Головна Головна -> Підручники -> Підручник Професійна адаптація працівників органів внутрішніх справ (Соболєв В.О.) скачати онлайн-> 1.4. Психологічне забезпечення професійної адаптації

1.4. Психологічне забезпечення професійної адаптації


Психологічне забезпечення професійної адаптації повинно будуватися на всебічному врахуванні розглянутих показників у їхньому взаємозв’язку і взаємодії. При цьому варто виходити з принципово важливого теоретичного положення про єдність процесу психічного розвитку людини і розуміння взаємозв’язку, що виходить з цього положення, етапів професійного шляху. У будь-якому попередньому періоді укладаються ресурси і резерви наступного розвитку (Ананьєв, 1969). Процес психічного розвитку є процесом кумулятивним; у ході його результат розвитку кожної попередньої стадії, трансформуючись, певним чином включається в наступну (Брухтів, 1984).

Адаптивні можливості людини закладаються вже в дитинстві, у процесі формування її особистості, досвіду взаємодії з різноманітними людьми і колективами, досвіду успішного і неуспішного поводження в незвичних обставинах. Успішність фахового самовизначення створює базу для встановлення рівноваги між спроможностями майбутнього працівника і вимогами професії, між ціннісними орієнтаціями суб’єкта вибору професії й особливостями конкретного фахового середовища.

У процесі професійного навчання формується психологічна готовність до професійної діяльності. Психологічна готовність визначається як активно-позитивне ставлення до професії і до себе як до майбутнього професіонала

Психокорекційна робота, що проводиться з метою допомоги в становленні готовності до майбутньої професійної діяльності, повинна дозволити працівнику:

– по-перше, пізнати себе, свої індивідуальні особливості і можливості, усвідомити свої інтереси, мотиви, бажання, позбутися неправильних уявлень про себе, навчитися бути чесним із самим собою;

– по-друге, переглянути своє ставлення до себе і взяти на себе відповідальність за своє професійне становлення і розвиток, а в більш широкому плані – за весь свій життєвий шлях;

– по-третє, опанувати прийомами самовдосконалення, самоврядування і самоконтролю.

Запропоновані види психологічної корекції – інформування працівників у формі лекційних занять з основних розділів психології, консультування у формі індивідуальної бесіди і проведення активного соціального навчання студентів у формі тренінгу – диференціюються в залежності від психологічних проблем, характерних для кожного з етапів навчання.

Найперші кроки новачка на професійному шляху супроводжуються високою непевністю, дефіцитом інформації і відповідною напругою. Тому психологічне забезпечення професійної адаптації на цьому відрізку часу припускає визначення обсягу, якості і форми надання інформації про підприємство, різноманітні служби, про колектив, його структуру, традиції, групові норми, соціальні очікування щодо новачка та ін. Як правило, така інформація надходить до людини, яка адаптується, в тій чи іншій формі, у достатній або надлишковій кількості, але без усякого наукового обгрунтування. Ця проблема потребує подальшої розробки, насамперед із боку психологічних служб.

Варто подбати і про умови праці спеціаліста-початковця. Безсумнівно, у сприятливих умовах праці адаптація відбувається швидше, і також безсумнівно, що багато видів професійної діяльності ще невіддільні від складних умов її протікання, що потребують підвищених адаптаційних можливостей. Найчастіше «за традицією» новачку дістається найбільш некваліфікована або невигідна робота, найтемніший куток у робочому приміщенні, тому що він кращого «ще не заслужив». Такий підхід до молодого спеціаліста істотно знижує ефективність його адаптації. Ставлення до новачка з боку колективу і його керівника – спеціальне питання, що потребує уваги соціальної психології в теоретичному плані і психологічної служби в плані практичному.

Потреба в досягненнях, рівень домагань, самооцінка – усі ці найважливіші показники професійної адаптації піддаються керуванню, головним важелем якого служить психологічно вивірене сполучення санкції за невдачу і нагороди за успіх. Дослідження Ю.М.Орлова (1984) і його працівників, проведені у робочих, наукових і студентських колективах, переконливо довели, що коли емоційне значення заохочення за успіх сильніше від емоційного значення покарання за невдачу, то поступово відбувається формування і посилення прагнення до успіху. Якщо ж покарання за невдачу емоційно більш значиме, ніж заохочення за успіх, то поступово формується прагнення уникати невдачі. Ю.М.Орлов підкреслює значення ставлення до працюючого, до його праці з боку інших людей, у спільній діяльності, з боку адміністрації, громадських організацій і товариства в цілому. Головним пунктом цих відносин є система оцінки результатів праці в широкому смислі. Чим більш вдосконалішою є така система, тим більше можливостей у працівника бачити, як відбивається його особистість у тому, що ним зроблено (Орлов, 1984).

Для професій, що пред’являють підвищені вимоги до емоційної усталеності, до спеціальних спроможностей, що потребують толерантності до тих або інших чинників середовища (наприклад, до таких, як соціальна ізоляція), необхідний психологічний професійний добір, у результаті якого істотно знижується можливість неефективної адаптації або різких проявів дезадаптації. І все ж головні засоби психологічного забезпечення професійної адаптації – психологічне просвітництво, що озброює людину засобами самооптимізації, індивідуальне психологічне консультування і різноманітні форми психологічного тренінгу.

Найближче завдання практичної психології – довести розробку засобів психологічного забезпечення професійної адаптації до рівня технологій.

.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Професійна адаптація працівників органів внутрішніх справ (Соболєв В.О.)