Головна Головна -> Підручники -> Підручник Національний банк і грошово-кредитна політика (А.М. Мороза М.Ф. Пуховкіної) скачати онлайн-> 3.4. Регулювання касових операцій банків

3.4. Регулювання касових операцій банків



Інструкцією НБУ про касові операції в банках України визначені основні вимоги щодо проведення банками касових операцій та касового обслуговування клієнтів:

― здійснення касового обслуговування клієнтів на договірних засадах;

― повне і своєчасне задоволення потреб клієнтів у готівкових коштах;

― повне і своєчасне оприбуткування готівкових коштів, що надійшли до кас банків, та зарахування їх на рахунки клієнтів;

― проведення експертизи грошових знаків на справжність та платіжність;

― обмін не придатних до обігу грошових знаків на придатні (без обмежень і безкоштовно);

― вилучення з обігу сумнівних щодо справжності грошових знаків і відправлення їх для дослідження НБУ;

― здійснення належного внутрішнього контролю за касовими операціями;

― створення безпечних умов роботи з готівкою та її збереження.

Банки мають право здійснювати касове обслуговування клієнтів після отримання ліцензії Національного банку за умови дотримання чинного законодавства і нормативних актів НБУ щодо організації готівкового обігу. Крім того, кожен банк розробляє і затверджує внутрішнє положення (інструкцію), що регламентує організацію роботи з готівкою.

Для виконання касових операцій установи банків створюють операційну касу, в якій здійснюється видача готівки, приймання її та обмін не придатних до обігу грошей на придатні. Для зберігання грошових знаків створюється спеціально обладнане приміщення — сховище цінностей.

Національний банк установлює певні вимоги щодо касових операцій банків з клієнтами, зокрема до оформлення касових документів, порядку приймання готівки та видачі її з кас банків.

Інструкцією про касові операції в банках визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюється приймання та видача готівки, реквізити цих документів і порядок їх заповнення. До касових документів, за якими установи банків приймають і видають готівку, належать:

― заява на переказ готівки;

― прибутковий касовий ордер;

― рахунки на оплату платежів;

― грошовий чек;

― заява на видачу готівки;

― видатковий касовий ордер;

― прибутково-видатковий касовий ордер тощо.

При проведенні касових операцій працівники банку перевіряють касові документи, зокрема повноту заповнення реквізитів, а також наявність підписів посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи, і тотожність підписів зразкам.

Приймаючи готівку, працівники банку перевіряють грошові знаки на справжність, виявляють не придатні до обігу та підроблені і вилучають їх з обігу. Потім вони перераховують готівку — банкноти шляхом суцільного поаркушного перерахування, монети — за кружками, оприбутковують у касі і зараховують на відповідні рахунки клієнтів. На суму грошей, фактично одержаних від клієнта, банк видає йому квитанцію про внесення готівки.

При видачі готівки працівники банку перевіряють також наявність паспорта (або документа, що його замінює) і його належність одержувачу грошей, відповідність даних паспорта тим, що зазначені в касовому документі[1], наявність підпису одержувача про отримання грошей. Банкноти видаються повними пачками та корінцями, монети — в мішечках, пакетах, роликах, якщо упаковка грошових знаків не пошкоджена. Якщо ж вона пошкоджена, а також з неповних корінців, банки видають готівку після її попереднього перерахування. Одержувач готівки має право перерахувати видану йому готівку у спеціально відведеному для цього банківському приміщенні під контролем працівника банку. Якщо клієнт, перераховуючи готівку, виявить її недостачу, вона відшкодовується йому з операційної каси банку. Надлишок виданої готівки зараховується до операційної каси.

Якщо клієнт здійснює операції з готівкою без відкриття рахунка на суму, що перевищує 50 000 грн або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, банк вимагає від клієнта з метою ідентифікації його особи вказати додаткові реквізити в касових документах. Наприклад, якщо клієнтом виступає фізична особа-резидент, то він, крім даних свого паспорта, повинен вказати дату свого народження, місце проживання, ідентифікаційний номер згідно з державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів.

