Головна Головна -> Підручники -> Підручник Соціальна екологія (Лекції) скачати онлайн-> 3. Форми і методи екологічного навчання

3. Форми і методи екологічного навчання



Форми і методи навчання тісно пов’язані з іншими компонентами навчального курсу і є важливішою умовою організації взаємодії учителя і учнів. Визначальним фактором вибору форм і методів навчання є мета і зміст програмного матеріалу.
На етапі осмислення єдності людини зі світом природи доцільно використовувати методи і форми, які здатні актуалізувати цінностні орієнтації, усвідомити важливість екологічної проблеми, викликати емоційний стан, співчуття.
Такий стан можна створити з допомогою емоційної розповіді, вірша, показу слайдів, відвідування парку, лісу і т. і. Важливе місце тут відводиться навчальним завданням.
На етапі формування екологічної проблеми як реального протиріччя у взаємодії суспільства і природи застосовують методи, які стимулюють пізнавальну діяльність. При цьому ефективними є евристична бесіда, проблемний виклад матеріалу, диспут, виконання завдань типу “що буде, коли…”
На етапі теоретичного обґрунтування взаємодії суспільства і природи необхідно поєднувати різні форми і методи навчання (конкурси рефератів, завдання з моделювання ситуацій морального вибору: “Яким афоризмом можна виразити Ваше відношення до природи?”).
Важливе місце в обґрунтуванні взаємодії суспільства і природи займають спостереження під час екскурсій, практикумів в природі, походів. Спілкування з природою викликає емоційно значимі переживання.
Практична діяльність школярів повинна бути орієнтована на вирішення реальних місцевих екологічних проблем, проведення природоохоронних акцій (ялинка, первоцвіт, джерело і т.п.). Реальна проблема завжди захоплює школярів.
Методи навчання тісно пов’язані з методами екологічних досліджень: спостережень, вимірів, взяття проб, експериментального картування, моделювання, прогнозу і т.п.
Значна кількість прийомів і методів знаходять своє відображення у фронтальній, індивідуальній, колективній формах організації навчальної діяльності і їх поєднанні.
До фронтальної роботи звертаються при ознайомленні школярів з екологічним матеріалом, при запровадженні екологічних понять, при поясненні практичних завдань на уроці, під час екскурсії в природу.
При індивідуальній формі організації навчальної діяльності кожен школяр виконує завдання самостійно. Ця форма важлива для відпрацювання вмінь, виховання почуття індивідуальної відповідальності при прийнятті рішень (робота над рефератом, доповіддю, кросвордом і т. і.).
Важливе місце у формуванні екологічної культури мають рольові ігри, які розвивають екологічне мислення, емоційність, творчість, самостійність школярів. Цим напрацьовується соціальний досвід в прийнятті екологічно грамотних рішень. В рольовій грі присутня імітаційна модель реальної дійсності (заповідник, експедиція). Особливість рольової гри – їх міжпредметна і краєзнавча направленість.
У формуванні екологічної культури особливе місце займають дискусії. Проблемність у поєднанні з груповим обговоренням створюють ситуацію “конфлікту” ідей. Це можуть бути і міжпредметні уроки-дискусії, коли на дану проблему дивляться з різних позицій.
Робота в парах – основа для організації самостійної роботи на уроці, проведення взаємоперевірок. Особливо цінною ця форма роботи є на факультативах, практикумах, коли школярі зайняті науковими дослідженнями, працюють в польових умовах.
В останні роки при виборі методів навчання перевагу надають блочно-модульному принципу групування матеріалу. Це робота з логічно завершеними блоками навчальної інформації. Їх вибір повинен відповідати меті комплексного впливу на всі форми свідомості (інтелектуальну, емоційну, ціннісну, вольову), що створює умови для розкриття екологічних проблем і формування знань учнів.

Питання для самоконтролю
1. В чому полягає суть екологічної культури?
2. В чому особливості підходу екологічної освіти?
3. В чому полягає специфіка екологічного виховання?
4. Міжпредметна і однопредметна модель організації екологічної освіти і їх відмінності.
5. Особливості фронтальної та індивідуальної форм організації навчання.
6. Навчальна спрямованість ролевих ігор, дискусій, роботи в парах та блочно-модульного принципу групування матеріалу.

Література
1. Горелов А.А. Экология. – М.:Центр, 2000. – С. 192-208.
2. Крисоченко В.С. Екологічна культура. – К.: Заповіт, 1996. – С.13-23, 216-251.
3. Реймерс Н.Ф. Природопользование. Словарь-справочник. – М.: Мысль,1980.
4. Современные проблемы экологии /ред.А.Касьяна/. – М.:Просвещение, 1997. – 94 с.
5. Экология и учебный процесс. – К.: УМК ВО, 1990. – 100 с.
6. Царик Л,. Грубінко В. До концепції решіональної програми екологічної освіти і виховання у загальноосвітній школі/ Еколого-географічні дослідження в сучасній науці. – Тернопіль, 1999. – С. 83-84.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Соціальна екологія (Лекції)