Головна Головна -> Підручники -> Підручник Банківська справа (Петрук О.М.) скачати онлайн-> Лекція 6. Міжбанківські розрахунки і платіжні системи 1. Характеристика міжбанківських розрахунків

Лекція 6. Міжбанківські розрахунки і платіжні системи 1. Характеристика міжбанківських розрахунків



З метою забезпечення розрахунків для клієнтів банківських установ використовують внутрішньодержавні та міжнародні платіжні системи. Порядок діяльності платіжної системи визначається її правилами, встанов­леними платіжною організацією відповідної платіжної системи.

Правила платіжної системи (крім внутрішньобанківських платіжних систем — ВПС) мають встановлювати організаційну структуру платіжної системи, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, принцип виконання документів на переказ, відкликання документів на переказ, порядок вирішення спорів, управління ризиками в системі, систему стра­хування, порядок захисту інформації тощо.

Правила відповідної платіжної системи, а також договори, що уклада­ються між учасниками цієї платіжної системи (крім ВПС), повинні перед­бачати порядок врегулювання неплатоспроможності та інших випадків нездатності виконання членами платіжної системи своїх зобов’язань.

Банк визначає умови та порядок функціонування власної внутріш-ньобанківської платіжної системи з урахуванням вимог законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

Правила внутрішньодержавної платіжної системи мають бути узгод­жені платіжною організацією цієї внутрішньодержавної платіжної систе­ми з Національним банком України.

При проведенні переказу платіжні системи мають право здійснювати взаємозалік на основі клірингу або виконувати кожний документ на пере­каз окремо.

Для формування та обробки документів за операціями із застосуван­ням спеціальних платіжних засобів, документів на переказ, документів на відкликання платіжні системи, а також окремі банки мають право вико­ристовувати спеціальні платіжні засоби, ідентифікатори держателя спе­ціального платіжного засобу, програмно-технічні засоби, системи захисту інформації та телекомунікаційні канали зв’язку.

Порядок використання платіжними системами, а також окремими бан­ками перелічених засобів визначається правилами цих систем та відповід­ними договорами, з врахуванням вимог законодавства та нормативно-пра­вових актів НБУ.

В Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банківські та не-банківські платіжні системи. До внутрішньодержавних банківських платіж­них систем відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи ма­сових платежів та внутрішньобанківські платіжні системи.

Система міжбанківських розрахунків призначена для переказу грошей у межах України між банками на виконання зобов’язань їх клієнтів, а та­кож власних зобов’язань цих банків.

Внутрішньобанківська платіжна система створюється банком з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для проведення переказу гро­шей між його підрозділами.

Система масових платежів призначена для переказу грошей за опера­ціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами із застосу­ванням платіжних інструментів.

Внутрішньодержавні небанківські платіжні системи мають право здійснювати діяльність, пов’язану із переказом, виключно після їх реєст­рації в НБУ та отримання відповідного дозволу, порядок реєстрації та от­римання якого визначається НБУ.

Система електронних платежів НБУ (СЕП НБУ) — це державна систе­ма міжбанківських розрахунків. Порядок її функціонування, прийняття і виключення з її членів, проведення переказу за допомогою цієї системи та інші питання визначаються НБУ.

Національний банк регламентує та забезпечує функціонування СЕП, гарантує її надійність і безпеку, організовує та бере участь у проведенні через неї міжбанківського переказу.

Передумовою здійснення міжбанківських розрахунків є кореспон­дентські відносини, які можуть установлюватися між банками та НБУ або безпосередньо між банками.

Кореспондентські відносини представляють собою договірні відносини між банками, метою яких є здійснення платежів, розрахунків та надання

інших банківських послуг за взаємними дорученнями. Основою таких відносин є відкриття кореспондентського рахунку. Кореспондентський рахунок відкривається банку для обліку коштів і проведення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного договору.

Кореспондентські рахунки (коррахунки) відкриваються двох видів ЛОРО (НОСТРО) і технічні рахунки. ЛОРО — це коррахунок, який відкриває банк банку-кореспонденту та здійснює операції списання (зарахування) коштів згідно з чинним законодавством і укладеним договором. У банку-корес-понденті цей рахунок є коррахунком НОСТРО.

