Головна Головна -> Підручники -> Підручник Банківська справа (Петрук О.М.) скачати онлайн-> 3. Організація безготівкових розрахунків комерційними бан¬ками

3. Організація безготівкових розрахунків комерційними бан¬ками



Оплата ПДВ може бути з акцептом і без акцепту. Платник повністю відмовляється від оплати ПДВ у таких випадках: 1) коли надійшли товари, які не було замовлено; 2) коли не погоджено ціни товару; 3) коли товари надійшли не на погоджену адресу тощо. Можливі випадки часткової відмо­ви від оплати: 1) коли поряд із замовленими надійшли товари, що не було

замовлено; 2) коли частина товарів, що надійшли, є недоброякісною та не­комплектною тощо. Про відмову від акцепту платник повинен повідоми­ти банк і постачальника з зазначенням причин. Якщо причини відмови від акцепту є недостатньо обґрунтованими, банк може її не прийняти.

Причини неоплати платником вимоги-доручення з’ясовуються безпо­середньо між платником та одержувачем коштів.

Розрахунковий чек — розрахунковий документ, що містить письмове до­ручення власника рахунка (чекодавця) банку-емітента, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів (див. дод. 2).

Розрахункові чеки використовуються у безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послуги). Розрахункові чеки використовуються тільки для безготівкових перерахувань із рахунка чеко­давця на рахунок одержувача коштів і не підлягають сплаті готівкою.

Чеки виготовляються на замовлення комерційного банку Банкнотно-монетним двором НБУ на спеціальному папері з дотриманням усіх обо­в’язкових вимог і брошуруються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Розрахункові чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку.

Для гарантованої оплати розрахункових чеків чекодавець бронює кош­ти на окремому рахунку «Розрахунки чеками» у банку-емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки чекодавець подає до банку-емі­тента платіжне доручення для перерахування коштів на рахунок «Розра­хунки чеками».

Строк дії чекової книжки — один рік з дати видачі. День оформлення чекової книжки не враховується. Строк дії невикористаної чекової книж­ки може продовжуватись за погодженням з банком-емітентом, про що він робить відповідну відмітку на обкладинці чекової книжки.

Розрахунковий чек із чекової книжки пред’являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10-ти календарних днів (день виписки розрахун­кового чека не враховується).

Чекова книжка може видаватися для розрахунків із будь-яким конк­ретним постачальником або з різними постачальниками.

Розрахунковий чек приймається чекодержателем до оплати безпосе­редньо від чекодавця, на ім’я якого оформлені документи, що підтверджу­ють отримання ним товарів (виконання робіт, надання послуг).

Забороняється передавання розрахункового чека (чекової книжки) його власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання незаповнених бланків розрахункового чека і проставляння на них відбитка печатки юридичними особами.

Також не проводиться видача розрахункових чеків на пред’явника.

Підприємствам не дозволяється здійснювати обмін розрахункового чека на готівку та отримувати здачу з суми чека готівкою.

Повернути чекову книжку з невикористаними розрахунковими чека­ми її власник може з одночасним поданням до банку-емітента платіжного доручення на перерахування коштів, що заброньовані на рахунку «Розра­хунки чеками», на свій поточний рахунок.

Розрахунковий чек із чекової книжки чекодавець виписує під час здійснення платежу та віддає за отримані ним товари (виконані роботи, надані послуги). При цьому чекодавець переписує залишок ліміту з корін­ця попереднього розрахункового чека на корінець виписаного та зазначає новий залишок ліміту.

Розрахунковий чек підписує службова особа чекодавця, яка має право підписувати розрахункові документи, та скріплює відбитком печатки че­кодавця. Якщо розрахунковий чек підписує службова особа чекодавця за дорученням керівника підприємства, то право підпису розрахункового чека обумовлюється в цьому дорученні.

Приймаючи розрахунковий чек до оплати за товари (виконані роботи, надані послуги), чекодержатель перевіряє: відповідність його встановле­ному зразку; правильність заповнення; відсутність виправлень; відповідність суми корінця чека сумі, зазначеній на самому чеці; строк дії; достатність залишку ліміту за чековою книжкою для оплати чека; наявність на ньому чіткого відбитка штампу або печатки банку та даних чекодавця.

Розрахунковий чек, оформлений з порушенням вимог, до оплати не повинен прийматися.

Після цього чекодержатель встановлює особу пред’явника розрахун­кового чека за документом, що її посвідчує.

Після зазначеної перевірки чекодержатель відокремлює розрахунко­вий чек від корінця, ставить на звороті чека та на корінці календарний штемпель і підписує цей чек, а також робить відмітку у відомості про прий­няті до оплати розрахункові чеки.

Якщо на корінці розрахункового чека, який був сплачений раніше, є напис «Зіпсований», а зіпсованого розрахункового чека немає, то оплата за товари (виконані роботи, надані послуги) не проводиться і чекодавцю рекомендується звернутися до банку-емітента для підтвердження залиш­ку на рахунку за чековою книжкою.

