Головна Головна -> Підручники -> Підручник Національний банк і грошово-кредитна політика (А.М. Мороза М.Ф. Пуховкіної) скачати онлайн-> 12.3. Складання грошово-кредитної та банківської статистики. Спеціальний стандарт поширення даних МВФ

12.3. Складання грошово-кредитної та банківської статистики. Спеціальний стандарт поширення даних МВФ



Як орган монетарної влади центральний банк складає грошову та банківську статистику на підставі звітності комерційних банків. Статистичні показники, які оприлюднюються центральними банками, — необхідна інформація для функціонування фінансових ринків, а також для проведення аналізу розвитку процесів у фінансовій сфері. Коректність та своєчасність статистичних даних, що публікуються, підвищує рівень прозорості діяльності банківської системи, є засобом формування довіри економічних суб’єктів до органу монетарної влади та базою для оцінки банківської системи країни.

Складання та публікація грошової і банківської статистики здійснюється, зазвичай, на щомісячній основі та публікується в бюлетенях центрального банку і статистичних відомств, а останнім часом і в мережі Інтернет. Показники, які публікуються, можна умовно розділити на такі групи:

1.  Грошові агрегати.

2.  Розміщення кредитних ресурсів.

3.  Депозитні кошти, їх джерела.

4.  Процентні ставки за кредитами та депозитами. Більшість центральних банків свою облікову ставку та ставки міжбанківського ринку щоденно публікують в Інтернеті.

5.  Офіційні обмінні курси національної валюти.

6.  Окремі показники банківської системи, зокрема розмір капіталу, прибутковість комерційних банків.

Починаючи з 1996 р. складання грошової та банківської статистики в центральних банках здійснюється відповідно до Спеціального Стандарту Поширення Даних (ССПД), який розроблено Міжнародним валютним фондом (МВФ) як керівництво для країн-членів, що мають доступ до міжнародних ринків капіталів чи прагнуть його отримати, надаючи широкій громадськості економічні та фінансові показники про свій розвиток. До такого кроку спонукали дедалі частіші та гостріші кризи на міжнародних фінансових ринках. Стало очевидним, що на масштаб криз та їх поширення впливають недоліки в оприлюдненні економічних і фінансових показників. Виникла нагальна потреба у підготовці всебічної економічної та фінансової інформації про окремі країни, а також у вільному та своєчасному доступі до неї. Розробляючи стандарти, МВФ провів консультації з користувачами та укладачами даних, які підтвердили: застосування відповідної статистичної практики має велике значення. Стандарти формувалися на засадах єдиного підходу до охоплення, своєчасного опублікування та забезпечення прозорості статистичної інформації.

ССПД МВФ — це стандарт, який визначає оптимальні методи поширення даних про розвиток реального, податково-бюджетного, фінансового та зовнішньоекономічного секторів економіки країни; у додатку до стандарту подається інформація про населення. Він забезпечує прозорість цих даних і сприяє прийняттю користувачами зважених рішень на підставі якісних і достовірних статистичних показників.

ССПД затверджено Міжнародним валютним фондом 29 березня 1996 р., а у вересні 1996 р. видано Бюлетень стандартів поширення даних, який містив метадані[1] 18 країн — як розвинутих, так і тих, де ринкові відносини лише формуються.

Поширення інформації відповідно до ССПД МВФ ґрунтується на чотирьох принципах:

―  охоплення, періодичність і своєчасність;

―  доступ громадськості;

―  достовірність;

―  якість даних.

Відповідно до даного ССПД МВФ центральний банк повинен регулярно збирати необхідну статистичну інформацію та публікувати її. Основні групи показників, що стосуються фінансового сектору, такі:

1. Аналітичні рахунки банківського сектору. Рекомендовано до публікації такі показники з даної категорії:

―  грошові агрегати (вузькі гроші — грошовий агрегат М1, або широкі гроші — грошові агрегати М2 або М3);

―  внутрішній кредит (з розбивкою на кредит приватному сектору та кредит нефінансовому сектору та уряду);

―  зовнішня позиція банківського сектору, яка представлена валовими зовнішніми активами та зобов’язаннями або чистою зовнішньою позицією.

Здійснювати збір статистичної інформації за основними грошовими агрегатами та їх публікацію рекомендовано на місячній основі та не пізніше ніж три місяці після закінчення звітного місяця.

2. Аналітичні рахунки центрального банку. Проводити публікацію даних щодо рахунків центрального банку рекомендовано не пізніше, ніж упродовж двох місяців після закінчення звітного місяця, причому єдиним індикатором, який спеціально рекомендовано до публікації, є грошова база.

3. Процентні ставки. У даній категорії показників поширенню підлягають короткострокові та довгострокові ставки за державними цінними паперами. Рекомендовано до оприлюднення показник ставки рефінансування центрального банку, а також процентні ставки міжбанківського ринку та ставки за депозитами та кредитами комерційних банків. Дана статистична інформація повинна оприлюднюватись щомісячно, а часових лімітів для публікації даних не встановлено.

Україна стала членом системи ССПД у 2002 р. У вересні 2002 р. Постановою Правління Національного банку України було визначено комплекс робіт щодо забезпечення своєчасної підготовки фінансових показників та опублікування їх на веб-сторінці НБУ. З кінця вересня 2002 р. на офіційній сторінці НБУ публікуються дані щодо розвитку фінансового та зовнішньоекономічного секторів, графік публікації цих даних, а також метадані з окремих категорій згідно з рекомендаціями МВФ.