Для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП власнику кор-рахунку на договірних умовах відкривається технічний рахунок у РП або ЦРП1. Технічний рахунок банківської установи в СЕП — інформація в елек­тронній формі, що зберігається в програмно-технічному комплексі АРМ-2, поновлюється під час оброблення електронних розрахункових доку­ментів банківської установи та фактично відображає стан коррахунка цієї установи на певний час.

Коррахунок банку (його філії) відкривається на підставі укладеного договору за умови надання правильно оформлених таких документів:

а) заява про відкриття коррахунка встановленого зразка;

б) копія належним чином оформленого статуту, що засвідчена нотарі-
ально;

в) копія документа, що засвідчена нотаріально, яка підтверджує взяття
банку на податковий облік;

г) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

ґ) нотаріально засвідчену копію довідки органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ;

д) картку із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нота-
ріально;

е)  копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку у
Фонді соціального страхування, засвідчену нотаріально або органом, що
його видав.

1 Розрахункова палата банку — структурний підрозділ банку, що обслуговує філії банку у ВПС та забезпечує взаємодію ВПС із СЕП, у тому числі з ІПС (складова СЕП, що при­значена для надання користувачам довідкової інформації про платежі, виконані засоба­ми СЕП).

Центральна розрахункова палата — установа НБУ, яка забезпечує функціонування СЕП у цілому, ведення бази даних для ІПС щодо електронних міжбанківських розрахунків, виконаних через СЕП, а також здійснює функції РП для банківських установ м. Києва та Київської області, обслуговує інші віртуальні банківські регіони.

Оформлення відкриття коррахунка філії банку має свої особливості. Так, керівник та головний бухгалтер філії особисто подають до територі­

ального управління НБУ за місцезнаходженням філії вищезазначені доку­менти та додатково:

а) копію належним чином оформленого Положення про філію, що зас-
відчена нотаріально, замість Статуту;

б) засвідчену нотаріально копію належним чином оформленого доз-
волу, наданого банком філії на здійснення банківських операцій;

в) клопотання банку за підписом керівника про відкриття кореспон-
дентського рахунка філії із зазначенням інформації, що стосується банку.

Банк письмово повідомляє банк-кореспондент про відкриття корес­пондентського рахунка із зазначенням його номера та дати відкриття.

Банки-кореспонденти вільно вибирають спосіб розрахунків, визнаний Національним банком, а також засоби зв’язку для передавання розрахун­кових документів та повідомлень за умови збереження цілісності та кон­фіденційності інформації. При цьому способи розрахунків та засоби зв’язку обов’язково мають бути зазначені в договорі про встановлення кореспон­дентських відносин.

Датою початку здійснення видаткових операцій за кореспондентським рахунком банку-кореспондента є дата отримання банком документально підтвердженого повідомлення органу ДПА про взяття рахунка на облік.

При здійсненні операцій за кореспондентським рахунком ЛОРО банк у той самий робочий день надсилає банку-кореспонденту повідомлення про це з реквізитами розрахункового документа. При списанні коштів з кореспондентського рахунка ЛОРО за розрахунковими документами бан-ку-кореспондента повідомлення може не надсилатися.

Якщо банк із будь-яких причин не може виконати розрахунковий доку­мент банку-кореспондента, то він має повідомити про це банк-кореспондент не пізніше наступного робочого дня після отримання цього документа.

Для підтвердження операцій, здійснених за кореспондентським рахун­ком, банк надсилає банку-кореспонденту (у визначений договором термін) виписку з коррахунка. Якщо у визначений договором термін банк-корес-пондент не надіслав зауваження у письмовій формі, то виписка вважаєть­ся підтвердженою.

Зупинення відповідно до законів України уповноваженими державни­ми органами власних видаткових операцій банку за кореспондентським рахунком ЛОРО виконується безпосередньо банком, що відкрив та веде рахунок банку-кореспондента, засобами системи автоматизації банку.

За необхідності переоформлення коррахунка з певних об’єктивних при­чин (реорганізація, зміна назви, форми власності) банком подаються такі самі документи, що й при його відкритті. При цьому номер коррахунка та код банку залишаються без змін. У разі внесення до статуту банку змін і до­повнень власником рахунка подаються копії документів, засвідчені в уста­новленому порядку, у яких викладено зазначені зміни й доповнення.

