Головна Головна -> Підручники -> Підручник Банківська справа (Петрук О.М.) скачати онлайн-> 2. Економічні нормативи в системі контролю за банківськими операціями

2. Економічні нормативи в системі контролю за банківськими операціями



Згідно з законом України «Про банки і банківську діяльність» з метою забезпечення економічних умов стійкого функціонування банківської си­стеми та захисту інтересів вкладників і кредиторів комерційних банків Національний банк України встановлює для всіх комерційних банків 13 обов’язкових економічних нормативів, які можна згрупувати таким чином (див. рис. 14.1).

1

Економічні нормативи І

І

І

Нормативи капіталу

Нормативи ліквідності

Нормативи кредитного ризику

Нормативи інвестування

Нормативи валютної позиції

Рис. 14.1. Обов’язкові економічні нормативи банківської діяльності

Дію зазначених економічних нормативів регламентує відповідна Інструкція НБУ[1]. Вона побудована з урахуванням вимог Базельського ко­мітету за принципами, що згруповані за такими розділами:

•   передумови ефективного банківського нагляду;

•   ліцензування та структурування;

•   пруденційні вимоги і регулятивні заходи;

•   методи постійного банківського нагляду;

•   інформативні вимоги;

•   повноваження органів банківського нагляду;

•   міжнародна банківська справа.

Контроль за дотриманням комерційними банками встановлених еко­номічних нормативів здійснюється щоденно (за щоденними формами звітності) та щомісячно (на підставі форм звітності на перше число місяця).

Регулятивний капітал є одним із найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості та стабільної діяль­ності банків.

Регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня) капі­талу та додаткового (2-го рівня) капіталу.

Основний капітал вважається незмінним і таким, що не підлягає переда­ванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки. Додат­ковий капітал має менш постійний характер, та його розмір піддається змінам.

Повний склад основного та додаткового капіталу розкрито в темі 2 тре­тьої лекції, тому більш детально зупинимося власне на нормативах.

Для визначення розміру регулятивного капіталу банку загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується на балансову вартість таких активів:

•   акції та інші ціні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж та інвестиції, які випущені банками;

•   інвестиції в капітал (що не консолідуються) установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу та в дочірні установи;

•  кошти, що вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу. Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1) контролюється НБУ при

реєстрації та подальшій діяльності комерційного банку. До статутного ка­піталу комерційного банку встановлюються певні вимоги щодо розмірів.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1) зновустворених банків має становити:

а) для місцевих кооперативних банків:

до одного року діяльності — 1000000 євро, до двох років діяльності — 1100000 євро, до трьох років діяльності — 1200000 євро, до чотирьох років діяльності — 1350000 євро, починаючи з п’ятого року діяльності — 1500000 євро;

б) для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї об-
ласті (регіональних), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних:

до одного року діяльності — 3000000 євро, до двох років діяльності — 3500000 євро, до трьох років діяльності — 4000000 євро, до чотирьох років діяльності — 4500000 євро, починаючи з п’ятого року діяльності — 5000000 євро;

в) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї Украї-
ни (міжрегіональних), у тому числі спеціалізованих інвестиційних і розра-
хункових (клірингових), центрального кооперативного банку:

до одного року діяльності — 5000000 євро,

до двох років діяльності — 5500000 євро,

до трьох років діяльності — 6000000 євро,

до чотирьох років діяльності — 7000000 євро,

починаючи з п’ятого року діяльності — 8000000 євро. Норматив адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності) бан­ку (Н2) — це відношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених щодо відповідних ко­ефіцієнтів за ступенем ризику та зменшених на суму створених відповід­них резервів за активними операціями. Співвідношення капіталу банку і активів характеризує достатність капіталу банку для проведення активних операцій із врахуванням ризику, що характерний для різноманітних видів банківської діяльності.

Норматив платоспроможності банку обчислюється за формулою:

Н,=— х100% 2 Ар ,

де К — регулятивний капітал банку;

Ар — сумарні активи банку, зважені на відповідний коефіцієнт ризику.
При визначенні платоспроможності банку його активи підсумовують­ся з урахуванням коефіцієнтів їх ризику. Активи комерційного банку поді­ляються на п’ять груп за ступенем ризику вкладів та можливістю втрати частини вартості


[1] Інструкція НБУ “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні” від 28.08.01 р. за № 368.

Нормативне значення Н2 не може бути нижчим 8 %.

Норматив адекватності основного капіталу банку (Нз) — це відношення ос­новного капіталу до загальних активів банку. Розмір основного капіталу бан­ку коригується (зменшується) на суму недосформованих резервів під мож­ливі збитки за активними операціями; нематеріальних активів за мінусом суми зносу; капітальних вкладень у нематеріальні активи; збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження; збитків поточного року.

Норматив адекватності основного капіталу банку (Н3) обчислюється за формулою:

Н,=— х100%, 3 ЗА ‘

де Ко — основний капітал банку; ЗА — загальні активи банку.

При розрахунку нормативу адекватності основного капіталу сума за­гальних активів відповідно зменшується на розрахункову суму резервів за всіма операціями банку, на суму неамортизованого дисконту за цінними паперами та зносу основних засобів.

Нормативне значення нормативу Н3 має бути не меншим, ніж 4 %.

Нормативи капіталу — це найважливіші нормативи, оскільки вони ха­рактеризують фінансову стійкість банку, його здатність виконувати більшість економічних нормативів.

