Головна Головна -> Підручники -> Підручник Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування (Покропивний С. Ф.) скачати онлайн-> Розділ 11. Практичні приклади бізнес-планів 11.1. Бізнес-план товариства з обмеженою відповідальністю – ТОВ «Спарта»

Розділ 11. Практичні приклади бізнес-планів 11.1. Бізнес-план товариства з обмеженою відповідальністю – ТОВ «Спарта»



1. Резюме (ключові положення)

Практична реалізація підприємницької ідеї щодо створення товариства з обмеженою відповідальністю — ТОВ «Спарта» — має бути здійснена започаткуванням діяльності пекарного цеху середньої потужності на базі приміщення колишнього кафе «Тернопіль» на вул. Туполєва у Радянському р-ні Києва.

ТОВ «Спарта» є заново створюваною фірмою у сфері виробництва хлібобулочних виробів з метою задоволення потреб населення переважно Радянського району Києва в якісному продукті харчування. Основними видами продукції нового підприємства мають стати хліб білий формовий і хліб український, попит на які в цьому районі не задовольняється повністю. Тому ринкову нішу для такого товару можна вважати перспективною. У майбутньому можливі оптовий продаж хліба торговельній мережі району та виїзна торгівля хлібом.

Конкурентними перевагами пропонованих для внутрішнього ринку виробів можна вважати швидку адаптацію до зміни кон’юнктури ринку, використання спеціальної паперової упаковки і постійну наявність у торговельній мережі, що обслуговуватиметься ТОВ «Спарта». До цього важливо додати, що нові види продукції є продуктами підвищеної якості, оскільки вироблятимуться з екологічно чистих і висококалорійних компонентів. На виробництво та продаж виробів ТОВ «Спарта» отримано ліцензію місцевого органу влади.
Сформований статутний фонд ТОВ «Спарта» є основним джерелом власних коштів, які будуть використані для придбання комплекту технологічного устаткування та необхідної кількості сировини. Оскільки власних коштів не вистачає, виникає потреба в кредиті для купівлі устаткування. Прийнятний процент плати за кредит має становити не більше 20%, а термін повернення кредиту — не менше одного року. Необхідна сума грошового кредиту становить 30000 гривень.

За перші два тижні функціонування ТОВ «Спарта» має вийти на беззбитковий рівень виробництва. На кінець першого року господарювання чистий прибуток очікується в сумі майже 117 000 гривень. За такого рівня прибутковості виробництва строк окупності інвестиційних ресурсів разом з платою за кредит становитиме приблизно п’ять місяців.

2. Хлібопекарне виробництво, ТОВ «Спарта» та його продукція

Протягом останніх років для хлібопекарної промисловості України стало характерним істотне зменшення обсягів виробництва всіх видів продукції, що є наслідком глибокої кризової ситуації в національній економіці. У 1996 р. вироблено 3796 тис. т хліба та хлібобулочних виробів порівняно з 6701 і 7348 тис. т відповідно у 1990 і 1985 р. Це означає, що протягом 11 років (1985—1996 р.) виробництво цих видів продукції скоротилося на 48,3% [(7348 – 3796/7348) ? 100], а за останні 6 років (1991—1996 р.) випуск і продаж зменшився для: хліба — на 22,6%, хлібобулочних виробів — на 52%, кондитерських виробів — на 45%. Лише за 1996 р. порівняно з попереднім роком хліба та хлібобулочних виробів продано менше на 22%. Разом з тим у Києві за період, що аналізується, виробництво хліба та хлібобулочних виробів не зменшилось, а збільшилось на 3,6%.

Таке велике зниження виробництва хліба та хлібобулочних виробів майже в усіх регіонах України значною мірою зумовлене зменшенням закупівлі пшениці та спаданням виробництва борошна (за 1991 – 1996 рр. відповідно на 54 % і 32 %). До цього можна додати кількаразове скорочення випуску діабетичних хлібобулочних виробів за браком таких необхідних компонентів, як ксиліт і сорбіт, що раніше поставлялися з Росії та Узбекистану.

Важливим чинником, що негативно впливає на економіку хлібопекарного виробництва, є стрімке та в багатьох випадках економічно необгрунтоване зростання цін на борошно й готові хлібобулочні вироби. За 1991 – 1996 рр. оптові ціни на борошно в Україні зросли в 27300 разів, а роздрібні ціни — у 46300 разів. Саме це призвело до підвищення роздрібних цін на хліб та хлібобулочні вироби за останні п`ять років у 44100 разів, а за один тільки 1996 р. — у середньому в 1,4 раза.

У галузі розпочався процес структурної перебудови виробництва. Якщо до 1992 р. хлібопекарна промисловість України була представлена в основному великими державними підприємствами — хлібозаводами й хлібокомбінатами, то за останні два-три роки в порівняно широких масштабах здійснюється акціонування різногалузевих підприємств, у тому числі й хлібопекарних. Окрім того, майже в усіх населених пунктах України започатковується діяльність приватних мініпекарень, хлібопекарних цехів та інших невеликих підприємств такого профілю. Основною передумовою їх створення є стійкий попит на хлібобулочні вироби, який зараз повністю не задовольняється.

Виходячи з такої економічної ситуації, було прийнято рішення про заснування товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта» у вигляді хлібопекарного цеху середньої потужності, місіє ю котрого є задоволення потреб населення переважно Радянського району Києва у високоякісних і різноманітних хлібобулочних виробах. При цьому ТОВ «Спарта» у своїй виробничій і торговельній діяльності має намір ураховувати окремі важливі результати ситуаційного аналізу. По-перше, наявні виробничі потужності з випікання хлібобулочних виробів завантажені в середньому на 45%. По-друге, на київських хлібопекарних підприємствах погіршується структура та якість хлібобулочних виробів, спрощується товарний асортимент; в обмеженій кількості виробляються хліб «Московський» і «Бородинський», сайки, булки «Міські» та батони «Студентські», ванильні бублики, гірчичні та вершкові сухарі тощо; переважна кількість хліба випікається з борошна першого і другого сортів, без застосування молочної сироватки, модифікованого крохмалю, збагаченого білками та вітамінами.

У початковий період свого функціонування хлібопекарний цех ТОВ «Спарта» буде випікати переважно хліб білий формовий і хліб «Український», на який існує сталий попит населення Радянського району Києва. На випікання й реалізацію цих видів хліба отримано ліцензію Радянської райдержадміністрації Києва за № 248072 від 15 травня 1996 р. Існує також запатентований оригінальний товарний знак для цих виробів. У перспективі передбачається значно розширити асортимент продукції ТОВ «Спарта». При цьому зону обслуговування споживачів також буде розширено.

