Головна Головна -> Підручники -> Підручник Державне регулювання економіки (Швайка Л. А) скачати онлайн-> -Розділ 13. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА-13.1. Склад і структура промислового виробництва та актуальні проблеми його розвитку

-Розділ 13. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА-13.1. Склад і структура промислового виробництва та актуальні проблеми його розвитку



Промислове виробництво – одна з найголовніших ланок національної економіки, яка забезпечує життєві інтереси країни, її економічну безпеку, соціальний та культурний рівень життя народу.

У промисловому виробництві України створюється близько 50 % ВВП. У галузях промисловості зайнято близько 27 % працездатного населення. На них припадає близько 33 % основних виробничих фондів.

Промисловість є активним агентом зовнішньої торгівлі України. Частка валового випуску промислової продукції в експортно-імпортному обороті країни дорівнює майже 80 % , завдяки чому країна отримує близько 2/3 валютних надходжень. Стратегічний розвиток України значною мірою залежить від місця її промислового комплексу в системі міжнародного поділу праці.

Структура промисловості України сформувалася під впливом природних та економіко-організаційних передумов розвитку продуктивних сил.

 

При характеристиці промисловості виділяють наукомісткі, високотехнологічні галузі, які визначають науково-технічний розвиток країни; матеріало-, енерго- та трудомісткі галузі.

Об´єктами державного регулювання промислового виробництва є міжгалузеві народногосподарські комплекси, кожний з яких містить ряд галузей технологічно, економічно та організаційно пов´язаних між собою.

Міжгалузевий народногосподарський комплекс – це єдина господарська система, яка включає в себе групу взаємопов´язаних галузей і забезпечує потреби народного господарства у певних видах кінцевої продукції (послуг). До складу народногосподарських міжгалузевих комплексів промислового виробництва належать: паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хіміко-лісовий, комплекс будівельних матеріалів. Частина галузей промисловості є складовими АПК, транспортного й інвестиційного комплексів та комплексу соціального розвитку.

Суб´єктами державного регулювання промислового виробництва виступають: Міністерство промислової політики, Міністерство палива та енергетики, ряд державних комітетів України – з енергозбереження, стандартизації, метрології та сертифікації.

Державне регулювання промислового виробництва здійснюють Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, в складі якого функціонують департаменти: розвитку базових галузей промисловості та виробничої інфракструктури; реалізації соціальної політики; розвитку АПК.

Незважаючи на тривалий економічний спад, підсумки останніх років дають підстави вважати, що в тенденціях промислового виробництва поступово нагромаджується позитивний досвід, який проявляється в тому, що:

1. Спостерігається підвищення порівняно з попередніми роками темпів промислового виробництва.

  1. Сповільнюються інфляційні процеси – індекс гуртових цін на промислову продукцію в 2001 р. становив 1,09 порівняно з 2,7 у 1995 р. та 8,7 у 1994 р.
  2. Має місце поступове зростання обсягів експорту промислової продукції.
  3. Намітилася тенденція поновлення господарсько-технологічних зв´язків у промисловому виробництві за новою схемою кооперування.

Оцінюючи загальну позитивну ситуацію, зазначимо, що істотного поліпшення стану промислового виробництва не відбулося. Серед чинників, які стримують процеси стабілізації виробництва, найважливішим є незадовільний стан промислових підприємств, що призводить до втрати обігових фондів, підвищує заборгованість підприємств, звужує внутрішній ринок промислової продукції, спричинює спад інвестиційної активності, обмежує можливості структурної перебудови. Розвиток промисловості України відбувається хаотично, без дотримання державних пріоритетів, відсутності продуманої державної промислової політики.

Статистичні дані свідчать про те, що структурні деформації стали ще гострішими. Замість зменшення, як того вимагає структурна перебудова, продовжує посилюватися паливно-енергетична та матеріально-сировинна орієнтація промислового виробництва, хоча тут істотний вплив мали цінові фактори (табл. 40).

Таблиця 40. Галузева структура промислового виробництва в діючих цінах, %

Галузі промисловості Роки
1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1999 2000
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Базові галузі – всього, 75,9 23,2 50,1 40,7 49,5 53,4 53,6 55,4 56,6 55,5
у тому числі:
електроенергетична 3,2 3,6 6,4 9,4 11,5 11,0 12,6 12,9 16,2 12,2
паливна 5,7 3,8 14,3 8,5 11,2 13,2 12,1 11,2 11,2 10,1
металургійна 11,0 9,9 22,7 16,8 19,9 21,8 21,6 24,7 23,8 27,4
хімічна і нафтохімічна 6,0 5,9 6,7 6,0 6,9 7,4 7,3 6,6 5,4 5,8
Інші галузі,
у тому числі:
машинобудівна і металообробна 30,7 26,4 18,6 19,8 17,0 16,1 15,0 15,4 14,1 13,2
лісова, деревообробна і целюлозно-паперова 2,9 2,9 2,2 2,6 2,4 2,2 2,2 2,0 2,2 2,3
виробництво будівельних матеріалів 3,4 3,7 3,6 4,7 4,0 3,9 3,3 3,3 3,1 2,6
легка 10,8 12,3 6,7 6,1 4,4 2,8 2,1 1,6 1,6
харчова 22,6 27,2 15,9 22,4 17,1 18,6 19,9 17,1 15,1 17,4

