Головна Головна -> Підручники -> Підручник Економіка аграрних підприємств (Андрійчук В.Г.) скачати онлайн-> 8.3. Методика паювання сільськогосподарських угідь

8.3. Методика паювання сільськогосподарських угідь



Паювання земель колективної власності без виділення земельної ділянки в натурі стало одним з ключових етапів земельної реформи, оскільки відкривало реальні можливості реструктуризації КСП і створення на їх базі нових типів аграрних підприємств , що працюють на засадах приватної власності . Воно здійснювалося на добровільних засадах відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва (від 10.11.1994 р.) та «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (від 8.08.1995 р.), а також рішенням трудових колективів таких суб’єктів господарювання.

Основне завдання паювання землі полягало у визначенні розміру земельного паю (частки) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без означення (виділення) цих паїв на місцевості. Право на земельну частку мають члени вказаних підприємств, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в них і залишалися їх членами. Загальними зборами кожного підприємства, землі якого розпайовувалися, утворювалася комісія із числа працівників, яка здійснювала всю роботу по визначенню кола суб’єктів земельних відносин і розміру земельних часток. Результати паювання землі набувають чинності після затвердження їх районною державною адміністрацією.

Методикою паювання сільськогосподарських угідь, що розроблена спеціалістами Держкомзему України, передбачається визначення вартості земельного паю і його розміру у кадастрових гектарах. Вартість земельного паю по підприємству (Взп) обчислюють з виразу:

Взп = Гоз : Чп,

де Гоз — грошова оцінка сільськогосподарських угідь, що підлягають паюванню, грн; Чп — чисельність пайовиків, які мають право на земельний пай.

Для визначення розміру земельного паю у кадастрових гектарах спочатку потрібно розрахувати середню грошову оцінку гектара сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству (Сго) за формулою:

Сго = Гоз : Псг,

де Псг — площа сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність підприємству. Звідси розмір земельного паю в умовних кадастрових гектарах обчислюють з виразу:

Ркг = Взп : Сго.

Цей показник в цілому по господарству збігається з кількістю фізичних гектарів, які припадають на одного пайовика — суб’єкта земельних відносин. Тобто повинна витримуватися рівність:

Ркг = Кфг,

де Кфг — кількість фізичних гектарів сільськогосподарських угідь на одного пайовика:

КФГ = Псг : Чп.

Кожному члену КСП, сільськогосподарського виробничого кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства після затвердження результатів паювання районна державна адміністрація видавала сертифікат на право на земельну частку (пай) без виділення його в натурі. Розпайовані таким способом землі є спільною частковою власністю суб’єктів земельних відносин.

Важливо зазначити, що власники сертифікату на право на земельну частку (пай) можуть передати право на них в оренду, спадщину, дарувати, обмінювати і головне — безперешкодно отри-мати свою земельну частку в натурі з одночасною видачею на неї Державного акта на право власності. Такі великі права власників сертифікатів відкривають широкий простір селянам для вибору сфери прикладання своєї праці: вони мають можливість, об’єднуючи свої земельні і майнові паї, створювати нові типи приватних підприємств (ТОВ, кооперативи, командитні товариства, приватні підприємства тощо), передавати їх в оренду цим структурам, виділити земельну ділянку в натурі і створити фермерське господарство або приєднати її до свого особистого (підсобного) господарства без створення юридичної особи.

У 2001 р. сертифікати на право на земельну частку (пай) отримали 6,4 млн селян. Водночас набув прискорення процес заміни вказаних сертифікатів на Державні акти на право приватної власності на землю.

При виділенні земельних паїв у натурі (на місцевості) потрібно пам’ятати, що через різну якість земельних ділянок у загальному масиві розпайованих земель фізичний розмір виділеної в натурі земельної частки, як правило, не збігатиметься з кількістю умовних кадастрових гектарів, зазначених у сертифікаті на право на земельну частку (пай). Для визначення розміру земельного паю на місцевості (Здн) можна скористатися формулою:

Здн = Взп : Год,

де Год — грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь відповідної земельної ділянки (поля сівозміни), яка відводиться під виділення земельної частки в натурі.

Як видно з наведеної формули, при виділенні земельної ділянки на місцевості її площа на гірших за якістю землях буде більшою порівняно з кількістю умовних кадастрових гектарів, зазначених у сертифікаті, а на кращих за якістю землях — меншою. Але за всіх обставин загальна вартість виділеної земельної ділянки, незалежно на якому за якістю масиві вона виділяється, залишається однаковою, тобто дорівнює вартості земельного паю по підприємству.

Середній розмір земельного паю по Україні становить 4,2 га сільськогосподарських угідь і коливається від 1,1—1,5 га в західних областях України до 7,0—7,9 га в південних. Це — досить великі розміри земельних ділянок і нерідко вони навіть перевищують розміри багатьох фермерських господарств окремих країнах Західної Європи.

Таким чином, здійснене паювання земель за наведеною організаційною і методичною схемою — це досягнення земельної реформи, оскільки вдалося поєднати економічну доцільність такого паювання із соціальною справедливістю. Адже земля, нарешті, передана у власність тим, хто на неї працює. Саме тому вдалося уникнути на селі соціальної напруги. Варто звернути увагу і на ту обставину, що без успішного паювання земель сільськогосподарського призначення не можна було б реалізувати на практиці Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 3 грудня 1999 р.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Економіка аграрних підприємств (Андрійчук В.Г.)