Головна Головна -> Підручники -> Підручник Міжнародні фінанси (Петрашко Л. П.) скачати онлайн-> Методичні матеріали щодо поточного й підсумкового контролю знань студентів

Методичні матеріали щодо поточного й підсумкового контролю знань студентів



Перелік програмних запитань

1. Поняття та основні складові світових фінансів.
2. Взаємозв’язок міжнародних фінансів та світового економічного середовища.
3. Глобалізація фінансового ринку.
4. Ключові аспекти фінансової революції.
5. МВФ у постійно змінному світовому фінансовому середовищі.
6. Суб’єкти міжнародних фінансів та їхня характеристика.
7. Держава як суб’єкт міжнародних фінансів.
8. Центральні банки як суб’єкти міжнародних фінансів.
9. Міжнародні організації як суб’єкти міжнародних фінансів.
10. Норми та джерела міжнародного права у сфері міжнародних фінансів.
11. Система міжнародних договорів щодо фінансової діяльності суб’єктів міжнародних фінансів.
12. Регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин.
13. Поняття світової валютної системи, її функції, основні складові.
14. Порівняння основних елементів національної та світової валютних систем.
15. Валютний курс: сутність, види, функції, багатофакторність.
16. Характеристика основних теорій регулювання валютного курсу.
17. Криза валютної система: поняття та види.
18. Еволюція світової валютної системи.
19. Паризька валютна система: період функціонування, структурні принципи, характеристика.
20. Генуезька валютна система: період функціонування, структурні принципи, характеристика.
21. Характеристика особливостей та етапів світової валютної кризи 1929—1936 рр.
22. Валютні блоки: поняття, характерні риси, перелік основних угруповань.
23. Бреттонвудська валютна система: період функціонування, основні принципи, характеристика.
24. Післявоєнний розвиток світової валютної системи.
25. Характеристика Ямайської валютної системи.
26. Характеристика основних проблем СПЗ (спеціальних прав запозичення).
27. Європейська валютна система: поняття, принципи, характеристика.
28. Програма та етапи формування валютно-економічного союзу в ЄС.
29. Характеристика змін правил державного регулювання фінансових операцій за умов сучасного ринку ЄС( ЄВРО).
30. Поняття платіжного балансу та взаємозв’язок рахунків.
31. Структура платіжного балансу.
32. Сучасна класифікація статей платіжного балансу за методикою МВФ.
33. Стан рівноваги платіжного балансу.
34. Оцінка позицій платіжного балансу України за 2001 р.
35. Методи оцінки позицій платіжного балансу.
36. Порівняння чотирьох фаз розвитку структури платіжного балансу держави на прикладі США.
37. Характеристика економічних факторів впливу на платіжний баланс держави.
38. Основні сфери використання даних платіжного балансу.
39. Міжнародні розрахунки: поняття, типи, види.
40. Фінансові ресурси світового господарства та механізм їхнього перерозподілу.
41. Основні характеристики, канали руху та фактори, що впливають на рух світових фінансових потоків.
42. Поняття та структура світового фінансового ринку.
43. Характеристика специфічних відмінностей світових фінансових ринків від національних.
44. Процеси інтернаціоналізації фінансових ринків.
45. Міжнародні фінансові потоки та світові фінансові центри.
46. Світові фінансові центри: поняття, стадії розвитку, необхідні елементи та основні умови.
47. Офшорні банківські центри: загальні характеристики.
48. Валютний ринок: поняття, передумови створення, сучасні особливості, функції, основний товар та учасники.
49. Структура валютного ринку.
50. Розвиток та об’єми валютного ринку.
51. Характеристика основних інструментів валютного ринку.
52. Поняття валютної операції та валютних цінностей.
53. Класифікація валютних операцій.
54. Характеристика спот-ринку: поняття, учасники, операції, звичаї.
55. Торгівля готівковою та безготівковою валютами.
56. Поняття валютної позиції та її форми.
57. Строковий валютний ринок.
58. Строкові операції валютного ринку та їхні види.
59. Форвардні валютні операції.
60. Методи котирування форвардного курсу.
61. Операції «своп».
62. Класифікація свопів.
63. Поняття ф’ючерсної валютної операції.
64. Види фінансових ф’ючерсів.
65. Характеристика учасників та правил ф’ючерсних торгів.
66. Понятійний апарат ф’ючерсної торгівлі.
67. Розрахунок маржі у ф’ючерсній торгівлі.
68. Поняття ордера та основних його видів.
69. Порівняльна характеристика ф’ючерсного та форвардного ринку.
70. Валютний опціон: поняття, види, стилі, понятійний апарат.
71. Опис стратегій проведення опціонних угод.
72. Арбітражні операції: поняття та види.
73. Ризики в зовнішній торгівлі.
74. Традиційні методи фінансування зовнішньої торгівлі.
75. Загальна схема фінансування міжнародної торгівлі.
76. Акредитив як традиційний метод фінансування зовнішньої торгівлі.
77. Форми, види та конструкції акредитивів.
78. Способи виконання акредитивів.
79. Нетрадиційні методи фінансування зовнішньої торгівлі.
80. Факторинг як метод фінансування зовнішньої торгівлі.
81. Форфейтинг як метод фінансування зовнішньої торгівлі.
82. Міжнародний лізинг як метод фінансування зовнішньої торгівлі.
83. Зустрічна торгівля як метод фінансування зовнішньої торгівлі.
84. Консигнація як метод фінансування зовнішньої торгівлі.
85. Інституціональна структура фінансування зовнішньої торгівлі.
86. Методи мінімізації затрат та ризиків у фінансуванні зовнішньої торгівлі.
87. Кредитний ринок: поняття, структура, оператори.
88. Міжнародний кредит: поняття, принципи, функції та форми.
89. Методи мінімізації ризиків за міжнародного кредитування.
90. Ринок євровалют та його специфічні характеристики.
91. Депозитні сертифікати як інструмент кредитного ринку.
92. Євровалютний міжбанківський валютний ринок.
93. Характеристика інструментів міжбанківського валютного ринку.
94. Ризики банків-учасників міжбанківського валютного ринку.
95. Поняття синдикованого кредиту.
96. Етапи розвитку ринку синдикованих кредитів.< /li>
97. Форми та вартість єврокредитів.
98. Процес організації міжнародного кредиту.
99. Методи зниження ризиків за надання синдикованих кредитів.
100. Інструменти ринку боргових цінних паперів.
101. Характеристика та класифікація довгострокових боргових паперів.
102. Короткострокові боргові папери.
103. Середньострокові боргові папери.
104. Структура світового ринку боргових цінних паперів.
105. Євроринок: характеристика, понятійний апарат.
106. Характеристика інструментів ринку єврооблігацій.
107. Розвиток та об’єми ринку єврооблігацій.
108. Єврооблігації в «євро».
109. Ринок короткострокових боргових паперів.
110. Ринок єврокомерційних паперів.
111. Ринок євронот.
112. Ринок деривативів: інструменти та характеристика.
113. Пряме зарубіжне інвестування ТНК: визначення, мотивація, ризики.
114. Заходи з регулювання регіонального ризику ТНК за прямого зарубіжного інвестування.
115. Фінансові аспекти інвестиційних рішень ТНК.
116. Характеристика фінансових зв’язків системи ТНК.
117. Управління глобальними потоками грошових коштів ТНК.
118. Встановлення трансфертних цін у ТНК.
119. Багатосторонній «нетинг» у ТНК.
120. Координаційні центри ТНК.
121. Оподаткування міжнародної діяльності ТНК.
122. ТНК та вартість капіталу.
123. Система контролю та регулювання міжнародних грошових операцій ТНК.
124. Види валютних ризиків потенційних збитків ТНК.
125. Характеристика варіантів стратегій хеджування валютних ризиків ТНК.
126. Характеристика ринків міжнародних інвестицій.
127. Провідні ринки акцій.
128. Ринок євроакцій.
129. Порівняння світових ринків облігацій та акцій.
130. Поняття дерегулювання фондових бірж.
131. Ринки акцій країн третього світу.
132. Поняття «капіталізація ринку».
133. Характеристика інвестиційних ринкових механізмів.
134. Геополітика світового боргу.
135. Світова економіка та світовий борг.
136. Криза світової заборгованості.
137. Роль міжнародних фінансових організацій у регулюванні зовнішнього боргу.
138. Зовнішній борг України та його структура.
139. Управління зовнішнім боргом.
140. Світові інструменти боргу.
141. Методи управління зовнішнім боргом.
142. Правові аспекти регулювання боргу.
143. Програмне управління зовнішнім боргом.
144. Характеристика активних геостратегічних країн.
145. Характеристика пасивних геостратегічних країн.
146. Геополітичні центри.
147. Глобальні фактори впливу на світові ринки.
148. Важелі світового фінансового дисбалансу.
149. Характеристика стадій кризи міжнародної заборгованості.
150. Основи реорганізації офіційного боргу.
151. Різновиди базових умов реструктуризації боргу.
152. Основи реорганізації комерційного боргу.
153. Етапи реструктуризації боргу в Лондонському клубі.
154. Арбітраж в управлінні зовнішнім боргом.