До основних конкурентних переваг продукції ТОВ «Спарта» належать: добре розроблена та узгоджена за всіма елементами маркетингова система; спеціальна оригінальна упаковка для тривалішого збереження свіжості хліба; унікальні смакові та абсолютно безпечні для здоров’я споживачів властивості продукції, які забезпечуються використанням у процесі виробництва екологічно чистих і висококалорійних компонентів, включаючи воду та різні вітамінні добавки; помірні відповідно до рівня якості ціни на пропоновані для продажу види хліба.

3. Дослідження ринку

Створювана фірма (ТОВ «Спарта») сподівається, що основними потенційними покупцями її продукції будуть споживачі, які проживають і працюють на вул. Туполєва Радянського району Києва та частково на прилеглих вулицях. Загальна їх кількість становить приблизно 10000 осіб. Для вивчення свого сегмента ринку хлібобулочних виробів використаний метод анкетування, яке проводилося з 1 лютого по 1 березня 1996 року. Потенційним покупцям було запропоновано відповісти на сукупність запитань, наведених у таблиці 11.1.

Опрацьовані результати анкетування покупців щодо обсягу та якості споживаних хлібобулочних виробів дають змогу зробити такі висновки:

  • середньодобове споживання хлібобулочних виробів пересічною сім’єю в районі опитування становить: чорного хліба — 0,5 кг; білого хліба — 0,8 кг;
  • більшість споживачів віддає перевагу купівлі хліба та інших хлібобулочних виробів у магазинах (торговельних точках), що розміщені в місцях проживання або на транспортних лініях з місця роботи додому;
  • покупці більше задоволені якістю продукції місцевих хлібозаводів (хлібокомбінатів), ніж продукцією приватних фірм (індивідуальних підприємців), батонами «Турецькими» і «Французькими» тощо;
  • з-поміж сукупності вимог і побажань споживачів хлібобулочних виробів слід особливо наголосити на таких: подальше підвищення якості хлібобулочних виробів з ширшим використанням молочної сироватки і різноманітних вітамінних добавок; забезпечення встановленого та звичного для покупців графіка завезення свіжого хліба та інших хлібобулочних виробів у магазини (торговельні точки); підвищення естетичності зовнішнього вигляду (пишніший, підрум’янений тощо); запровадження сучасної упаковки (бажано паперової, а не целофанової).

Як основні конкуренти створюваної фірми «Спарта» у процесі розробки даного бізнес-плану розглядалися такі хлібопекарні підприємства Києва:

1) хлібозавод № 1 (вул. Анрі Барбюса, 39/2);

2) хлібозавод № 2 (вул. Щекавицька, 55);

3) хлібокомбінат № 4 (вул. Дегтярівська, 19);

4) хлібозавод № 6 (вул. Чернігівська, 51);

5) хлібокомбінат № 11(вул. Бориспільська, 24);

6) хлібокомбінат № 12 (бульв. Ромена Роллана, 16);

7) комбінат хлібопродуктів (вул. Межигірська, 83);

8) дослідний хлібозавод (вул. Ежена Потьє, 4);

9) булочно-кондитерський комбінат (вул. Косіора, 41).

Таблиця 11.1

Запитання для анкетування покупців щодо обсягу та якості хлібобулочних виробів, котрі споживають їхні сім’ї

Перелік питань Відповідь(пряма чи умовна)

1. З кількох осіб складається ваша сім’я

2. Скільки хліба споживає ваша сім’я за добу, кг:

а) чорного

б) білого

3. Середні щоденні асортимент і кількість споживаних вашою сім’єю хлібобулочних виробів:

а) хліб «Український»

б) хліб «Дарницький»

в) хліб «Бородинський»

г) хліб «Селянський»

д) інший хліб

е) батон «Турецький»

є) плетеник

ж) інший батон (булка)

4. Де ви вважаєте за ліпше купувати хліб:

а) у центрі міста

б) біля місця роботи

в) біля місця проживання

г) на стихійному ринку (в місцях постійного скупчення людей)

5. Які характеристики ви вважаєте пріоритетними для хлібобулочних виробів:

а) зовнішній вигляд

б) свіжість

в) калорійність

г) смакові характеристики

д) ціна

е) інше (що саме)

6. Які якісні чи кількісні показники відсутні у хлібобулочних виробах, що зараз виробляються

7. Яким хлібовиробникам ви віддаєте перевагу:

а) хлібозаводам міста

б) приватним виробникам

8. Які нові види хлібобулочних виробів ви бажали б купувати в торговельній мережі

До безпосередніх конкурентів ТОВ «Спарта» належать приватні товаровиробники (мініпекарні), які нещодавно з’явилися в різних районах Києва.

У процесі техніко-економічного обгрунтування доцільності започаткування діяльності пекарного цеху середньої потужності на вул. Туполєва враховані певні недоліки існуючих конкурентів-продуцентів хлібобулочних виробів. Основним недоліком виробничо-торговельної діяльності конкуруючих підприємств такого спрямування можна вважати нерегулярність поставок їхньої продукції (конкретних видів хлібобулочних виробів) до торговельної мережі відповідного сегмента ринку (твердий графік завезення хліба до магазинів у більшості випадків відсутній або його не дотримуються). Окрім того, поки що лише поодинокі товаровиробники реалізують свої хлібобулочні вироби в упаковці з хімічної плівки, а в паперовій упаковці, яку хоче впровадити фірма «Спарта», — жоден. Це забеспечуватиме постійну наявність у продажу свіжого хліба нашої фірми.

Про достатню здатність фірми «Спарта» конкурувати на внутрішньому ринку (районному) свідчать підсумкові показники складеної за відомою процедурою матриці конкурентного профілю (табл. 11.2).

З метою визначення загальної місткості сегмента районного ринку було узагальнено та проаналізовано його забезпечення хлібобулочними виробами на основі відповідних розрахунків по трьох торговельних точках, розміщених на вул. Туполєва (двох гастрономах і одному спеціалізованому магазині «Хліб»). Підсумкові розрахункові показники подано в табл. 11.3.