Координатором робіт із підготовки та ведення систем статистичної інформації відповідно до ССПД МВФ Кабінет Міністрів України визначив Державний комітет статистики України, який складає і публікує таблицю «Економічні та фінансові показники України». Таблиця містить дані щодо реального сектору економіки, які готує Державний комітет статистики, показники податково-бюджетного сектору, які складає Міністерство фінансів, та показники фінансового і зовнішньоекономічного секторів економіки, які складає і надає Національний банк України. Цю інформацію Державний комітет статистики публікує на своїй веб-сторінці, а також надсилає Міжнародному валютному фонду для розміщення на веб-сторінці МВФ.

Система статистичних показників розвитку фінансового сектору, які готує Національний банк України, включає дані стосовно аналітичних рахунків банківського сектору та аналітичних рахунків центрального банку (табл. 12.1), процентних ставок (табл. 12.2), міжнародних резервів, а також індекс фондового ринку на підставі інформації, що надходить від Першої фондової торговельної системи. Опублікування даних згідно зі стандартом здійснюється Департаментом статистики та звітності Національного банку України на основі статистичної звітності комерційних банків та інформації щодо рахунків, які перебувають у Національному банку України.

Крім зазначених статистичних даних, Національний банк складає та оприлюднює показники зовнішньоекономічного сектору, в тому числі дані стосовно платіжного балансу, міжнародної інвестиційної позиції та офіційного обмінного курсу гривні відносно іноземних валют, який установлює НБУ.

Таблиця 12.1

ФОРМА ОПРИЛЮДНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЗГІДНО
ЗІ ССПД МВФ СТОСОВНО ГРОШОВИХ АГРЕГАТІВ1

Категорії та компоненти даних,
які поширюються згідно
з рекомендаціями ССПД
Дані
період останніх розрахунків останні дані дані попереднього періоду
Аналітичні рахунки банківського сектору,
за станом на кінець періоду, млн грн
Гроші поза банками (М0) Липень 2004 39 243,6 36 890,2
Грошова маса (М1) Липень 2004 62 487,6 60 813,5
Грошова маса (М2) Липень 2004 116 801,5 113 598,8
Грошова маса (М3) Липень 2004 117 130,2 113 970,6
Внутрішній кредит Липень 2004 88 284,7 93 183,1
Чисті вимоги до Уряду Липень 2004 2807,7 7113,5
Вимоги до інших секторів Липень 2004 85 477,0 86 069,6
Чисті зовнішні активи Липень 2004 47 624,9 40 043,1
Аналітичні рахунки центрального банку,
за станом на кінець періоду, млн грн
Грошова база Липень 2004 50 970,6 47 221,7
Чисті вимоги до Уряду Липень 2004 2754,2 6088,0
Вимоги до Уряду Липень 2004 17 886,4 17 981,6
Зобов’язання перед Урядом Липень 2004 15 132,2 11 893,6
Вимоги до банків Липень 2004 1693,6 1930,0
Вимоги до інших секторів Липень 2004 196,0 195,9
Чисті зовнішні активи Липень 2004 50 684,7 43 028,3
Зовнішні активи Липень 2004 59 963,7 52 407,1
Зовнішні пасиви Липень 2004 9279,0 9378,8

1 Джерело: Дані Національного банку України.

Таблиця 12.2

ФОРМА ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЗГІДНО
ЗІ ССПД МВФ СТОСОВНО ПРОЦЕНТНИХ СТАВОК1

Категорії та компоненти даних,
які поширюються згідно
з рекомендаціями ССПД
Дані
період останніх
розраху­нків
останні дані дані
попереднього
періоду
Національний  банк України
Установлена облікова ставка щоденно 7,5 7,0
За кредитами «овернайт» установлена (ломбардна ставка), щодня щоденно
Фактична cтавка за інструментами щоденно 10,1 10,4
Банки України
За наданими кредитами на міжбанківському ринку в національній валюті щоденно
За залученими депозитами на міжбанківському ринку в національній валюті щоденно
Ставка за залученими депозитами в національній валюті  (середньозважена) Липень
2004
7,5 9,9
Ставка за наданими кредитами в національній валюті  (середньозважена) Липень
2004
17,0 16,6

1 Джерело: Дані Національного банку України.

Значення приєднання України до ССПД МВФ полягає в такому:

1. Позитивний вплив на роботу фінансових ринків. Систематичне оновлення та надання учасникам ринку повної, своєчасної і точної інформації є необхідною умовою для надійного управління ризиками та стабільного функціонування міжнародних фінансових ринків. Прозорість статистичних даних дає учасникам ринку змогу своєчасно отримувати інформацію про економічний та фінансовий стан у тій чи іншій країні. Крім того, надання розроб­никам економічної політики в державі доступу до якісних статис­тичних даних підвищує рівень координації дій між відомствами

2. Підвищення прозорості даних діє як чинник, що сприяє поліпшенню іміджу держави та збільшенню припливу інвестицій в економіку.

3. Можливість раннього реагування з метою переорієнтації економічної політики держави стає цілком реальною. Відомо, що най-
слабкішою ланкою серед заходів щодо подолання фінансових криз середини 1990-х років був брак прозорих статистичних даних.

4. Дотримання вимог ССПД МВФ є важливою складовою оцінки ризику країни рейтинговими компаніями, поліпшення інвестиційного клімату, розширення доступу країни до глобальних потоків капіталу.

Зрозуміло, що приєднання країни до ССПД МВФ не означає, що вона цілковито застрахована від впливу фінансової кризи. Однак прозорість статистичних даних щодо економічного і фінансового становища інших країн дає змогу своєчасно прийняти правильні координаційні рішення щодо подальшого економічного співробітництва.


[1] Набір даних, що являє собою службову (чи додаткову) інформацію про дані.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Національний банк і грошово-кредитна політика (А.М. Мороза М.Ф. Пуховкіної)