Головна Головна -> Підручники -> Підручник Українська державність у ХХ столітті скачати онлайн-> РОЗДІЛ I. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ: ІДЕЇ, КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ (1900–1990 PОКИ) ГЛАВА 3. «КЛАСОКРАТИЧНА» ВЕРСІЯ

РОЗДІЛ I. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ: ІДЕЇ, КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ (1900–1990 PОКИ) ГЛАВА 3. «КЛАСОКРАТИЧНА» ВЕРСІЯ



Творення національної української державності було змістом життя та найвищою політичною цінністю для В’ячеслава Липинського (1882–1931) — видатного українського мислителя. Він жив у той час, коли ідея національної державності була на периферії політичних інтересів української інтеліґенції. Вихована на марксистських підручниках, сприйнявши народницьку та просвітницьку ідеології (важко собі уявити соціального мислителя на межі ХІХ і ХХ століть, якого оминуло б захоплення марксизмом) українська інтеліґенція бачила в державі насамперед «машину придушення», продажну і всевладну бюрократію, що всіляко пригнічує народні маси. Політичним вектором часу було гасло «земля та воля».

Коли усі були федералістами та соціалістами, Липинський виступає як самостійник та монархіст. Його політичні ідеї та переконання суперечили духові часу, творили образ романтика-утопіста, політика-ізгоя, який захищає монархію. Тоді як «проґресисти» висловлювалися за демократію та республіку, він оживлює такі поняття, як лицарська честь і гідність, коли на слуху в усіх були доцільність і утилітаризм, коли скрізь точилися розмови про свободу і рівність, він обстоював ієрархічну структуру суспільства.

Така позиція лицаря від політики призводила до того, що Липинський часто опинявся в політичній ізоляції, не знаходячи спільної мови з соціалістами, націоналістами або комуністами. Він гостро переживав невідповідність свого світогляду з модними на той час ідеями політичного істеблішменту, «потойбічність» і «нереалістичність» своїх ідеалів, ідентифікуючи себе із Дон-Кіхотом у політиці.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Українська державність у ХХ столітті