Таблиця 11.2

Матриця конкурентного профілю деяких продуцентів хлібобулочних виробів у Києві

Ключовий фактор успіху Ваговий коефі ТОВ «Спарта» Приватні виробники Державні

підприємства

цієнт рейтинг оцінка рейтинг оцінка рейтинг оцінка
1 2 3 4 5 6 7 8
Смакові характеристики товару 0,3 3 0,9 3 0,9 3 0,9
Ціна товару 0,3 3 0,9 3 0,9 2 0,6
Тривалість зберігання 0,2 3 0,6 2 0,4 2 0,4
Асортимент 0,1 1 0,1 2 0,2 3 0,3
Швидкість доставки 0,1 4 0,4 3 0,3 2 0,2

Загальна оцінка

1,0 ? 2,9S(гр.2?3) ? 2,7 S(гр.2?5) ? 2,4 S(гр.2?7)

Отже, загальна кількість хліба та хлібобулочних виробів, що завозиться щоденно в цей сегмент районного ринку, становить: хліба чорного («Українського» та «Бородинського») — 292кг (162 + 130), хліба білого та інших хлібобулочних виробів (решта найменувань) — 1414 кг (114 + 144 + + 128 + 115 + 200 + 115 + 72 + 200 + 250 + 38 + 38).

При цьому, як уже зазначалося, кількість потенційних споживачів становить приблизно 10000 осіб, або 2900 сімей, члени яких проживають чи працюють у цьому сегменті внутрішнього ринку м. Києва. Як показало наше дослідження, споживання хліба та хлібобулочних виробів у розрахунку на одну сім’ю в середньому становить: хліба чорного — 0,5 кг; хліба білого та інших хлібобулочних виробів — 0,8 кг на добу. Спираючись на ці вихідні дані, можна розрахувати середньодобову потребу в різних видах хліба та хлібобулочних виробів. Ця потреба становить:

  • хліба чорного — 1450 кг (0,5 ? 2900);
  • хліба білого — 2320 кг (0,8 ? 2900).

Таблиця 11.3

Кількість хліба та хлібобулочних виробів, що завозиться щоденно до трьох торговельних точок, розміщених на вул. Туполєва, кг

Найменування хлібобулочних виробів Гастроном(вул. акад. Туполєва,16) Гастроном(вул. акад. Туполєва,24) Магазин «Хліб» (вул. акад. Туполєва)
Хліб «Український» 162
Хліб білий формовий
Хліб «Хотинський»
Хліб білий
Хліб пшеничний 114 144
Хліб «Бородинський» 130
Хліб «Домашній» 128
Арнаутка 155 200 115
Батон 72 200
Батон «Дорожній» 250
Батон «Турецький» 38 38
Батон «Французький»
Плетеник

Звідси можна визначити, що в середньому за рік щоденна потреба цього сегмента районного ринку в чорному і білому хлібі задовольняється відповідно на 20,1% (292/1450 ? 100) та 60,9% (1414/2320 ? 100), а додаткова потреба в ньому становить відповідно 1160 кг (1450 – 292) і 905 кг (2320 – 1414). Останнє варто розглядати як ринкову нішу для створюваної фірми «Спарта».

У подальшій підприємницькій діяльності фірма «Спарта» передбачає врахувати і такий важливий аспект дослідження ринку. За його результатами 62% покупців хлібобулочних виробів становлять особи середнього та похилого віку, а з них 85% віддають перевагу продукції державних (акціонованих) хлібозаводів. З урахуванням цього, фірма «Спарта» передбачає продукувати хліб білий формовий і хліб чорний «Український» вагою по 700 г у паперовій упаковці. Організація випікання цих традиційних видів хліба за рецептурою державних підприємств має сприяти зростанню довіри майбутніх покупців до хлібобулочних виробів нового підприємства «Спарта».

4. Маркетинг-план

Передбачувана програма (план) маркетингу ТОВ «Спарта» цілком базується на кінцевих результатах економічного аналізу тенденцій розвитку й сучасного стану внутрішнього ринку хліба та інших хлібобулочних виробів. При розробці маркетинг-плану враховувалися потенційні порівняно добрі можливості ТОВ «Спарта», зв’язані з відпрацьованістю технології випікання хлібобулочних виробів, наявністю необхідних матеріальних і фінансових ресурсів для започаткування виробничо-комерційної діяльності в цій сфері, а також енергійної команди управлінців, що мають значний досвід організації таких виробництв.

На етапі започаткування й необхідного розгортання виробництва фірма «Спарта» має намір вийти на внутрішній ринок з обмеженим асортиментом достатньо прибуткових виробів, на який зберігається стійкий попит. У перспективі (3—5 років) передбачається значне збільшення асортименту продукції.

Проведені маркетингові дослідження підтвердили наявність необхідної узгодженості передбачених обсягів виробництва і знайденої ринкової ніші для запропонованих хлібобулочних виробів. Така узгодженість є достатньою передумовою формування більш-менш стійкого каналу збуту двох видів хліба — «Українського» й білого формового. При цьому доцільно організувати як роздрібну (через власну торговельну точку), так і оптову торгівлю (на основі укладеної угоди з окремими продовольчими магазинами Радянського р-ну Києва). За необхідності інтенсифікації реалізації продукції можливе здійснення виїзної торгівлі з автофургона (мікроавтобуса) у вечірні години в багатолюдних місцях (біля станцій метро, кінцевих чи проміжних транспортних зупинок).

Оскільки обсяг продажу продукції та величина валового прибутку значною мірою залежать від рівня ціни на вироби, цінова політика фірми має передбачати такі варіанти ціноутворення:

перший — для продукції, що зараз відсутня на внутрішньому ринку, ціна формується з урахуванням власних валових витрат (повної собівартості) і мінімально прийнятного для виробника прибутку (рентабельності);

другий — за наявності й реалізації товарів-субститутів мають ураховуватися ціни на продукцію виробників — конкурентів;

третій — за умови оптової закупівлі може передбачатися гнучка система знижок ціни на продукцію, що відпускається оптовим покупцям (табл. 11.4).

Таблиця 11.4

Система знижок рівня відпускної ціни на хлібобулочні вироби для оптових покупців (у середньому)

Обсяг оптової закупівлі, кг Розмір знижки рівня ціни, %
від 150 до 200 5
від 201 до 400 8
від 401 до 500 10
понад 500 12

Як відомо, попит на хліб не є еластичним показником, тобто збільшення чи зменшення ціни практично майже чи зовсім не впливає на коливання обсягу попиту на конкретні види хлібобулочних виробів. Ціни на хлібобулочні вироби в Києві регулюються міською держадміністрацією з урахуванням таких основних чинників: собівартості продукції товаровиробника; рівня якості, зокрема наявності унікальних властивостей; відпускних і роздрібних цін на аналогічну продукцію продуцентів-конкурентів; можливості одержання мінімального прийнятного рівня прибутковості підприємств сфери виробництва й торгівлі. Тому фірма «Спарта» використала метод ціноутворення на власну продукцію з державним регулюванням і встановила відпускні ціни на такому рівні: хліб «Українській» — 55 коп., хліб білий формовий — 60 коп. за одну хлібину.