Приклади типових завдань,що виносяться на іспит

1. Розрахувати крос-курс GBP/JPY, якщо курс спот GBP/USD дорівнює 1,5351/1,5355 та USD/JPY дорівнює 105,41/105,45.

2. Банк А розміщує у банку Б 50 000 000 доларів США строком на 1 місяць за ставкою 6,20 % р. а. Розрахуйте процентну суму, яку одержить банк А після закінчення депозиту.

Порядок поточного та підсумковогооцінювання знань з дисципліни«міжнародні фінанси»

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 5-бальну систему (оцінка «незадовільно» — менше 50 балів; оцінка «задовільно» — 50—60 балів; оцінка «добре» — 65—80 балів; оцінка «відмінно» — 85—100 балів).

Екзаменаційний білет містить 6 рівноцінних завдань. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за такою шкалою: 10, 5, 0 балів.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів. Якщо відповіді студента оцінені менше ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку. У цьому разі результати поточного контролю не враховуються.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань (за умови, що студент набрав 20 балів і більше) та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і більше).

До залікової екзаменаційної відомості заносять сумарні результати в балах поточного контролю та іспити (загальна підсумкова оцінка).

Об’єктом оцінювання поточного контролю знань студента є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання модульних завдань, виконання завдань для самостійного опрацювання. Максимальна кількість балів, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль — 40.

1. Систематичність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 15 балів.

Вона базується на оцінюванні активності та рівня знань студентів під час обговорення питань семінарських занять. Шкала оцінювання становить 0, 5, 10 та 15 балів.

Вказані 15 балів студент може отримати за:

1) активність в обговоренні питань семінарів, зокрема за отримання позитивних оцінок «задовільно» та «добре» (за умови відвідування 80 % семінарських занять) — 10 балів;

2) отримання протягом семестру не менше двох оцінок «добре» та/або «відмінно» (за умови відвідування не менше 80 % семінарських занять) — 15 балів.

Студенти, які беруть активну участь у роботі студентського наукового товариства факультету МЕіМ, репрезентують свої наукові роботи на конференціях та конкурсах і за результатами оцінювання не набрали 40 балів, мають право додатково отримати 5 балів до загальної оцінки поточної успішності.

Студенти вечірньої форми навчання одержують за активність роботи на семінарських заняттях максимум 10 балів.

2. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента денної форми навчання, складаються з виконання письмових завдань під час проведення ділових ігор, тестових вправ та контрольних робіт.

З курсу «Міжнародні фінанси» передбачається виконання 3-х модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на базі розроблених кафедрою критеріїв і становить 15 балів.

