ВИСНОВКИ



На початкових етапах реформування національної політики у багатьох учених і практиків було спрощене і хибне уявлення про сучасну ринкову економіку як про систему, що регулюється виключно ринковими механізмами, в якій роль держави зведена до мінімуму.

Однак сучасна ринкова система господарювання побудована на поєднанні державного і ринкового регулювання. У сучасних умовах держава виконує ряд дуже важливих функцій, ефективна реалізація яких є запорукою життєздатності національних економік і забезпечується здебільшого лише засобами державного впливу.

До основних функцій належать:

1.  Створення умов для забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в глобальному конкурентному середовищі.

2.  Забезпечення виконання загальнодержавних функцій – національна безпека, оборона, реалізація державних програм та ін.

3.  Запровадження єдиних і стабільних економіко-правових умов господарювання.

4.  Забезпечення ефективного соціального захисту, функціонування тих сфер, де ринкові механізми не сприяють досягненню мети (бідність, безробіття, екологічні проблеми, антикризові заходи тощо).

5.  Гарантування мінімальних стандартів рівня життя, умов для розвитку особистості.

Державне регулювання економіки – важливий елемент взаємовідносин уряду з економічними агентами, засіб вирішення практичних завдань. Механізм державного регулювання економіки всіх рівнів є складним, багатогранним і проявляється посиленням або послабленням державного втручання в економічні процеси.

Посилення державного регулювання не означає прямого втручання в економіку. Держава як регуляторна інституція покликана забезпечувати оптимальне поєднання інтересів суспільства, колективів та окремої особи. Вона повинна здійснювати координацію при збереженні саморегулювання та саморозвитку суспільства.

Державне регулювання має історичний характер і пережило декілька трансформацій. У 30-х pp. XX ст. відбувся перехід від нерегульованого ринку до кейнсіанської моделі регулювання; в 70-ті – від кейнсіанської парадигми до монетариської; зараз ведеться пошук нових парадигм регулювання і все частіше говорять про наднаціональне регулювання.

Сучасні світові тенденції в економіці справляють відчутний вплив на світове господарство й економіку окремих країн. Найчіткіше прослідковуються три головні тенденції: глобалізація, регіоналізація та гомогенізація світового господарства, які зумовлюють кардинальні зміни у механізмах регулювання національною економікою.

Сучасний стан державного регулювання економіки в Україні характеризується повільними темпами реформування, недосконалими методами і механізмами впливу держави на суб´єкти господарювання, відсутністю чітко сформульованої концепції розвитку економіки, недостатністю захисту внутрішнього ринку і вітчизняного виробника, слабкою соціальною політикою.

Наближення економіки України до світових та європейських господарських процесів вимагає поглиблення ринкових реформ, здійснення масштабних структурних перетворень, прискорення інституційних змін, легалізації тіньового сектора економіки, проведення економічної політики, спрямованої на модернізацію та раціоналізацію господарських процесів.

Ідеологія системи державного управління та регулювання має ґрунтуватися на поєднанні економічної активності та соціальної спрямованості держави. Вона сприятиме ефективному використанню виробничих ресурсів, підвищенню добробуту населення, індексу людського розвитку, включенню економіки України в сучасні цивілізаційні процеси.

Державне регулювання економіки – складний динамічний процес, тісно пов´язаний зі станом національної економіки, політичним та адміністративним устроєм країни, традиціями і зарубіжним досвідом впливу на економіку. Тому зміст, методи, форми і засоби державного регулювання економіки будуть змінюватися відповідно до суспільного розвитку. Всі ці процеси та явища потрібно враховувати при вивченні дисципліни “Державне регулювання економіки”.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Державне регулювання економіки (Швайка Л. А)