Головна Головна -> Підручники -> Підручник Банківська справа (Петрук О.М.) скачати онлайн-> 5. Операції з банківськими металами

5. Операції з банківськими металами



Організація торгівлі банківськими металами регламентована Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і викорис­тання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за опе­раціями з ними» від 18 листопада 1997 р. № 637/97-ВР, а також «Положен­ням про організацію торгівлі банківськими матеріалами на валютному рин­ку України», затвердженим постановою Правлінням Національного банку України 24 лютого 1998 р. № 65.

До дорогоцінних металів належать золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому виг­ляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).

Банківськими металами називають дорогоцінні метали (золото, срібло, платина, метали платинової групи), доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають серти­фікат якості, а також моменти, вироблені з дорогоцінних металів.

Найвищими пробами банківських металів визнаються проби не нижчі, ніж:

•   для золота – 995,0;

•   для срібла 999,0;

•   для платини та паладію – 999,5.

Згідно із Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного камін­ня та контроль за операціями з ними» Національний банк України упов­новажений створювати золотий запас України, який є державною власні­стю, та в межах повноважень, визначених законодавством, здійснювати управління ним (ст. 8). Відповідно до ст. 9 Закону Міністерство фінансів і Національний банк України здійснюють операції з купівлі-продажу доро­гоцінного каміння, інших цінностей на внутрішньому та зовнішньому рин­ках, розміщують золотий запас (у тому числі, в іноземних банках) само­стійно або через банки та інші фінансово-кредитні установи, здійснюють валютні операції з банківськими металами в порядку, встановленому нор­мативно-правовими актами України.

Банківські метали, які є об’єктом купівлі і продажу на валютному рин­ку України, існують у вигляді стандартних і мірних зливків та монет, ви­роблених з дорогоцінних металів.

Стандартні зливки — це зливки банківських металів, що відповідають світовим стандартам якості, прийняті Лондонською асоціацією ринку до­рогоцінних металів (London Good Delivery Standard) або технічними умо­вами ГОСТ 28058 — 89, ГОСТ 28595 — 90, ГОСТ 12341 — 81, ГОСТ 12340 — 81 (міждержавні ГОСТи країн СНД).

Мірними зливками (міні-зливками) називають зливки банківських металів масою 1 кг і менше з умістом хімічно чистого основного металу не менше, ніж 99,99% лігатурної маси зливка (проба 999,9).

Монети, вироблені з дорогоцінних металів, — це монети вітчизняного та іноземного виробництва, якість металу яких відповідає вимогам до про­би відповідного банківського металу.

Банківські метали підлягають обов’язковій сертифікації через оформ­лення сертифіката якості — письмового документа або клейма, визначе­

ного афінажу, які засвідчують назву металу, його пробу (кількість часток хімічно чистого дорогоцінного металу на 1000 часток лігатурної маси) та серійний номер, а також назву компанії виробника.

Торгівлю банківськими металами здійснюють у межах прав, наданих чинним законодавством України, такі учасники валютного ринку:

•   Національний банк України;

•   Українська міжбанківська валютна біржа (далі — УМВБ);

•   уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи на підставі ліцензії Національного банку України на право здійснен­ня відповідних операцій із валютними цінностями.

Національний банк України здійснює будь-які операції з банківськи­ми металами, які не заборонені чинним законодавством України. Здійснен­ня операцій із банківськими металами уповноваженими банками та упов­новаженими фінансово-кредитними установами проводиться відповідно до чинного законодавства України, що регламентує правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку з валютними цінностями.

Торгівлю банківськими металами поділяють на оптову та роздрібну. Оптова торгівля банківськими металами здійснюється на УМВБ, а роздрібна — уповноваженими банками та уповноваженими фінансово-кредитними установами, які отримали ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій із банківськими металами, безпосередньо через власні каси в операційних залах уповноважених банків та фінансово-кредитних установ із фізичними особами — резидентами і нерезидентами.

До оптової торгівлі належать операції купівлі-продажу за однією уго­дою або з одним контрагентом протягом робочого дня більше, ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи, або 1000 грамів срібла у зливках чи монетах у кількості більше, ніж 10 золотих, платинових або срібних монет. Оптова торгівля банківськими металами здійснюється відповідно до правил, які затверджуються біржовим комітетом УМВБ, та інших внутрішніх документів, які затверджуються Комісією УМВБ з торгівлі банківськими металами (КТБМ), за умови, що вони не супере­чать чинному законодавству України, а також відповідно до нормативних актів НБУ. До складу КТБМ обов’язково входить представник НБУ, який бере участь у роботі Комісії з правом вирішального голосу.

