Головна Головна -> Підручники -> Підручник Банківська справа (Петрук О.М.) скачати онлайн-> 2. Організація розрахунків у системі масових електронних платежів

2. Організація розрахунків у системі масових електронних платежів



На території України застосовуються платіжні картки, емітовані бан­ками-членами внутрішніх платіжних систем (ВПС), та платіжні картки, емітовані банками, які є членами міжнародних платіжних систем1.

Банки України можуть самостійно або разом із зацікавленими нефінан­совими установами та підприємствами створювати внутрішні одноемі-тентні чи багатоемітентні платіжні системи, а також поширювати їх сферу діяльності на територію інших країн. Створення та експлуатація ВПС, роз­рахунки за операції з платіжними картками в яких виконуються небанкі-вськими установами, не допускається.

Положення про ВПС, що визначає правила їх діяльності, має бути уз­годжене платіжною організацією цієї системи з НБУ до початку емісії пла­тіжних карток. Емісія платіжних карток ВПС розпочинається після узгод­ження зазначеного Положення з НБУ.

1 Міжнародна платіжна система — платіжна система, сфера діяльності якої поширюєть­ся на територію кількох країн. Платіжною організацією в такій системі може бути як нерезидент, так і резидент України.

Вітчизняні банки згідно з чинним законодавством України можуть ук­ладати угоди з організаціями міжнародних платіжних систем (МПС) VISA International та EUROPAY International про членство в них, а також з пла­тіжними організаціями небанківських платіжних систем AMERICAN EXPRESS, DINERS CLUB, JCB та інших про участь у цих системах. Ек-вайринг на території України здійснюється лише банками-резидентами.

Банк, що став принциповим1 або асоційованим2 членом міжнародної чи внутрішньої платіжної системи і має намір здійснювати емісію платіж­них карток та/або еквайринг за операціями з платіжними картками, або у разі емісії (еквайрингу) нових типів платіжних карток, зобов’язаний за 15 днів до початку емісії (еквайрингу) повідомити НБУ.

Принципові та асоційовані члени міжнародних і внутрішніх платіж­них систем — емітенти платіжних карток можуть укладати угоди з банка­ми-резидентами, які не є членами цих платіжних систем, про виконання останніми функцій з розповсюдження серед своїх клієнтів платіжних кар­ток емітента, а також виконання через каси своїх установ та пунктів об­міну валюти уповноважених банків операцій з видачі готівкових коштів за платіжними картками. Принципові та асоційовані члени міжнародних та внутрішніх платіжних систем, які виконують еквайринг, можуть укла­дати угоди з банками-резидентами, які не є членами цих платіжних сис­тем, про виконання останніми обслуговування поточних рахунків своїх клієнтів-підприємств торгівлі (послуг) за розрахунковими документами еквайра.

Принципові члени та асоційовані члени МПС можуть укладати угоди з банками-нерезидентами про виконання останніми еквайрингу на тери­торії країни банку-нерезидента, якщо це дозволено правилами відповід­ної МПС та законодавством країни банку-нерезидента.

Спільно із зацікавленими нефінансовими установами (компаніями, об’єднаннями покупців, клубами, страховими товариствами тощо) банки-члени платіжних систем можуть емітувати картки, що є одночасно платіж­ними і містять ознаки дисконтних або клубних карток.

Платіжні картки не підлягають декларуванню при перетинанні та пе­ресиланні через митний кордон України.

Емісія (еквайринг) банками-резидентами платіжних карток можуть здійснюватися тільки за умови одержання ліцензії НБУ на здійснення та­ких операцій.

Для проведення розрахунків за операціями з платіжними картками МПС, призначених для застосування за межами України, банк пови­нен мати відповідну ліцензію на здійснення операцій в іноземній ва­люті.

1 Принциповий (основний) член платіжної системи — банк, який має ліцензію платіж­ної системи на здійснення емісії та/або еквайрингу.

2 Асоційований член платіжної системи — банк, який має ліцензію платіжної системи на здійснення емісії та/або еквайрингу за гарантіями, що надані платіжній організації іншим банком — принциповим членом.

Платіжна картка видається клієнту (довіреній особі) на підставі та на умовах договору про відкриття картрахунка. Виняток становлять наперед

оплачені платіжні картки1, які можуть продаватись банками фізичним осо­бам без оформлення договору в письмовій формі.