Передбачається здійснення достатньо активної рекламної діяльності: встановлення на території району обслуговування яскраво оформленого рекламного щита; відповідні об’яви у міських засобах інформації; барвисту вивіску на власній торговельній точці; рекламний напис на паперовій упаковці продукції фірми «Спарта».

5. Виробничий план

Вітчизнян а практика хлібопекарного виробництва виокремлює такі основні його стадії.

  • Преферментація — стадія приготування закваски-опари, на якій дріжджі взаємодіють з борошном або цукром перед тим, як вони будуть змішані з рештою інгредієнтів. Вона підвищує газоутворювальну активність дріжджів, сприяє ліпшому «визріванню» тіста, поліпшенню смаку випічки.
  • Перемішування — технологія отримання гомогенного тіста з різних інгредієнтів (борошно, вода, дріжджі тощо). У процесі перемішування відбувається обволікання часток борошна вологою та гідратація основних компонентів борошна — крохмалю й клейковини. Маючи здатність поглинати воду в кількості вдвічі більшій, ніж власна маса, глютен клейковини сприяє збільшенню об’єму й тугості тіста.
  • Обробка та формування — ця стадія розпочинається з операції поділу всього об’єму замісу на шматочки заданої величини за допомогою спеціального пристрою. Потім отримані шматки тіста вирівнюють і посипають борошном, вони «відпочивають» протягом 5—10 хвилин. Безпосереднє формування виробу охоплює три технологічні операції: розкачування тіста в шар певної товщини, його загортання, а також відсадка в чарунки профільних лотків.
  • Розстоювання — стадія хлібопечення, де відбувається збільшення об’єму тістових заготовок, відсаджених на лотки. Оптимальними умовами процесу розстоювання є: температура — 35—38°С, відносна вологість — 80—90%, тривалість — близько 60 хвилин.
  • Випічка — це перетворення повністю дозрілого на попередніх стадіях тіста у готовий хліб (хлібобулочний виріб). У печі тісто збільшується в об’ємі, набуває остаточної форми й смаку. Типові умови випічки, наприклад, білого пшеничного хліба: температура — 220—230°С, тривалість — 15—20 хвилин.

Організація виробництва хлібобулочних виробів за наведеною вище технологією потребує придбання та монтажу відповідного устаткування. На основі ретельного аналізу пропозицій київських постачальників обладнання для мініпекарень прийнято рішення придбати необхідний комплект технологічного устаткування в місцевої фірми «Прома». Вибір постачальника здійснювався за ступенем привабливості техніко-економічних показників устаткування (змінної продуктивності, питомої вартості, комплектності й транспортних витрат). Оформлено замовлення на придбання необхідного комплекту устаткування (за умовою ціни «франко-склад споживача»), перелік з ключовими показниками якого наведено в табл. 11.5. Крім того, фірма має намір придбати два спеціальні автомобілі вартістю 22500 гривень. Отже, балансова вартість основних фондів фірми становитиме 40000 гривень.

Таблиця 11.5

Комплект технічного устаткування фірми «Прома» для пекарного цеху фірми «Спарта»

Найменуванняустаткування Кількість у комплекті,

одиниць

Продуктивність за зміну, кг Вартість комплекту, гривень Амортизаційний період, років
Піч конвекційна 1
Борошнопросівач 1
Тістомісилка 1
Діжа 4 1200 17500 10
Візок 4
Форма 420
Розстоювальна шафа, подвійна

1

Основні види вихідної сировини, використовуваної для випічки запропонованих для внутрішнього ринку хлібобулочних виробів, їх постачальників, ціни та умови поставки названо в табл. 11.6.

Таблиця 11.6

Основні види сировини для випічки хліба в ТОВ «Спарта»,їх постачальники, ціни та умови поставки

Найменування сировини Постачальник Ціна за 1 кг, гривень Умова поставки

Борошно вищого гатунку

Білоцерківськийборошномельний комбінат

0,60

Оплата протягом місяця
Дріжджі Київський дріжджовий завод 1,25 Оплата протягом місяця
Олія Вінницький олієжировийкомбінат

1,40

Попередняоплата
Сіль Київське АТ «Мікс» 0,30 Оплата прот ягом місяця
Поліпшувач (сода харчова) Київське МП «Ніка» 9,50 Попередня оплата

Ураховуючи різну тривалість зберігання в придатному для безпечного споживання стані, періодичність поставки сировини має становити: дріжджів — один раз на тиждень, борошна та олії — один раз на місяць, солі та поліпшувача (соди харчової) — один раз на квартал. При цьому необхідно дотримуватися таких умов зберігання:

дріжджі — нетривале зберігання в холодильній камері;

борошно, сіль і сода харчова — зберігання в сухому приміщенні (борошно — у провітрюваній тарі або матерчатих мішках, сіль і сода харчова — в герметичній упаковці);

олія — в алюмінієвих або пластикових ємкостях.

У майбутньому за умови розширення номенклатури та асортименту хлібобулочних виробів ТОВ «Спарта» будуть потрібні нові види сировини (компонентів), зокрема: житнє й пшеничне борошно, яйця (яєчний порошок), молоко та молочні продукти, цукор (цукрова пудра), різноманітні харчові добавки та наповнювачі (горіхи, родзинки, мак, фруктовий джем тощо).

Кожний виріб має бути упакованим у спеціальний паперовий пакет. Вартість упаковки дорівнює одній копійці й має включатися до продажної ціни виробу.

Контроль якості сировини та готової продукції здійснюватиме технолог за сумісництвом (він же майстер і постачальник), який передовсім стежитиме за дотриманням технологічно необхідних пропорцій інгредієнтів у процесі підготовки тіста, а також за дотриманням температурного режиму й тривалості випічки.

Здійснення хлібопекарного бізнесу ТОВ «Спарта» потребує певних виробничо-господарських приміщень. Види наявних (орендованих) приміщень, виробничі площі та орендна плата зазначені в табл. 11.7.

Таблиця 11.7

Види і площа орендованих приміщень та щомісячна орендна плата за користування ними

Вид приміщення Площа, м2 Вартість оренди одиниці площі за місяць, гривень Сума орендної плати за місяць, гривень
Виробничі (основні) 100 2,5 250
Підсобні (допоміжні) 20 2,5 50
Підвальні 180 1,5 270
Усього 300 ? 570

Орендовані приміщення перебувають у стані, що відповідає сучасним санітарним нормам. Вони є достатньо сухими; діють усі системи електропостачання, вентиляції та опалення; підведено гарячу й холодну воду, каналізацію. Санепідемстанція Радянського району Києва перевірила стан приміщень, розміщених на вул. Туполєва, 16, і ТОВ «Спарта» отримало офіційну довідку про їх відповідність існуючим санітарним нормам.