Оптові продавці та оптові покупці, які не належать до учасників ва­лютного ринку, здійснюють операції з банківськими металами через учас­ників валютного ринку як їх клієнти.

Оптовий ринок банківських металів в Україні сьогодні достатньо об’єм­ний, але все ще не відповідає своїм потенційним обсягам. Через відсутність у країні організованої системи консолідування статистичної інформації в даному сегменті, а також нормативних вимог про нерозголошення інфор­

мації про обсяги торгів на секції банківських металів, більш-менш точна оцінка ринку ускладнена. Однак згідно експертним оцінкам, сучасні що­тижневі обсяги торгів золотом на УТБ «Контрактовий дім УМВБ» у періо­ди мінімальної активності операторів коливаються в межах 30—50 кг, у пе­ріоди максимальної активності — 150—200 кг. У цілому, згідно з тими са­мими експертними оцінками, обсяги біржової торгівлі банківськими металами в Україні у 2000 р. склали приблизно 650—700 кг, в 2001 р. — 770— 800 кг, а приблизний річний обсяг біржових угод протягом останніх років оцінюється в межах 30—40 млн грн.

До роздрібної торгівлі відносять операції купівлі-продажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня не більше, ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 1000 грамів срібла у зливках чи монетах у кількості не більше, ніж 10 золотих, платино­вих або срібних монет.

Роздрібна торгівля банківськими металами здійснюється відповідно до нормативних актів, зокрема інструкцій НБУ з організації емісійно-касо­вої роботи в установах банків України.

Роздрібна торгівля банківськими металами здійснюється з поставкою металів, а оптова може здійснюватися як з фізичною поставкою металів, так і без неї.

На сьогоднішній день банки України мають реальну можливість здійснювати операції, які в світовій практиці відносяться лише до кате­горії найпростіших:

•   кредитування під заставу металів;

•   оренда депозитних банківських чарунок для збереження банківських металів;

•   передача банку металів на відповідальне зберігання;

•   розміщення готівкових банківських металів на банківському депо­зиті.

Остання послуга через своє поширення у світі є перспективною і для України, але, не дивлячись на певні зрушення в цьому напрямку, все ще залишається на початковій стадії. Клієнт, придбавши готівкове золото в зливках, має можливість покласти його в банк, за що буде отримувати обу­мовлений у депозитному договорі відсоток. У залежності від термінів де­позиту ставка може бути від 2-6 % річних. За бажанням клієнта відсотки можуть бути виплачені в металі або готівкою.

Банк, у свою чергу, відкривши у себе депозит у металі, може повторно продати цей же зливок іншому клієнту, а отримані кошти спрямувати в подальший оборот, тим самим збільшуючи оборотність золота. При цьо­му в банку повинен зберігатися певний ліміт залишку металу в касі, який може бути виданий клієнту в момент погашення депозиту.

На перших порах доходність банків коливалась лише в межах 2-4 % річних. Сьогодні при періоді оборотності золота в шість тижнів доходність досягає в середньому 7-8 % річних, якщо ж золото продається на менший термін, то доходність може складати 15-16 %, а за оптового продажу мета­лу — до 50 %.

Облік операцій із купівлі-продажу монетарного золота (банківських металів) ведеться аналогічно операціям із купівлі-продажу іноземної ва­люти. Операції відображаються за тими самими балансовими рахунками, що й операції у вільноконвертованій валюті. Кожному виду металу при­своєно код (за аналогією з кодами валют):

•    золото — 959 (ХАИ);

•    срібло — 961 (ХАО);

•    платина — 962 (ХРТ).

Монетарне золото (банківські метали) обліковується за подвійною оцінкою — у вазі (унція — 028) та у гривнях — підлягає переоцінці за ціна­ми, встановленими Національним банком України при кожній зміні ціни.

Під реалізованим результатом від операцій із банківськими металами або іноземною валютою розуміють доходи або витрати, отримані або спла­чені після закінчення фінансової операції або події, які дають банку право на результати операцій.

Нереалізованим результатом називають результат переоцінки активів та зобов’язань в іноземній валюті у зв’язку із зміною курсів, не пов’язаний із рухом коштів за реальними операціями на час переоцінки. Він відобра­жає тільки коригування вартості іноземної валюти або банківських металів.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Банківська справа (Петрук О.М.)