспільного продукту;

б) банківське кредитування держави у випадках банківської емісії замість державних боргових зобов´язань.

Класичні банкноти мали двояке значення: золотий запас банку і комерційні векселі. Сучасні банкноти мають лише товарне забезпечення. Первісну емісію готівки від імені держави здійснює національний банк. Кількісне співвідношення між готівкою і безготівковою формою грошових коштів постійно змінюється і характеризується тенденціями обмеження й витіснення готівки безготівковими розрахунками.

Основними причинами розвитку цього процесу стали:

1) готівкові розрахунки надто дорого коштують, тому що включають значні затрати на друкування грошових знаків, їх зберігання, транспортування й інкасацію;

2) готівкові розрахунки уповільнюють платіжний оборот, ускладнюють контроль за ним з боку суспільства, здатні породжувати тіньовий бізнес і відплив коштів за кордон;

3) збільшення готівкової маси в обігу викликає зростання чисельності працівників, що обслуговують її рух: касирів, контролерів, інкасаторів та ін.;

4) скороченню готівкового обігу сприяє впровадження електронних розрахунків і системи кореспондентських рахунків у банківській системі.

Особливої уваги потребує правильна організація руху готівки на підприємствах, величина готівкових розрахунків яких суттєво впливає на розмір грошової маси в обігу. Від неї залежить швидкість обертання грошової одиниці, стабільність грошового обігу країни і вартість касових операцій. Для підтримання суворої дисципліни на підприємствах усіх форм власності запроваджено такі обов´язкові вимоги єдиних правил готівкових платежів:

а) у касі підприємства готівкою можна утримати лише законодавчо встановлену суму, ліміт якої визначається масштабами грошово-фінансових операцій. Решта обігових коштів підприємства зберігається на розрахунковому чи поточному рахунку у банку;

б) для виплати заробітної плати підприємство отримує готівкові гроші у банку зі свого розрахункового рахунку;

в) отримати гроші у банку підприємство може лише за наявності вільного залишку коштів на розрахунковому або іншому рахунку;

г) усі надходження і видатки готівкових грошових коштів підприємство обліковує у касовій книзі. Записи в ній здійснюються негайно після отримання грошей або видачі їх за кожним ордером. Касир щоденно виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає звіт з прибутковими і видатковими документами до бухгалтерії;

д) за перевищення встановленого ліміту залишків готівки у касі, перевищення норми витрачання готівки, неповне чи несвоєчасне оприбуткування готівки в касі та за інші неврахування у безспірному порядку.

Державною контрольно-ревізійною службою проти винних застосовуються суворі покарання у вигляді штрафів.

Безготівкові розрахунки – це рух вартості без участі наявних готівкових грошей. Він здійснюється двома способами: 1) переказуванням грошових коштів з одного рахунку на інший у кредитних закладах; 2) проведенням взаємозаліків зустрічних вимог без використання готівки.

Безготівкові розрахунки, обслуговуючи господарські взаємовідносини між суб´єктами господарювання та з фінансово-кредитними закладами, поділяються на розрахунки за товарні операції, до яких належать платежі за продукцію, виконані роботи чи надані послуги, та нетоварні операціїплатежі до бюджету, погашення заборгованості за кредит, страхові платежі й інші зобов´язання. Основними принципами організації безготівкових розрахунків в Україні є:

1) обов´язковість зберігання грошових коштів на розрахункових, поточних та інших рахунках банків;

2) підприємства свої грошові платежі і розрахунки здійснюють через банки шляхом самостійного вибору форми рахунків, що закріплюється у договорах і угодах з банками;

3) платежі покупців за товарно-матеріальні цінності й послуги здійснюються через банки лише за наявності достатніх коштів на рахунках платників;

4) кошти з рахунку підприємства списуються за розпорядженням власника. Безакцептна форма списання коштів застосовується лише у виключних випадках, що встановлені законами України;

5) момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до терміну відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг;

6) зарахування коштів на рахунок отримувача, як правило, проводиться після списання відповідних сум з рахунку платника;

7) підприємства мають право вибору банків для відкриття своїх рахунків.

Грошові кошти у безготівкових розрахунках, не маючи речового виразу, існують лише у вигляді депозитів на рахунках у банках. Вони стають виконувати грошові функції лише за умов зняття з депозиту шляхом виписування таких розрахункових документів:

• платіжних доручень;

• платіжних вимог-доручень;

• чеків;

• акредитивів;

• векселів;

• платіжних вимог;

• інкасових доручень (розпоряджень). При цьому розрахункові документи, які подаються клієнтами до банку мають відповідати вимогам встановлених стандартів, мати визначені реквізити, у випадку відсутності яких документи до виконання не приймаються. Розрахункові документи можуть подаватися до банку як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахунків.

