Головна Головна -> Підручники -> Підручник Адміністративний процес (Перепелюк В.Г.) скачати онлайн-> 14.2. Порядок вирішення апеляції

14.2. Порядок вирішення апеляції


За загальним правилом процесуальна форма присутня за умови процедур участі зацікавлених осіб у провадженні по справі. Заявник має право бути заслуханим на засіданні апеляційного органу. Проте не всі види апеляцій розглядаються за участю зацікавлених осіб. До прикладу, у випадку незгоди з висновком про не атестацію керівник навчального закладу протягом місяця з моменту отримання відповідного рішення органу управління освітою має право подати апеляцію до Міністерства освіти і науки. Міністерство протягом місяця розглядає матеріали атестації та приймає рішення.

Учасники під час вирішення справи по апеляції мають право виступати, задавати питання, давати відповіді, робити заяви, коментувати факти, що викладені в наданих матеріалах і документах. Таким правам кореспондує обов’язок давати відповіді на запитання. Цей обов’язок покладається суто на лідируючих суб’єктів провадження та представників проводу, який прийняв рішення за заявою чи/та рішення за скаргою. Конституція забезпечила право фізичних осіб на нерозголошення відомостей про себе та членів своєї родини. А в деяких апеляційних провадженнях цей принцип поширений також і на юридичних осіб”.

Порядок проведення слухань за апеляцією такий. Головуючий відкриває засідання, оголошує склад колегії та учасників розгляду апеляції. Далі йдуть: розгляд клопотань учасників про відвід будь-якого члена проводу; вирішення питання в разі необхідності про перенесення засідання; викладення доповідачем суті справи; виступ апелянта або його представника; виступ представника проводу, рішення якого оспориться; відповіді учасників на запитання членів проводу та учасників засідання; обмін думками між членами проводу, опрацювання проекту рішення та прийняття рішення шляхом голосування у закритій частині засідання.

На відміну від провадження за скаргою, у провадженні за апеляцією провід вправі додатково встановлювати обставини по справі, тобто виходити за межі кола аргументів і правових вимог учасників. До прикладу, якщо Апеляційна палата Державного департаменту інтелектуальної власності в ході засідання визначить доцільність проведення додаткового дослідження наданих джерел інформації чи обставин, що відкрилися на цьому засіданні, засідання може бути перенесено.

Висновки апеляційного органу залежно від статусу апеляційного органу можуть мати різну юридичну силу. Якщо такий орган організаційно входить до структури центрального органу виконавчої влади, або має консультативно-дорадчий характер, то висновки апеляційного органу не мають характер остаточного рішення, і подаються на розгляд і затвердження керівництву міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади. До прикладу, рішення експертно-апеляційної ради при Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва обов’язкові до розгляду Держпідприємництвом і є підставою для видання комітетом розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Можливі випадки, коли апеляційний орган організаційно відокремлений від центрального органу виконавчої влади, в системі органів якого було прийняте оспорюване рішення. Тоді його рішення є завершальним і не підлягає затвердженню. До прикладу, Апеляційна палата при Міністерстві освіти і науки України є позаструктруним органом міністерства, що діє на принципах об’єктивної істини, рівноправності та змагальності’. Хоча така “позаструктурність” не забезпечує самодостатність апеляційного органу в якості проводу у провадженні за апеляцією. Кількість членів і голова Апеляційної палати при Державному департаменті інтелектуальної власності визначаються головою Департаменту; а доповідач по апеляції призначається за погодженням із начальником Управління апеляцій Департаменту.

Слухання по апеляції складається із засідань двох типів. На відкритих засіданнях здійснюється оцінка доказів по справі за участю сторін. На закритих засіданнях члени колегіального проводу обговорюють рішення по справі. При цьому слухання за апеляцією можуть складатись із декількох засідань, роз’єднаних у часі. Це може мати місце при складності питань, порушених в апеляції. При цьому загально процесуальний принцип безпосередності в апеляційному провадженні має обмежену дію. Якщо на проміжкових засіданнях участь усіх членів апеляційного органу не обов’язкова, то на закритому засіданні при обговоренні рішення за апеляцією присутність усіх членів проводу обов’язкова. Тобто обговорювати рішення можуть і ті члени, які участі у дослідженні обставин справи не брали.

Протокол засідання проводу повинен чітко і коротко описувати суть апеляції, зміст усіх запитань, відповідей і виступів. Протокол ведеться на відкритих засіданнях, коли в ньому беруть участь зацікавлені особи. При обговоренні результатів розгляду апеляції на закритих засіданнях протокол уже не ведеться. Протокол підписується головою і всіма членами колегіального проводу.

Рішення, що приймається або затверджується за наслідками розгляду апеляції: І) рішення про обґрунтованість апеляції й обов’язок проводу за заявою, скаргою усунути допущене порушення, якщо провід визнає дії проводу у провадженні за заявою чи за скаргою неправомірними. При цьому такі дії припиняються. До прикладу, дію рішення Міністерства освіти і науки про анулювання дозволу на виробництво дисків може бути припинено його Апеляційною палатою. Апеляційний орган може також прийняти рішення, що відноситься до компетенції органу, при якому він створений. До прикладу, Апеляційна комісія органу сертифікації приймає рішення про видачу сертифікату відповідності”; 2) рішення про відмову в задоволенні апеляції, якщо провід по апеляції установить, що оспорені дії було вчинено правомірно.

Рішення апеляційного органу складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

У вступній частині рішення зазначається час його прийняття; склад проводу із зазначенням головуючого; повне найменування сторін та інших осіб, які брали участь у розгляді апеляції; відомості про предмет спору, якого стосується апеляція; дата прийняття апеляції до розгляду.

Описова частина повинна містити перелік матеріалів, що були взяті до уваги при розгляді апеляції; стисле викладення вимог апелянта, заперечення відповідача на апеляцію.

В мотивувальній частині мають бути наведені результати дослідження матеріалів апеляції та доводи, на яких фундуються висновки проводу, а також нормативні акти, якими керувався провід.

Резолютивна частина повинна містити висновок (рекомендації) проводу про задоволення або часткове задоволення апеляції або про відмову у задоволенні апеляції, строк і порядок судового оскарження прийнятого рішення. В цій частині має бути вирішене питання про покладення за загальним правилом витрат на учасника, позиція якого визнана неправомірною. Так, при задоволенні апеляції провід скасовує оспорюване рішення і у місячний термін відшкодовує апелянту його витрати, пов’язані з розглядом апеляції.

Рішення позаструтурного апеляційного органу є остаточними і приймаються від його імені, а не від імені органу управління, при якому він створений. А рішення (рекомендації) дорадчого апеляційного органу набувають чинності після його затвердження ланкою адміністративного устрою, при якій він створений.

Перегляд адміністративного рішення за апеляцією можливий тільки у разі наявності ново виявлених обставин.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Адміністративний процес (Перепелюк В.Г.)