Клієнти-резиденти можуть відкривати картрахунки за межами Украї­ни й отримувати платіжні картки, емітовані нерезидентами, з врахуван­ням обмежень законодавства України з валютного регулювання.

Укладення договорів про відкриття картрахунків здійснюється згідно з чинним законодавством, нормативно-правовими актами НБУ з враху­ванням рекомендацій, визначених платіжною організацією.

У договорі мають бути визначені умови обслуговування картрахунка (за дебетовою2 чи кредитною3 схемами) та умови їх зміни згідно з умовами банку та платіжної системи, умови обслуговування в разі виникнення овердрафту, розмір згідно з тарифами банку та умови оплати за операції з картрахунком, порядок вирішення спорів та інше залежно від умов банку й правил платіжної системи. У договорі обов’язково має бути обумовлена згода клієнта на вико­нання банком дебетування картрахунку на суму операцій, виконаних клієнтом або його довіреною особою, за платіжними повідомленнями еквайрів.

Перед укладенням договору емітент або банк, який від імені емітента надає платіжні картки, зобов’язаний ознайомити клієнта з умовами одер­жання та застосування платіжної картки. Інформація, що надається в пись­мовій формі, повинна визначати:

1 Наперед оплачена платіжна картка — платіжна картка, яка дає змогу виконувати опе­рації в межах витратного ліміту, прописаного в самій картці, а перерахування коштів за операції здійснюється з консолідованого рахунка банку, на якому обліковуються кош­ти, внесені клієнтами. Ідентичний термін — “електронний гаманець”.

2 Дебетова схема — платіжна схема, що передбачає розрахунки за операції з платіжною карткою в межах власних коштів клієнта, які обліковуються на картковому рахунку.

3 Кредитна схема — платіжна схема, що передбачає виконання розрахунків за операції з платіжною карткою в межах наданого банком кредиту.

1)  термін дії платіжної картки;

2)  види операцій, які може здійснювати клієнт (довірена особа клієнта);

3)  тарифи банку з обслуговування операцій із застосуванням платіж­ної картки;

4)  право клієнта на одержання виписок стану його рахунків та умови їх одержання (поштою, особисто тощо);

5)  порядок подання та розгляду претензій у разі непогодження клієнта з виписками за операціями з картрахунка;

6)  умови безпеки при користуванні платіжною карткою;

7)  потребу обов’язкового термінового повідомлення про втрату (кра­діжку) платіжної картки, номер телефону, адресу установи, в яку слід звер­нутися з цього приводу та з приводу інших непередбачених ситуацій;

8)  відповідальність клієнта за втрату картки, яка може бути передбаче­на в договорі про відкриття картрахунка;

9) обставини, за яких банк може згідно з чинним законодавством по­відомляти про стан карткового рахунка третім сторонам та інше.

Один із примірників договору між банком і клієнтом має бути переда­ний клієнту. У разі змін умов обслуговування картрахунків та тарифів бан­ку останній зобов’язаний повідомити клієнта не пізніше, ніж за 21 день до введення цих змін.

Відкриття картрахунків здійснюється відповідно до чинного законодав­ства та нормативно-правових актів НБУ. Для цього подають до банків до­кументи, які необхідні для відкриття поточних рахунків. На одному карт-рахунку можуть відображатись операції із застосуванням різних видів пла­тіжних карток однієї або кількох платіжних систем, виданих самому клієнту та/або його довіреним особам.

У разі застосування дебетової схеми обслуговування для фізичних осіб як карткові використовуються їх поточні рахунки або відкриваються ок­ремі картрахунки, що ведуться в режимі поточних рахунків, з врахуванням обмежень, встановлених законодавством. Для юридичних осіб відкрива­ються окремі картрахунки.

У разі застосування кредитної схеми фізичним і юридичним особам відкриваються окремі картрахунки.

Якщо юридична особа має відкриті рахунки в банках, що не є принци­повими або асоційованими членами відповідної платіжної системи, то вона може відкрити картрахунки в інших банках, які є її членами.

Зарахування коштів на картрахунки фізичної особи може виконуватись шляхом внесення готівки через касу свого або іншого банку; шляхом пере­казу коштів з інших поточних або депозитних рахунків фізичної особи, а також з рахунків (осіб за їх дорученням) і здійснюється з врахуванням обме­жень, визначених чинним законодавством. Поповнення коштів на картра­хунки юридичних осіб відбувається з їх поточних рахунків за рахунок готів­ки, що вноситься як відшкодування за кошти, використані держателями корпоративних1 платіжних карток понад встановлені норми витрат.

