Головна Головна -> Підручники -> Підручник Облік та аудит в комерційних банка (А. М.Герасимович, Т.В. Кривов'яз, О. А. Мазур) скачати онлайн-> ГЛАВА 6 ПЛАТІЖНІ РАХУНКИ І ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ.ГЛАВА 6 ПЛАТІЖНІ РАХУНКИ І ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

ГЛАВА 6 ПЛАТІЖНІ РАХУНКИ І ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ.ГЛАВА 6 ПЛАТІЖНІ РАХУНКИ І ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ



Організація грошових розрахунків — це одна із функцій комерційних банків. Грошовий обіг— це сукупність платежів (розрахунків), які здійснюються безготівковими перерахунками або готівкою. Грошовий обіг за структурою поділяється на готівковий та безготівковий.

Готівковий обіг включає платежі, які здійснюються готівкою і переважно пов’язаний з доходами та витратами населення. Існують певні обмеження щодо застосування розрахунків готівкою між суб’єктами господарської діяльності (підприємствами).

Під безготівковим обігом розуміють систему грошових розрахунків, які провадять без участі готівки. У промислово розвинутих країнах безготівковий грошовий обіг складає 80—90 % усього грошового обігу. В Україні у зв’язку з кризовими явищами у сфері економіки і платежів його частка зменшилась. Станом на початок 1998 р. Частка готівкового обігу складала приблизно 40—50 %.

Грошовий обіг регулюється чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України. В основу його організації покладені такі принципи:

1) усі підприємства, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, зобов’язані зберігати грошові кошти на рахунках у банку. В касі підприємства можуть знаходитись кошти готівкою в межах ліміту і терміну, які встановлені банком і погоджені з підприємством;

2) грошові розрахунки провадять переважно через банки шляхом безготівкових розрахунків;

3) платежі здійснюються банком зі згоди або за дорученням платника і відповідно з наданими підприємством грошово-розрахунковими документами, які не обертаються поза банками. Безспірне списання коштів з його рахунку здійснюється лише у випадках, передбачених законодавством.

Ці основні принципи визначають головну біль банків в організації грошового обігу і перш за все стосуються суб’єктів господарської діяльності, крім фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності без юридичного статусу, що мають право не відкривати рахунку в банку для зберігання коштів і здійснення розрахунків.

Клієнти мають право самостійно обирати банк для розрахунково-касового обслуговування і за усіма видами операцій можуть користуватись послугами одного або декількох комерційних банків. Наявність рахунку в банку — це основа контрактних взаємовідносин між банком і клієнтом. Види рахунків, які підприємства можуть відкривати в банку залежать від правового статусу і характеру діяльності цього підприємства. Це можуть бути поточні, бюджетні, депозитні (вкладні), позичкові та деякі інші рахунки.

Поточний рахунок — це основний рахунок суб’єкта господарської діяльності. Без відкриття поточного рахунку підприємство не має права займатися ніякими видами господарської діяльності. Новостворене підприємство для отримання свідоцтва про державну реєстрацію повинно відкрити тимчасовий поточний рахунок, на який засновники перераховують внески для формування статутного капіталу. Після перерахування засновниками ЗО % від оголошеного розміру статутного капіталу банк надає підприємству довідку для подання в органи державної реєстрації у складі документів, необхідних для здійснення реєстрації.

Отже, поточний рахунок призначений для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунків за всіма видами діяльності підприємства. Види діяльності, якими може займатись підприємство перелічені у його статуті або в документі, що його замінює.

Комплексне розрахунково-касове обслуговування полягає у веденні поточного рахунку клієнта і здійсненні банком за його дорученням усіх розрахункових (надання платіжних послуг) і касових операцій, які виникають у процесі його діяльності та передбачені чинним законодавством. Банк звертає особливу увагу на процедурні питання, які пов’язані з відкриттям, веденням і закриттям поточного рахунку.

Для підприємств, організацій і установ, що фінансуються з бюджетів різних рівнів, функції поточного рахунку виконує бюджетний поточний рахунок. У випадку наявності у таких підприємств інших джерел фінансування, поряд із бюджетним поточним рахунком, їм відкривається поточний рахунок.