Кошти списуються з рахунку платника тільки на підставі першого примірника розрахункового документа.

Платіжне доручення – це письмово оформлене доручення клієнта до свого обслуговуючого банку про переказування вказаної суми коштів з його рахунку на користь отримувача. За допомогою платіжного доручення здійснюються розрахунки за фактично відвантажену продукцію, у порядку попередньої оплати, для переказування сум, які належать фізичним особам, за згоди сторін в інших випадках. У двосторонньому договорі вказується розмір та строки переказування коштів, періодичність звірення розрахунків і порядок проведення кінцевих розрахунків покупцем. У випадку, коли розрахунок платіжними дорученнями безпосередньо з одержувачем коштів неможливий, можуть використовуватися гарантовані банком платіжні доручення, в яких вказується конкретне підприємство зв´язку, з рахунку якого сплачуватиметься переказ.

Платіжна вимогадоручення складається одержувачем коштів і надсилається платникові. Вона становить комбінований розрахунковий документ, який складається з верхньої частини – вимоги постачальника до покупця сплатити вартість поставленої за договором продукції, і нижньої – доручення платника своєму обслуговуючому банкові переказати з його рахунку суму, проставлену в рядку “сума до оплати”. Для прискорення розрахунку рекомендується передавати її разом з розрахунковими та товарно-транспортними документами. Якщо платник відмовляється від платежу, то повинен повідомити про це безпосередньо одержувача коштів у порядку і строки, зазначені в договорі.

Чек – письмовий наказ власника поточного рахунку банкові про виплату певної суми грошей вказаній у ньому особі. Для зручності розрахунків банк може брошурувати чекові бланки по 10, 20 і 25 аркушів. Чеки фізичних осіб виготовляються й облікуються окремо. Термін дії чекової книжки – один рік, розрахункового чека фізичної особи – три місяці. Чек із чекової книжки до оплати подається протягом десяти календарних днів. Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів на окремому балансовому рахунку № 7222 «Розрахункові чекові книжки та розрахункові чеки». Водночас чек виписує клієнт банку, тому він не повністю гарантує видачу грошей. Це обмежує використання чека, тому він не став загальним засобом платежу. Крім цього, чекові розрахунки пов´язані з незручностями виписки, акцептування в банку, доставки його у банк тощо.

Акредитив – грошовий документ, за яким одна кредитна установа згідно з заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги або виплатити пред´явникові акредитиву певну суму грошей. Згідно з чинним законодавством банк-емітент може відкривати:

а) покритий акредитив, для оплати якого заздалегідь бронюються кошти платника повною сумою на окремому рахунку в банку-емітенті або в банку, що повинен виконати платіж;

б) непокритий акредитив – такий, що за браком коштів у платника гарантовано оплачується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Крім цього, акредитив буває відкличний, який може бути зміненим або анульованим банком-емітентом, і безвідкличний, зміну чи анулювання якого можна здійснити лише за згоди бенефіціара, тобто сторони, що має право на отримання коштів.

Вексель – встановленого зразку абстрактне письмово оформлене боргове зобов´язання, за яким одна сторона угоди зобов´язується заплатити іншій певну суму грошей в указаний термін. Специфічні ознаки векселя:

• законодавчо визначена форма, яка робить його універсальним і доступним всім суб´єктам грошово-розрахункових відносин;

• абстрактність. В ньому не вказується причина виникнення боргу, зазначається лише сума грошового платежу;

• безумовність і незаперечність. Дана ознака вказує, що боржник не має ніякого права відмовитись від сплати боргу;

• конкретність строку платежу. Вексель можна виписати на строк до одного року, але переважно до 90 днів. В обігу перебувають прості і переказні векселі.

Інкасові доручення застосовуються у випадках, коли банк за дорученням свого клієнта отримує гроші на основі розрахункових документів і зараховує ці кошти на його рахунки у банку. Банківська операція інкасо може передбачати й інші зобов´язання банка здійснити доручені операції.

Досить зручним способом розрахунків стало використання платіжних карток. Платіжна картка грошовий документ, що засвідчує наявність відповідної суми грошей на банківському рахунку її власника в кредитній установі. Власник пластикової картки, не використовуючи готівкові кошти, може у будь-який час здійснити платіжно-розрахункові операції в межах дебетової картки, або використати кошти понад наявної суми в межах встановленого ліміту – кредитні картки. Найвідомішими системами кредитних карток є: «Visa», «Master Card», «American express» та ін. Для електронних платежів задіяні банківські автомати, магнітні картки, картки з мікропроцесорами, термінали електронних платежів у магазинах та інших місцях масових розрахунків і домашні термінали, які діють на основі відеографії.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Гроші та кредит. Навчальний посібник (Демківський А.В)