Головна Головна -> Підручники -> Підручник Гроші та кредит (Афанасьєв) скачати онлайн-> Доходи, видатки і ліквідність активів комерційних банків

Доходи, видатки і ліквідність активів комерційних банків



У різних країнах число комерційних банків істотно розрізняється. На початку 90-х років у Канаді діяло 12 комерційних банків, у Японії — більш 100, у Німеччині — більш 300, у Франції – більш 300, у США — близько 1500, у Великобританії — 12, в Індії – понад 200. У кожній країні вони відрізняються як по масштабах, так і по формах власності. Між ними йде досить тверда конкурентна боротьба за клієнтуру, у результаті чого їхньої позиції на ринку позичкового капіталу міняються. Наприклад, якщо в 1975 р. серед п’ятдесятьох найбільших комерційних банків капіталістичного світу нараховувалося 9 американських, 12 японських і 25 західноєвропейських, то в 1986 г.-уже 5 американських, 21 японський, 21 західноєвропейський.
У ході перебудови в СРСР почалося становлення комерційних банків за допомогою акціонування державних банків і створення нових кредитних установ на кооперативній і акціонерній основі. На 01.04.1991 р. уже було зареєстровано 1417 комерційних і кооперативних банків, з яких 1175 – на території Росії, а 242 — в інших республіках, у тому числі 74 комерційних банку в Україні. Їхнє число збільшувалося до фінансової кризи 1998 р.
Доходи і витрати комерційних банків. За виконання вищезгаданих операцій комерційні банки привласнюють доходи:
– відсотки, стягнуті по позичках;
– відсотки і дивіденди по капіталах, розміщеним у цінні папери;
– різні платежі, стягнуті за виконання розрахункових, довірчих і торгово-комісійних операцій;
– доходи від спекуляції цінними паперами.
Сукупність таких доходів утворює валовий доход банку. Поряд з доходами, банки несуть витрати у виді сплати відсотків по вкладах і різних витратах, зв’язаних з веденням банківської справи: заробітної плати службовців, амортизації, опалення, освітлення і ремонту приміщень, канцелярських, поштово-телеграфних і інших витрат. Тому прибуток банку дорівнює різниці його валового доходу і сплачених відсотків, а також витрат, зв’язаних з веденням банківської справи.
Для фінансової оцінки роботи комерційних банків використовується показник рентабельності, обчислювальний у трьох варіантах: як відношення прибутку до акціонерного капіталу (статутному фонду), сукупним активам і витратам банку. Більш обґрунтованим є варіант, що відкриває доступ до аналізу більшого числа факторів утворення прибутку. На масу прибутку банку впливають не тільки розмір акціонерного капіталу, але і рівень депозитних і позичкових ставок, структурні зрушення у витратах банку, обсяг і якість послуг, що робляться, зміна й активах частки позичок, що приносять високий відсоток (ступінь диверсифікованості дохідних активів). Ці й інші фактори прибутковості комерційного банку можуть бути виявлені при аналізі динаміки рентабельності, що порівнює прибуток із сукупними активами і витратами банку.
Ліквідність активів комерційних банків. Для аналізу фінансового положення комерційного банку велике значення має визначення ліквідності його активів, що оцінюється на основі вивчення балансу активів і пасивів (див. табл. 11.1). Як відомо, основним джерелом ресурсів комерційних банків є внески, що вони повинні повертати по першій вимозі вкладників чи через якийсь час після повідомлення про їхнє вилучення. Раніше прийняті внески банки повертають, насамперед, за рахунок щодня надходячих до них нових внесків. Якщо ж сума внесків, що вилучається, перевищує суму, що надходить знову, то для виплати суми перевищення вони використовують касовий резерв грошей, а при недостачі останнього — перетворюють статті зайнятих активів у готівку. У цих випадках можливість повернення внесків залежить від ліквідності банківських активів.
Ліквідність банківських активів – це здатність банку вчасно і без утрат перетворювати його зайняті активи в готівку. Ця здатність залежить від структури активів банку. По ступені ліквідності активи банку можна об’єднати в три групи: активи в безпосередньо ліквідній формі, легко і важко ліквідні активи.