Перше модульне завдання передбачає проведення ділової гри за тематикою «Світові фінансові кризи: їхні причини, анатомія та наслідки» з тем 1—2 навчального курсу. Оцінювання першого модульного завдання проходить за шкалою 0 та 5 балів.

Друге модульне завдання складається з тестових вправ за темами 3—9 даного курсу. Студент проходить тестування за кожною з цих тем. Його результати зводяться в загальну оцінку 0 або 5 балів. Загальну оцінку 10 балів студент отримує за умови успішного виконання всіх тестових вправ з кожної із шести тем. Якщо хоча б один тест не здано, студент отримує загальну оцінку 0 балів.

Третє модульне завдання передбачає виконання контрольної роботи, яка містить 2 питання екзаменаційного переліку за темами 10—12 навчального курсу. Оцінювання третього модульного завдання проходить за шкалою 0 та 5 балів.

Порядок і час складання модульних завдань визначаються кафедрою, долучаються до робочої програми і доводяться до студентів на початку семестру.

Для студентів вечірньої форми навчання з курсу «Міжнародні фінанси» передбачено виконання 2-х модульних завдань.

Оцінка всіх модульних завдань визначається на базі розроблених кафедрою критеріїв і становить 20 балів із 40 балів, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

Перше модульне завдан ня містить три питання екзаменаційного переліку з теми 1—3 навчального курсу. Оцінювання першого модульного завдання проходить за шкалою 0, 5, 10 балів.

Друге модульне завдання складається з тестових вправ за темами 4—12 даного курсу. Студент проходить тестування з кожної з восьми тем, результати якого зводяться у загальну оцінку 0 або 10 балів. Загальну оцінку 10 балів студент отримує за умови успішного виконання всіх тестових вправ з кожної теми. Якщо студент не складає хоча б одного тесту, він отримує загальну оцінку 0 балів.

Порядок і час складання модульних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми й доводяться до відома студентів на початку семестру.

3. Виконання завдань для самостійного опрацювання оцінюється максимальною оцінкою 10 балів.

Самостійне завдання передбачає презентацію реферату за обраною тематикою.

Загальну оцінку 10 балів студент отримує за умови, якщо тему реферату повністю розкрито, робота має логічну структуру, самостійний характер, у ній використано сучасну літературу (у кінці реферату є «Список використаних джерел»), новий статистичний матеріал, а також якщо зроблено певні висновки й успішно проведено презентацію.

Якщо робота має незначні недоліки, але студент зміг вдало її захистити, він отримує 5 балів.

Якщо робота не відповідає всім названим умовам і студент не зміг вдало її презентувати (а також якщо реферат не було здано чи подано), студент отримує 0 балів.

Для студентів заочної форми навчання виконання завдань для самостійного опрацювання охоплює підготовку реферату за обраною тематикою, обсягом не менше 1 друкованого аркуша. Максимальна оцінка цього завдання — 40 балів.

Результати поточного контролю знань студентів, які отримали 20 і більше балів, вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у п’ятибальну систему.

У разі невиконання поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.

Іспит з дисципліни «Міжнародні фінанси» проводиться лише в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану. Підсумкове оцінювання знань студентів поза сесією не дозволяється.

Іспит проводиться за завданнями, складеними відповідно до програми дисципліни. Вони доводяться до студентів на початку навчального року.

Іспит проводиться потоком у письмовій формі за розкладом, який повідомляється студентам за місяць до початку екзаменаційної сесії.

Тривалість іспиту — дві астрономічні години.

Іспит проводиться комісією, до складу якої входять лектор потоку, викладачі, що проводять заняття, співробітники кафедри, потрібні для організації іспиту. Склад комісії затверджується кафедрою міжнародного менеджменту.

Екзаменаційний білет містить 6 рівноцінних завдань. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за шкалою 10, 5, 0 балів.

Для оцінювання відповідей студентів використовуються такі критерії:

* відмінному рівню (10 балів) відповідає правильна й вичерпна відповідь на поставлене питання, у якій студент показав усебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмами дисциплін; уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ;
* задовільному рівню (5 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене запитання, у якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел;
* незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, у якій студент продемонстрував значні прогалини в знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату та спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.

Зразок екзаменаційного білету

1. Європейська валютна система: поняття, принципи, характеристика.

2. Розкрити поняття активного сальдо платіжного балансу. Якщо держава має активне сальдо платіжного балансу, вона дебітор чи кредитор для іншого світу?

3. Лондон як світовий фінансовий центр.

4. Ринок єврокомерційних паперів.

5. Багатосторонній «нетинг» у ТНК.

6. Котирування валюти та його види. Що означає котирування 5,6342 FRF/USD ?

