Головна Головна -> Підручники -> Підручник Національний банк і грошово-кредитна політика (А.М. Мороза М.Ф. Пуховкіної) скачати онлайн-> 2.4. Економічні засади діяльності Національного банку України

2.4. Економічні засади діяльності Національного банку України



Національний банк України є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених чинним законодавством випадках — також за рахунок Державного бюджету України. Він має відокремлене майно, що є об’єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

НБУ не відповідає за зобов’язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов’язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов’язання. Водночас Національний банк України не відповідає за зобов’язаннями інших банків, а останні — за зобов’язаннями НБУ, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов’язання.

Майно НБУ формується за рахунок статутного капіталу, доходів, одержаних від банківської діяльності відповідно до Закону України «Про Національний банк України», а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Статутний капітал НБУ є державною власністю, його розмір становить 10 млн грн. Розмір статутного капіталу може бути збіль­шений за рішенням Ради Національного банку. Джерелами фор­мування статутного капіталу НБУ є доходи, визначені в його кошторисі, а за необхідності — Державний бюджет України.

Доходи та витрати НБУ обчислюються щорічно при складанні кошторису його доходів та витрат. Доходи банку — це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які ведуть до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок вкладів власників). Витрати банку — це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками). Зауважимо, що НБУ самостійно встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями та послугами.

Доходи Національного банку України можна розподілити на такі види:

1. Процентні доходи, тобто доходи, отримані банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку, розміри яких обчислюються пропорційно часу і сумі активу. У доходах НБУ процентні доходи становлять найбільшу частку. До процентних доходів належать доходи за:

― розміщеними коштами до запитання та строковими депозитами, а також коштами за рахунками в МВФ;

― кредитами, що надані уряду, банкам та іншим позичаль-
никам;

― цінними паперами в торговому портфелі НБУ, портфелі на продаж та в портфелі до погашення;

― інші процентні доходи.

2. Комісійні доходи — це доходи за наданими послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу чи є фіксованою. До них належать:

― комісійні доходи за операціями з цінними паперами та операціями на валютному ринку; комісійні доходи за кредитами, що надані банкам та іншим позичальникам, та за операціями з іншими фінансовими інструментами;

― комісійні доходи за послуги СЕП та електронної пошти, за розрахунково-касове обслуговування банків, включаючи доходи від діяльності інкасаторської служби, за наданими консультаційними та іншими послугами;

― інші комісійні доходи.

3. Результати від торговельних операцій — це результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів. Це насамперед результати від продажу цінних паперів та інвестицій, що не оформлені цінними паперами; від торгівлі іноземною валютою, банківськими металами та іншими фінансовими інструментами.

4. Результати переоцінки цінних паперів та інвестицій, що не оформлені цінними паперами. Ці результати (прибуток чи збиток) формуються під час переоцінки цінних паперів та інвестицій, що не оформлені цінними паперами, під час кожної зміни їх ринкової вартості.

5. Інші операційні доходи. Ці доходи формуються, зокрема, від: продажу пам’ятних та ювілейних монет, іншої нумізматичної продукції, а також іншої банківської продукції; продажу платіжних засобів; реєстрації та видачі ліцензій; управління кредитними лініями; інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні компанії.

6. Доходи за внутрішньобанківськими операціями включають доходи від операцій з територіальними управліннями та іншими установами НБУ. Це насамперед доходи від реалізації банкнот і монет, захищеного паперу та іншої банківської продукції, а також від надання послуг.

7. Неопераційні доходи Національного банку України включають позареалізаційні доходи (штрафи, пені, неустойки, що отримані банком, інші позареалізаційні доходи); доходи від продажу основних засобів, інших матеріальних і нематеріальних активів та запасів матеріальних цінностей; отриману допомогу
тощо.

8. Зменшення резервів. Це насамперед зменшення резервів за активами та нарахованими доходами, надходження за боргами, що списані в збитки.

9. Непередбачені доходи — це доходи, що виникають у результаті надзвичайних подій, мають одноразовий характер, не повторюються по суті та визнаються за фактом події.

Витрати Національного банку поділяються на такі види:

1. Процентні витрати — це витрати за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що залучені банком, суми яких обчислюються пропорційно часу і сумі зобов’язань. Вони включають витрати, пов’язані з депозитами (до запитання та строковими) й операціями з МВФ; кредитами, отриманими НБУ; простими векселями, ощадними (депозитними) сертифікатами та з іншими цінними паперами власного боргу, що емітовані НБУ; інші процентні витрати.

2. Комісійні витрати — це витрати за отриманими послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі зобов’язання чи є фіксованою. До них належать: комісійні витрати за операціями з цінними паперами; комісійні витрати за отриманими кредитами; комісійні витрати за операціями на валютному ринку та за операціями з іншими фінансовими інструментами; комісійні витрати за операціями з МВФ та іншими іноземними організаціями; інші комісійні витрати.