Підставою для закриття коррахунка банку є заява його власника або уповноваженого органу, при цьому залишок коштів за таким рахунком попередньо має бути переказаний на рахунок, визначений відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

Територіальне управління НБУ протягом трьох робочих днів з дня зак­риття рахунка банку зобов’язане надіслати засобами системи електронної пошти (ЕП1) з використанням засобів захисту інформації Національного банку повідомлення про закриття коррахунка на адресу відповідного органу державної податкової адміністрації.

Слідуючою умовою для здійснення міжбанківських розрахунків є фор­мування інформаційно-обчислювальної мережі НБУ з відповідним довідни­ком банківських установ України. Призначення останнього полягає у ви­користанні при роботі всіх програмно-технічних комплексів, у тому числі й СЕП. До довідника банківських установ України мають бути включені всі банківські установи, що належним чином зареєстровані НБУ.

Для включення банку до довідника банківських установ територіаль­не управління Національного банку, що його обслуговує, надсилає засо­бами системи ЕП на адресу НБУ таку інформацію:

•   повну та скорочену назву, зазначені у статуті банку;

•   повну поштову адресу;

•   назву та код району міста;

•   прізвища та телефони керівників;

•   номер факсу;

•   дату та номер реєстрації;

•   ідентифікаційний код за ЄДРПОУ;

•   форму власності;

•   номер коррахунка (за умови його відкриття).

На підставі цієї інформації обчислюється код банку, визначається елек­тронний ідентифікатор банку для роботи в СЕП та із засобами системи ЕП, а також адреса вузла системи ЕП, за якою має обслуговуватися банк.

Національний банк розповсюджує через електронну пошту довідник банківських установ України та зміни до нього на адресу ЦРП, територі­альних управлінь НБУ, інших банківських установ, Асоціації українських банків, деяких державних установ тощо.

Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися через: СЕП за корра-хунками банків (філій) у територіальних управліннях НБУ або банках-ко-респондентах за коррахунками ЛОРО (НОСТРО).

1 ЕП — система електронної пошти Національного банку України, що забезпечує потре­би для передачі інформації в межах банківської системи України.

Учасниками СЕП є територіальні управління Національного банку, комерційні банки, які мають технічні рахунки в РП або ЦРП.

Для роботи в СЕП банк укладає з НБУ договори на інформаційно-роз­рахункове обслуговування та про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі.

НБУ відповідно до умов договорів забезпечує банки необхідними про­грамно-технічні комплексами СЕП, програмними засобами електронно­го зв’язку, апаратно-програмними засобами захисту інформації.

Необхідною умовою включення банку до довідника банків-учас-ників СЕП є організаційна, функціональна та технологічна готовність банку до роботи, наприклад, включення до довідника банківських ус­танов України, укладення з НБУ необхідних договорів, підключення до системи електроної пошти, наявність необхідних засобів захисту інфор­мації, наявність персоналу, підготовленого до роботи із засобами сис­теми ЕП, СЕП тощо.

Після цього для включення до довідника учасників СЕП банк подає клопотання до територіального управління Національного банку за своїм місцезнаходженням, яке містить назву банку, його код, електронний іден­тифікатор, код валюти, модель обслуговування консолідованого кореспон­дентського рахунка, дату підключення банку до СЕП. У разі потреби вклю­чення філії до довідника учасників СЕП клопотання має бути також і від банку, якому належить ця філія.

У разі порушення учасниками СЕП технології роботи та невиконання вимог захисту банківської інформації Національний банк зупиняє видат­кові операції такого учасника або виключає його з учасників СЕП. У по­дальшому учасник СЕП може продовжити свою роботу лише після служ­бового розслідування, проведеного НБУ, та усунення недоліків.

Підставою для виключення банку з учасників СЕП є розірвання догово­ру на інформаційно-розрахункове обслуговування між цим банком та НБУ в порядку, передбаченому чинним законодавством. Виключення з учас­ників СЕП здійснюється шляхом вилучення банку із довідника банків-учасників СЕП. При виключенні банку з учасників СЕП значення його технічного рахунка має дорівнювати нулю.