За своїм характером поточні рахунки належать до депозитів на вимогу або, інакше кажучи, до депозитів до запитання. Тобто, обслуговуючи такий депозит, банк зобов’язаний в будь-який момент забезпечити зняття коштів, що здійснюється безпосередньо клієнтом чи третьою особою за дорученням клієнта. У зарубіжній банківській практиці такі рахунки ще називають транзакційні (платіжні) депозити. Термін «платіжні рахунки» (депозити) досить чітко відображає суть поточних рахунків. За цими рахунками банки або зовсім не нараховують відсотків, або нараховують їх залежно від середнього залишку, або від дотриманого клієнтом встановленого компенсаційного залишку.

Банки ретельно підходять до процедури відкриття поточного рахунку. Зміст процедури залежить від категорії клієнта — суб’єкт господарської діяльності або фізична особа.

Для відкриття рахунку підприємство надає банку такі документи:

1) заявку на відкриття поточного рахунку (додаток 3);

2) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або в іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію;

3) копію належним чином зареєстрованого Статуту (положення);

4) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

5) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів надано право розпоряджатися рахунком та візувати розрахункові документи (у картку включається також зразок відбитку печатки підприємства);

6) копію документа про реєстрацію в органах пенсійного фонду України.

Розглянемо призначення цих документів. Свідоцтво про державну реєстрацію свідчить про законність діяльності підприємства і підтверджує його право на відкриття поточного рахунку. Статут дозволяє банку отримати інформацію про засновників підприємства і відносини між ними, напрямки і види діяльності підприємства, його юридичну адресу. До Статуту банку додається протокол зборів засновників, де містяться дані щодо осіб, що призначені на посаду керівника і головного бухгалтера. Картка зі зразками підписів останніх підтверджує їх право на розпорядження коштами, що зберігаються в банку на рахунках. Після вивчення фінансового стану підприємства і поданих документів банк приймає рішення про відкриття поточного рахунку або відмову. У разі позитивного рішення керівник банку передає в бухгалтерію розпорядження про відкриття рахунку разом з усіма необхідними документами.

Між банком і підприємством (власником рахунку) укладається угода (додаток 4) на здійснення розрахунково-касового обслуговування, в якій зазначається номер відкритого рахунку, передбачені зобов’язання та права сторін щодо виконання операцій за рахунком, умови закриття рахунку, строк дії угоди, порядок та періодичність видачі виписок з рахунку та ін. За окремою угодою банк надає список тарифів комісійної винагороди за свої операції і послуги, у тому числі за розрахунково-касове обслуговування (плата за відкриття рахунку, закриття рахунку, вихідні перекази, за вилучення готівки тощо).

Законодавством та інструкціями Національного банку України передбачено, що кожне підприємство має право відкрити по одному поточному рахунку в національній та іноземній валюті удвох установах банку. У разі відкриття двох поточних рахунків у національній валюті один з них виступає в якості основного, другий —додаткового.

Таким чином, підприємство в заяві має зазначити, який саме поточний рахунок воно бажає відкрити в банку. Відмінності цих рахунків полягають у наступному: якщо на поточних рахунках не вистачає коштів для задоволення всіх претензій до підприємства, то заборгованість, що стягується у безспірному порядку, обліковується за основним поточним рахунком.

Бухгалтерія на підставі розпорядження керуючого реєструє поточний рахунок у книзі реєстрації відкритих рахунків, робить відповідну позначку на документах і передає їх в юридичну службу для зберігання в юридичній справі клієнта. Протягом трьох робочих днів з дня відкриття рахунку (включаючи день відкриття) банк повинен повідомити номер рахунку податковому органу, а у разі відкриття додаткового рахунку — також банк, в якому відкритий основний рахунок.

Документальне оформлення відкриття поточного рахунку господарським товариствам, договірним об’єднанням, товарним біржам, довірчим товариствам, друкованим засобам масової інформації, колективним сільськогосподарським підприємствам, товариствам споживчої кооперації, орендним підприємствам, профспілковим організаціям, політичним партіям, громадським та релігійним організаціям, а також відокремленим підрозділам підприємств має деякі особливості.

До підприємств, для яких законом не передбачена наявність статуту, належать повні товариства, командитні товариства, селянські (фермерські) господарства, підприємці (без створення юридичної особи).

Бюджетні поточні рахунки відкриваються на підставі платіжного доручення фінансового органу, органу Державного казначейства, відповідного розпорядника бюджетних коштів. Фізичній особі-підприємцю (без створення юридичної особи) поточний рахунок відкривається на його ім’я.

Поточні рахунки, як і інші рахунки, мають мультивалютний характер. Тому якщо в статуті зазначено, що підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю, банк може відкрити йому поточний рахунок в іноземній валюті.