Основні виробничі й підсобні приміщення облаштовані металевими гратами на вікнах і системою сигналізації.

Офіс ТОВ «Спарта» розміщений у приміщенні площею 20 м2, в ньому діють дві телефонні лінії. У підвальних приміщеннях знаходяться склад і гараж. Облаштовано під’їзд для автотранспорту.

З метою дотримання санітарних норм буде провадитися прибирання приміщень: виробничого — два рази на добу (після першої і другої зміни); офісу — щодоби; підвального — за необхідності, але не рідше одного разу за робочий тиждень.

6. Організаційний план

За організаційно-правовою формою створюване хлібопекарне виробництво «Спарта» є господарським товариством з обмеженою відповідальністю, тобто фірмою, заснованою кількома фізичними особами (підприємцями) об’єднанням їхніх власних капіталів задля досягнення спільної мети — організації виробництва та продажу хлібобулочних виробів обмеженої номенклатури. Статутом ТОВ «Спарта» передбачено, що засновники (три фізичні особи) для формування початкового статутного фонду вносять по 5840 гривень кожний з пропорційною часткою прав власності на майно й результати діяльності товариства.

Для визначення конкретної потреби ТОВ «Спарта» у персоналі за необхідною категорійністю було побудовано спеціальну матрицю, що її представлено в таблиці 11.8. З таблиці видно, що до складу персоналу новостворюваної фірми включатимуться: 1) директор; 2) технолог, майстер і постачальник (за сумісництвом); 3) бухгалтер-економіст; 4) чотири робітники-пекарі; 5) водій; 6) продавець. Крім того, для вирішення юридичних питань, здійснення налагоджувальних і ремонтних робіт будуть періодично залучатися відповідні спеціалісти з інших фірм.

Ідентифікаційну характеристику персоналу ТОВ «Спарта» подано нижче.

Петренко Сергій Григорович, 1961 р. народження, українець, освіта вища. У 1984 р. закінчив інженерно-економічний факультет Київського технологічного інституту харчової промисловості, фахівець у галузі економіки харчового виробництва. У 1989 р. підвищив свою кваліфікацію за програмою сучасного маркетингу. Останні два роки працював начальником відділу маркетингу на Київській кондитерській фабриці імені К. Маркса. Співзасновник товариства «Спарта», його директор.

Таблиця 11.8

Допоміжна матриця для визначення потреби в персоналі ТОВ «Спарта»

Види управлінських робіт

Необхідна категорія

Фахівець, що виконує роботу

Форма отримання зовнішньої допомоги
персоналу за трудовою угодою підвищення кваліфікації запрошення фахівця
1.Загальне керівництво виробничо-господарською діяльністю това­риства

Директор

?

?

?

2. Розробка технологічних процесів і контроль за їх перебігом Технолог ? ? ?
3. Організація та здійснення хлібопекарного виробництва Майстер,

робітники — 4

? ? ?
4. Укладання угод з постачальниками Постачальник ? ? ?
5. Бухгалтерський облік і планування діяльності Бухгалтер-економіст ? ? ?
6. Калькулювання й ціноутворення Бухгалтер-економіст ? ? ?
7. Транспортування сировини та гото­вих виробів Водій автомашини ? ? ?
8. Реалізація готової продукції Продавець ? ? ?
9. Вирішення юридичних питань ? Консультант ? Консультант
10. Налагодження устаткування ? Наладчик Технолог ?
11. Ремонтні роботи ? Слюсар ? Слюсар
  • Клименко Микола Юрійович, 1954 р. народження, українець, освіта вища. У 1976 р. закінчив Київський технологічний інститут харчової промисловості і отримав диплом інженера-технолога. Протягом трьох років працював на хлібопекарних підприємствах Німеччини, а останні два роки — технологом на хлібопекарні «Дока» (Київ). Співзасновник товариства «Спарта». Погодився суміщати посади технолога, постачальника і майстра хлібопекарного цеху.
  • Орлова Ольга Богданівна, 1967 р. народження, росіянка, освіта вища. У 1989 р. закінчила планово-економічний факультет Київського інституту народного господарства, а в 1990 р. — курси бухгалтерів. Протягом кількох років обіймала посаду бухгалтера та економіста у фірмах «Омарант» і «Техномет». Співзасновник ТОВ «Спарта», працюватиме в ньому бухгалтером-економістом*1 .

*1: {Характеристики інших працівників не подаються з огляду на обмежений обсяг навчального посібника.}

Усі категорії персоналу ТОВ «Спарта» мають достойну (переважно професійну) освіту й рівень кваліфікації, а також досвід практичної роботи. Середній вік працівників фірми становить 35 років.

Заробітна плата персоналу товариства залежатиме від особистого трудового внеску й кінцевих результатів господарювання. Тому особистий трудовий дохід працівника (плата за працю) складатиметься з двох частин: 1) постійної (основної заробітної плати, що визначається посадовим окладом і тарифними ставками з доплатами за сумісництво); 2) змінної (додаткової оплати праці, що обчислюється залежно від отримуваного чистого прибутку). Прийняту систему оплати праці персоналу ТОВ «Спарта» відображено в табл. 11.9.

Як видно з табл. 11.9, очікуваний чистий прибуток, що залишається в розпорядженні товариства (за відрахуванням суми на розвиток виробництва), розподіляється між категоріями персоналу у співвідношенні 45 : 55, а між персоналом кожної категорії — рівними частками відповідно до їх чисельності.

Для ТОВ «Спарта» найбільш доцільним є спрощений варіант лінійно-функціональної організаційної структури управління, графічне зображення якої подано на рис. 11.1. Він має дещо інтегральний характер, поєднуючи позитивні якості лінійної та функціональної стуктур управління. Запроваджувана організаційна структура управління відрізняється значними перевагами, зокрема: чіткістю й простотою взаємовідносин між керівником та підлеглими; вузькою спеціалізацією здійснення функцій організації виробництва та управління; швидкою практичною реалізацією управлінських рішень; можливістю негайного маневрування ресурсами.

Таблиця 11.9

Розміри оплати праці різних категорій персоналу ТОВ «Спарта»

Категорія персоналу тапосада

Місячний посадовий оклад (тарифна ставка), гривень Додаткова оплата праці за рахунок чистогоприбутку, % Розмір додаткової оплати кожного працівника (посади) по відношенню до чистогоприбутку, %

Управлінський персонал (3)

  • Директор (1)
  • Технолог, постачальник і майстер за сумісництвом (1)
  • Бухгалтер-економіст (1)

?