Активи в безпосередньо ліквідній формі — це касовий резерв готівки і засобу на поточному рахунку в центральному банку, оскільки комерційні банки ці засоби можуть у будь-який час вилучити готівкою. Касовий резерв готівки і засобу на поточному рахунку в центральному банку є незайнятими активами комерційних банків, що не приносять їм прибутку. Тому комерційні банки намагаються тримати як активи в безпосередньо ліквідній формі мінімум своїх ресурсів. Цей мінімум необхідний для забезпечення своєчасного повернення внесків і безперебійного виконання розрахунків з іншими комерційними банками через центральний банк в умовах нормального зворотного припливу позичок і нових внесків. Звичайно касовий резерв готівки і коштів на поточному рахунку в центральному банку (без обов’язкових резервів) не перевищує 10% усіх пасивів комерційних банків.
Таблиця 11.1
Зразковий баланс активів і пасивів комерційного банку
I. АКТИВИ
1
1. Каса
2. Кошти па поточні рахунки в центральному банку
3. Рахунки банку у банках-кореспондентах
4. Дебітори банку
5. Кредити, видані клієнтам:
– короткострокові;
– середньострокові;
– довгострокові
6. Кредити, надані іншим банкам
7. Цінні папери, паї і акції, придбані банком
8. Будинки, спорудження й інші основні засоби
Баланс
II. ПАСИВИ
1. Статутний фонд
2. Резервний фонд
3. Розрахункові і поточні рахунки підприємств, організацій і кооперативів
4. Строкові вклади і депозити підприємств, організацій і кооперативів у тому числі терміном понад 1 рік
5. Внески громадян
6. Кредити, отримані у інших банків в тому числі у центральному банку
7. Прибуток
Баланс
Тому що активи в безпосередньо ліквідній формі складають відносно незначну частину позикових засобів і не завжди можуть поповнюватися за рахунок нових внесків, визначену частину позикових засобів комерційні банки повинні розміщати таким чином, щоб при необхідності їх можна було легко і без утрат перетворити в готівку, тобто визначена частина банківських активів повинна бути легко ліквідною.
З усіх зайнятих активів найбільш ліквідними є позички до запитання, облік векселів і короткострокові позички. Повернення позичок до запитання банк може зажадати в будь-який час. Облік векселів здійснюється банками щодня, і тому що векселі є короткостроковими зобов’язаннями (в основному з термінами платежу до трьох місяців), те щодня настають терміни платежу по раніше врахованих векселях. Крім того, векселя легко можна переврахувати в центральному банку. Як і по векселях, щодня настають терміни платежу по короткострокових позичках. Тому всі ці статті банківських активів поряд зі знову надходячими внесками, при недоліку останніх, служать джерелом засобів для повернення внесків. Розмір засобів, поміщених у легко ліквідні статті активів, банки визначають самі чи вони встановлюються законом.
Найменш ліквідними статтями активів комерційних банків виступають середньо- і довгострокові позички, а також інвестиції в цінні папери. Останні теоретично можуть бути завжди перетворені в готівку, однак практично таке перетворення не завжди здійснюється без утрат. Реалізація ж цінних паперів за цінами нижче цін придбання, може привести до банкрутства банку.
Ліквідність банківських активів і їхня прибутковість взаємно протилежні. Активи в безпосередньо ліквідній формі (готівка в касі і засобу на поточному кошторисі в центральному банку) зовсім не приносять прибутки, а найбільш ліквідні зайняті актини (позички до запитання) приносять найменший доход. Найбільш дохідні довгострокові позички й інвестиції в цінні папери є менш усього ліквідними статтями активів. Прагнення банків максимум засобів помістити в найбільш дохідні статті активів веде до погіршення їхньої ліквідності, що може привести до банкрутства. Банкрутство банків підриває довіру до них вкладників і тим самим ще більше ускладнює функціонування банківської системи, що представляє свого роду нервову тканину всього народного господарства. Тому, у розвитих країнах у XX в. спостерігається усе більш активне втручання держави в банківську сферу по підтримці ліквідності банківських активів. Це втручання здійснюється у формі різного роду заходів:
– уведення системи державного страхування депозитів;
– заборона інвестицій в акції й облігації промислових і торгових корпорацій;
– законодавче встановлення мінімальної норми легко ліквідних статей активів стосовно пасивів банків.
Цю же ціль переслідує і встановлення норм обов’язкових резервів комерційних банків у центральному банку.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Гроші та кредит (Афанасьєв)