Головна Головна -> Підручники -> Підручник Бухгалтерський облік в галузі народного господарства (Конспект лекцій) скачати онлайн-> Особливості обліку власного капіталу підприємств, заснованих на власності територіальних громад

Особливості обліку власного капіталу підприємств, заснованих на власності територіальних громад


Власний капітал підприємства – це частина в його активах, що залишається після вирахування його зобов’язань)73. Як засвідчила практика, особливості обліку власного капіталу підприємств комунальної власності пов’язані, перш за все, з правильним та юридично обґрунтованим розумінням організаційних і правових аспектів здійснення всіх господарських операцій, які призводять до руху і змін розміру власного капіталу юридичних осіб, які засновані на власності територіальних громад (комунальній власності).
Залежно від джерел формування власний капітал комунального підприємства можна поділити на вкладений капітал (капітал, внесений власниками підприємства -статутний) і додатково вкладений та накопичений капітал (капітал, отриманий в процесі діяльності підприємства – капітал від переоцінки, дарчий капітал, нерозподілений прибуток).
Відповідно до Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, передані в управління районних і обласних рад. Закон “Про місцеве самоврядування в Україні” визначає право комунальної власності як право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном.
Правовий статус комунального майна визначено в розділі III закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Зокрема, підставами для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб’єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. В статті 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» визначені повноваження виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад щодо управління комунальною власністю. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб’єктів. Об’єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб’єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Органи місцевого самоврядування мають право:
1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад;
2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об’єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад та передачу їх в статутну діяльність комунальних підприємств.
Власний капітал підприємств комунальної власності, як правило, не поділяється на зареєстрований і незареєстрований, оскільки сума статутного капіталу, який є внеском власника (територіальної громади міста) не визначалася в його Статуті5 і не фіксувалася при державній реєстрації, а була умовно-змінною. (В статутах деяких комунальних підприємств є перелік майна, яке передано їм на праві повного господарського відання. Крім того, деякі з них мають акти прийому-передачі майна як додаток до Статуту). Вважаємо, що у випадках створення нових комунальних підприємств чи перереєстрації вже діючих розмір статутного капіталу повинен вказуватися обов’язково.
Тому в разі збільшення або зменшення майна, що передається підприємству або вилучається у нього за рішенням відповідної ради здійснюються бухгалтерські записи по рахунку 40 “Статутний капітал”. Такими найбільш поширеними в діяльності комунальних підприємств господарськими операціями є: передача комунальному підприємству майна в господарське відання і управління для здійснення статутної діяльності, яке знаходилося на балансі інших підприємств і організацій комунальної власності або отримане територіальною громадою від підприємств державної власності/
Для відображення в бухгалтерському обліку операцій комунального підприємства, що призводять до змін власного капіталу (статутного, додаткового, неоплаченого) застосовуються рахунки 40 “Статутний капітал”, 42 “Додатковий капітал”, 46 “Неоплачений капітал” та 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки). Інші рахунки четвертого класу Плану рахунків не використовуються в практичній діяльності підприємств галузі. Складність полягає в тому, що в нормативній базі бухгалтерського обліку не урегульовані питання відображення змін статутного та додаткового капіталу комунальних підприємств. Згідно другого речення пункту 37 П(С)БО 2 в балансі комунального підприємства в статті “Статутний капітал” відображається сума фактичного внеску власника до статутного капіталу підприємства на дату складання балансу78, а не зафіксована вартість активів на дату переходу підприємства на нову систему бухгалтерського обліку і, відповідно, новий План рахунків. Ця норма дозволяє відображати операції зміни (руху) статутного капіталу як при його збільшенні, так і при зменшенні шляхом надходження або вибуття комунального майна. Але в Інструкції №
291 не передбачені по рахунку 40 “Статутний капітал” відповідні кореспонденції рахунків і не міститься будь-яких вказівок щодо застосування рахунку 46 “Неоплачений капітал”.
Наведемо в таблиці 3.15 операції з власним капіталом комунальних підприємств, включаючи ті, що відповідають вимогам Інструкції № 291 і ті, які на нашу думку, доцільні.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Бухгалтерський облік в галузі народного господарства (Конспект лекцій)