Перелік тем рефератів для поточного контролю

1. Аналіз практики міжнародного кредитування приватного бізнесу в Україні.
2. Аналіз ринку пластикових карток в Україні.
3. Аналіз сучасного стану валютного ринку України та його взаємозв’язок зі світовим валютним ринком.
4. Аналіз фондового ринку України та його взаємозв’язок з міжнародним фондовим ринком.
5. Валютна політика країн Центрально-Східної Європи в процесі інтеграції до ЄС.
6. Валютний ринок як найбільший сегмент світового фінансового ринку.
7. Венчурне фінансування як нова форма інвестування у світі.
8. Взаємозв’язок міжнародного кредитного ринку та міжнародного фондового ринку.
9. Використання зовнішніх фінансових ресурсів у процесі світового економічного розвитку.
10. Вплив євро на розвиток країн Центральної та Східної Європи.
11. Вплив світової фінансової кризи 1997—1998 рр. на економіку країн Східної Азії.
12. Глобальна фінансова криза як фактор змін світового руху фінансових ресурсів.
13. Державне регулювання іноземних інвестицій в Україні.
14. Динаміка платіжного балансу України та його вплив на фінансово-економічний стан країни.
15. Діяльність банків країн—учасниць ЄС на світовому фінансовому ринку.
16. Діяльність банків США на світовому фінансовому ринку.
17. Діяльність банків Японії на світовому фінансовому ринку.
18. Діяльність валютних відділів відомих банків світу.
19. Діяльність фондових бірж на міжнародному ринку цінних паперів.
20. Долар США як світова резервна валюта.
21. Доларизація економік країн Латинської Америки.
22. Досвід державного регулювання іноземних інвестицій у країнах Центральної та Східної Європи.
23. Досвід державного регулювання іноземних інвестицій у нових індустріальних країнах.
24. Досвід державного регулювання іноземних інвестицій у розвинутих країнах.
25. ЄВРО й національна валютно-фінансова система України.
26. Європейська валютна інтеграція та її сучасні проблеми.
27. Євроринок та особливості його функціонування.
28. Закони грошового обігу та основні тенденції його динаміки.
29. Зовнішня заборгованість провідних індустріальних країн.
30. Золото в структурі офіційних золотовалютних резервів розвинутих країн.
31. Інформаційні технології в міжнародних фінансових операціях.
32. Методи та способи аналізу світового валютного ринку.
33. Методи страхування ризику з міжнародних кредитів.
34. Методика визначення валютного курсу в країнах—учасницях Європейського союзу.
35. Методики визначення валютного курсу в країнах Центральної та Східної Європи.
36. Міждержавне регулювання міжнародного кредиту.
37. Міжнародна фінансова політика та її напрями.
38. Міжнародний фінансовий лізинг.
39. Монетарна модель платіжного балансу.
40. Мотивація здійснення прямих іноземних інвестицій ТНК в Україну.
41. Національна валютна система України.
42. Операції із золотом на міжнародних фін ансових ринках.
43. Організація валютного ділингу.
44. Основні напрями вдосконалення діяльності міжнародних фінансових інститутів.
45. Особливості платіжних балансів країн ЄС.
46. Особливості платіжних балансів країн Центральної та Східної Європи.
47. Особливості функціонування ринку акцій розвинутих країн.
48. Особливості функціонування ринку акцій країн третього світу.
49. Особливості функціонування фінансової системи ЄС.
50. Офшорні банківські зони та їхня роль у міжнародних відносинах на сучасному етапі.
51. Паритет валюти та його форми на різних етапах розвитку валютних систем.
52. Перехід Великої Британії на ЄВРО: за і проти.
53. Перспективи розвитку міжнародного ринку акцій.
54. Перспективи співпраці України з країнами зони євро.
55. Плаваючий валютний курс в Україні як необхідна умова для підтримання стабільності національної валюти.
56. Платоспроможність боржників та її оцінювання.
57. Політика іноземних інвестицій в Україні.
58. Порівняльна характеристика валютного ринку в Лондоні, Нью-Йорку та Токіо.
59. Порівняльна характеристика первісних теорій платіжного балансу.
60. Причини й наслідки світової фінансової кризи 1997—1998 рр. для розвитку світового господарства.
61. Причини та наслідки фінансової кризи в Туреччині в лютому 2001 р.
62. Проблеми зовнішньої заборгованості провідних індустріальних країн.
63. Проблеми та перспективи входження України в міжнародну фінансову систему.
64. Процес глобалізації світового фінансового ринку.
65. Регіональні валютно-кредитні й фінансові організації ЄС.
66. Регіональні валютно-фінансові угруповання.
67. Ринок похідних цінних паперів та його розвиток в Україні.
68. Розвиток міжнародного ринку акцій.
69. Розвиток ринку дорогоцінних металів в Україні.
70. Розрахунки векселями в міжнародних економічних відносинах.
71. Розрахунки за допомогою документарних акредитивів у міжнародних економічних відносинах.
72. Роль держави в регулюванні міжнародного кредиту.
73. Роль ЄВРО як однієї з резервних валют країн світу.
74. Роль Європейського центрального банку в міжнародному валютному регулюванні.
75. Роль золота як валютного металу в міжнародних валютно-кредитних відносинах.
76. Роль іноземних прямих та іноземних портфельних інвестицій у розвитку світового фінансового ринку.
77. Роль Інтернету в обслуговуванні міжнародних фінансів.
78. Роль Міжнародного валютного фонду в міжнародному валютному регулюванні.
79. Роль попиту та пропозиції у визначенні валютного курсу. Рівноважна ціна валюти.
80. Роль приватного та державного секторів у вивезенні капіталу (іноземному інвестуванні).
81. Світова фінансова криза 1997—1998 рр., її причини та наслідки.
82. Синдиковані кредити та їхній подальший розвиток.
83. Сучасна політика України в галузі міжнародних фінансів.
84. Сучасний стан фондових ринків країн Центрально-Східної Європи.
85. Сучасний стан фондового ринку США.
86. Сучасні проблеми Європейської валютної системи.
87. Сучасні проблеми функціонування гривні.
88. Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку капіталів.
89. Сучасні тенденції розвитку ринків золота у світі.
90. Тенденції розвитку форексного ринку світу.
91. Факторинг у галузі міжнародних фінансів.
92. Фінансові посередники на міжнародному фінансовому ринку.
93. Форфейтування в галузі міжнародних фінансів.
94. Характеристика міжнародного ринку облігацій.
95. Характеристика найбільших світових ринків золота.
96. Характеристика основних методів регулювання платіжного балансу.
97. Характеристика ринків акцій країн, що розвиваються.
98. Характеристика ринків акцій розвинутих країн.
99. Хеджування валютних ризиків в Україні.
100. Шляхи становлення національної валютної-фінансової системи України.

Студенти однієї групи повинні вибрати різні теми, подані в списку.

Приклади тестів

Валютні операції — це:

а) операції між резидентами у валюті України;

б) операції пересилання за кордон валютних цінностей;

в) використання валютних цінностей як засобу міжнародного обігу;

г) операції з переходом права власності на валютні цінності.