Чекодержатель здає в банк розрахункові чеки разом із трьома при­мірниками реєстру чеків, — якщо рахунки чекодавця і чекодержателя відкриті в одному банку, і в чотирьох примірниках, — якщо рахунки чеко­давця і чекодержателя відкриті в різних банках.

Банк чекодержателя зобов’язаний перевірити заповнення реквізитів реєстру чеків згідно з вимогами та своєчасність пред’явлення їх до оплати.

Суми розрахункових чеків, що оформлені з порушенням вимог, викрес­люються з реєстру чеків із виправленням його загального підсумку та по­вертаються чекодержателю.

Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку, то після перевірки правильності заповнення реквізитів розрахункових чеків і реєстру чеків банк на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з відповідного рахунка чекодавця та зараховує їх на рахунок чеко­держателя.

У разі здійснення клієнтами різних банківських платежів розрахунко­вими чеками банк чекодержателя приймає чеки з реєстром чеків і разом з другим та третім примірниками цього реєстру інкасує їх до банку-емітен-та. У цьому разі кошти на рахунок чекодержателя зараховуються банком, що його обслуговує, тільки після отримання їх від банку-емітента.

Умови інкасування розрахункових чеків мають зазначатися в договорі про розрахунково-касове обслуговування підприємства.

Останній примірник реєстру чеків повертається чекодержателю з відміткою про оплату, якщо клієнти обслуговуються в одній установі бан­ку, або з відміткою про дату прийняття його на інкасо, якщо клієнти об­слуговуються в різних банках.

Зробивши перевірку, банк-емітент на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з рахунка чекодавця та перераховує їх на раху­нок чекодержателя. Сплачений розрахунковий чек разом із примірником реєстру чеків залишається в банку-емітенті. На розрахунковому чеку ста­виться штамп банку «Проведено».

У разі відмови за цих причин оплатити розрахунковий чек банк-емі­тент викреслює цей чек з реєстру чеків, виправляє загальний підсумок і не пізніше наступного робочого дня надсилає його до банку чекодержателя. Одночасно банк-емітент повідомляє електронною поштою банк чекодер­жателя про причини неоплати розрахункового чека.

При ненадходженні коштів банк чекодержателя після закінчення 10 ка­лендарних днів від дати інкасування розрахункового чека здійснює запит електронною поштою до банка-емітента щодо причин неоплати цього чека. Банк-емітент, отримавши запит, не пізніше наступного робочого дня має дати відповідь банку чекодержателя, який повідомляє про це чекодержате­ля. У разі неотримання відповіді банк чекодержателя повідомляє про це че­кодержателя і після закінчення 20 календарних днів від дати інкасування розрахункового чека списує його суму як нереальну щодо отримання.

Невикористані розрахункові чеки після закінчення строку дії чекової книжки або використання ліміту підлягають поверненню банку-емітенту, який їх погашає. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії че­кової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його використан­ня. Якщо після повного використання розрахункових чеків із чекової книжки її ліміт буде невикористаним, то чекодавцю може надаватися нова чекова книжка на суму невикористаного ліміту.

Чекодавець має звіряти суми на корінцях розрахункових чеків з отри­маними від банку-емітента виписками з рахунка чекодавця, з якого здійснювалась оплата цих розрахункових чеків. У разі втрати чекової книж­ки (розрахункового чека) чекодавець має подати до банку-емітента заяву із зазначенням номерів невикористаних розрахункових чеків. Кошти в сумі невикористаного ліміту чекової книжки повертаються клієнту на підставі його платіжного доручення. 114

У разі відмови банку-емітента оплатити розрахунковий чек чекодер­жатель має право пред’явити чекодавцю у встановленому порядку претен­зію, а в разі її часткового або повного відхилення чекодавцем — звернутися з позовом до суду.

Чекодавець, якому видана чекова книжка, відповідає за неправильне використання розрахункових чеків, за збитки у разі передавання чекової книжки або окремих розрахункових чеків іншій особі, втрати або крадіж­ки, а також через зловживання осіб, уповноважених на підписання розра­хункових чеків.

Акредитивна форма розрахунків. Акредитив — це грошове зобов’язан­ня банку за дорученням свого клієнта здійснити третій особі (постачаль­нику, бенефіціару) безпосередньо або через інший уповноважений банк платежі за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги за умова­ми, передбаченими в акредитиві.

Також акредитив за своєю сутністю є договором, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, навіть якщо в акредитиві є посилання на них.

За операціями з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами ви­конання зобов’язань, з якими можуть бути пов’язані ці документи.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

покритий — акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бро­нюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емі-тенті або у виконуючому банку — «Розрахунки за акредитивами»;

непокритий — акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. У разі відсутності такої позначки акредитив вва­жається безвідкличним.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара. Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його ану­лювання заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній — бенефіціара.

Якщо виконуючий банк не є банком-емітентом, то зміна умов відклич­ного акредитива або його анулювання відбувається тільки після отриман­ня від виконуючого банку відповідного повідомлення, яким підтверджуєть­ся те, що до часу зміни умов або анулювання акредитива документи за ак­редитивом не були подані.

Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредитива та подані бенефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання ос­таннім повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підляга­ють оплаті.