Поточні рахунки можуть відкриватися також приватним (фізичним) особам. Вони носять платіжний характер і призначені для здійснення розрахунків приватної особи з фізичними та юридичними особами, тобто для обслуговування руху грошових коштів, що виникає при надходженні доходів приватної особи та їх використанні. Для відкриття рахунку приватна особа подає:

1) заяву на відкриття рахунку;

2) картку зі зразком підпису;

3) паспорт або документ, що його замінює;

4) довідку про ідентифікаційний код платника податку.

Паспорт і довідка дозволяють банку ідентифікувати фізичну особу.

Виконання операцій за поточними рахунками здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах.

Платіжні рахунки клієнтів розміщені у другому класі балансу «Операції з клієнтами». Аналітичні поточні рахунки суб’єктам господарської діяльності відкриваються до рахунку четвертого порядку № 2600 «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності». До суб’єктів господарської діяльності належать усі юридичні особи, в тому числі організації та установи, а також підприємці, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи.

Номер рахунку, до якого бюджетним установам відкриваються аналітичні бюджетні поточні рахунки, залежить від рівня бюджету, з якого відбувається фінансування:

№ 2520 «Поточні бюджетні рахунки клієнтів, які утримуються з Державного бюджету України»;

№ 2540 «Кошти бюджету Автономної Республіки Крим»;

№ 2541 «Кошти обласних бюджетів»;

№ 2542 «Кошти районних, міських, селищних та сільських бюджетів».

Аналітичні поточні рахунки для обліку коштів із не бюджетних джерел бюджетним установам відкривають до наступних рахунків:

№ 2530 «Інші кошти клієнтів, які утримуються з Державного бюджету України»;

№ 2551 «Інші кошти клієнтів, які утримуються з бюджету Автономної Республіки Крим»;

№ 2553 «Інші кошти клієнтів, які утримуються з обласних бюджетів»;

№ 2555 «Інші кошти клієнтів, які утримуються з районних, міських, селищних та сільських бюджетів».

Аналітичні поточні рахунки приватним (фізичним) особам відкривають до рахунку № 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб».

При виконанні операцій за платіжними рахунками, що пов’язані з вилученням і наданням готівки, банк і підприємства повинні дотримуватись правил здійснення касових операцій.

Розрахунки без участі готівки здійснюються через використання безготівкових розрахунків. Безготівкові розрахунки — це розрахунки, які провадить банк перерахуванням грошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача або заліком взаємних вимог підприємств. Для цього використовують такі платіжні інструменти, як форми безготівкових розрахунків, векселя і пластикові картки. Форми безготівкових розрахунків і правила їх здійснення запроваджує Національний банк України. Підприємства можуть застосовувати такі форми розрахунків:

— платіжні доручення;

— платіжні вимоги-доручення;

— чеки;

— акредитиви;

— платіжні вимоги.

Форма безготівкових розрахунків складається з двох основних елементів: вид розрахункового документа і схема документообігу.

При здійсненні розрахунків використовуються стандартні форми розрахункових документів. Розрахункові документи приймаються банком до виконання при наявності підписів осіб, які мають право розпоряджатися коштами на поточному рахунку. Прийняття документів від підприємств здійснюється протягом робочого дня. Документи, прийняті в операційний час, відображаються банком у балансі в той самий день. Списання коштів з рахунку платника провадиться тільки за першим примірником розрахункового документа.

Кожна форма має особливий документообіг, який включає етапи проходження документів між учасниками розрахункової операції (платник, банки, одержувач) і визначає порядок списання коштів з поточного рахунку платника та їх рух до зарахування на рахунок одержувача.

При здійсненні розрахунків гарантованими платіжними дорученнями, акредитивами, чеками передбачається гарантія платежу з боку банків. Гарантію платежу у цих випадках банк вирішує через відокремлення частки грошових коштів клієнта з поточного рахунку і депонування їх на особовому рахунку, що входить до складу аналітичних рахунків, які відкриваються до балансового рахунку четвертого порядку «Кошти в розрахунках». Кошти на цих рахунках мають цільове призначення: для оплати розрахункових документів за гарантованими банком платежами. У бухгалтерському обліку депоновані кошти обліковуються на наступних аналітичних рахунках:

«Розрахунки гарантованими платіжними дорученнями»;

«Розрахунки чеками»;

«Розрахунки акредитивами».

При розрахунках платіжними картками використовуються пластикові картки. Кошти, що передбачені для розрахунків за платіжними, депонуються на балансових рахунках:

№ 2605 «Кошти суб’єктів господарської діяльності для розрахунків платіжними картками»;

№ 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками».