У разі застосування банком схеми обслуговування наперед оплачених платіжних карток («електронних гаманців») письмовий договір із клієнтом укладається в обов’язковому порядку тільки в тому разі, якщо передба­чається поповнення коштів на консолідованому рахунку банку та переза­пис у картку їх нової суми. Для юридичних осіб схема обслуговування на­перед оплачених платіжних карток не застосовується.

1 Корпоративна картка — платіжна картка, яка дає змогу її держателю провести операції за рахунок коштів, що обліковуються на картковому рахунку юридичної особи.

Обов’язковими реквізитами, що наносяться на картку, є назва або ло­готип банку та реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систе­

му та емітента картки. Також платіжні картки ВПС повинні мати нанесе­ний шляхом друку або тиснення ідентифікаційний номер.

Крім зазначених вище реквізитів, платіжна картка може містити дані, що дають змогу ідентифікувати її держателя для доступу до інших (крім карткового) рахунків клієнта в банку при здійсненні операцій з розрахун­ково-касового обслуговування.

Клієнти банку застосовують платіжні картки відповідно до умов дого­вору з емітентом як засіб для безготівкової оплати за товари (послуги) на підприємствах торгівлі, для перерахування коштів зі своїх картрахунків на рахунки інших осіб, для оплати за товари, купівля яких здійснюється в си­стемах електронної комерції1 , а також як засіб для одержання готівки в касах банків, пунктах обміну іноземної валюти та через банкомати.

Крім виконання вказаних операцій, платіжні картки, держателями яких є фізичні особи, можуть застосовуватись для виконання операцій з вне­сення готівкових коштів на свої рахунки, сплати комунальних та інших послуг готівкою через банкомати, які підтримують ці функції.

Придбані із застосуванням платіжної картки товари можуть бути по­вернені особі, яка їх продала. Повернення товару здійснюється згідно із правилами, встановленими відповідними нормативними актами, а повер­нення коштів за товар — шляхом їх зарахування на картрахунок, або готів­кою, якщо це не суперечить правилам платіжної системи.

Операцїї, що здійснюються на території України держателями платіж­них карток, виконуються тільки у гривнях. Виняток становить одержання клієнтами в іноземній валюті зі своїх картрахунків у даній валюті в касах та через банкомати уповноважених банків держателями платіжних карток МПС, які є клієнтами емітентів-нерезидентів.

За здійснені операції банки отримують комісійну винагороду, розмір якої встановлюється банками самостійно, виходячи з правил платіжної систе­ми та тарифів банку. Уповноважені банки України можуть встановлювати комісійну винагороду у валюті2 видачі готівки.

1 Система електронної комерції — сукупність програмно-технічних засобів, процедур та правил, використання яких дає змогу споживачу здійснити віддалений доступ до прейс­курантів підприємств торгівлі (послуг), виконати замовлення на поставку та оплату за­мовлених товарів (послуг).

2 Комісійні винагороди в валюті за операціями з платіжними картками МПС банки от­римують у порядку, встановленому Правилами здійснення операцій на міжбанківсько-му валютному ринку.

При виконанні операцій із застосуванням платіжних карток за дебето­вою схемою у разі відсутності (недостатності) коштів на картрахунку клієнта допускається виникнення овердрафту. Його умови визначаються при відкритті картрахунка та вказуються в договорі про відкриття картрахунка.

Довірені особи юридичних осіб можуть здійснювати операції з безго­тівкової оплати із застосуванням корпоративних платіжних карток на підприємствах торгівлі та одержувати готівку в таких випадках:

1)  одержання готівки у валюті України для здійснення розрахунків, по­в’язаних із виробничими (господарськими) потребами, в тому числі для оплати витрат на відрядження в межах України, з врахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актами НБУ з питань регулювання готівкового обігу;

2)  здійснення розрахунків у безготівковій формі у гривнях, пов’язаних із статутною та господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України;

3)  одержання готівки в іноземній валюті за межами України для опла­ти витрат на відрядження;

4)  здійснення розрахунків у безготівковій формі в валюті за межами України, пов’язаних з витратами на відрядження та витратами представ­ницького характеру.

