Головна Головна -> Підручники -> Підручник Банківська справа (Петрук О.М.) скачати онлайн-> 3. Неторговельні операції в іноземній валюті

3. Неторговельні операції в іноземній валюті



Основою неторговельних операцій комерційних банків є відкриття пунктів обміну валюти.

Проведення операцій у пункті обміну валюти розпочинається лише після його реєстрації в територіальному управлінні НБУ та реєстрації РРО у по­датковому органі згідно з наказом по банку.

Банки (фінансові установи) для реєстрації пунктів обміну валюти по­дають до територіального управління:

а)  заяву про відкриття пункту обміну валюти;

б) інформацію банку про: стаж роботи касирів та дані про їхню освіту
відповідно до кваліфікаційних вимог; наявність потрібних технічних за-
собів і довідників для визначення справжності банкнот іноземних держав
та дорожніх чеків; наявність РРО; забезпечення сейфом для зберігання ва-
люти і бланків суворого обліку;

в) копію документа, який дає право на розміщення пункту обміну ва-
люти в певному місці (власність, оренда);

г)  копію висновку територіального управління про погодження аген-
тської угоди, укладеної банком з агентом, якщо пункт обміну валюти бан-
ку працюватиме на підставі агентської угоди;

ґ) інформацію про відповідність приміщення пункту обміну валюти ви­могам нормативно-правових актів НБУ щодо технічного стану та органі­зації охорони.

Територіальне управління НБУ протягом 14 робочих днів з дати над­ходження поданих банком документів розглядає їх та приймає рішення про реєстрацію або відмову пункту обміну валюти .

Територіальне управління НБУ реєструє пункт обміну валюти в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти та після цього видає банку на бланку відповідну довідку.

У разі систематичного (три і більше разів) порушення пунктом обміну валюти порядку організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України протягом календарного року довідка підлягає відкли­канню.
Курси купівлі та продажу іноземних валют за гривні в касі банку, у пунк­тах обміну валюти, в т.ч. агентів, встановлюються банком щоденно до по­чатку робочого дня згідно з наказом по банку. Цей наказ має бути завіре­ний печаткою банку. У ньому зазначаються дата, час, з якого діють вста­новлені курси, значення курсів купівлі та продажу валют, місцезнаходження та реєстраційний номер пункту обміну валюти банку та пункту обміну валюти агента у відповідному територіальному управлінні НБУ.

У банку та в пунктах обміну валюти, які розташовані за різними адре­сами, в один робочий день дозволяється встановлення різних значень курсів валют. Також протягом робочого дня банк може змінювати значен­ня курсів купівлі та продажу валют:

•   у касі з обов’язковим оформленням кожного зміненого значення курсів відповідним наказом, у якому обов’язково зазначається час зміни курсів;

•   у пунктах обміну валюти, що працюють понад 8 годин (у 2-3 зміни), лише за умови зміни касирів після закінчення робочого часу на підставі наказу.

Комісійні тарифи під час здійснення операцій із валютними цінностя­ми встановлюються згідно з наказом по банку. Сума комісійної винагоро­ди під час здійснення таких операцій визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют.

1 Терещенко В. Тенденції у діяльності пунктів обміну іноземної валюти // Вісник НБУ. — 2003. — №3. — С. 44.

Каси банків та їх пункти обміну можуть здійснювати всі або деякі ва­лютно-обмінні операції серед яких:

•   купівля у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

•   продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;

•   зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

•   купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

•   конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної дер­жави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;

•   прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

У касах банків у доступному для огляду клієнтами місці розміщується інформація для клієнтів, у т.ч.: копія наказу по банку про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют; перелік операцій, які здійснює ця каса; повідомлення різними мовами щодо можливості здійснення фізич­ними особами-нерезидентами зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту за умови пред’явлення ними довідки за фор­мою № 377; витяг з наказу про встановлення тарифів комісій за операція­ми, які здійснює ця каса, засвідчений належним чином.

Для пунктів обміну валюти додатково в доступному для огляду клієнта­ми місці розміщується інформація щодо назви банку, який відкрив цей пункт, а також назви агента, якщо пункт працює на підставі агентської уго­ди, та режим роботи пункту обміну валюти; телефон керівника, що відпо­відає за роботу пункту обміну валюти.