Після закінчення обслуговування клієнтів працівники банку підраховують суми за касовими документами, звіряють їх з даними бухгалтерського обліку та залишком готівки.

На касових документах, за якими операції були здійснені протягом операційного часу[2], відповідальні працівники банку проставляють дату здійснення операції. На касових документах, які надійшли в післяопераційний час[3], проставляється не тільки дата, а й час їх приймання, або ж замість цієї інформації банки можуть обмежитись написом чи штампом «вечірня» або «післяопераційний час».

Касові операції, виконані протягом операційного часу в банках, відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий день, а в післяопераційний час — не пізніше наступного операційно-
го дня.

Національний банк України встановив єдині вимоги для всіх банків щодо формування і пакування грошових знаків, які передаються до територіальних управлінь НБУ[4]. Працівники банків сортують грошові знаки за номіналом і розмірами (банкноти), а кожен номінал — на придатний до обігу, зношений, значно зношений та з дефектами виробника. Розсортовані за номіналами і розмірами банкноти складаються лицьовим боком догори в одному напрямку.

Грошові знаки формуються у стандартну упаковку з єдиним для всіх банків оформленням, на якому зазначається найменування банку, його код та номер за електронною поштою, номінал та кількість грошових знаків, сума, дата формування, хто персонально формував упаковку — підпис, іменний штамп касового працівника або код бригади у разі колективної матеріальної відповідальності.

Банкноти одного номіналу і розміру формують в одну упаковку по 100 штук, яка називається корінцем і яка певним чином обандеролюється спеціальною паперовою стрічкою з кольоровими смугами. Десять корінців банкнот одного номіналу і розміру формуються в упаковку, яка називається пачкою. Сформовані пачки обв’язуються стрічкою з полімерного матеріалу або шпагатом і пломбуються чи запаковуються на спеціальних пристроях в термоусадкову плівку, або пакуються в поліетиленові пакети з вакуумуванням та зварюванням країв.

Монети одного номіналу пакуються в стандартні мішечки без зовнішніх швів, зав’язуються шпагатом і пломбуються[5]. Максимальна сума вкладення в один мішечок установлена для монет номіналом від 1 до 5 коп. — 50 грн, номіналом від 10 до 50 коп. — 500 грн, а номіналом 1 грн — 1000 грн.

Єдиний, чітко регламентований порядок формування і пакування грошових знаків створює зручності для подальшого їх використання, крім того, у разі необхідності дає змогу швидко виявити винних у недостачі та надлишках грошових сум. Терито­ріальні управління Національного банку здійснюють контроль за дотриманням банками встановлених вимог щодо здійснення касових операцій та оформлення касових документів, оброблення готівки, достовірності звітів про касові обороти, визначення лімітів каси.


[1] Серія, номер і дата видачі, найменування установи, яка видала документ.

[2] Операційний день — години робочого банківського дня, відведені для приймання та обслуговування клієнтів у банках.

[3] Післяопераційний час — години роботи банку після закінчення операційного часу, у тому числі робота у вихідні та святкові дні.

[4] Такі ж вимоги висуваються до оброблення готівки в територіальних управліннях НБУ, Центральному сховищі і на Банкнотно-монетному дворі. Для касового обслуговування клієнтів банк може формувати готівку в порядку, що визначається його внутрішнім становищем, а для передавання готівки іншим банком — відповідно до договору.

[5] Монети, виготовлені Банкнотно-монетним двором, можуть пакуватися у паперові ролики, які, у свою чергу, можуть поміщатися в поліетиленові пакети з вакуумуванням або в термоусадкову поліетиленову плівку.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Національний банк і грошово-кредитна політика (А.М. Мороза М.Ф. Пуховкіної)