Перерахуйте види фінансових ф’ючерсів за об’єктами:

а) угоди хеджерів;

б) валютні ф’ючерси;

в) торгівля спредами;

г) процентні ф’ючерси;

д) угоди спекулянтів.

Правило поведінки, що склалося внаслідок постійної реалізації міжнародної практики та визнане суб’єктами як міжнародно-правова норма, має назву _________ .

Курс купівлі валюти котирування — це курс:

а) bid;

б) offer.

Маркет-тейкер — це:

а) пасивний учасник ринку;

б) активний учасник ринку;

в) виставляє курси валют та диктує свої умови;

г) запитує котирування.

Ринок, на якому купуються та продаються щойно випущені цінні папери, називається .

Форма економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки та утворюються валютні кошти держави, — це:

а) національна валютна система;

б) світова валютна система;

в) валютна система.

Лондон — це провідний міжнародний:

а) ринок цінних облігацій;

б) центр євровалюти;

в) ринок іноземних облігацій;

г) «податкове сховище».

Валютні цінності — це:

а) валюта України;

б) цінні папери, виражені у валюті України;

в) іноземна валюта;

г) платіжні документи, виражені в монетарних металах;

д) монетарні метали;

е) цінні папери, виражені в іноземній валюті.

Перерахуйте види фінансових ф’ючерсів за суб’єктами:

а) угоди хеджерів;

б) валютні ф’ючерси;

в) торгівля спредами;

г) процентні ф’ючерси;

д) угоди спекулянтів.

Валютний паритет — це:

а) співвідношення грошових одиниць різних країн за їхнім металевим вмістом;

б) співвідношення між двома валютами, що встановлюється в законодавчому порядку;

в) співвідношення валют за їхнім офіційним золотим вмістом.

Курс продажу базової валюти — це курс:

а) bid;

б) offer;

Письмові зобов’язання про виплату власнику цінних паперів визначеної суми в установлений строк — це:

а) резерви;

б) позики;

в) цінні папери;

г) міжнародні розрахунки.

Суверенна держава є основним суб’єктом міжнародного приватного права, що діє у сфері міжнародних фінансів.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Загальноприйнятий мінімум офіційних золотовалютних резервів — це п’ятимісячний об’єм експорту товарів та послуг.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Котирування, що визначає певну кількість іноземної валюти за одиницю національної, називається зворотним.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Правосуб’єктність — це:

а) здатність мати права та обв’язки;

б) правоздатність та дієздатність;

в) здатність здійснювати свої права та обов’язки.

Курс продажу валюти котирування — це курс:

а) bid;

б) offer.

Золотий паритет — це:

а) співвідношення грошових одиниць різних країн за їхнім металевим вмістом;

б) співвідношення між двома валютами, що встановлюється в законодавчому порядку;

в) співвідношення валют за їхнім офіційним золотим вмістом.

Монетарні метали — це:

а) золото;

б) ювелірні вироби;

в) метали іридієво-платинової групи;

г) побутові вироби з золота;

д) золотий брухт.

Основні учасники ф’ючерсних ринків:

а) клієнт уповноважена особа;

б) біржа розрахункова фірма;

в) банк клірингова палата.

Ринок, на якому купуються та продаються цінні папери, що знаходяться в обігу, називається .

Скільки валют входить у валютний кошик СДР (спеціальних прав запозичення)?

а) 5;

б) 4;

в) 2;

г) інша кількість.

Облігація, розміщена внутрішнім синдикатом на ринку однієї країни, валюта позики якої для позичальника є іноземною, а для кредитора національною, називається:

а) єврооблігацією;

б) іноземною облігацією;

в) багатовалютною облігацією.

Монетний паритет — це:

а) співвідношення грошових одиниць різних країн за їхнім металевим вмістом;

б) співвідношення між двома валютами, що встановлюється в законодавчому порядку;

в) співвідношення валют за їхнім офіційним золотим вмістом.

Перерахуйте функції розрахункової палати:

а) організовує діяльність пункта обміну валюти;

б) реєструє всі угоди;

в) проводить розрахунки;

г) надає приміщення для проведення торгів.

Акції, виражені в іноземній валюті, — це валютні цінності.

а) так;

б) ні.

Банк виставляє котирування: EUR /USD дорівнює 0,9955/0,9960. Назвіть курс купівлі базової валюти:

а) 0,9955;

б) 0,9960.

в) 1.

Токіо став міжнародним фінансовим центром:

а) у 1900 р.;

б) з дозволом уряду на випуск нерезидентами іноземних облігацій у єнах;

в) після 1970 р.

Визначення частки кожної валюти у валютному кошику СДР (спеціальних прав запозичення) відбувається з урахуванням частки країни в міжнародній торгівлі.

а) так;

б) ні;

в) не для всіх валют.

З 1999 року марку ФРН та французький франк замінено на ЄВРО.

а) так;

б) ні;

в) своя відповідь ___________________ .

Нормативні акти міжнародних організацій мають обов’язкову юридичну силу:

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Банк виставляє котирування EUR/USD дорівнює 0,9955/0,9960. Визначте спред банку від проведених операцій:

а) 0,0006;

б) 0,0005;

в) 0,0001;

г) 1,9915.

Метод співвіднесення середньозваженого курсу однієї валюти з визначеним набором інших валют — це:

а) класичний механізм золотих крапок;

б) валютний кошик;

в) стандартний валютний кошик;

г) регульований валютний кошик.

Початкова маржа — це:

а) сума, яка вноситься для підтримання відкритої позиції на ринку;

б) різниця між курсами валют на день відкриття та закриття позиції;

в) внесок клієнта для забезпечення контракту;

г) отримання прибутку за рахунок зміни різниці цін між різними угодами.

Боргові розписки, виражені у валюті України, — це валютні цінності:

а) так;

б) ні.

Офіційно СДР можуть використовуватись банками, підприємствами, приватними особами.

а) так;

б) ні.