Встановлення режиму роботи пункту обміну валюти є прерогативою банку, але у прикордонних зонах, аеропортах, на залізничних, морських та річкових вокзалах пункти обміну валюти мають функціонувати не мен­ше 21 години на добу.

У пункті обміну валюти в наявності мають бути такі документи:

•   копія довідки про реєстрацію пункту обміну валюти; витяг з наказу банку про його відкриття;

•   торговий патент;

•   журнал використання РРО в пункті обміну валюти.

Касир пункту обміну валюти повинен мати на робочому місці доку­мент, що засвідчує його особу, штамп пункту обміну валюти.

Касир під час здійснення валютно-обмінних операцій має перевіряти справжність та наявність ознак платіжності пред’явлених банкнот і до­рожніх чеків. Для цього робочі місця касирів обладнуються відповідними приладами та нормативно-правовими актами і довідниками.

При роботі пункту обміну валют банкам забороняється встановлюва­ти обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які

є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держа­ви, з якою здійснюються валютно-обмінні операції.

З метою організації безперебійної роботи пунктів обміну валюти банк самостійно встановлює для них розмір авансу в готівковій іноземній ва­люті й гривнях до початку робочого дня, включаючи вихідні і святкові дні, та забезпечує пункти обміну валюти коштами відповідно до раніше вста­новлених обсягів.

Протягом робочого дня пункти обміну валюти здійснюють операції за рахунок коштів отриманого від банку авансу, а також за рахунок купленої валюти та отриманих гривень. Пункти обміну валюти мають право трима­ти у своїй касі розмінні купюри в обсязі до 200 доларів США або еквіва­лент цієї суми в іншій іноземній валюті за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до долара США та цієї іноземної валюти, вста­новлений НБУ.

Банк має встановлювати максимальну суму залишків іноземної валю­ти та гривень у касах пунктів обміну валюти банку у неробочий час в об­сязі, що має забезпечити роботу цих пунктів протягом робочого дня. За­лишки валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, підлягають інкасації, яку проводять банки.

Не допускається відмова касира пункту обміну валюти в здійсненні будь-якої операції, зазначеної в переліку операцій, які проводить цей пункт обміну валюти, за наявності відповідних коштів для цього.

Під час здійснення валютно-обмінних операцій використовуються бланки, наведені на рисунку 12.3.

Довідка за формою №377 видається фізичній особі-нерезиденту як підтвердження проведення операції з купівлі в неї готівкової іноземної ва­люти та дорожніх чеків за готівкові гривні. Ця довідка дійсна протягом шести місяців з дати її видачі і надає право здійснення зворотного обміну невикористаних гривень на іноземну валюту.

Квитанція за формою №377-А видається:

•   пунктом обміну валюти банку фізичним особам-резидентам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій;

•   пунктом обміну валюти агента фізичним особам-резидентам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій;

•   пунктом обміну валюти фізичним особам-нерезидентам як підтверд­ження здійснення зворотного обміну невикористаних готівкових гри­вень на готівкову іноземну валюту.

Бланки, що використовуються під час здійснення валютно-обмінних операцій

—\        довідка за формою №377

1

—     квитанція за формою №377-А

довідка за формою №06

]

квитанція за формою №377-і

І—\   квитанція за формою №377-1 (1)

Рис. 12.3. Бланки для здійснення валютно-обмінних операцій

Довідка за формою №06 видається лише за усною заявою фізичної осо­би-резидента під час продажу цій особі готівкової іноземної валюти II або III груп Класифікатора іноземних валют.

Квитанція за формою №377-і видається касою банку як підтверджен­ня проведення операції з прийняття на інкасо банкнот іноземних держав, а за формою №377-! видається касою банку як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо іменних чеків.

Оформлення і видача довідок та квитанцій без здійснення валютно-обмінних операцій або їх невидача під час здійснення зазначених вище операцій забороняються.

Виправлення в заповненому тексті зазначених вище довідок та кви­танцій не допускаються. Довідка або квитанція вважається недійсною, якщо реквізити каси або пункту обміну валюти, дані про здійснені опе­рації, найменування банку або агента, що видав довідку чи квитанцію, не читаються або можливе подвійне читання відомостей на відбитку штампа пункту обміну валюти або каси банку.

Плата за оформлення і видачу довідки або квитанції під час здійснен­ня валютно-обмінної операції не стягується.