400

350

300

45

?

?

?

?

15

15

15

Виробничо-торговельний персонал (10)

  • Робітник-пекар (6)
  • Водій (2)
  • Продавець (2)

?

280

250

220

55

?

?

?

?

5,5 (33)

5,5 (11)

5,5 (11)

Усього 1800 100 100

Організаційна структура управління  ТОВ Спарта

Рис. 11.1. Організаційна структура управління ТОВ «Спарта»

7. Оцінка ризиків

У процесі практичної реалізації бізнес-плану ТОВ «Спарта» вкрай важливо враховувати можливість виникнення кількох критичних ситуацій, котрі можуть справити негативний вплив на ефективність започатковуваного хлібопекарного бізнесу. Серед них можна назвати: ризик погіршення кон’юнктури місцевого ринку хлібобулочних виробів; ризики втрати часу й невиконання власних зобов’язань, пов’язані зі зниженням дієздатності засобів праці й персоналу, заміною постачальників; ризик утрати власних майна й грошових коштів через ускладнення криміногенної ситуації в місті; фінансові ризики (передовсім інфляційно-дефляційний та інвестиційний); політично-інституційний ризик.

Найбільш імовірні ризики у сфері хлібобулочного виробництва й необхідні заходи для мінімізації (нейтралізації) негативного впливу на започатковуваний хлібопекарний бізнес у Радянському районі Києва наведено в табл. 11.10. З неї видно, що програма зменшення ризиків бізнесової діяльності ТОВ «Спарта» не охоплює заходів для захисту від інфляційно-дефляційних, інвестиційних і політично-інституційних ризиків. Зазначені ризики зв’язані між собою і практично не залежать від якості господарської діяльності керівництва новоствореної фірми. До того ж варто сподіватися, що тенденції економічного зростання суспільного виробництва сприятимуть зниженню темпів інфляції, «пом’якшенню» її наслідків, а також стабілізації економічного та соціально-політичного розвитку країни. Саме вони мають створити добрі умови для подальшого розвитку індивідуального й колективного підприємництва в Україні.

Таблиця 11.10

Імовірні ризики й практичні заходи для зменшення їхнього впливу на хлібопекарний бізнес ТОВ «Спарта»

Види ризиків Заходи для зменшення негативного впливу ризиків на хлібопекарний бізнес
1 2

1. Ризик появи нових прямих конкурентів, часткової втрати своєї ринкової ніші

1.1. Пошук нової ринкової ніші в інших районах міста

1.2. Запровадження цінової конкуренції

1.3. Здійснення позавартісних методів ринкової конкуренції

2. Загроза появи залишків нереалізованої продукції в день її випікання

2.1. Пошук оптових покупців у сфері громадського харчування

2.2. Вечірня виїзна торгівля у багатолюдних місцях міста

2.3. Застосування достатньо ефективної технології утилізації черствих хлібобулочних виробів

Закінчення табл. 11.10
1 2

3. Ризик можливої зміни постачальників сировини через зниження її якості, підвищення цін на сировину

3.1. Розрив укладених угод з неконкурентоспроможними постачальниками сировини й термінове встановлення зв’язків із надійними постачальниками

3.2. Обгрунтоване підвищення продажних цін на хлібобулочні вироби

4. Вихід з ладу (поламка) технологічного устаткування та автотранспорту

4.1. Готовність терміново скористатися послугами ремонтно-профілактичних фірм

4.2. Наявність коштів для придбання нового автотранспорту

5. Ризик можливого звільнення персоналу і неналежного виконання ним службових обов’язків

5.1. Здійснення медичного страхування та підвищення рівня основної чи додаткової заробітної плати персоналу фірми

5.2. Організація підвищення кваліфікації персоналу товариства

5.3. Примусове звільнення недбайливих працівників і прийняття на роботу нових найманих робітників

6. Ризик втрати майна та грошових коштів через навмисний підпал і крадіжку

6.1. Страхування майна придбанням страхового полісу з конкретною умовою відшкодування заподіяної шкоди

6.2. Уведення посади платного охоронця з виконанням відповідних функцій у неробочий час

6.3. Облаштування приміщень надійними засобами пожежогасіння

8. Фінансовий план

У процесі складання плану доходів і витрат ТОВ «Спарта» на перший (1997 р.) та наступні (1998—1999) роки була врахована інфляція з 12-відсотковим темпом за рік.

У табл. 11.11 і 11.12 подано результати прогнозних оцінок обсягів продажу всієї номенклатури хлібобулочних виробів з виокремленням кожного їх виду за 1997—1999 рр., тобто за перші три роки функціонування нового хлібопекарного бізнесу. Оскільки при започаткуванні хлібопекарного виробництва треба було враховувати свою ринкову нішу, прийнято рішення розширювати асортимент хлібобулочних виробів поступово: на першому шестимісячному відтинку часу вироблятиметься лише один вид хлібобулочних виробів — хліб «Український», а починаючи з сьомого місяця 1997 р., передбачається розпочати випікання іншого виду цих виробів — хліба білого формового. У цілому за перший рік роботи ТОВ «Спарта» обсяг продажу хлібобулочних виробів має становити 579 692 гривні, у тому числі продажу хліба «Українського» — 417 692, а хліба білого формового — 162 000 гривень.

Таблиця 11.11

Прогнозний обсяг продажу хлібобулочних виробів ТОВ «Спарта» у 1997 р.

< table border=”1″ cellspacing=”0″ cellpadding=”0″>

Показник Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Усього за рік

Хліб «Український»

  • Кількість проданих виробів, штук

50000

89040

89040

89040

89040

89040

44040

44040

44040

44040

44040

44040

759 440

  • Продажна ціна одиниці продукції, гривень

0,55

0,55

0,55

0,55

0,55

0,55

0,55

0,55

0,55

0,55

0,55

0,55

?

  • Обсяг продажу, гривень
27500 48972 48972 48972 48972 48972 24222 24222 24222 24222 24222 24222 417 692
Хліб білий формовий

  • Кількість проданих виробів, штук

?

?

?

?

?

?

45000

45000

45000

45000

45000

45000

270 000

  • Продажна ціна одиниці продукції, гривень

?

?

?

?

?

?

0,60

& nbsp;

0,60

0,60

0,60

0,60

0,60

?

  • Обсяг продажу, гривень
? ? ? ? ? ? 27000 27000 27000 27000 27000 27000 162 000
Обсяг продажу – всього 27500 48972 48972 48972 48972 48972 51222 51222 51222 51222 51222 51222 579 692

Таблиця 11.12

Прогнозний обсяг продажу хлібобулочних виробів ТОВ «Спарта» у 1998 – 1999 рр.