Кошти, які списані з картрахунка юридичної особи за вищеперерахо-ваними операціями, вважаються виданими юридичною особою під звіт держателю платіжної картки. Використання коштів має бути підтвердже­не відповідними звітними документами.

Корпоративні платіжні картки не застосовуються для виплати заробі­тної плати, інших виплат соціального характеру, а також для оплати в іно­земній валюті договорів, що здійснюється від імені резидентів та представ­ництв юридичних осіб-нерезидентів.

У разі здійснення операцій за межами України держателями платіжних карток, яким відкриті картрахунки у гривнях, списання коштів з цих рахунків здійснюється в сумі, еквівалентній сумі платежу в іноземній валюті, яка об­числюється в порядку, визначеному в договорі про відкриття картрахунка.

Операції держателів платіжних карток повинні виконуватись з офор­мленням розрахункових документів на паперових носіях1, що складаються за місцем проведення операції в кількості примірників, потрібній для всіх учасників розрахунків (див. табл. 6.1). Чек банкомата може друкуватись і надаватись клієнту або довіреній особі за його вимогою.

Сліп2, квитанція торговельного термінала, чек касового апарата, офор­млені відповідно до вимог НБУ, мають статус первинного платіжного до­кумента клієнта, за яким виконана операція, і можуть бути використані при врегулюванні спірних питань між клієнтом і емітентом.

1 Сліп, квитанція торговельного термінала, чек банкомата, чек касового апарата тощо.

2 Сліп — документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки й містить набір даних щодо цієї операції та відбиток реквізитів платіжної картки.

У разі здійснення операцій на підприємствах торгівлі, у касах банків та в пунктах обміну валюти, обладнаних імпринтерами, на бланку, форма

якого визначена платіжною системою, оформлюється розрахунковий до­кумент — сліп. В узгоджені терміни сліпи передаються еквайру для форму­вання й направлення до процесингового центру або розрахункового бан­ку платіжних повідомлень для оброблення та виконання на їх підставі роз­рахунків за виконані операції.

Зміст обов’язкових реквізитів розрахункових документів за операціями держателів платіжних карток
1 Авторизація — процедура отримання дозволу від емітента або особи, яка його заміщує, – члена або учасника платіжної системи — на проведення операції із застосуванням пла­тіжної картки.

У разі застосування на підприємствах торгівлі, у касах банків та в пун­ктах обміну валюти торговельних терміналів оформлюється відповідна кви­танція. Тоді платіжне повідомлення формується торговельним терміналом і може бути передане еквайру в процесі авторизації1 або збереженим у па­м’яті термінала у формі журналу (реєстру) платіжних повідомлень, який передається еквайру в узгоджені терміни для подальшого направлення до процесингового центру чи розрахункового банку.

Якщо на підприємстві торгівлі застосовується торговельний термінал з’єднаний з ЕККА, то цими засобами роздруковується розрахунковий до­кумент, в якому, крім реквізитів чека касового апарата, присутні додат­кові реквізити.

Правилами платіжних систем можуть бути передбачені також інші до­даткові реквізити розрахункових документів.

У разі здійснення в касах банків та в пунктах обміну валюти операцій з видачі готівки у гривні за платіжними картками, емітованими нерезиден­тами, держателю картки має бути видана додатково довідка за формою 377. Вона є підставою для зворотного обміну нерезидентом залишків невико­ристаної гривні на іноземну валюту.

Емітенти зобов’язані в порядку, визначеному договором про відкрит­тя картрахунка, за вимогою або не рідше ніж один раз на місяць надавати клієнтам виписки про рух коштів на їхніх картрахунках за операціями, ви­конаними як самими клієнтами, так і їхніми довіреними особами.

Якщо клієнт має заперечення щодо операцій за картрахунком, перелік яких указаний у виписці, то він має право протягом строку, встановленого законодавством, звернутися до емітента із заявою про розгляд спірного питання або до суду.

Фінансові розрахунки банків-членів внутрішніх та міжнародних платіж­них систем за операції, що здійснені на території України їхніми клієнта­ми, здійснюються лише у гривнях незалежно від того, в якій валюті відкри­тий картрахунок клієнта.

Фінансові розрахунки банків-членів МПС за операції, що здійснені їхніми клієнтами за межами України, а також за операції, що здійснені на території України держателями платіжних карток — нерезидентами Украї­ни, здійснюються у валюті, визначеній в угодах з платіжними організація­ми МПС.