Здійснення операцій з купівлі та продажу готівкової іноземної валюти і до­рожніх чеків. Касири кас банків (фінансових установ) та касири пунктів об­міну валюти зобов’язані з’ясовувати резидентність осіб, які мають намір здійснити валютно-обмінну операцію, і попереджати про те, що нерезиденти мають змогу провести зворотний обмін невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови пред’явлення ними довідки за формою №377.

Операції з купівлі у фізичних осіб чи продажу фізичним особам-рези­дентам готівкової іноземної валюти або зворотного обміну фізичним осо­бам-нерезидентам невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту на суму, що перевищує еквівалент 10000 євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют, можуть здійснюватися лише через касу банку.

Такі операції здійснюються касами банку з оформленням прибутко­вих, видаткових касових ордерів із зазначенням у них часу здійснення опе­рації, а для пунктів обміну валюти з оформленням квитанцій про здійснен­ня купівлі іноземної валюти за формою 377-А або №377.

Здійснені операції відображаються касою банку, пунктом обміну ва­люти в реєстрі купленої іноземної валюти.

Операції з продажу готівкової іноземної валюти за готівкові гривні фізичним особам-резидентам здійснюють каси банку з оформленням при­буткових і видаткових касових ордерів із зазначенням у них часу здійснен­ня операції, а пункти обміну валюти з оформленням квитанції про здійснення продажу іноземної валюти за формою №377-А.

У пункті обміну валюти фізичній особі-нерезиденту видається квитан­ція про продаж їй іноземної валюти за формою №377-А, а в касі банку — прибутковий і видатковий касові ордери. Ця операція здійснюється за кур­сом продажу іноземної валюти за гривні, установленим банком.

Під час здійснення операцій із видачі фізичним особам-нерезидентам гри­вень у банкоматі на території України за платіжними картками міжнародних платіжних систем зворотний обмін невикористаних гривень здійснюють лише каси того банку, якому належить банкомат, на підставі чека банкомата.

Операції з купівлі готівкової іноземної валюти у фізичної особи-нере­зидента та зворотний її обмін здійснюються після пред’явлення цією осо­бою касирам каси банку або пункту обміну валюти документа, який засві­дчує особу та її громадянство.

Операції з конвертації готівкової іноземної валюти здійснюються банка­ми та їх пунктами обміну валюти лише з тими валютами, що належать до I групи Класифікатора іноземних валют.

Під час здійснення операцій із конвертації готівкової іноземної валюти використовується крос-курс, визначений згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют, що встановлений НБУ на день проведення операції. Розраховується крос-курс таким чином: на певну дату офіційний курс гривні становить: гривня/долар США — X грн за долар США; гривня/ євро — У грн за євро. Крос-курс долара США до євро становитиме Х/У євро за долар США. Якщо клієнт бажає в цей день обміняти N доларів США на євро, то з урахуванням крос-курсу він має отримати N х (Х:У) євро.

За цією самою схемою визначається крос-курс і для інших валют у разі здійснення конверсійних операцій із готівковою іноземною валютою.

Такі операції здійснюються для фізичних осіб у касі банку з оформ­ленням прибуткового та видаткового касових ордерів, а у пункті обміну валюти банку з видачею квитанції за формою №377-А.

Операції з конвертації однієї готівкової іноземної валюти в іншу здійснюються для фізичної особи-нерезидента лише в касі банку після пред’явлення касиру документа, який засвідчує цю особу, та за наявності підтвердження джерел походження іноземної валюти.

У касах банків приймаються на інкасо від фізичних та юридичних осіб-резидентів і представництв юридичних осіб-нерезидентів:

а)  банкноти іноземних держав, які мають значні пошкодження або є
сумнів у їх платіжності;

б)  банкноти, які вилучені іноземною державою з обігу після дати, ого-
лошеної центральним банком, — емітентом відповідної валюти.

Операції з приймання на інкасо банкнот іноземних держав виконують­ся згідно з Положенням про порядок здійснення операцій із чеками в іно­земній валюті на території України.

Проведення цих операцій також потребує оформлення квитанції №377-і та реєстру приймання на інкасо банкнот іноземних держав.

Порушення банком норм проведення валютно-обмінних операцій тяг­не за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Для банків це може означати відкликання ліцензії на проведення пев­ного виду операцій.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Банківська справа (Петрук О.М.)