1 Електронний цифровий підпис — сукупність даних, отримана за допомогою крипто­графічного перетворення вмісту електронного документа, які дають змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати особу, яка його підписала.

Операції зарахування (списання) коштів за коррахунком банку-учасни-ка СЕП можуть виконуватися тільки після відкриття йому в РП (ЦРП) тех­нічного рахунка, через який здійснюються розрахунки у формі файла, тобто електронного розрахункового документа. Він має вміщувати обов’язкові реквізити, серед яких назва, номер, дата, ознака (дебет/кредит), сума, код, назва та рахунок платника, коди банків платника та одержувача, код, на­зва, рахунок одержувача, призначення платежу, ЕЦП1, ідентифікатор клю­ча, що використаний для накладання ЕЦП.

Відповідно до технології роботи СЕП електронний розрахунковий до­кумент має вміщувати технологічні реквізити, зокрема відмітку про час оброблення цього документа.

Єдиним джерелом формування електронних розрахункових документів для СЕП є система автоматизації банку (САБ). Вона має забезпечити фор­мування електронного розрахункового документа із заповненням усіх обо­в’язкових реквізитів. Заповнення обов’язкових реквізитів електронного розрахункового документа виконується шляхом перенесення їх значень з паперового документа, крім реквізиту «назва документа», який запов­нюється не словами, а умовним числовим кодом.

Електронні розрахункові документи та службові повідомлення СЕП формуються, передаються та приймаються лише з використанням апарат­но-програмних засобів захисту інформації, затверджених і наданих НБУ.

Початкові платежі від учасника СЕП приймаються в межах поточного значення його технічного рахунка. Оброблення електронних розрахунко­вих документів та службових повідомлень здійснюється у порядку черго­вості їх надходження до системи. Електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний.

Результати розрахунків за відісланими та отриманими електронними розрахунковими документами відображаються на технічних рахунках банків. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом робочого дня з періодичністю, що визначається діючою техно­логією міжбанківських розрахунків.

У СЕП упроваджено сім моделей обслуговування банків (філій) за кон­солідованим рахунком та інформаційну модель, які враховують специфі­ку роботи та потреби банків. Усі моделі використовуються лише при ви­конанні міжбанківських розрахунків у гривні. Моделі обслуговування кон­солідованих кореспондентських рахунків банків у СЕП НБУ мають такі характеристики.

Модель 1. Консолідований рахунок обласної дирекції (облдирекція) з відкриттям технічних рахунків філіям. Облдирекція має консолідова­ний рахунок у територіальному управлінні Національного банку, а її філії — не мають.

Облдирекція та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації, електронні ідентифікатори та коди банків, об­мінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалеж­но один від одного, і ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій РП, де відкрито технічний рахунок обласній дирекції.

Облдирекція має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримува­ти від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 2. Консолідований кореспондентський рахунок обласної ди­рекції без відкриття технічних рахунків філіям. Обласна дирекція має кон­солідований коррахунок у територіальному управлінні НБУ. її філії не ма­ють коррахунків у територіальному управлінні Національного банку.

Обласна дирекція має власну ВПС для обслуговування міжбанківсь­ких розрахунків філій.

Філії обласної дирекції мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін філій електронними розрахунковими документами з СЕП здійснюється засобами ВПС обласної дирекції з відображенням результатів розрахунків на її технічному рахунку.

Модель 3. Консолідований рахунок банку без відкриття технічних ра­хунків філіям. Банк має консолідований рахунок у територіальному уп­равлінні НБУ. Філії банку можуть бути розташовані в різних адміністра­тивно-територіальних одиницях, але не можуть мати коррахунків у тери­торіальних управліннях НБУ.

Банк має власну ВПС для обслуговування міжбанківських розрахунків філій.

Філії банку мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП.

Обмін між філіями електронними розрахунковими документами з СЕП здійснюється засобами ВПС банку з відображенням результатів розра­хунків на його технічному рахунку.

Модель 4. Консолідований рахунок банку з відкриттям технічних ра­хунків філіям. Банк має консолідований коррахунок у територіальному управлінні НБУ. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністра­тивно-територіальних одиницях, але не можуть мати рахунків у територі­альних управліннях Національного банку.

Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюють­ся електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного, і ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій РП, де відкрито технічний рахунок банку.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти тех­нічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 5. Консолідований рахунок банку з відкриттям технічних ра­хунків обласним дирекціям. Банк може мати консолідований коррахунок у територіальному управлінні НБУ. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати ра­хунків у територіальних управліннях Національного банку.

Облдирекціям відкриваються технічні рахунки в тій РП, де відкрито технічний рахунок банку, і на кожному з них відображаються розрахунки як обласної дирекції, так і її філій.

Облдирекції мають власні ВПС для обслуговування міжбанківських розрахунків своїх філій.

Банк та обласні дирекції мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.

Філії облдирекції мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обміню­ються електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС обласної дирекції.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти тех­нічних рахунків та початкових оборотів для обласних дирекцій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 6. Консолідований рахунок банку з відкриттям технічних ра­хунків обласним дирекціям та їх філіям. Банк має консолідований корра­хунок у територіальному управлінні НБУ. Філії банку можуть бути розта­шовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати рахунків у територіальних управліннях Національного банку.

Облдирекціям та філіям відкриваються технічні рахунки в тій РП, де відкрито технічний рахунок банку.

Банк, обласні дирекції та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.

Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії, облди-рекції, банку. Розрахунки облдирекції відображаються на її технічному рахунку і на технічному рахунку банку.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти тех­нічних рахунків та початкових оборотів для обласних дирекцій, а облди-рекції — для своїх філій.

Банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про робо­ту обласних дирекцій та філій, а облдирекції — про роботу своїх філій.

Модель 7. Консолідований рахунок банку з відкриттям технічних ра­хунків філіям. Банк має консолідований коррахунок у територіальному управлінні НБУ. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністра­тивно-територіальних одиницях, але не можуть мати коррахунків у тери­торіальних управліннях НБУ.

Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, об­

мінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалеж­но один від одного, і ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій РП, де відкрито технічний рахунок банку.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти тех­нічних рахунків та початкових оборотів філій, виконувати початкові пла­тежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформа­цію про їх роботу.

Характерною рисою моделі сьомої є те, що банк має змогу динамічно обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій. Це реалізується за допомогою операційних правил, які є додат­ковим механізмом, органічно вбудованим у САБ.

Інформаційна модель (модель 0). Обслуговування в СЕП за такою мо­деллю виконується без злиття рахунків філій банку і полягає в наданні банку додаткової інформації про роботу його філій у СЕП у межах територіаль­ного управління Національного банку.

Для отримання додаткової інформації про роботу філій у СЕП з вико­ристанням інформаційної моделі банку необхідно подати клопотання до територіального управління НБУ за місцем обслуговування філій.

Для роботи в СЕП за консолідованим коррахунком банк повинен одер­жати відповідний дозвіл. Дозвіл на роботу в СЕП за першою моделлю об­слуговування консолідованого рахунка надається обласній дирекції тери­торіальним управлінням Національного банку, що її обслуговує.

Для його одержання банк подає пакет документів, що підтверджує його організаційну, функціональну та технологічну готовність до роботи в СЕП за консолідованим коррахунком, а також здатність програмного забезпечення до роботи з ІПС (клопотання банку про перехід банку в цілому або окремих його філій на роботу в СЕП за консолідованим коррахунком; дві належним чином оформлені копії положення банку про порядок здійснення міжбанкі-вських розрахунків банком та його філіями за консолідованим коррахунком).

Положення повинно включати:

•   опис технологічної моделі;

•   опис моделі бухгалтерського обліку, у тому числі (для моделей із ви­користанням ВПС) порядок проведення операцій за відсутності (не­достатності) коштів на кореспондентському рахунку банку;

•   опис системи захисту (для моделей із використанням ВПС);

•   регламент функціонування платіжної системи банку (для моделей із використанням ВПС).

Рішення щодо можливості обслуговування банку в СЕП за консолідо­ваним рахунком приймається Національним банком у місячний строк.

Не пізніше визначеної дати переходу банк переоформляє з Національ­ним банком договір на інформаційно-розрахункове обслуговування в си­

стемі електронних платежів або вносить до нього необхідні зміни з ураху­ванням особливостей обслуговування консолідованого коррахунка.

