Облік податку на прибуток



Облік витрат з податку на прибуток від звичайної діяльності на основі П(С)БО та вимог податкового законодавстваПідприємства водопровідно-каналізаційного та теплового господарства є платниками податку на прибуток підприємства відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства” від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, із змінами і доповненнями. За цим Законом об’єктом оподаткування є податковий прибуток. Сума прибутку (збитку) визначається відповідно до п.4.3. статті 4 за даними податкового обліку шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на загальну суму валових витрат та амортизаційних відрахувань і відображається в Декларації про прибуток підприємства. Діюча податкова ставка податку на прибуток
встановлена в розмірі ЗО%103. Показник поточного податку на прибуток визначає податкове зобов’язання підприємства з податку на прибуток за звітний період, який розраховується і наводиться у Декларації з податку на прибуток підприємства -щоквартальному податковому звіті (до 2003 р. по рядку 41 “Податкове зобов’язання”, з 01.01.2003р. – рядок 14). Податкове зобов’язання дорівнюватиме добутку прибутку, що підлягає оподаткуванню з урахуванням балансових збитків, не компенсованих прибутками та ставки податку на прибутку. Загальна сума витрат з податку на прибуток складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов’язання і відстроченого податкового активу.
Однак, оцінка суми поточних витрат з податку на прибуток не буде повною, якщо підприємства не будуть також враховувати в розрахунках наявність тимчасових різниць між обліковим та податковим прибутком. Далі буде наведено методику оцінки впливу тимчасових різниць на суму витрат з податку на прибуток.
Згідно Інструкції № 291 на рахунку 98 “Податок на прибуток” ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій. За дебетом рахунку 98 відображається нарахована сума податку на прибуток, а за кредитом – включення цих витрат до фінансових результатів по дебету рахунку 79 “Фінансові результати”. Сума податку на прибуток від звичайної діяльності визначається від прибутку, відображеного в бухгалтерському обліку (незалежно від суми прибутку для цілей оподаткування) і відображається на субрахунку 981 “Податок на прибуток від звичайної діяльності” без зменшення на суму зменшення податку на прибуток, внаслідок обчислення податку на прибуток від надзвичайних подій. Податки на прибуток від надзвичайних подій відображаються на субрахунку 982.
В бухгалтерському обліку нарахування суми поточного податку на прибуток за звітний період і погашення зобов’язання поквартально відображається записами:
• на суму нарахованого податку
Дебет 981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності” Кредит 641 “Розрахунки за податками” (субрахунок “Розрахунки за податком на прибуток”)
• на суму сплаченого податку
Дебет 641 “Розрахунки за податками” (субрахунок “Розрахунки за податком на прибуток”) Кредит 311 “Рахунки в банках”
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов’язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності встановлено П(С)БО 17 “Податок на прибуток”104.
В пункті З П(С)БО 17 приведені значення термінів, що використовуються в ньому і є ключовими для розуміння його суті, зокрема:
• обліковий та податковий прибуток (збиток) – (далі – ОП і 1111);
• податкова база активу і зобов’язання, як оцінка активу і зобов’язання, яка використовується з метою оподаткування цього активу і зобов’язання при визначенні податку на прибуток;
• тимчасові різниці (що підлягають вирахуванню та оподаткуванню), як різниці між оцінкою активів або зобов’язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов’язання відповідно в поточному періоді;
• відстрочений податковий актив, відстрочене податкове зобов’язання та відстрочений податок на прибуток;
• поточний податок на прибуток тощо.
В Звіті про фінансові результати відображаються визнані витрати (доходи) з податку на прибуток в звітному періоді як поточний податок на прибуток (тобто задекларований) і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові зобов’язання (ВПЗ) за мінусом відстрочених податкових активів (ВПА), тобто:
Згідно Інструкції № 291 рахунок 17 “Відстрочені податкові активи” призначено для обліку суми податків на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах, внаслідок тимчасових різниць між балансовою вартістю активів і зобов’язань та оцінкою їх для цілей оподаткування або перенесення податкових збитків, які не використані для зменшення податку на прибуток в звітному році. Кінцеве сальдо по рахунку 17 відображається в рядку 60 балансу.
Рахунок 54 “Відстрочені податкові зобов’язання” – відповідно для обліку суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та оцінкою їх, яка використовується з метою оподаткування. Кінцеве сальдо по рахунку 54 відображається в рядку 460 балансу. На підприємствах комунального господарства, на жаль, не налагоджений синтетичний та аналітичний облік відстрочених податкових активів та зобов’язань за видами активів або зобов’язань, між оцінками яких для відображення в балансі та для цілей оподаткування виникла різниця.
На практиці можливі три варіанти співвідношення облікового прибутку (ОП) та податкового прибутку (1111), які в результаті дають наявність або відсутність загального відхилення. Зокрема, якщо:
1) ОП=ПП, витрати з податку на прибуток дорівнюють поточним зобов’язанням з податку і в податковому, і в бухгалтерському обліку (ідеальна ситуація). При цьому обліковий прибуток (Кт 79), що залишається після закриття доходних і витратних рахунків, дорівнює податковому, розрахованому згідно вимог податкового законодавства. Бухгалтерський запис в цій ситуації буде єдиним:
Дебет 981 – Кредит 641 (на суму облікового = податковому податку на прибуток).