Усі рахунки, що належать до групи рахунків «Кошти в розрахунках» — пасивні, тобто мають кредитове сальдо, і залишки за цими рахунками використовуються як безкоштовні банківські ресурси. Схема платіжних рахунків наведена нижче:

Залишки на платіжних рахунках формують залучені банком ресурси. Ці рахунки пасивні і завжди мають кредитове сальдо. За поточними рахунками розрахункові операції виконуються банком тільки в межах наявності коштів, тобто в межах кредитового залишку.

За поточними рахунками виконуються операції, які виникають у процесі поточної (основної), інвестиційної, фінансової діяльності підприємства. Основні операції за поточним рахунком:

зарахування виручки за відвантажену продукцію, надані послуги і виконані роботи; платежі за одержані сировину, товарно-матеріальні цінності й послуги; отримання готівки на виплату заробітної плати та відрядження; податкові та обов’язкові платежі до бюджету;

зарахування сум отриманих кредитів і сплата відсотків за кредит;

розміщення коштів у депозити, вкладення в цінні папери та ін.

Претензії до поточного рахунку і доручення від платника приймаються банком тільки в межах наявності коштів на рахунку на початок робочого дня. Виняток становлять тільки доручення підприємства на перерахування до бюджетів та державних цільових фондів сум податків і зборів, неподаткових платежів, пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством, документів на безспірне стягнення у випадках, визначених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів. Такі документи приймаються до виконання незалежно від наявності коштів на основному поточному рахунку. У разі недостатності коштів на рахунку вони поміщаються у картотеку документів, не сплачених у строк, і обліковуються за позабалансовим рахунком № 9803 «Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у платника».

При надходженні коштів на рахунок документи вилучаються із картотеки і сплачуються у календарній черговості їх надходження, якщо законодавством не визначено цільової черговості їх виконання. Допускається часткова оплата таких документів у разі неможливості їх повної сплати. Часткова оплата оформляється меморіальним ордером.

Можлива також ситуація, що кошти на рахунку платника є, але їх недостатньо на кореспондентському рахунку банку для сплати розрахункових документів клієнтів. У цьому випадку розрахункові документи поміщаються у картотеку до позабалансового рахунку № 9804 «Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку».

В обліку ці операції відображаються наступними проводками:

№ з/п Зміст операції Дебет рахунку Кредит рахунку
1. Поміщення документів платника у картотеку через відсутність коштів на поточному рахунку № 9803 №9911
2 Вилучення з картотеки документів та їх сплата і водночас №9911
№ 2600
№ 9803
№ 1200
3. При частковій сплаті документів №2600 № 1200

У зазначені в угоді на розрахунково-касове обслуговування або в розпорядженні на відкриття рахунку строки банк надає підприємству витяг з поточного рахунку. До витягу долучаються відповідні документи, що підтверджують операції, проведені банком за рахунком.

У банківській практиці використовуються наступні умовні цифрові позначення (шифри) виду операцій, що проставляються в особовому рахунку підприємства:

Умовні цифрові позначення виду операції Документи, що додаються до витягу із особового рахунку за цим записом
1 Платіжне доручення
2 Платіжна вимога-доручення
3 Касовий чек
4 Акредитиви
5 Вексель
6 Меморіальний ордер
7 Платіжна вимога
8 Інкасове доручення
9 Платіжне гарантоване доручення
12 Чеки, видані фізичним особам
13 Розрахунковий чек
14 Рахунок до платіжної картки

На підставі цих документів і записів за рахунком підприємство відображає банківські операції у своєму бухгалтерському обліку. Поточний рахунок може бути закритий за таких умов:

— заява власника рахунку;

— рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;

— відповідне рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства чи визнання його банкрутом;

— умови, передбачені угодою, про розрахунково-касове обслуговування між банком та власником рахунку.

Тимчасове припинення операцій за поточним рахунком відбувається за розпорядженням органів податкової адміністрації у випадках, передбачених законом.

За умов закриття рахунку згідно із законодавчими актами України та нормативними актами Національного банку України сума з недіючого поточного рахунку перераховується на рахунок № 2903 «Кредиторська заборгованість клієнтів за недіючими рахунками». З цього рахунку здійснюється погашення кредиторської заборгованості клієнтам або сума перераховується за напрямками, скерованими чинним законодавством.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Облік та аудит в комерційних банка (А. М.Герасимович, Т.В. Кривов'яз, О. А. Мазур)