Коррахунки, які були відкриті філіям банку в територіальних управлі­ннях НБУ, у разі розірвання договорів закриваються, залишки коштів на них перераховуються на консолідований кореспондентський рахунок бан­ку згідно з технологією переходу, визначеною НБУ.

У разі потреби переходу з однієї моделі обслуговування консолідова­ного коррахунку на іншу, банк подає до НБУ пакет документів, а також надсилає повідомлення про це до Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність.

Розрахунки за результатами клірингу в певній платіжній системі здійснюються розрахунковим банком, що обслуговує цю систему, згідно з правилами платіжної системи і взаємними угодами між її учасниками, уз­годженими з вимогами чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ. Правила платіжної системи та умови договорів, що регулюють відносини сторін при здійсненні розрахунків, з метою мінімізації ризиків у системі, повинні визначати порядок врегулювання випадків неможли­вості виконання банками-учасниками своїх зобов’язань.

У разі виконання банком функцій розрахункового клірингу здійснюється за рахунками банків-учасників розрахунків, що відкриті в розрахунковому банку. Взаємовідносини розрахункового банку з банка­ми-учасниками, права й обов’язки сторін визначаються установчими до­кументами розрахункового банку та укладеними договорами.

У разі виконання функцій розрахункового банку Національним бан­ком розрахунки за результатами клірингу здійснюються відповідно до бух­галтерської моделі роботи розрахункового банку, визначеної нормативно-правовими актами НБУ, з відображенням остаточних розрахункових саль­до за коррахунками, відкритими в його територіальних управліннях.

Розрахунковий банк згідно із взаємними угодами несе відповідальність перед банками-учасниками розрахунків за своєчасність проведення роз­рахунків за результатами клірингу.

Порядок здійснення розрахунків через ВПС регулюється відповідними документами банків, яким належать ці системи, і повинен відповідати ви­могам чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ. При здійсненні розрахунків через ВПС банк та його філії зобов’язані дотриму­ватися таких вимог:

•   початкові платежі від філії приймаються банком лише в межах коштів на його кореспондентському рахунку;

•   філія, початкові платежі якої не можуть бути прийняті банком до ви­конання через відсутність (недостатність) коштів на рахунку банку, не проводить списання коштів з рахунка платника, а невиконані роз­

рахункові документи платника того самого дня обліковує на відпові­дному позабалансовому рахунку та надсилає йому письмове повідом­лення встановленої форми про невиконання розрахункового доку­мента із зазначенням причини. Платник, отримавши повідомлення філії, для забезпечення своїх прав щодо виконання розрахункових документів, може вжити заходів відповідно до чинного законодавства. Комерційний банк та його філії, що здійснюють розрахунки через ВПС, повинні:

а)  дотримуватися загальних технологічних вимог та вимог інформа-
ційної безпеки, які встановлюються Національним банком;

б) щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньо-
банківські міжобласні платежі;

в) на вимогу ІПС надавати інформацію про проходження платежів від
СЕП до філій-отримувачів платежів;

г) на вимогу ЦРП надавати іншу інформацію про роботу ВПС.

Транспортні потреби філій, які є учасниками ВПС, можуть забезпечу­ватися системою електронної пошти НБУ. Програмні засоби вузла систе­ми ЕП передаються користувачам на підставі договору.

Міжбанківські розрахунки виконуються в строк до трьох операційних днів і вважаються завершеними з часу зарахування коштів на коррахунок банку одержувача.

Внутрішньобанківські розрахунки виконуються в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, який не може перевищувати двох операційних днів, та вважаються завершеними з часу зарахування коштів на рахунок філії одержувача.

Відповідальність за порушення строків виконання розрахунків визна­чається чинним законодавством.

Відповідно до чинного законодавства безспірне стягнення, безакцептне списання, примусове списання коштів з кореспондентських рахунків банків здійснюється лише на підставі виконавчих документів, установлених за­конами України, рішень податкових органів, а також за вимогою Націо­нального банку, основаною на здійсненому рефінансуванні банку, якщо таке передбачено угодою.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Банківська справа (Петрук О.М.)