На початку 90-х pp. через невідповідність цін частка базових галузей становила близько 26 % , що практично дорівнювало аналогічній частці в галузевій структурі розвинутих країн. Перерахунок обсягів випуску базовими галузями за світовими цінами показав, що вона в 1990 р. склала 44-45 % , що свідчить про наявність в Україні неефективної галузевої структури.

Питома вага металургійного комплексу в 2000 р. становила понад 27 % від загального обсягу промислового виробництва, що в 5-6 разів більше, ніж у розвинутих країнах. У той же час галузі машинобудування і металообробки, які характеризують найбільш прогресивну структуру технологічного способу виробництва, мають стійку тенденцію до зменшення – з 30,7 % у 1990 р. до 13,2 % у 2000 р.

У найгіршому стані опинився сектор виробництва товарів народного споживання – легкої та харчової промисловості – спад виробництва склав близько 2-х разів.

Аналіз темпів розвитку промислового комплексу свідчить, що за останні сім років обсяг промислової продукції в цілому зменшився до 49 %, базових галузей – до 52 % порівняно з 1990 р. (табл. 41).

Таблиця 41. Динаміка випуску продукції промисловості у 1991-2000 рр. порівняно з 1990 р., %

Галузі промисловості Роки
1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000
Промисловість – всього, 95 89 82 60 52 50 49 49 51 57
у тому числі:
базові галузі 90 82 67 52 49 50 52 51 53 55
інші галузі:
хімічна і нафтохімічна 93 81 61 45 41 40 40 38 38 41
машинобудування 104 101 107 66 50 37 36 36 35 41
лісова, деревообробна і целюлозно-паперова 102 104 101 68 56 46 44 49 59 81
виробництво будівельних 101 98 83 52 38 28 23 23 23 23
легка промисловість 97 103 89 47 32 24 23 25 28 39
харчова 87 75 65 53 47 43 37 38 41 51

Обсяг промислового виробництва за останні роки зростав щорічно – на 4 % у 1999 p., 12,4 % у 2000 p., 14,2 % у 2001 p., а випуск предметів споживання – відповідно на 7,2; 24,5; 17,7 % .

Падіння обсягів промислового виробництва відбулося через втрату ринків та недостатню увагу владних структур до вітчизняного виробника, відсутність активної протекціоністської політики з боку держави та через втрату державою адміністративних та економічних важелів впливу.

Через загальний занепад виробництва і нестачу інвестиційних ресурсів набуло катастрофічного розміру фізичне спрацювання і моральне старіння промислово-виробничих фондів. У 1991-1996 pp. загалом у промисловості спрацювання основних фондів зросло від 48,7 до 57,8 % . Особливо великих розмірів набуло старіння фондів у хімічній та нафтохімічній промисловості (70,5%), чорній металургії (67,2 %), харчовій промисловості (59 %).

Змінилася динаміка і структура експорту та імпорту продукції. В табл. 42 наведені дані про обсяги експортно-імпортних операцій за окремими видами продукції машинобудування. Вони свідчать про недостатній захист внутрішнього ринку, тенденції до зменшення експорту та зростання імпорту побутової техніки й автомобілів.

Таблиця 42. Обсяги експортно-імпортних операцій за окремими видами продукції машинобудування, тис. одиниць

№ з/п Продукція Експорт Імпорт
1993 1994 1995 1993 1994 1995
1 Автомобілі: 84,0 56,1 43,3 17,2 12,6 31,5
легкові 72,3 48,7 38,7 6,2 7,8 7,9
вантажні 11,7 7,4 7,6 11,0 4,8 23,9
2 Холодильники 266,5 254,6 204,6 13,2 18,5 31,9
3 Телевізори 753,0 470,8 112,6 25,2 66,2 47,2
4 Пральні машини 56,7 39,7 6,7 15,0 15,1 73,9

Фахівці пояснюють таку тенденцію недостатньою конкурентоспроможністю українських товарів, відсутністю умов для поліпшення ринків, відсутністю послідовної політики щодо внутрішніх та зовнішніх інвесторів. Крім цього, національний виробник не захищений від зовнішньої конкуренції та не має можливості отримувати інформацію щодо розвитку конкуренції на товарних ринках.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Державне регулювання економіки (Швайка Л. А)