Ринок, на якому купуються та продаються довгострокові боргові зобов’язання, — це:

а) ринок капіталів;

б) ринок акцій;

в) іпотечний ринок;

г) ринок корпораційних облігацій.

Неочікувані зміни процентних ставок створюють:

а) валютний ризик;

б) ринковий ризик;

в) ризик ліквідності;

г) політичний ризик.

Міжнародний звичай визнається за правову норму:

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Спред — це:

а) різниця між правою та лівою стороною котирування;

б) прибуток банку маркет-мейкера від проведених операцій з клієнтами;

в) плата за послуги.

Ціна, за якою можна купити чи продати об’єкт опціонної угоди, — це:

а) опціонний курс;

б) премія;

в) ціна страйк;

г) ціна опціонної угоди.

Депозитні сертифікати, виражені у валюті України, — це валютні цінності.

а) так;

б) ні.

Валюта, якій відповідає літерний код JPY, — це:

а) англійський фунт стерлінгів;

б) японська єна;

в) норвезька крона;

г) долар США;

д) ЄВРО.

Ринок, на якому купуються та продаються короткострокові боргові інструменти, — це ринок:

а) грошей;

б) депозитних сертифікатів;

в) казначейських векселів;

г) федеральних фондів;

д) державних цінних паперів.

У деяких державах міжнародний договір має виключне верховенство над національним правом у цілому, включаючи конституцію.

а) так;

б) ні.

Докорінні зміни обмінних курсів спричиняють:

а) ризик ліквідності;

б) валютний ризик;

в) ризик неплатоспроможності;

г) ринковий ризик.

Кризи, що вражають окремі країни чи групу країн за відносної стабільності світової валютної системи, називають ____________________________________________ .

Премія — це:

а) ціна страйк;

б) ціна опціонної угоди;

в) опціонний курс;

г) середня банківська процентна ставка.

Банківські документи, виражені у монетарних металах, — це платіжні документи.

а) так;

б) ні.

Валюта, якій відповідає літерний код EUR, — це:

а) англійський фунт стерлінгів;

б) японська єна;

в) норвезька крона;

г) долар США;

д) ЄВРО.

Якщо курс bid більший від курсу offer, то має місце дисконт.

а) так;

б) ні.

Іпотечний ринок — це ринок:

а) корпораційних облігацій;

б) закладних на нерухомість;

в) акцій.

Переплетення валютної кризи зі світовою економічною та грошово-кредитною кризами відображає:

а) структурний характер кризи;

б) циклічний характер кризи;

в) гостроту та глибину кризи.

Система фінансових ринків стала функціонувати на глобальному рівні:

а) з 1900 р.;

б) з 1980 р.;

в) з 1990 р.

Ринок Єврокомерційних паперів торгується на базі спот.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Опціонний курс — це:

а)&n bsp;ціна страйк;

б) ціна опціонної угоди;

в) середня банківська процентна ставка;

г) валютний курс-спот.

Дата валютування — це:

а) дата поставки коштів на рахунок контрагента;

б) дата укладення угоди;

в) фіксування курсу національної одиниці в іноземній у даний момент.

Валюта, якій відповідає літерний код GBP, — це:

а) англійський фунт стерлінгів;

б) японська єна;

в) норвезька крона;

г) долар США;

д) ЄВРО.

Ставка ЛІБОР — це ставка покупця на Лондонському міжбанківському ринку депозитів.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Оскільки акції не мають строку погашення, їх можна вважати довгостроковими цінними паперами.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Центральний банк є суб’єктом міжнародного публічного права, що діє у сфері міжнародних фінансів.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Назвіть єдиний світовий фінансовий центр, що діяв до Першої світової війни .

Знецінення валюти — це:

а) девальвація валюти;

б) ревальвація валюти;

в) інше визначення.

Здатність країни забезпечити своєчасне погашення своїх міжнародних зобов’язань прийнятними для кредитора платіжними засобами — це:

а) платоспроможність країни;

б) міжнародна валютна ліквідність;

в) сукупність усіх платіжних інструментів, що можуть бути використані в міжнародних розрахунках.

Опціони, які можуть бути виконані тільки в обумовлену дату в кінці опціонного періоду, називаються .

Пряме котирування — це:

а) вартість одиниці іноземної валюти виражається в національній валюті;

б) вартість одиниці національної валюти виражається в певній кількості іноземної валюти;

в) курс, згідно з яким банк продає валюту.

«Паперові» офшорні банківські центри зберігають документацію, а банківські операції не проводять зовсім.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Якщо курс bid менше курсу offer, то має місце дисконт.

а) так;

б) ні.

Ринок, на якому купуються та продаються короткострокові боргові інструменти, — це .

Мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн, — це:

а) фіксований валютний курс;

б) плаваючий валютний курс;

в) валютний курс.

Теп — це контрактний вид депозитного сертифікату, умови якого узгоджуються між емітентом та депонентом.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

«Паперові» офшорні банківські центри займаються депозитними операціями та наданням послуг.

а) так;

б) ні.

Зворотне котирування — це:

а) вартість одиниці національної валюти виражається в іноземній валюті;

б) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну;

в) обмінний курс продажу чи купівлі, який використовується для валютних операцій.

Опціони, які можуть бути виконані до обумовленої дати між першою та останньою датою розрахунків, називаються __________________________________________ .

Маркет-мейкер виставив котирування EUR/USD дорівнює 0,9950/0,9960. За яким курсом маркет-мейкер купує USD?

а) 0,9950;

б) 0,9960.

Загальноприйнятий мінімум офіційних золотовалютних резервів — трьохмісячний об’єм імпорту товарів та послуг.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та сплати процентів, називається .

Основним інструментом євровалютного ринку вважають термінові депозити.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Здатність здійснювати свої права та обов’язки незалежно від інших суб’єктів називається:

а) правоздатністю;

б) дієздатністю;

в) правосуб’єктністю.