Нормативи ліквідності. Під ліквідністю комерційного банку розуміють можливість і здатність банку забезпечувати безперебійне і своєчасне ви­конання законних грошових вимог і своїх фінансових зобов’язань перед вкладниками і кредиторами.
НБУ встановив для обов’язкового виконання комерційними банками три нормативи ліквідності

Нормативи кредитного ризику. Максимальний розмір ризику на одно­го позичальника (Н7) відображає співвідношення сукупної заборгованості одного позичальника до капіталу банку і відображає рівень диверсифікації кредитних вкладів, а разом з цим — рівень ризику втрат ліквідності при невиконанні зобов’язань окремими позичальниками.

Максимальний розмір ризику на одного позичальника розраховуєть­ся за формулою:

Н7 =— х100%

7 К ‘

де Зс — сукупна заборгованість за позиками, міжбанківськими креди­тами та врахованими векселями одного позичальника та 100 % суми поза­балансових зобов’язань, виданих для цього позичальника;

К — капітал банку.

Нормативне значення нормативу Н7 не повинно перевищувати 25 %.

Загальна сума зобов’язань будь-якого позичальника (фізичної чи юри­дичної особи, в тому числі банку) перед банком у результаті надання ос­таннім одного або кількох кредитів не має перевищувати 25 % капіталу банку.

Норматив великих кредитних ризиків (Н8) встановлюється, як співвідно­шення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів або груп, пов’язаних контрагентів, до регулятивного капіта­лу комерційного банку, і розраховується за формулою:

Н„=— х100%

в    к ,

де Ск — сукупний розмір «великих» кредитів; К — регулятивний капітал комерційного банку.

Максимальне значення нормативу Н8 не повинно перевищувати вось­микратного розміру регулятивного капіталу банку. Якщо сума всіх «вели­ких» кредитів перевищує восьмикратний розмір капіталу не більше, ніж на 50 %, то вимоги до платоспроможності подвоюються (16 %), якщо ж перевищує більше, ніж 50 %, то вимоги потроюються, тобто значення по­казника платоспроможності банку (Н2) має бути не меншим, ніж 24 %.

Нормативи інвестування. Норматив інвестування в цінні папери окре­мо за кожною установою (Н11) встановлюється для обмеження ризику, пов’язаного з операціями вкладання коштів банку до статутних фондів ус­танов, що може призвести до втрати капіталу банку.

Н,

Кін К

х100%.

де Кін — кошти, що інвестуються на придбання акцій (паїв, часток ок­ремо за кожною установою);

К — регулятивний капітал банку. Нормативне значення не більше 15 %.

Норматив загальної суми інвестування (Н12) розраховується таким чи­ном:

Н„

Кін, К

х100%,

де Кін1 — кошти. які інвестуються на придбання акцій будь-якої юри­дичної особи;

К — регулятивний капітал банку. Нормативне значення не більше 60 %.

Нормативи валютної позиції. Валютна позиція — це співвідношення вимог (балансових і позабалансових) та зобов’язань (балансових і позаба­лансових) банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх рівності позиція вважається закритою. при нерівності — відкритою. Відкрита позиція є короткою. якщо обсяг зобов’язань за про­даною валютою та банківськими металами перевищує обсяг вимог. і дов­гою. якщо обсяг вимог за купленою валютою та банківськими металами перевищує обсяг зобов’язань. При цьому довга відкрита валютна позиція при розрахунку зазначається зі знаком «+». а коротка відкрита валютна позиція зі знаком «—».

Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13). Він розраховується уповноваженим банком за формою № 540 «Звіт про відкриті валютні позиції». що наведена в Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України. затверджених поста­новою Правління НБУ від 12.12.1997 р. № 436. зі змінами.

У межах встановленого нормативу ризику загальної відкритої (довгої/ короткої) валютної позиції (Н13). в тому числі обмеження ризику загаль­ної довгої відкритої валютної позиції банку (Н13-1) та ризику загальної ко­роткої відкритої валютної позиції банку (Н13-2). Департамент валютного регулювання та Департамент валютного контролю та ліцензування Націо­нального банку можуть вносити певні обмеження щодо регулювання ок­ремих активних операцій із валютними цінностями уповноважених банків. що пов’язані з питаннями курсоутворення національної валюти та ство­рення чіткішого й прозорішого механізму контролю за валютними опера­ціями окремих банків.

Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної по­зиції банку (Н13) визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банкі­вськими металами в гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу бан­ку.

Нормативне значення загальної відкритої валютної позиції (Н13) має бути не більше, ніж 35 %. При цьому встановлюється обмеження ризику для довгої відкритої валютної позиції (Н13-1) (не більше, ніж 30 %) і корот­кої відкритої валютної позиції (Н13-2) (не більше, ніж 5 %).

Контроль НБУ за дотриманням показників діяльності комерційних банків. Контроль за дотриманням банками встановлених економічних нормативів здійснюється відповідними територіальними управліннями та підрозділа­ми апарату банківського нагляду Національного банку щодня та щоміся­ця на постійній основі.

Розрахунок економічних нормативів банки проводять на підставі що­денних балансів. При цьому звітними вважаються економічні нормативи, що розраховані:

•   за щоденними розрахунками: нормативи максимального розміру кре­дитного ризику на одного контрагента (Н7), великих кредитних ри­зиків (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручи­тельств, наданих одному інсайдеру (Н9), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10);

•   за формулою середньоарифметичної величини (за місяць): нормати­ви адекватносі регулятивного капіталу (Н2); адекватності основного капіталу (Н3); ліквідності (Н4, Н5, Н6); інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11); загальної суми інвестування (Н12); норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної по­зиції банку (Н13).








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Банківська справа (Петрук О.М.)