3. Витрати на утримання персоналу включають: витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, матеріальної допомоги та інших соціальних виплат; внески, збори на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування; витрати на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів; витрати на спецодяг, взуття та інші засоби захисту працівників; інші витрати на утримання персоналу.

4. Адміністративні витрати. До їх складу належать витрати на: міжнародні телекомунікаційні та інформаційні послуги; обслуговування мережі передавання інформації; послуги та обслуговування телефонного зв’язку; службові відрядження; маркетинг та рекламу; інші адміністративні витрати.

5. Інші операційні витрати. До них належать: витрати на виготовлення паперу, банкнот, монет та іншої продукції; експлуатаційні та господарські витрати; витрати на проведення аудиту; витрати на утримання необоротних матеріальних та нематеріальних активів; амортизаційні відрахування; податки, збори і платежі, у тому числі податок на землю, акцизний збір, податок на додану вартість; нереалізований збиток від переоцінки іноземної валюти (банківських металів); інші операційні витрати.

6. Витрати за внутрішньобанківськими операціями включають витрати за операціями з територіальними управліннями та іншими установами НБУ. Це насамперед витрати, що визначають виробничу собівартість виготовлення банкнот, монет, захищеного паперу, іншої продукції та послуг.

7. Неопераційні витрати. Це: позареалізаційні витрати (штрафи, пеня, неустойки, що сплачені, тощо); негативний результат від вибуття основних засобів та продажу інших необоротних матеріальних активів; негативний результат від продажу чи ліквідації запасів матеріальних цінностей; спонсорство і доброчинність; інші неопераційні витрати.

8. Витрати за активами та доходами включають відрахування в резерви за активами, списання на збитки заборгованості за активами, відрахування в резерви під нараховані доходи.

9. Непередбачені витрати виникають у результаті надзвичайних подій, мають одноразовий характер, не повторюються по суті та визнаються за фактом події.

Усі доходи та витрати Національного банку України відображаються в кошторисі його доходів і витрат, який повинен забезпечувати можливість виконання НБУ його функцій. Рада Національного банку затверджує кошторис доходів та витрат НБУ, подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року прогнозовані відомості про сальдо кошторису для включення до проекту Державного бюджету України на наступний рік.

Одержання прибутку відповідно до Закону України «Про Національний банк України» не є метою діяльності Національного банку. Однак у результаті виконання своїх функцій НБУ може мати як перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, так і перевищення витрат над доходами.

Прибуток за рік визначається відповідно до стандартів бухгалтерського обліку як сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Національний банк сплачує податки відповідно до законів України з питань оподаткування. Оскільки одержання прибутку не є метою діяльності НБУ, то це суттєво впливає на його податковий режим. Національний банк України та його установи (крім госпрозрахункових, що оподатковуються у загальному порядку) мають особливий статус оподаткування, а саме: у разі перевищення за підсумками року доходів над витратами сума такого перевищення вноситься (перераховується) до Державного бюджету України наступного за звітним року; перевищення витрат Національного банку над доходами відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року. Зауважимо, що Рада Національного банку затверджує щорічно до 1 липня звіт про виконання кошторису НБУ та розподіл прибутку за звітний бюджетний період.

Національний банк формує фонди та резерви на покриття фінансових ризиків, пов’язаних із виконанням його функцій. Порядок формування і використання фондів та резервів визначається положенням, що затверджується Радою Національного банку України. Водночас зауважимо, що Рада Національного банку з метою забезпечення виконання Основних засад грошово-кредит­ної політики має право застосування відкладального вето щодо рішень Правління Національного банку з питань формування резервів, покриття фінансових ризиків, порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України.

У результаті виконання своїх функцій НБУ може мати доходи або збитки, пов’язані зі зміною оцінки активів і пасивів, що виступають у вигляді банківських металів та іноземної валюти, спеціальних прав запозичення, у зв’язку зі змінами курсу іноземних валют та ціни банківських металів. Чисті валютні доходи та збитки (тобто результати переоцінки іноземної валюти та банківських металів) відносяться безпосередньо на спеціальний рахунок «Результати переоцінки іноземної валюти та банківських металів» у п’ятому класі «Капітал» балансу Національного банку і не враховуються при визначенні річного фінансового результату діяльності НБУ.

Компонентом власного капіталу НБУ є результати переоцінки основних засобів і нематеріальних активів. Переоцінка здійснюється, якщо залишкова вартість об’єкта переоцінки суттєво відріз­няється від його справедливої вартості на дату складання балан­су. Результати переоцінки відносяться безпосередньо на спеціаль­ний рахунок «Результати переоцінки основних засобів та нематеріальних активів» у класі 5 «Капітал» Плану рахунків бухгалтерського обліку НБУ.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Національний банк і грошово-кредитна політика (А.М. Мороза М.Ф. Пуховкіної)