Загальноприйнятий мінімум офіційних золотовалютних резервів — тримісячний об’єм імпорту та експорту товарів та послуг.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Нью-Йоркському типу офшорних ринків відповідають такі центри:

а) Лондон;

б) Токіо;

в) Гонконг;

г) Багамські острови;

д) Сінгапур.

Придбання банком у клієнта права на стягнення боргів без права зворотної вимоги до клієнта називають:

а) лізингом;

б) факторингом;

в) форфейтингом.

Повне котирування — це:

а) курс продавця та покупця, відповідно до якого банк купує або продає іноземну валюту за національну;

б) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну;

в) курс, згідно з яким банк продає валюту.

Міжурядова угода про взаємо залік зустрічних вимог і зобов’язань, які виходять з вартісної рівності товарних поставок та наданих послуг, — це:

а) валютний кліринг;

б) кліринг;

в) міжнародна конвенція.

Якщо курс bid більший за курс offer, то має місце премія.

а) так;

б) ні.

Норма міжнародного права відхилення від якої не допускаються — це міжнародний звичай.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Назвіть валютну систему, у якій країни отримали право вибору будь-якого режиму валютного курсу .

«Функціональні» офшорні банківські центри займаються депозитними операціями та наданням послуг.

а) так;

б) ні.

Курс «спот» — це:

а) обмінний курс продажу чи купівлі, який використовується для валютних операцій без будь-якої угоди для здійснення майбутньої купівлі чи продажу;

б) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну;

в) співвідношення між двома валютами, яке визначено через їхній курс до третьої валюти.

Назвіть різновид довгострокового кредиту, що надається в майновій формі та погашення якого здійснюється в розстрочку.

а) лізинг;

б) факторинг;

в) форфейтинг.

Дата валютування форвардної угоди — це:

а) дата досягнення домовленості між клієнтом та банком щодо умов угоди;

б) дата зарахування коштів на коррахунок банку;

в) дата платежу;

г) інша дата.

До фінансової допомоги відносять кредити та позики, гран-елемент яких становить більше 25 %.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Роловер — це контрактний вид депозитного сертифіката.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Національна валюта провідних країн світу, яка накопичується центральними банками інших країн як резерв коштів для міжнародних розрахунків, називається ____ .

Міжнародна валюта — це:

а) долар США;

б) СДР (спеціальні права запозичення);

в) ЄВРО;

г) екю;

Якщо курс bid менший за курс offer, то має місце премія.

а) так;< /p>

б) ні.

Лондонському типу офшорних ринків відповідають такі центри:

а) Лондон;

б) Токіо;

в) Гонконг;

г) Багамські острови;

д) Сінгапур.

Крос-курс — це:

а) співвідношення між двома валютами, яке визначено через їхній курс до третьої валюти;

б) різниця між курсами продавця та покупця;

в) курс, згідно з яким банк продає валюту.

Види лізингу за засобами придбання майна:

а) чистий лізинг;

б) прямий лізинг;

в) зворотний лізинг;

г) лізинг виробника;

д) повний лізинг;

е) строковий лізинг.

Різниця залишків коштів у іноземних валютах, які формують кількісно неузгоджені зобов’язання (пасивів) і вимоги (активів) для учасників валютного ринку, — це:

а) відкрита валютна позиція;

б) валютна позиція;

в) коротка відкрита валютна позиція;

г) довга валютна позиція.

Показник, що використовується для визначення рівня пільговості різних позичань, називається .

Ставки депозитів євровалютного ринку за своєю величиною аналогічні ставкам внутрішніх ринків.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Рейтинг облігації визначено агенцією (Standart & Poor’s) — А. Це найвищий рівень рейтингу?

а) так;

б) ні;

в) своя відповідь ___________________ .

Перевищення вимог (активів) в іноземній валюті над зобов’язаннями (пасивами) — це:

а) довга валютна позиція;

б) відкрита валютна позиція;

Кредитування експортера придбанням векселів або інших боргових вимог називають:

а) лізингом;

б) факторингом;

в) форфейтингом.

Створення нових фінансових інструментів та технологій — це .

Маркет-мейкер виставив котирування EUR/USD дорівнює 0,9950/0,9961. За яким курсом маркет-мейкер продає USD?

а) 0,9950;

б) 0,9961.

Показник, що встановлює, яку частину платежів у рахунок погашення боргу не отримує кредитор унаслідок надання позики, називається ____________________ .

США не могли стати міжнародним фінансовим центром до 1913 р. через відсутність центрального банку — Федеральної резервної системи.

а) так;

б) ні;

в) з інших причин.

Міжнародна правоздатність та дієздатність держави неподільні.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Визначення рейтингу облігацій є рекомендацією для купівлі, продажу чи володіння цими цінними паперами.

а) так;

б) ні.

Фіксинг — це:

а) процедура котирування;

б) різниця між курсами продавця та покупця;

в) залишки коштів у іноземних валютах;

г) надлишок надходжень.

Суб’єкти міжнародних фінансів приватного права — це:

а) держави;

б) комерційні банки;

в) біржі;

г) міжнародні організації;

д) ТНК;

е) центральні банки;

є) фізичні особи.

Різниця між курсами продавця та покупця — це:

а) маржа;

б) фіксинг;

в) крос-курс;

г) курс «спот».

Маркет-мейкер виставив котирування EUR/USD дорівнює 0,9952/0,9961. За яким курсом маркет-мейкер продає EUR?

а) 0,9952;

б) 0,9961.

Які переваги для країн розташування створюють офшорні банківські центри?

а) підвищення рівня життя;

б) легка доступність у часових поясах;

в) існування в умовах внутрішньої політичної стабільності;

г) підвищення зайнятості населення;

д) забезпечення таємниці операцій.

Міжнародний фінансовий центр не може існувати без свободи діяльності, споживання, накопичення та інвестування.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Звичайно витрати з емісії єврооблігацій на міжнародному ринку значно вищі за вартість випуску аналогічних облігацій на національному ринку.

