Головна Головна -> Підручники -> Підручник Національний банк і грошово-кредитна політика (А.М. Мороза М.Ф. Пуховкіної) скачати онлайн-> 8.3. Роль Національного банку України в управлінні внутрішнім державним боргом

8.3. Роль Національного банку України в управлінні внутрішнім державним боргом



Законом України «Про внутрішній державний борг України» визначено, що внутрішнім державним боргом України є строкові боргові зобов’язання Уряду України в грошовій формі. До боргових зобов’язань Уряду України належать випущені ним цінні папери, інші зобов’язання у грошовій формі, гарантовані Урядом України, а також одержані ним кредити.

Боргові зобов’язання Уряду виступають головним чином у вигляді облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП). ОВДП — це цінні папери, що засвідчують внесення грошових коштів до державного бюджету і підтверджують зобов’язання уряду відшкодовувати їхнім власникам номінальну вартість цих паперів в обумовлені строки з виплатою доходу, якщо це передбачається умовами випуску.

Загальний обсяг емісії облігацій внутрішньої державної позики установлюється Верховною Радою України в Законі «Про Державний бюджет України» в межах визначеного на поточний рік граничного розміру внутрішнього державного боргу та дефіциту Державного бюджету. Виходячи з установлених обмежень Кабінет Міністрів України своєю постановою визначає характер і умови розміщення облігацій.

Найбільш поширеною формою випуску облігацій є дисконтні облігації на пред’явника. За дисконтними облігаціями емітент
(у даному випадку Міністерство фінансів України) виплачує лише основну суму боргу (номінал облігації), а процент набуває форми знижки (дисконту) до номінальної вартості при первинному розміщенні. Досить рідко Міністерство фінансів України випускає купонні облігації на пред’явника. Процент за купонними облігаціями виплачується емітентом у вигляді фіксованих платежів (купонів) з визначеною умовами емісії періодичністю. Наприклад, наприкінці 2002 р. Міністерство фінансів розміщувало три види довгострокових процентних облігацій[1].

Облігації внутрішньої державної позики випускаються у бездокументарній формі, тобто вони існують як грошові документи у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів.

Перший в Україні закритий аукціон з розміщення ОВДП був проведений у Національному банку 10 березня 1995 р. З того часу за станом на 1 липня 2004 р. проведено 2207 аукціонів. Це дало змогу залучити для фінансування дефіциту державного бюджету майже 32 255,2 млн грн. Показники, що характеризують динаміку розміщення облігацій та рівня їх дохідності, наведені в табл. 8.3.

Таблиця 8.3

ДИНАМІКА РОЗМІЩЕННЯ ОБЛІГАЦІЙ ВНУТРІШНЬОЇ
ДЕРЖАВНОЇ ПОЗИКИ ТА РІВНЯ ЇХ ДОХІДНОСТІ[2]

Період Кількість
проведених
аукціонів
Кількість
розміщених
облігацій,
тис. штук
Сума коштів,
залучених
до бюджету,
млн грн
Дохідність
(середньо­зважена), %
1995 28 294,0 304,0 85,59
1996 285 31 474,1 3062,9 70,93
1997 591 10 5087,6 8321,8 32,76
1998 539 117 152,9 8164,3 54,83
1999 141 46 845,8 3841,8 27,51
2000 87 20 388,7 1892,1 20,49
2001 120 1271,1 1190,1 15,68
2002 152 2947,9 2848,6 10,81
2003 172 1189,2 1161,3 9,75
2004 (6 місяців) 92 1498,7 1468,3 11,19

Функціонування ринку облігацій неможливе без чіткого розподілу функцій та повноважень його учасників.

Міністерство фінансів України за дорученням уряду виконує функції емітента облігацій і гаранта своєчасного їх погашення та сплати доходу за ними. Основні повноваження Міністерства фінансів України:

― визначає час та обсяги розміщення облігацій;

― установлює терміни обігу облігацій, дати їх погашення та сплати купонного доходу (для купонних облігацій);

― визначає форми розміщення облігацій та порядок проведення аукціонів (в один етап чи в два);

― установлює граничний рівень дохідності облігацій;

― оформляє випуски облігацій глобальними сертифікатами;

― забезпечує своєчасне погашення облігацій та сплату доходу за ними.

Національний банк України на підставі угоди з Міністерством фінансів України виконує функції генерального агента з розміщення облігацій та проведення платежів за ними. Основні повноваження Національного банку України:

― поширює повідомлення Міністерства фінансів України про розміщення облігацій. Повідомлення є пропозицією Міністерства фінансів учасникам первинного ринку укласти угоду про купівлю/продаж облігацій на визначених у повідомленні умовах (дата розміщення і погашення облігацій, форми розміщення облігацій, порядок проведення аукціону тощо). Національний банк надсилає повідомлення разом із супровідним листом учасникам розміщення облігацій за допомогою задачі «ЛІГА» системи «ОВДП — online»[3]. Розміщення облігацій здійснюється у вигляді електрон­них торгів з використанням телекомунікаційної мережі передавання даних;

― збирає заявки на придбання облігацій і на їх підставі готує аналітичну інформацію для Міністерства фінансів;

―  розподіляє облігації між учасниками їх розміщення згідно з умовами, визначеними Міністерством фінансів;

― здійснює розрахунки за результатами розміщення облігацій;

― зараховує облігації на рахунки в цінних паперах учасників розміщення облігацій;

― здійснює облік та зберігання глобальних сертифікатів, якими Міністерство фінансів України оформляє випуски облігацій.

