ВИСНОВКИ



1. Грошовий ринок – це особливий сектор ринку, на якому здійснюються купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція і ціна на цей товар. Визначальний вплив зміни попиту та пропозиції грошей на ставку процента як їх ціну є свідченням підпорядкованості грошового ринку загальним закономірностям функціонування ринку взагалі.
2. Механізм грошового ринку має істотні відмінності від механізму звичайного товарного ринку: продаж грошей виступає у формі надання позичок чи купівлі особливих фінансових інструментів; купівля грошей – у формі одержання позичок чи продажу таких фінансових інструментів; попит на гроші – у формі бажання економічних суб’єктів мати у своєму розпорядженні певну масу грошей на визначену дату; пропозиція грошей – у формі запасу грошей, який економічні суб’єкти готові передати у тимчасове користування; ціна грошей – у формі процента.
3. В інституційній моделі грошового ринку виокремлюються два сектори з різним характером руху грошей – сектор прямого фінансування і сектор опосередкованого фінансування. Перевагою першого сектора є те, що безпосередній характер взаємовідносин між продавцями (кредиторами) і покупцями (позичальниками) істотно знижує їх витрати на здійснення операцій. Перевагою другого сектора є те, що участь у взаємовідносинах між кредиторами і позичальниками фінансових посередників істотно знижує ризики, пов’язані з розміщенням грошових коштів.
4. Складний механізм грошового ринку дає можливість класифікувати його за різними критеріями. Основними з них є: види Інструментів, з допомогою яких гроші переміщуються від продавців до покупців; інституційні ознаки грошових потоків; економічне призначення купівлі грошей. За першим критерієм грошо-
вий ринок поділяється на: ринок позичкових зобов’язань, ринок цінних паперів, валютний ринок; за другим критерієм – на фондовий ринок, ринок банківських кредитів, ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ; за третім критерієм – на ринок грошей і ринок капіталів. Центральне місце в структурі грошового ринку займає ринок грошей.
5. Визначальну роль у механізмі ринку грошей відіграє попит на гроші, під яким слід розуміти бажання економічних суб’єктів мати у своєму розпорядженні певний запас грошей на певний момент. Це явище залишку і має об’єктивний характер, оскільки визначається під впливом факторів, що діють у реальній економіці – зміни обсягу ВНП, рівня цін, швидкості обігу грошей, рівня процента тощо.
6. Пропозиція грошей полягає в тому запасі грошей, який економічні суб’єкти готові надати в тимчасове користування позичальникам. Це більш екзогенне явище, ніж попит на гроші. Вона формується на базі наявної маси грошей в обороті й емісійної діяльності банків. Тому банки, регулюючи пропозицію грошей, повинні орієнтуватися на зміну попиту на гроші, а не навпаки.
7. Зрівноваження попиту і пропозиції на ринку грошей визначає об’єктивний рівень ставки процента, за якого досягається стабілізація кон’юнктури цього ринку. Взаємозв’язок між попитом, пропозицією і ціною грошей на цьому ринку реалізується відповідно до загальних закономірностей функціонування ринку: попит на гроші впливає на рівень процента прямо пропорційно, а пропозиція грошей – обернено пропорційно.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Гроші та кредит - Конспект лекцій (Савлук)