Розрахунки за операції з платіжними картками, виконані на території Ук­раїни як резидентами, так і нерезидентами, між еквайрами й підприємствами торгівлі, а також між платіжними організаціями небанківських платіжних си­стем і підприємствами торгівлі, здійснюються лише у валюті України згідно з правилами, визначеними Платіжною організацією платіжної системи та в по­рядку, обумовленому в угоді між підприємством торгівлі та еквайром.

Фінансові розрахунки між членами платіжної системи за операції, що здійснені на території України із застосуванням платіжних карток, еміто­ваних резидентами, здійснюються розрахунковим банком із застосуван­ням загальних вимог та норм виконання міжбанківських розрахунків в Україні. Такі функції може виконувати уповноважений Платіжною орган­ізацією платіжної системи комерційний банк, який має відповідну ліцен­зію НБУ або безпосередньо НБУ. Перерахування коштів еквайрам

здійснюється з коррахунків банків-членів платіжної системи, відкритих у цьому банку або в територіальних управліннях НБУ.

Фінансові розрахунки між членами МПС за операції, що здійснені на території України із застосуванням платіжних карток, емітованих нерези­дентами, та фінансові розрахунки за операції, які здійснені за межами Ук­раїни із застосуванням платіжних карток, емітованих резидентами, вико­нуються через коррахунки, відкриті в розрахунковому банку міжнародної платіжної системи, і проводяться у валюті, визначеній в угоді між емітен­том (еквайром) та платіжною організацією МПС.

Взаєморозрахунки в НСМЕП здійснюються за кліринговою схемою. Виняток становлять лише адресні платежі, що виконані за допомогою пла­тіжних карток. Після завершення сеансів поточного дня регіональні про-цесингові центри розраховують нетто-позиції кожного з банків регіону, звіряють з нетто-позиціями, що розраховуються самими банками, і пере­дають їх до ГПЦ. Останній зводить і вивіряє кліринг, формуючи остаточні нетто-позиції членів НСМЕП окремо за електронним гаманцем, електрон­ним чеком і комісійними.

Ці дані передаються до Розрахункового банку, який об’єднує клірин­гові нетто-позиції в одну для кожного банку і через систему електронних платежів НБУ проводить дебетування транзитних і, відповідно, кореспон­дентських рахунків банків, що мають дебетову клірингову позицію, і після цього кредитує банки, що мають кредитову позицію. Всі розрахунки між банками-членами НСМЕП виконуються лише в банківські дні в СЕП.

Поповнення коррахунків для виконання розрахунків за операціями клієнтів здійснюється за рахунок коштів банку, що складаються із власних коштів банку та коштів, списаних за виконані операції з картрахунків клієнтів. Якщо валюта розрахунків не збігається з валютою, списаною з картрахунків, емітент може виконати операції з купівлі-продажу необхід­ної валюти на міжбанківському валютному ринку України.

Еквайр має право самостійно встановлювати величину комісійних за еквайринг.

Торговець не має права встановлювати торговельні надбавки за обслу­говування карток НСМЕП порівняно з готівковими платежами.

Внутрішні платіжні системи можуть створюватись банками-резидента­ми разом з іншими фінансово-кредитними та нефінансовими установами шляхом впровадження власних проектів або інших розробників платіж­них систем.

Технічні засоби, що використовуються в платіжній системі, мають відповідати вимогам відповідних державних або міжнародних стандартів. Програмне забезпечення, крім програмного забезпечення власної розроб­ки, повинне мати відповідні ліцензії від виробника.

У ВПС мають бути передбачені заходи захисту інформації, що склада­ються із організаційних заходів та програмно-технічних рішень із застосу­ванням засобів криптографічного захисту інформації.

Програмно-технічні рішення із захисту інформації мають реалізовува­ти алгоритми криптографічного захисту інформації, що визначені у відпо­відних державних стандартах, або мають відповідний дозвіл від уповнова­жених на його надання організацій.

На етапі впровадження ВПС у промислову експлуатацію має бути виз­начена її платіжна організація. У разі створення одноемітентної ВПС функції платіжної організації може виконувати банк, що створює систему та є її власником.

Для створеної платіжної системи до початку її промислової експлуа­тації Платіжна організація має розробити та зареєструвати у встановлено­му законодавством порядку торговельний знак (логотип) платіжної систе­ми.