2) ОП>ПП, витрати з податку на прибуток складаються з поточного податку згідно Декларації та суми відстрочених податкових зобов’язань. Бухгалтерський запис в цій ситуації буде наступним:
Дебет981 -Кредит 641 Дебет981 -Кредит 54
3) ОП<ПП, то витрати з податку на прибуток складаються з поточного податку згідно Декларації з податку на прибуток підприємства та суми відстрочених податкових активів. Бухгалтерський запис в цій ситуації буде наступним:
Дебет981 -Кредит 641 Дебет 17 – Кредит 641
Класифікація та відображення в обліку різницьНаказом Міністерства фінансів України від 29 травня 2003 р. № 363, який набув чинності з 20 червня 2003 р. були внесені зміни і доповнення до ряду П(С)БО, включаючи і П(С)БО 17 “Податок на прибуток”. Цим наказом виключено з тексту П(С)БО 17 термін про постійну різницю, оскільки за стандартом визначення витрат з податку на прибуток засновано лише на застосуванні тимчасових різниць. Тому, згадування про постійні різниці в старій редакції виявилося зайвим, так як Комітет з міжнародних стандартів фінансової звітності кілька років тому призупинив їх застосування106.
Однак на практиці з метою ціноутворення і планування прибутку спеціалісти підприємств повинні враховувати витрати, що призводять до появи різниць між обліковим і податковим прибутком підприємства або ті, які називали постійні різниці. Це обумовлено, перш за все тим, що Закон про прибуток не дозволяє відображати в складі валових деякі витрати підприємства, які мають місце в звичайній діяльності і в бухгалтерському обліку відображаються як витрати діяльності, які відшкодовуються тарифом на послуги (таблиця 3.19).
Постійні різниці можуть збільшувати або зменшувати як обліковий так і податковий прибуток і викликані статтями, які:
1) включаються до розрахунку облікового прибутку, але ніколи не можуть бути включені в розрахунок податкового прибутку;
2) включаються в розрахунок податкового прибутку, але не включаються в розрахунок облікового прибутку.
Типовими прикладами постійних різниць для комунальних підприємств є суми, які не включаються до валових витрат, тобто витрати підприємства на:
• нараховані (сплачені) штрафи, пені, неустойки;
• матеріальна допомога, не передбачена угодою сторін колективного або трудового договору та інші витрати, спрямовані на фінансування особистих потреб фізичних осіб – працівників підприємства, окрім витрат на оплату праці та соціальні відрахування;
• придбання літератури і передплату періодичних видань, не пов’язані з інформаційним забезпеченням господарської діяльності;
• частка витрат на утримання та експлуатацію об’єктів соціальної інфраструктури, включаючи об’єкти, які перебували на балансі підприємства і утримувалися ним до 01.07.97 р.);
• утримання органів управління об’єднань, які є окремими юридичними особами;
• безповоротна фінансова допомога, надана іншим підприємствам та організаціям;
• безоплатно передані активи іншим підприємствам;
• амортизація невиробничих основних фондів тощо.
Перевищення фактичних витрат в порівнянні з нормами встановленими податковим законодавством на такі цілі:
• витрати (частково 50%) на паливо-мастильні матеріали для експлуатації легкових автомобілів, витрати на його паркування і стоянку;
• підвищення кваліфікації та перепідготовка працівників;
• відрядження працівників;
• представницькі витрати підприємства (організацію і проведення прийомів, свят тощо);
• благодійні внески неприбутковим організаціям, добровільно перераховані кошти до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, організаціям роботодавців та їх об’єднанням у вигляді вступних, членських та цільових внесків тощо.
В діяльності підприємств можуть бути ситуації, коли внаслідок використання податкового правила “першої події”, різних методів і норм нарахування амортизації тощо обліковий прибуток буде більший (менший) за податковий прибуток. Це обумовлено тим, що витрати за даними бухгалтерського обліку тимчасово можуть бути менші (більші) за валові витрати; або дохід за даними бухгалтерського обліку тимчасово більший (менший) від податкового валового доходу.
Таким чином, мають місце тимчасові різниці, які є різницями між оцінкою активу або зобов’язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов’язання відповідно. Останні поділяються на:
• тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню – тимчасова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах;
• тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню – тимчасова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах.
На рис. 6 зображено класифікацію тимчасових податкових різниць.
Вплив тимчасових різниць на обліковий і податковий прибутокПроілюструємо вплив найхарактерніших тимчасових різниць, які мають місце в діяльності підприємств комунальної галузі, на величину облікового і податкового прибутку. На результати розрахунку впливають: наявність від’ємного перехідного залишку, правильність віднесення при розрахунках (обліку) валових витрат, валових доходів, активів, зобов’язань, резерву сумнівних боргів, доходів (витрат) майбутніх періодів та коригувань валових доходів (витрат) минулих періодів в поточному році тощо.
Вплив тимчасових різниць на обліковий і податковий прибуток
Тимчасові різниці
Поточні зобов’язання за розрахунками з авансів
одержаних
Дебіторська заборгованість за авансами виданими
Витрати майбутніх періодів
Амортизація основних засобів
Резерв сумнівних боргів
Забезпечення виплат відпусток, гарантійних
зобов’язань, інших витрат і платежів
Доходи майбутніх періодів
Характер впливу
Збільшують податковий прибуток
Зменшують податковий прибуток
Зменшують податковий прибуток
Змінний
Зменшує обліковий прибуток
Зменшують обліковий прибуток
Зменшують обліковий прибуток








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Бухгалтерський облік в галузі народного господарства (Конспект лекцій)