Головна Головна -> Підручники -> Підручник Банківська справа (Петрук О.М.) скачати онлайн-> 3. Органи та структура управління комерційного банку

3. Органи та структура управління комерційного банку



Структура управління будь-якого комерційного банку залежить від форми власності та спеціалізації даного банку.

За першим критерієм органами управління банку є загальні збори учас­ників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку.

Органом контролю банку є ревізійна комісія та внутрішній аудит банку.

Вищим органом управління банку є загальні збори учасників.

До компетенції загальних зборів банку належить прийняття рішень щодо:

1)  визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження звітів про їх виконання;

2)  внесення змін та доповнень до статуту банку;

3)  зміни розміру статутного капіталу банку;

4)  призначення та звільнення голів та членів спостережної ради банку, ревізійної комісії;

5)  затвердження річних результатів діяльності банку, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів та висновків ревізійної комісії та зовнішнього аудитора;

6)  розподілу прибутку;

7)  припинення діяльності банку, призначення ліквідатора, затверд­ження ліквідаційного балансу.

Статутом банку до компетенції загальних зборів учасників можуть бути віднесені інші питання. Повноваження, визначені вище, належать до вик­лючної компетенції загальних зборів учасників. Інші повноваження бан­ку можуть бути делеговані до компетенції спостережної ради банку.

Спостережна рада банку обирається загальними зборами з числа учас­ників банку або їх представників. Члени спостережної ради банку не мо­жуть входити до складу правління (ради директорів) банку та ревізійної комісії банку.

Функцїї спостережної ради банку є такими:

1)  призначає і звільняє голову та членів правління (ради директорів) банку;

2)  контролює діяльність правління (ради директорів) банку;

3)  визначає зовнішнього аудитора;

4)  встановлює порядок проведення ревізій та контролю за фінансово-господарською діяльністю банку;

5)  приймає рішення щодо покриття збитків;

6)  приймає рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, філій і представництв банку, затвердження їх статутів і положень;

7)  затверджує умови оплати праці та матеріального стимулювання членів правління банку;

8)  готує пропозиції щодо питань, які виносяться на загальні збори учас­ників;

9)  здійснює інші повноваження, делеговані загальними зборами учас­ників банку.

Повноваження та порядок роботи спостережної ради банку визнача­ються статутом банку чи положенням про раду банку, що затверджуються загальними зборами учасників банку.

Правління (рада директорів) банку є виконавчим органом банку, здійснює управління поточною діяльністю банку, формування фондів, необхідних для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і спостережної ради банку.

У межах своєї компетенції правління діє від імені банку, підзвітне за­гальним зборам учасників та спостережній раді банку.

Правління банку діє на підставі положення, що затверджується загаль­ними зборами учасників чи спостережною радою банку.

Голова правління (ради директорів) банку керує роботою виконавчо­го органу та має право представляти банк без доручення.

Ревізійна комісія здійснює контроль за фінансово-господарською діяль­ністю банку, наприклад:

1)  контролює дотримання банком законодавства та нормативно-пра­вових актів НБУ;

2)  розглядає звіти внутрішніх і зовнішніх аудиторів та готує відповідні пропозиції загальним зборам учасників;

3)  вносить на загальні збори учасників або спостережній раді банку пропозиції щодо будь-яких питань, віднесених до компетенції ревізійної комісії, які стосуються фінансової безпеки, стабільності банку та захисту інтересів клієнтів.

Ревізійна комісія обирається загальними зборами учасників банку з числа учасників або їх представників та підзвітна загальним зборам.

Членами ревізійної комісії не можуть бути особи, які є працівниками банку.

Ревізійна комісія здійснює перевірку фінансово-господарської діяль­ності банку за дорученням загальних зборів учасників, спостережної ради банку або на вимогу учасника (учасників), які володіють у сукупності більше ніж 10 відсотками голосів.

Ревізійна комісія має право залучати до ревізій та перевірок зовнішніх та внутрішніх експертів і аудиторів.

Вона доповідає про результати ревізій та перевірок загальним зборам учасників чи спостережній раді банку. Ревізійна комісія готує висновки до

звітів і балансів банку. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учас­ників не мають права затверджувати фінансовий звіт банку.

Члени ревізійної комісії можуть брати участь з правом дорадчого голо­су у засіданнях спостережної ради та правління банку.

Засідання ревізійної комісії проводяться за необхідністю, але не рідше одного разу на рік.

Позачергові засідання ревізійної комісії можуть скликатися спостереж­ною радою банку чи за ініціативою акціонерів, які володіють більше ніж 10-ма відсотками голосів.

Рішення приймається більшістю голосів членів ревізійної комісії.

Повноваження ревізійної комісії банку визначаються статутом банку, а порядок її роботи — положенням про ревізійну комісію, що затверджуєть­ся загальними зборами учасників (акціонерів) банку.

Структура функціональних підрозділів комерційного банку не є суворо визначеною, а передбачає врахування таких факторів, як розмір банку та його спеціалізацію.

Нині в українських банках простежується тенденція до збільшення професійного навантаження на кожного працівника, до поглиблення спеціалізації. Тож не дивно, що часом працівники одного управління мало, а то й зовсім не знають, чим саме займаються співробітники іншого. Про­фесійну замкнутість посилює і специфіка роботи у банківській установі, зокрема, необхідність зберігати службову та комерційну таємниці1.

Головним керівним органом будь-якого вітчизняного комерційного банку є його правління на чолі з головою. Якщо банк — акціонерне това­риство, то голова правління обирається на зборах акціонерів, які відбува­ються, як правило, раз на рік. Голову правління приватного банку призна­чає власник установи. В українських банках до складу правління, як пра­вило, входять усі заступники голови.

Кредитний комітет створюється та скликається для прийняття оста­точного рішення щодо надання кредиту. Складається з усіх членів правлі­ння та начальників кредитного, юридичного відділів та служби безпеки.

Кадрова комісія — це консультативний орган, який діє при правлінні. Висновки кадрової комісії мають лише рекомендаційний характер. До її складу входять усі члени правління і начальники всіх відділів. Основні зав­дання кадрової комісії: проведення конкурсів на заміщення вакансій; про­ведення (як правило, раз на рік) атестацій співробітників.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Банківська справа (Петрук О.М.)