3 метою зменшення ризиків невиконання зобов’язань у разі фінансо­вої неспроможності емітентів (еквайрів) платіжні організації внутрішніх багатоемітентних платіжних систем повинні сформувати й постійно підтри­мувати страховий фонд з покриття ризиків неплатежів за операціями з пла­тіжними картками. Страховий фонд може використовуватись лише Пла­тіжною організацією цієї системи в разі потреби погашення заборгованості члена платіжної системи перед іншими її членами та учасниками.

Розмір страхового фонду визначається за методикою, виробленою пла­тіжною організацією ВПС. Способи та порядок формування страхового фонду не повинні суперечити чинному законодавству України та відпові­дним нормативним актам НБУ.

Платіжною організацією має бути розроблене Положення про ВПС, що визначає правила її діяльності. Це Положення має визначати організа­ційну структуру платіжної системи, умови членства, порядок вступу та ви­ходу із системи, опис платіжних засобів, правила виконання розрахунків за операціями з цими платіжними засобами, управління ризиками та без­пекою в системі, порядок вирішення спорів та інше, визначене платіжною організацією. Положення про ВПС має бути узгоджене Платіжною орга­нізацією цієї платіжної системи з НБУ.

Контроль за діяльністю банків з виконання операцій емісії та еквайрин-гу платіжних карток здійснюється Національним банком України.

3а порядком обліку підприємствами торгівлі (послуг) операцій, що здійснюються із застосуванням платіжних карток, а також порядком об­ліку коштів суб’єктами господарювання за операціями з корпоративними платіжними картками здійснюється контроль органами, яким такі повно­важення надані законодавством.

Контроль за використанням коштів із картрахунків здійснюється влас­никами цих рахунків.

У разі порушень банком нормативних актів НБУ, що регулюють здійснення розрахунків із застосуванням платіжних карток, вживаються адекватні допущеному порушенню заходи впливу, передбачені чинним законодавством України.

З метою зменшення ризиків членів та учасників НСМЕП та забезпечен­ня ефективного використання банками залучених коштів у НСМЕП пе­редбачені відповідні ліміти.

Ліміт завантаження готівкою в інших еквайрах визначається та вста­новлюється емітентом і обмежує суму його зобов’язань за можливими пла­тежами картками, що емітовані ним у разі затримки еквайром перераху­вання йому відповідних сум, що завантажені на його картки готівкою.

Керування цим лімітом здійснює сам емітент. Оскільки схема заванта­ження карток готівкою в інших банках передбачає пряму авторизацію до емітента, то в разі перевищення цього ліміту АКС емітента забороняє ав­торизацію операції завантаження готівкою, таким чином знижуючи ризи­ки за зобов’язаннями можливих платежів за такими картками.

Для обмеження фінансових ризиків платіжні картки та модулі безпе­ки мають набір відповідних лімітів. Перевірка цих лімітів відбувається у відповідних картках.

Величини всіх карткових лімітів визначаються Платіжною організацією та надсилаються членам НСМЕП.

Деякі ліміти записуються в платіжні картки під час системної ініціалі­зації карток і можуть бути змінені тільки Платіжною організацією: ліміти модулів безпеки та ліміти, що обмежують кількість спроб уведення відпо­відних ПІН-кодів. Решту лімітів мають змогу записувати до платіжних кар­ток емітенти, але в межах визначених Платіжною організацією величин. Емітенти можуть їх змінювати згідно із своїми рішеннями. Вони можуть бути типовими для всіх клієнтів або індивідуальними. Для зміни банківсь­ких лімітів, що записані в платіжних картках, клієнту потрібно звернутися до свого емітента із заявою.

Для недопущення банком несанкціонованої емісії коштів у НСМЕП передбачений контроль за завантаженням коштів на картки держателів. Контроль має форму ліміту, що розміщується в системному модулі безпе­ки сервера авторизації емітента і розраховується таким чином, щоб не за­важати нормальній роботі банку протягом 1 — 3-х днів. При кожному за­вантаженні ліміт зменшується. У разі досягнення лімітом нульової суми при здійсненні запиту на завантаження модуль безпеки відмовляє у заван­таженні. Під час передавання трансакцій до процесингових центрів за ре­зультатами роботи та враховуючи фінансовий стан банку, цей ліміт понов­

люється з ГПЦ. У разі погіршення фінансового стану банку ліміт може не поновлюватися, що дає змогу блокувати завантаження карток.