1998 р. 1999 р.
Показник перший квартал другий квартал третій вартал четвертий квартал усього перший квартал другий квартал третій квартал четвертий квартал усього
Хліб «Український»

  • Кількість проданих виробів, штук

132 300

132 300

132 300

132 300

529 200

87120

87120

87120

87120

348 480

  • Продажна ціна одиниці продукції, гривень
0,57 0,57 0,58 0,58 ? 0,60 0,60 0,60 0,60 ?
  • Обсяг продажу, гривень
75411 75411 76734 76734 304 290 52272 52272 52272 52272 209 088
Хліб білий формовий

  • Кількість проданих виробів, штук

134 820

134 820

134 820

134 820

539 280

90000

90000

90000

90000

360 000

    r

  • Продажна ціна одиниці продукції, гривень
0,62 0,62 0,63 0,63 ? 0,64 0,64 0,64 0,64 ?
  • Обсяг продажу, гривень
83588,4 83588,4 84936,6 84936,6 337 050 57600 57600 57600 57600 230 400
Батон «Дорожній»

  • Кількість проданих виробів, штук

?

?

?

?

?

90000

90000

90000

90000

360 000

  • Продажна ціна одиниці продукції, гривень
? ? ? ? ? 0,66 0,66 0,66 0,66 ?
  • Обсяг продажу, гривень
? ? ? ? ? 59400 59400 59400 59400 237 600
Обсяг продажу – всього 158999.4 158999.4 161670.6 161670.6 641340 169272 169272 169272 169272 677 088

За розрахунками, за другий рік роботи хлібопекарного цеху ТОВ «Спарта» обсяг продажу обох видів хліба («Українського» й білого формового) має становити 641 340 гривень, тобто збільшитися порівняно з 1997 р. на 10,6% (641340/579692 ? 100 – 100). Протягом третього року передбачається започаткувати випікання ще одного виду хлібобулочних виробів — батона «Дорожнього», виторг від продажу якого повинен становити 237 600 гривень. Загальний же обсяг продажу хлібобулочних виробів ТОВ «Спарта» за 1999 р. дорівнюватиме 677 088 гривням, або на 16,8% більше, ніж у 1997 р.

Дані про загальний обсяг продажу товарів використані для складання планів доходів і витрат ТОВ «Спарта» за відповідні роки його функціонування. Зокрема, як видно з табл. 11.13, дохідність хлібопекарного бізнесу досить висока: за 1997 р. валовий прибуток очікується у розмірі 258 892 гривні, а чистий прибуток — 116 733 гривні, або відповідно 80,45% і 36,28% від собівартості річного обсягу продукції. За умови збереження досить високої дохідності чистий прибуток має становити: у 1998 р. — 129 133 гривні, у 1999 р. — 1363 44 гривні*2.

*2: {За браком місця детальні розрахунки чистого прибутку не наводяться.}

Визначення точки беззбитковості виробництва і продажу певних видів продукції базується на таких вихідних даних (табл. 11.13):

  • обсяг продажу виробів Опр — 50000 штук;
  • ціна одиниці виробу Цод — 0,55 гривні;
  • виторг за місяць В — 27500 гривень;
  • змінні поточні витрати Сзм — 12788 гривень;
  • постійні поточні витрати Спост — 7082 гривні.

Графічне визначення беззбитковості виробництва і продажу хлібобулочних виробів ТОВ «Спарта» показане на рис. 11.2.

Графік беззбитковості виробництваРис. 11.2. Графік беззбитковості виробництва

План доходів і витрат ТОВ

Показник Місяці
1 2 3 4 5
А. Загальний обсяг продажу товарів 27500 48972 48972 48972 48972
Б. Собівартість проданих товарів — усього, 19870 25955 25956 25960 25960
зокрема:
матеріальні витрати 9339 16870 16871 16874 16874
прямі витрати праці 2620 2620 2620 2620 2620
В. Валовий прибуток (рядок А —рядок Б) 7630 23017 23016 23012 23012
Г. Операційні витрати — усього, 6565 6565 6609 6621 6647
зокрема:
заробітна плата персоналу(за виключенням прямих витрат праці) 1050 1050 1050 1050 1050
нарахування на заробітну плату 1174 1174 1174 1174 1174
рентні платежі 570 570 580 580 590
комунальні послуги 2986 2986 3016 3026 3040
амортизаційні відрахування 333 333 334 333 333
інші операційні витрати 452 452 455 458 460
Д. Операційний прибуток (рядок В — рядок Г) 1065 16452 16407 16391 16365
Е. Сплата процентів за кредит 500 500 500 500 500
Є. Чистий прибуток до сплати податків (рядок Д — рядок Е) 565 15952 15907 15891 15865
Ж. Податок з прибутку 181 5105 5090 5085 5077
З. Чистий прибуток (рядок Є — рядок Ж) 384 10847 10817 10806 10788


Таблиця 11.13

«Спарта» за 1997 р., у гривнях < /p>

Місяці Усього
6 7 8 9 10 11 12 за рік
48972 51222 51222 51222 51222 51222 51222 579 692
25962 28684 28685 28686 28690 28694 28698 321 800
16875 18645 18645 18646 18649 18651 18654 205 593
2620 2620 2620 2620 2620 2620 2620 31440
23010 22538 22537 22536 22532 22528 22524 257 892
6675 6697 6701 6743 6777 6802 6808 80210
1050 1050 1050 1050 1050 1050 1050 12600
1174 1175 1175 1175 1175 1175 1175 14094
590 605 605 610 620 630 630 7180
3068 3069 3070 3103 3125 3138 3140 36767
334 333 333 334 333 333 334 4000
463

< /td>

465 468 471 474 476 479 5573
16335 15841 15836 15793 15755 15726 15716 177 682
500 500 500 500 500 500 500 6000
15835 15341 15336 15293 15255 15226 15216 171 682
5067 4909 4908 4894 4882 4872 4869 54939
10768 10432 10428 10399 10373 10354 10347 116 743

План грошових надходжень і виплат

Показник Січень Лютий Березень Квітень Травень
А. Наявність коштів на початок періоду 17520 14469 31881 49307 66734
Б. Отримано від реалізації продукції (виторг) 27500 48972 48972 48972 48972
В. Банківський кредит 30000
Г. Усього грошових надходжень (Б + В)