Безвідкличний акредитив — це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені тільки за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий, і банка-емітента.

Такий акредитив становить собою тверде зобов’язання банка-емітен-та сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеного в ак­редитиві, або банку-емітенту і дотримані строки та умови акредитива.

Умови акредитива є дійсними для бенефіціара, поки він не повідомить банк про згоду на внесення змін до них, який авізував йому ці зміни. Бене-фіціар має письмово повідомити про погодження або відмову щодо вне­сення змін.

Акредитив може бути авізований бенефіціару через інший (авізуючий) банк. Авізуючий банк, якщо він не є виконуючим банком, не несе зобов’­язань щодо сплати за акредитивом.

Для відкриття акредитива клієнт подає банку-емітенту заяву на акре­дитив (див. дод. 3) не менше, ніж у трьох примірниках, та в разі відкриття покритого акредитива — відповідні платіжні доручення. Заява повинна містити умови акредитива, які складаються так, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з іншого — за­безпечували б інтереси сторін, які використовують акредитив. Акредитив має містити лише ті умови, які банк може перевірити документально. Рек­візити, що передбачені формою заяви, є обов’язковими і тому в разі відсут­ності одного з них акредитив не відкривається і заява повертається заяв­нику без виконання.

Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акреди­тива, авізуючий і виконуючий банки та здійснює відповідні бухгалтерські записи.

Якщо відкривається покритий акредитив, депонований у виконуючо­му банку, то заявник подає до банку-емітента, крім заяви, платіжне дору­чення на перерахування коштів для їх бронювання.

Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками і надіслано повідомлення про відкрит­тя та умови акредитива бенефіціару.

У разі відкриття покритого акредитива клієнт подає заяву, як правило, у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент обліко­вує за відповідним позабалансовим рахунком, що призначений для обліку акредитивів, другий — разом з випискою з рахунку він видає заявнику як

розписку банку про відкриття акредитива, третій та четвертий, як прави­ло, використовуються для інформування виконуючого банку та бенефіці-ара про умови акредитива.

Банк-емітент інформує виконуючий (авізуючий) банк про відкриття акредитива шляхом надсилання йому електронною поштою або іншими засобами зв’язку заяви або повідомлення. Повідомлення банк-емітент над­силає авізуючому банку не пізніше наступного робочого дня після отри­мання заяви від клієнта. Воно має містити номер акредитива, усі його умо­ви, спосіб платежу, місце виконання та строк дії акредитива. У повідом­ленні мають чітко зазначатися повноваження авізуючого банку щодо виду акредитивної операції.

Про відкриття та умови акредитива виконуючий (авізуючий) банк по­відомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).

Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бе-нефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, що передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом. Реєстр документів за акредитивом складається за відповідною формою та подаєть­ся в банк, як правило, у чотирьох примірниках.

Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов не проводить виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара і надсилає повідомлення банку-емітенту для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. У разі неотримання відповіді протягом семи робочих днів після відправлення повідомлення або надходження негатив­ної відповіді виконуючий банк повертає бенефіціару всі документи за ак­редитивом.

Не приймаються до оплати за акредитивом документи, які мають роз­біжності з умовами акредитива або зміст яких суперечить один одному. Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива, то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару: документ, що засвідчує її особу; зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива; доручення, видані заявником акредитива, щодо його повноважень.

Виконуючий банк під час виконання акредитива, кошти за яким заб­роньовано в банку-емітенті, перевіряє за дорученням цього банку вико­нання всіх умов акредитива за поданим бенефіціаром реєстром документів за акредитивом та іншими документами, що передбачені акредитивом. Перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами надсилаються до банку-емітента.

Банк-емітент, зробивши перевірку виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом спи­

сує кошти з рахунка «Розрахунки за акредитивами» і перераховує їх на ра­хунок бенефіціара.

У всіх акредитивах обов’язково має передбачатися дата закінчення строку і місце подання документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві, є останнім днем для подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива.

Акредитив, кошти за яким заброньовані в банку-емітенті, закриваєть­ся ним після закінчення строку, зазначеного в акредитиві, з додаванням нормативного строку проходження документів спецзв’язком від викону­ючого банку до банку-емітента або після отримання від виконуючого бан­ку підтвердження про невиконання акредитива.

Таким чином, відмінна риса акредитивів полягає в тому, що платіж, як правило, здійснюється не за місцем знаходження покупця, а за місцем зна­ходження постачальника. Акредитивна форма розрахунків гарантує поста­чальнику платіж за рахунок попереднього депонування в банку певної суми засобів покупця.

Вказана форма розрахунків до певного часу не отримала широкого впровадження. Застосовується ця форма тоді, коли за умовами постачан­ня продукції або надання послуг вона економічно доцільна, необхідна і технічно зручна (наприклад, якщо прийом товарів покупцем здійснюєть­ся за місцем знаходження постачальника). Акредитивна форма розрахунків виступає також одним із заходів контролю за платежами покупця, коли по­стачальник застосовує санкції до покупця, що затримує платежі при роз­рахунках платіжними дорученнями, вимогами-дорученнями або чеками.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Банківська справа (Петрук О.М.)