Керування системними лімітами виконує Платіжна організація. Свої розрахунки вона здійснює на підставі чинного законодавства, норматив­них актів НБУ щодо обмеження залучення коштів населення, резервуван­ня тощо, виконання зобов’язань банку як учасника НСМЕП та згідно з результатами його фінансового стану.

Для обмеження фінансових ризиків кожна картка клієнта має набір лімітів. Кожний платіжний інструмент картки має свої ліміти. Наприк­лад, електронний гаманець має такі ліміти:

—максимальну суму одноразового завантаження. Визначає максималь­ну суму одноразового завантаження, що може бути здійснена в одній трансакції. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величи­ни, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;

—максимальну суму балансу електронного гаманця. Цей ліміт пере­віряється карткою при завантаженні, щоб не допустити його перевищен­ня. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією;

—максимальну суму платежів за добу. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною органі­зацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;

—максимальну суму видачі готівки за добу. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;

—максимальну суму платежу без ПІН-коду. Банк має змогу записува­ти цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту картка потребує введення ПІН-коду платежу для виконання операції;

—ліміт кількості спроб уведення ПІН-коду при завантаженні. Якщо кількість послідовних некоректних спроб уведення ПІН-коду перевищує цей ліміт, то картка блокується. Цей ліміт визначається та записується в картку Платіжною організацією (5 спроб).

Комісійні розподіляються між: еквайром; Платіжною організацією; Роз­рахунковим банком; емітентом.

Джерелом (платником) комісійних можуть бути: держатель картки; торговець; еквайр; емітент.

Розподіл комісійних визначається на основі коефіцієнтів комісійних.

Комісійні бувають загальносистемними та банківськими.

Загальносистемні комісійні встановлюються централізовано Платіж­ною організацією на певний період.

Одержувачем комісійних, що відраховуються Платіжній організації, є процесинговий центр, який обробляє трансакцію.

Банківські комісійні встановлюються окремими банками і є предме­том їх фінансової політики у визначенні цін за банківські послуги.

Під час виконання операції завантаження готівкою комісійні утриму­ються з держателя картки відразу.

При виконанні операцій адресного платежу з рахунка завантаження, видачі готівки з рахунка завантаження комісійні знімаються з рахунка за­вантаження держателя картки під час проведення операції.

При виконанні операції видачі готівки з відповідного карткового ра­хунка комісійні знімаються з відповідного карткового рахунка держателя картки під час оброблення відповідної трансакції в емітенті.

Взаєморозрахунки за комісійними між банками-членами НСМЕП та процесинговими центрами проводяться під час клірингу. Інші взаємороз-рахунки між членами та учасниками НСМЕП обумовлюються окремими договорами між ними.

Ризики в НСМЕП умовно поділяються на системні, банківські, тор­говців та держателів карток

Кожний член та учасник НСМЕП у конфліктних ситуаціях має пра­во звернутися до вищого органу НСМЕП (за такою схемою: держатель картки та торговець => банк (емітент, еквайр) => РПЦ => ГПЦ => Пла­тіжна організація). Вищий орган зобов’язаний оперативно розглянути звернення та прийняти рішення. З цією метою можуть створюватися комісії, які мають право проводити перевірки та пропонувати проекти рішень. Рішення затверджуються установою, що створила комісію. Після цього прийняті рішення стають обов’язковими до виконання кон­фліктуючими сторонами. Якщо сторони (сторона) не згодні з прийня­тими рішеннями, то вони(а) можуть(е) для вирішення спору звернути­ся до суду.

Оперативне управління безпекою НСМЕП виконує ГПЦ, у якому ство­рюється відповідна служба. Аналогічні служби створюються в РПЦ та бан­ках-членах НСМЕП.

Вклади фізичних осіб, що обліковуються на рахунках, захищаються державою згідно з чинним законодавством України. У разі неплатоспро­можності емітента в розмірі, встановленому державою, гарантується відшкодування коштів фізичних осіб, залучених на ці рахунки.

Ризики міжбанківських неплатежів банків-членів НСМЕП гарантує Розрахунковий банк, який зобов’язаний стежити за загальним станом кож­ного банку та оперативно приймати рішення про обмеження його функцій, при потребі — призупинення його членства в НСМЕП.