Основними учасниками розміщення облігацій виступають банки — юридичні особи. Їм надається право придбання облігацій за рахунок власних і залучених коштів, за умови отримання дозволу Національного банку на здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені. Крім того, банки мають право купувати облігації за рахунок коштів клієнтів та за їхнім дорученням за умови отримання дозволу Національного банку на організацію купівлі/продажу цінних паперів за дорученням клієнтів.

Для участі у розміщенні ОВДП банки повинні також:

― отримати дозвіл Національного банку та ліцензію Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку України щодо здійснення діяльності зберігача цінних паперів;

― укласти договір з Національним банком про депозитарне обслуговування.

Форми розміщення облігацій:

― продаж облігацій шляхом проведення аукціону;

― продаж облігацій за фіксованим рівнем дохідності.

При аукціонному розміщенні облігацій учасники їх розміщення, зокрема банки, можуть подавати заявки на придбання облігацій двох типів:

― конкурентні заявки, в яких визначається пропозиція щодо кількості придбання облігацій та рівня дохідності їх придбання;

― неконкурентні заявки, в яких визначається пропозиція тільки щодо кількості придбання облігацій.

За умови продажу облігацій за фіксованим рівнем дохідності Міністерство фінансів України у своєму повідомленні про розміщення ОВДП зазначає рівень дохідності облігацій, тому учасники первинного ринку за таких умов подають лише неконкурентні заявки.

Кількість заявок на придбання облігацій від одного учасника їх розміщення не обмежується. Але, якщо, наприклад, банк купує облігації за власний рахунок та за рахунок коштів і за дорученням клієнтів, він повинен зазначити пропозиції щодо придбання облігацій в окремих заявках.

Учасники розміщення облігацій надсилають заявки до Національного банку за допомогою задачі «ЛІГА» системи «ОВДП — online». Національний банк на підставі отриманих заявок та їх перевірки формує:

― перелік учасників розміщення облігацій, заявки яких не допускаються до участі в розміщенні облігацій. Заявки цих учасників засобами задачі «ЛІГА» системи «ОВДП — online» вилучаються, і вони не беруть участі в розміщенні облігацій;

― зведені відомості конкурентних і неконкурентних заявок, допущених до участі в розміщенні облігацій;

― аналітичну таблицю, що характеризує пропозиції щодо придбання облігацій та можливі варіанти встановлення граничного рівня дохідності облігацій, тобто рівня, вище якого заявки учасників розміщення облігацій не задовольняються.

Підготовлену інформацію (зведені відомості та аналітичну таблицю) НБУ надсилає електронною поштою Міністерству фінансів. Якщо Міністерство фінансів, проаналізувавши отриману інформацію, приймає рішення розмістити облігації, воно визначає обсяги залучення коштів від розміщення облігацій та граничний рівень дохідності за ними і надсилає Національному банку електронною поштою доручення на задоволення заявок[4].

За умови продажу облігацій за фіксованим рівнем дохідності в дорученні замість граничного рівня дохідності облігацій зазначається кількість облігацій, що може бути розміщена.

Національний банк України, отримавши доручення, формує зведену відомість розподілу облігацій між учасниками їх розміщення, а також інформацію про результати розміщення облігацій внутрішніх державних позик, яку надсилає, по-перше, учасникам первинного ринку, заявки яких задоволені, по-друге, усім іншим учасникам розміщення облігацій. З часу отримання учасником розміщення облігацій інформації щодо задоволення його заявок вважається, що Міністерство фінансів та учасник розміщення облігацій уклали угоду про купівлю/продаж облігацій.

Порядок задоволення заявок на придбання облігацій:

― конкурентні заявки задовольняються за рівнем дохідності облігацій, якщо він не перевищує граничного рівня дохідності облігацій, визначеного Міністерством фінансів України;

― неконкурентні заявки задовольняються за середньозваженим рівнем дохідності облігацій. Цей рівень розраховується як середньозважена величина на підставі рівнів дохідності облігацій та кількості їх придбання за конкурентними заявками, що задовольняються. Якщо конкурентних заявок немає, то неконкурентні заявки задовольняються за граничним рівнем дохідності облігацій.

Міністерство фінансів України виходячи із поточних потреб фінансування Державного бюджету України може встановлювати обмеження на обсяг розміщення облігацій. У такому випадку встановлюються особливі правила задоволення заявок. Наприклад, якщо попит на облігації за неконкурентними заявками перевищує їх пропозицію (виходячи з установлених обмежень), то неконкурентні заявки задовольняються не в повному обсязі, а пропорційно кількості облігацій, що зазначена в цих заявках. Аналогічний підхід застосовується і при розміщенні облігацій із фіксованим рівнем дохідності, коли вводяться обмеження на обсяг розміщення облігацій.