57500

48972

48972

48972

48972

Д. Виробничі витрати 19870 25955 25956 25960 25960
Е. Плата за кредит 500 500 500 500 500
Є. Розрахунки з бюджетом 181 5105 5090 5085 5077
Ж. Інші витрати (придбання машин та устаткування) 40000
З. Усього витрат коштів (Д + Е + Є + Ж) 60551 31560 31546 31545 31537
И. Готівка (каса) (Г – З) – 3051 17412 17426 17427 17435
І. Наявність грошових коштів на кінець періоду (А + И) 14469 31881 49307 66734 147 243

Таблица 11.14

(обігу готівки) ТОВ «Спарта» на 1997 р., гривень

Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Усьогоза рік
147 243 164 686 181 815 198 944 216 086 233 236 253 392 157 5313
48972 51222 51222 51222 51222 51222 51222 579 692
30000

48972

51222

51222

51222

51222

51222

51222

609 692

25962 28684 28685 28686 28690 28694 28698 321 800
500 500 500 500 500 500 500 6000
5067 4909 4908 4894 4882 4872 4869 54939
40000
31529 34093 34093 34080 34072 34066 34067 422739
17443 17129 17129 17142 17150 17156 17155 186 953
164 686 181 815 198 944 216 086 233 236 253 392 270 547 1 828 340

За розрахунковим методом точка беззбитковості обчислюватиметься так:

розрахунковий метод точки беззбитковості.

Отже, розрахована точка беззбитковості виробництва і продажу хлібобулочних виробів ТОВ «Спарта» (за умови дотримання ціни на рівні 0,55 гривні за одиницю) становить 24420 штук. Це означає, що точки беззбитковості ТОВ «Спарта» реально може досягти протягом двох тижнів у першій же місяць свого функціонування як виробничо-комерційного підприємства.

Очікувані кількісні показники прогнозного плану руху готівки ТОВ «Спарта» протягом 1997 р. зафіксовано в табл. 11.14. Вони свідчать про достатність грошових коштів для фінансування всіх необхідних витрат та їх значне нагромадження на кінець розрахункового періоду. Зокрема, у 1997 р. усі витрати грошових коштів становитимуть 69% від загальної суми грошових надходжень, а нагромаджений надлишок коштів має досягти 1 838 340 гривень. Прогнозні розрахунки підтвердили, що такі ж тенденції руху готівки мають зберігатися і для наступних двох років — 1998 і 1999*3.

*3: {Детальні розрахунки руху готівки не наводяться за браком місця.}

Очікуваний баланс ТОВ «Спарта» за 1997 р. представлено в табл. 11.15. На основі даних цього балансу розраховано окремі показники, що характеризують фінансовий стан товариства на кінець 1997 р. (початок 1998 р.).

  • Показник прибутковості власного капіталу
  • Показник прибутковості  власного капіталу
  • Показник прибутковості всіх активів

Показник прибутковості всіх  активів

  • Показник прибутковості продажу

Показник прибутковості продажу

Таблиця 11.15

Очікуваний баланс ТОВ «Спарта» за 1997 р., гривень

235 350

Актив Код рядка Сума Пасив Код рядка Сума
I. Основні засоби та інші позаоборотні активи

  • Основні засоби (залишкова вартість)
  • Нематеріальні активи (залишкова вартість)
  • Інші позаоборотні активи

010

020

060

36000

250

I. Джерела власних і прирівняних до них коштів

  • Статутний фонд (капітал)
  • Резервний фонд
  • Фінансування капітальних вкладень
  • Амортизаційний фонд на повне відновлення
  • Прибуток поточного року

400

410

420

440

482

17520

4597

4000

116 733

Усього по розділу I 070 36250 Усього по розділу I 490 142 850
II. Запаси й витрати

  • Виробничі запаси
  • Незавершене виробництво
  • Витрати майбутніх періодів
  • Готова продукція

080

110

120

130

16870

1430

1650

II. Довгострокові пасиви

  • Довгострокові кредити банків

500

17500

Усього по розділу II 150 19950 Усього по розділу II 530 17500
III. Гроші, розрахунки та інші активи

  • Товари відвантажені
  • Розрахунки з дебіторами
  • Гроші
  • Інші оборотні активи

160 – 165

170 – 240

260 – 290

310

12240

74040

92870

III. Розрахунки та інші пасиви

• Короткострокові кредити банків

• Розрахунки з кредиторами

• Інші короткострокові пасиви

600

630 – 720

740

12500

62500

Усього по розділу III 320 179 150 Усього по розділу III 750 75000
Баланс (сума рядків 070, 150 і 320) ? Баланс (сума рядків 490, 530, 750) ? 235 350

Коефіцієнт загальної ліквідності

  • Коефіцієнт  загальної ліквідності
  • Коефіцієнт термінової ліквідності

Коефіцієнт  термінової ліквідності

  • Коефіцієнт платоспроможності

Коефіцієнт  платоспроможності

  • Коефіцієнт фінансової незалежності

Коефіцієнт  фінансової незалежності

Усі показники коефіцієнтів, як бачимо, коливаються у межах допустимого. Термін окупності інвестиційних ресурсів (40000 гривень), виходячи з процента за кредит (6000 гривень) і величини очікуваного чистого прибутку за перший рік функціонування хлібопекарного бізнесу (116 733 гривні), становитиме близько п’яти місяців Термін  окупності інвестиційних ресурсів.

Відтак запропонований проект організації хлібопекарного бізнесу ТОВ «Спарта» має бути високоприбутковим і високоліквідним.

Оцінка проекту за такими показниками, як чистий приведений дохід (NPV), індекс рентабельності інвестицій (PI) та термін окупності інвестицій (Т), розрахованими на основі дисконтованих інвестицій та грошових потоків, також дає змогу зробити висновок про економічну доцільність реалізації проекту (табл. 11.16).

NPV = 71963,5 – 10515 = 61448,5 грн.

PI = 71963,5/10515 = 6,9

Т = (10515 – 717,0)/10163,7 = 1,96 місяця.

Таблиця 11.16

Дисконтовані грошові потоки ТОВ «Спарта» за 1997р. гривень

Показники Місяці
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
І. Грошові потоки (рядок Є + амор­тизаційні відра­хування) 717 11180 11151 11139 11121 11102 10765 10761 10733 10706 10687 10681
К. Інвестиції
Л. Дисконтний множник для 10% 1,0 0,9091 0,8264 0,7513 0,6830 0,6209 0,5645 0,5132 0,4665 0,4241 03855 0,3505
М. Дисконтовані грошові потоки 717 10163,7 9215,2 8368,7 7595,6 6893,2 6076,8 5522,5 5006,9 4540,4 4119,8 3743,7
Н. Дисконтовані інвестиції







Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування (Покропивний С. Ф.)