а) так;

б) ні.

Найбільший ринок короткострокових боргових паперів — американський.

а) так;

б) ні.

Маркет-мейкер виставив котирування EUR/USD дорівнює 0,9952/0,9964. За яким курсом маркет-мейкер купує EUR?

а) 0,9952;

б) 0,9964.

Суб’єкти міжнародних фінансів публічного права — це:

а) держави;

б) комерційні банки;

в) біржі;

г) міжнародні організації;

д) регіональні організації;

е) центральні банки;

є) фізичні особи.

Тримісячний форвардний фіксований контракт з датою укладення 5 серпня необхідно виконати

а) 5 листопада;

б) 5 жовтня;

в) 1 листопада;

г) 7 листопада.

Правило поведінки, від якого суб’єкти міжнародного права можуть відступити за взаємною угодою, називається __________________________________________ .

Наведіть приклади офшорних ринків типу «податкове сховище».

а) Амстердам;

б) Гонконг;

в) Багамські острови;

г) Лондон;

д) Токіо;

е) Кайманові острови.

Рейтинг облігації визначено агенцією (Standart & Poor’s) — BB. Це найнижчий рівень рейтингу?

а) так;

б) ні;

в) своя відповідь ___________________ .

Уніфікація основних форм міжнародних розрахунків — це елемент національної валютної системи.

а) так;

б) ні.

Коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, що визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку, — це:

а) курс-спот;

б) валютний курс;

в) крос-курс.

Форвардний курс — це сума поточного курсу-спот та форвардних пунктів.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Правило поведінки, відхилення від якого не допускається, називається .

Яка валюта у названому котируванні USD /CHF є базовою?

Короткострокові папери — це:

а) облігації з фіксованою ставкою;

б) депозитні сертифікати;

в) прибуткові облігації;

г) комерційні папери.

У якого типу офшорних центрів внутрішні та зовнішні операції об’єднані, фінансові операції вільні від обмежень незалежно від учасників (резидентів чи нерезидентів)?

а) «податкове сховище»;

б) Лондонська модель;

в) Нью-Йоркська модель.

Регламентація використання міжнародних кредитних засобів обігу є елементом світової валютної системи.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Варант — це:

а) інструмент ринку деривативів;

б) ордер;

в) різновид довгострокового опціону.

Транш — це:

а) терміновий депозит;

б) депозитний сертифікат;

в) інструмент Євроринку.

Довгострокові боргові папери — це:

а) облігації з фіксованою ставкою;

б) депозитні сертифікати;

в) прибуткові облігації;

г) комерційні папери.

Спот-курс котирується банками у вигляді подвійного котирування.

а) так;

б) ні.

Ставка ЛІБОР — це ставка пропозиції (продавця) на Лондонському міжбанківському ринку депозитів.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Торонто, Париж, Брюссель, Люксембург, Антигуа, Гонконг — це офшорні банківські центри.

а) так;

б) ні;

в) не всі.

Строковий депозит, що знаходиться у банку, який розташованому за межами країни, де випускається дана валюта, — це _____________________________________ .

Короткострокові боргові папери, які випускаються через тендер та гарантуються інвестиційними банками, називаються:

а) комерційними паперами;

б) євронотами;

в) депозитними сертифікатами;

г) депозитами.

Своп-операція — це:

а) біржова ф’ючерсна операція;

б) позабіржовий дериватив;

в) опціонна операція.

Грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, виражені в іноземних грошових одиницях, що використовуються в міжнародних розрахунках, — це:

а) валюта;

б) національна валюта;

в) іноземна валюта;

г) міжнародна валюта.

Короткострокові папери — це:

а) облігації з фіксованою ставкою;

б) депозитні сертифікати;

в) прибуткові облігації;

г) комерційні папери.

Курс купівлі базової валюти — це курс:

а) bid;

б) offer.

Маркет-мейкер — це:

а) пасивний учасник ринку;

б) активний учасник ринку;

в) виставляє курси валют та диктує свої умови;

г) запитує котирування.

Вартість єврокредиту охоплює:

а) банківську маржу;

б) комісійні;

в) податки;

г) процентну ставку;

д) базову ставку.

Чим відрізняться офшорні центри Лондонської та Нью-Йоркської моделі?

а) обмеженнями фінансових операцій щодо учасників;

б) видами операцій;

в) податками.

Загострення валютних протиріч, різке порушення функціонування, невідповідність структурних принципів організації світового валютного механізму зміненим умовам виробництва називають .

Друга світова війна призвела до поглиблення кризи Ямайської валютної системи.

а) так;

б) ні.

Боргові деривативи — це:

а) боргові папери;

б) біржові ф’ючерсні операції;

в) варанти;

г) облігації.

Фінансовий інструмент, вартість якого є похідною щодо інших інструментів, — це .

У межах Бреттон-Вудської валютної системи статус резервної валюти офіційно був закріплений за:

а) доларом США;

б) фунтом стерлінгів.

Нью-Йорк перетворився у світовий фінансовий центр:

а) до 1900 р.;

б) після Першої світової війни;

в) у період Другої світової війни.

Операція, у якій покупець повідомляється про факторингову угоду, називається:

а) конвенційним факторингом;

б) прямим факторингом;

в) форфейтинговою операцією;

г) розкритим факторингом.

Лід-менеджер — це:

а) банківський синдикат;

б) член банківського синдикату;

в) керівник банку—члена банківського синдикату;

г) керівник банку, що формує банківський синдикат.

Біржі є суб’єктом міжнародного публічного права, що діє у сфері міжнародних фінансів.

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Терміновість депозиту — це:

а) тривалість у часі;

б) дата закінчення;

в) дата розміщення;

г) дата валютування.

Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права захисту своїх інтересів, недопущення збитків від повернення боргу через платоспроможність позичальника.

а) так;

б) ні.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Міжнародні фінанси (Петрашко Л. П.)