Аукціони з розміщення облігацій можуть проводитися в один етап (згідно з розглянутим порядком) і в два етапи. У разі проведення аукціону у два етапи Міністерство фінансів на першому етапі на підставі аналітичної інформації Національного банку щодо отриманих заявок визначає попередні умови розміщення облігацій, зокрема граничний рівень дохідності облігацій, і інфор­мує про ці умови НБУ, а той, у свою чергу, — учасників розміщення облігацій. На другому етапі проведення аукціону його учасникам згідно з доведеними попередніми умовами розміщення облігацій дозволяється:

― скоригувати конкурентні заявки. При цьому дозволяється коригувати конкурентні заявки тільки у бік збільшення кількості придбання облігацій або зниження рівня дохідності облігацій. Якщо учасник розміщення облігацій не подає скоригованої конкурентної заявки, то остаточною вважається заявка, що була подана на першому етапі проведення аукціону;

― подати нові конкурентні заявки, якщо такі заявки не подавалися на першому етапі проведення аукціону;

― подати неконкурентні заявки, в яких передбачено збільшення кількості придбання облігацій.

Після розміщення облігацій не пізніше наступного робочого дня Міністерство фінансів і Національний банк України надсилають один одному оригінали документів у паперовій формі, які раніше були надіслані засобами електронної пошти, а саме: повідомлення про розміщення ОВДП, доручення на задоволення заявок на придбання ОВДП, зведені відомості конкурентних та неконкурентних заявок, аналітичну таблицю щодо задоволення заявок, зведену відомість розподілу облігацій між учасниками розміщення облігацій.

Національний банк України організовує розрахунки за результатами розміщення облігацій. Він перераховує кошти, що наді-
йшли за придбані облігації від учасників їх розміщення, Держав­ному казначейству України. Після оплати облігацій Національ­ний банк зараховує їх на рахунки в цінних паперах, які відкриті учасникам розміщення облігацій у Депозитарії НБУ.

Якщо між учасниками розміщення облігацій та Державним казначейством України існують взаємні грошові зобов’язання, строки погашення яких збігаються (наприклад, з одного боку, це зобов’язання за придбаними облігаціями, а з іншого — зобов’язання щодо погашення облігацій та сплати доходу), то відбувається взаємозалік грошових зобов’язань. З цією метою НБУ формує клірингову відомість про здійснення взаємозаліку грошових розрахунків за результатами розміщення облігацій та виплатами за облігаціями, яка надсилається Міністерству фінансів України і Державному казначейству України. Крім того, клірингова відомість складається за окремими учасниками розміщення облігацій і надсилається кожному з них.

За порушення термінів перерахування коштів за облігації Міністерство фінансів України застосовує до учасників розміщення облігацій заходи впливу, зокрема, тимчасове усунення від участі у подальших розміщеннях облігацій, стягнення пені від простроченої заборгованості за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Національний банк України як учасник Національної депозитарної системи здійснює депозитарну діяльність із державними цінними паперами, що допущені до обігу у цій системі. Він виконує функції депозитарію та зберігача державних цінних паперів. Націо­нальний банк може здійснювати такі види депозитарної діяльності:

― обслуговування операцій емітента щодо випущених ним державних цінних паперів;

― зберігання та обслуговування обігу державних цінних паперів на рахунках у цінних паперах;

―       кліринг і розрахунки за угодами щодо державних цінних паперів.


[1] Довгострокові (п’ятирічні) облігації зі змінною ставкою доходу, сплачуваною кожні шість місяців (1 лютого та 1 серпня). Ставка за цими облігаціями встановлюється з урахуванням рівня інфляції за останні 12 місяців плюс два процентні пункти. Облігації, за якими передбачається можливість дострокового погашення, коли пройде п’ять купонних періодів. Амортизаційні облігації з квартальним купоном. Погашення останніх починається після 18 місяців обігу і здійснюватиметься рівними частками на дату сплати за купонами.

[2] Бюлетень Національного банку України. — 2004. — № 6 — С. 144.

[3] Система «ОВДП — online» — програмний комплекс, призначений для депозитарного обліку облігацій, обслуговування операцій з їх розміщення, обігу, погашення та сплати доходу за ними. Задача «ЛІГА» системи «ОВДП — online» — частина програмного комплексу «ОВДП — online», яка призначена для обслуговування операцій з розміщення облігацій.

[4] Про рішення не розміщувати облігації Міністерство фінансів також інформує Національний банк, а той, у свою чергу, — учасників розміщення облігацій. Наприклад, у 2003 р. Міністерство фінансів України стосовно 107 аукціонів прийняло рішення не проводити їх, тобто не розміщувати облігації. Підставою для прийняття такого рішення були: або відсутність заявок на придбання державних облігацій, або невідповідність рівня дохідності облігацій, запропонованого постійними покупцями, запитам Міністерства фінансів.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Національний банк і грошово-кредитна політика (А.М. Мороза М.Ф. Пуховкіної)