Розрахунковий банк може приймати рішення про:

•   зменшення лімітів завантаження електронного чека та електронного гаманця;

•   зменшення лімітів платежів з рахунка завантаження для електронно­го чека та електронного гаманця;

•   припинення обслуговування за операціями завантаження готівкою для чужих клієнтів;

•   припинення обслуговування держателів карток — клієнтів ненадій­ного банку в інших банках;

•   повне технічне блокування АКС ненадійного банку.

Крім цього, повне технічне блокування АКС банку може провести служба безпеки ГПЦ у разі несанкціонованого втручання у технологію роботи АКС.

Торговець будує свої відносини з банком, який виконує функції ек-вайра, на підставі договору.

Еквайр зобов’язаний до визначеного Регламентом роботи НСМЕП часу наступного робочого дня зарахувати кошти на рахунок торговця за операціями поточного дня з платіжними картками, але після відшкодуван­ня їх емітентом еквайру.

Еквайр зобов’язаний акцептувати всі трансакції торговельних термі­налів торговця, якщо торговцем не були порушені умови договору і техно­логія роботи з терміналом.

У разі виходу з ладу торговельного термінала банк зобов’язаний відно­вити трансакції за контрольною стрічкою торговельного термінала і ак­цептувати їх.

Банк зобов’язаний надавати торговцю виписки з його рахунка за опе­раціями з картками у порядку та в строки, установлені в договорі, а також необхідні роз’яснення щодо них.

Ризики з причин втрати картки в сумі вартості самої картки або, що виникають внаслідок порушення її держателем технології роботи з нею, завжди несе держатель картки.

У разі виходу з ладу картки з платіжним інструментом електронний чек сума залишку коштів на такій картці повертається банком її держателю в обсязі залишку коштів на відповідному картрахунку після повідомлення клієнта про це банку та настання відповідальності банку. Витрати на бло­кування картки, як правило, несе держатель картки.

Для запобігання порушенням, що можуть загрожувати інформаційній безпеці в НСМЕП, передбачені такі засоби:

•   чіткий розподіл прав доступу до інформаційних джерел НСМЕП як між юридичними особами, так і обслуговуючим персоналом. Прово­диться також персоніфікація здійснення операцій і протоколюван­ня;

•   розвинута ключова система, що дає змогу контролювати трансакції та запити двома незалежними шляхами;

•   розвинута система стоп-листів;

•   апаратні модулі безпеки, що містять важливу інформацію НСМЕП та здійснюють криптографічні операції;

•   автоматичне ведення захищених журналів, що містять записи вико­ристання компонентів систем, усіх дій АКС банків, процесингу та ви­конання платіжних і деяких службових операцій для карток і термі­налів;

•   засоби самодіагностики, що дають змогу визначати порушення цілісності баз даних і програмного забезпечення, відсутність та спро­би повторення трансакцій, спроби несанкціонованого доступу до систем.

Під час проходження інформації (службова та фінансові трансакції) на ланках картка — термінал — АКС — процесинговий центр завжди забезпе­чується її цілісність за допомогою криптографічних сигнатур.

Для захисту держателів карток у НСМЕП передбачені такі стоп-листи: стоп-лист платіжних карток для перевірки в режимі он-лайн;

стоп-лист платіжних карток для перевірки терміналами в режимі офф­лайн;

«зелений» лист банків-емітентів.

Припинення участі в НСМЕП держателя картки відбувається після ро­зірвання договору, шляхом виведення картки з обігу та повернення відпо­відних коштів клієнту/держателю картки або його спадкоємцям (у разі смерті держателя картки). Повернення коштів відбувається згідно з тех­нологією повернення коштів за платіжною карткою, занесеною в стоп-лист.

Сучасний стан функціонування НСМЕП характеризується такими да­ними1 .

За станом на 01.01.03 р.77 із 157 українських банків, які мають відпо­відну ліцензію, були емітентами або еквайрами платіжних карток. Тільки протягом 2002 р. число карток, емітованих українськими банками, дорів­нювало 6325 тис. штук.

Найбільшу питому вагу на українському картковому ринку має міжна­родна платіжна система VIZA — 44 % або 2748 тис. штук; друге місце нале­жить MasterCard — 32 % або 2038 тис. штук; частка ВПС становить 23 % (1455тис. штук).

Можна прогнозувати, що картковий бізнес розвиватиметься динаміч­ніше, ніж усі сфери банківських послуг, оскільки дедалі більше банків зо­середжує увагу на клієнтах — фізичних особах.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Банківська справа (Петрук О.М.)