Головна Головна -> Підручники -> Підручник Банківські операції (Коваленко) скачати онлайн-> Безготівкові міжгосподарські розрахунки

Безготівкові міжгосподарські розрахунки


Залежно від форми грошей грошові розрахунки поділяють на:
* готівкові;
* безготівкові.
Організаційно безготівкові розрахунки поділяються на:
* міжгосподарські;
*міжбанківські.
Виокремлюють кілька принципів безготівкових міжгосподарських розрахунків:
1) підприємства всіх форм власності зобов’язані зберігати свої грошові кошти в установах банків, за винятком невеликих за розміром залишків коштів у касі;
2) підприємства мають право вибору банку для розрахунково-касового обслуговування;
3) підприємства самостійно розпоряджаються коштами, які знаходяться на їх рахунках. Без згоди власника рахунку стягнення коштів з рахунку можливе тільки за рішенням суду та в інших випадках, встановлених законодавством;
4) суб’єкти господарювання самостійно обирають форму розрахунків, виходячи з чинних нормативних актів.
У практиці здійснення безготівкових розрахунків беруть участь фінансові та комерційні документи.
Фінансові документи бувають розрахунковими та платіжними.
Розрахунковий документ містить доручення або вимогу до банку про перерахування чи зарахування зазначеної суми коштів. Прикладом розрахункових документів є платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, чек, акредитивна заява.
Платіжний документ містить зобов’язання або наказ певній особі виплатити зазначену суму пред’явнику документа (наприклад, вексель).
Комерційний документ містить характеристику товарів і послуг і супроводжує їх переміщення від постачальника до покупця (наприклад, рахунок-фактура, коносамент, страховий поліс).
Розрахункові документи повинні містити: назву і номер документа; число, місяць, рік виписки; назву платника і отримувача коштів, номери їх банківських рахунків; назву і місце знаходження банку платника і отримувача коштів; номери їх кореспондентських рахунків; суму платежу; мотиви перерахування коштів; підпис (платника або отримувача), відбиток печатки.
Банки приймають розрахункові документи протягом операційного дня. Співробітники банку здійснюють перевірку правильності оформлення документів, звертаючи увагу на правильність і повноту заповнення реквізитів документів (наявність виправлень і підчисток не допускається). Число і рік виписки документів проставляється Цифрами, місяць — літерами. Документ повинен бути заповнений з використанням технічних засобів. Документи підписують уповноважені на це особи, підписи яких повинні збігатися із зразками на картці. Розрахункові документи виконуються незалежно від їх суми, виходячи з фактичного залишку на рахунку на початок операційного дня, але в разі побажання клієнта банки можуть врахувати також і надходження, що були здійснені на рахунок протягом операційного дня. Розрахунок за документами, що надійшли до банку протягом операційного дня, виконується банком того ж дня, а за тими, що надійшли пізніше, не пізніше наступного робочого дня.
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватись з використанням кількох форм.
Розрахунки платіжними дорученнями
Платіжне доручення являє собою доручення підприємства обслуговуючому його банку про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок іншого підприємства.
Платіжні доручення застосовуються як при місцевих, так і при іногородніх розрахунках, а також у розрахунках за товарними і нетоварними платежами:
*за фактично відвантажену/продану продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо);
* у порядку попередньої оплати, якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством та/або обумовлено в договорі;
*для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше строку, встановленого чинним законодавством;
*для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках;
* для сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та/або державних цільових фондів;
*в інших випадках відповідно до укладених договорів та/або чинного законодавства.
Під попередньою оплатою слід розуміти оплату товарів чи послуг, готових для відвантаження покупцям одразу ж після отримання платежу і відвантажених (вивезених) не пізніше терміну, зазначеного в договорі (як правило, трьох робочих днів з дня отримання платежу).
Фізичні особи використовують платіжні доручення в разі перерахування коштів зі своїх поточних та вкладних/депозитних рахунків згідно з режимом використання цих рахунків.
Платіжне доручення приймається банком до виконання тільки за наявності коштів на поточному рахунку. Доручення на перерахування коштів у дохід бюджету, державні цільові фонди та інші платежі безспірного характеру приймаються банком незалежно від наявності коштів на поточному рахунку.
Платіжне доручення дійсне 10 календарних днів. День оформлення платіжного доручення не враховується.
У договорі про розрахунково-касове обслуговування банк і платник можуть передбачати можливість подання платником платіжного доручення в довільній формі, яка передбачається згаданим договором. Цей договір має визначати також правила заповнення платником таких доручень та умови їх приймання й виконання банком.
Техніка розрахунків за допомогою платіжних доручень проста: банк платника списує зазначену у дорученні суму з рахунку платника і зараховує на рахунок одержувача коштів. Якщо одержувач коштів обслуговується іншою установою банку, то кошти перераховуються через коррахунки.
Розрахунки вимогами-дорученнями
Платіжні вимоги-доручення можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків, причому як у місцевих, так і іногородніх розрахунках за поставлені товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги.
Платіжна вимога-доручення являє собою вимогу постачальника до покупця оплатити на підставі направлених йому поза банком розрахункових і відвантажувальних документів вартість поставленої за договором продукції, виконаних робіт і наданих послуг.
Верхня частина вимоги-доручення оформляється одержувачем коштів згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів і передається безпосередньо платнику не менше ніж у двох примірниках. Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину (від руки чи із застосуванням технічних засобів, незалежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа) і подає до банку, що його обслуговує.
Сума, яку платник погоджується сплатити одержувачу та яка зазначається в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати одержувач і яка зазначена У верхній частині вимоги-доручення. Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на рахунку платника.
Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її одержувачем.
Причини неоплати платником вимоги-доручення з’ясовуються безпосередньо між платником та одержувачем коштів.
Платник може відмовитись від акцепту у повній сумі, якщо:
*постачальник пред’явив вимогу за незамовлені, непередбачені договором товари та послуги;
*товари відвантажені не за належною адресою або достроково без згоди покупця;
*до закінчення строку акцепту документально встановлено, що товари, які надійшли, недоброякісні, некомплектні, нестандартні, зниженої сортності;
* товари оплачені раніше та ін.
Часткова відмова від оплати може бути заявлена, коли згадані причини стосуються лише частини суми вимоги, а саме:
*поряд із замовленими товарами постачальник відвантажив незамовлені;
* допущена арифметична помилка в рахунку;
* частина товарів виявилася недоброякісною та ін.
У заяві про відмову від акцепту через недоброякісність, некомплектність, знижену сортність товарів зазначаються номер і дата акта прийняття товару за якістю чи комплектністю. Один примірник акта прийняття товару за якістю платник зобов’язаний надіслати постачальнику не пізніше дня заявлення відмови від акцепту.
Розрахунки чеками
Розрахунковий чек — це письмове доручення банку провести перерахування коштів з рахунку чекодавця (платника) на рахунок чекодерзісателя (отримувача коштів).
Чеки поділяються на два види:
1) чеки для розрахунків між юридичними особами;
2) чеки для розрахунків між фізичними та юридичними особами.
Розрахункові чеки використовуються тільки для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок одержувача коштів і не підлягають сплаті готівкою.
Розрахункові чеки брошуруються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Розрахункові чеки, що використовуються фізичними особами для здійснення одноразових операцій, виготовляються як окремі бланки, їх облік банки ведуть окремо від чекових книжок.
Строк дії чекової книжки, що застосовується в розрахунках між юридичними особами, – один рік, розрахункового чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку з юридичною особою, — три місяці з дати їх видачі. Строк дії невикористаної чекової книжки може подовжуватися за погодженням з банком-емітентом. Строк дії чека з такої книжки — 10 днів, не враховуючи дня його виписки.
Внесення в розрахунковий чек виправлень і використання замість підпису факсиміле не дозволяється.
У розрахунках фізичної особи з підприємством чеком дозволяється отримувати чекодавцем здачу готівкою, але не більше ніж 20 % від суми чека. Якщо сума здачі більша, то чек потрібно переоформити. Невикористаний чек його власник може здати в банк для зарахування грошей на рахунок або отримання готівки. На юридичних осіб це не поширюється.
Ліміт чекової книжки –це максимальна сума, на яку платник може виписати чек (чеки) з цієї книжки.
Банк видає чекову книжку госпоргану на підставі його заяви. Для забезпечення платежів по чеках грошові кошти в сумі ліміту чекової книжки на основі платіжного доручення депонуються на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки чеками». Депоновану суму банк списує з рахунку підприємства або видає на це кредит. Власник книжки повинен вести облік залишку вільного ліміту по ній і не має права виписувати чеки на суму, яка перевищує цей залишок.
Розрахунки чеками за матеріальні цінності і послуги проводяться таким чином. Покупець, отримавши від постачальника рахунок за товар чи послугу, виписує на відповідну суму чек і вручає його постачальнику. Останній здає чеки разом з їх реєстром до свого банку. Якщо і покупець обслуговується цим самим банком, гроші списуються з рахунку, де вони були задепоновані на рахунку «Розрахунки чеками», і зараховуються на рахунок постачальника.
Якщо ж постачальник і покупець обслуговуються різними банками, то після перевірки правильності заповнення реквізитів чеків і реєстру банк на підставі першого примірника, тобто оригінала реєстру, прибутковує суму чеків на позабалансовому рахунку «Документи та цінності, що прийняті та відіслані на інкасо», а самі чеки разом з другим і третім примірниками реєстру направляються до банку покупця. На основі цих документів гроші списуються з рахунку, де вони задепоновані на рахунок «Розрахунки чеками». В такому разі гроші зараховуються на рахунок постачальника тільки після надходження їх від банку покупця. Останній примірник реєстру (четвертий) повертається постачальнику з відміткою банку про інкасування чеків. Оплачені чеки разом з одним примірником реєстру залишаються в банку платника; один примірник реєстру видається платнику.
При надходженні до банку постачальника грошей по оплачених чеках одночасно із зарахуванням їх на рахунок постачальника проводиться списання з позабалансового рахунку.
У разі у надходження грошей протягом 10 календарних днів з моменту інкасації чека робиться запит банку платника, на що той не пізніше наступного дня повинен дати відповідь.
Якщо в чековій книжці після закінчення строку її дії залишилися невикористані чеки, то вони повертаються до банку і погашаються ним. За бажанням клієнта можна подовжити термін дії книжки.
Якщо чеки з чекової книжки використані, а ліміт залишився невикористаним, банк може видати нову книжку на цю суму.
Розрахунки з використанням акредитивів
Акредитиви використовуються тільки в іногородніх розрахунках за матеріальні цінності і послуги. Особливість цієї форми розрахунків полягає в тому, що рух грошових коштів випереджає рух матеріальних цінностей.
Акредитивна форма розрахунків використовується тоді, коли ця форма розрахунків передбачена договором. Відкриття (виставлення) акредитиву проводиться за рахунок власних коштів покупця або кредиту банку. Дозволяється також виставлення акредитива частково за рахунок власних коштів і кредиту банку
Кожний акредитив призначений для розрахунків тільки з одним постачальником і не може бути переадресованим.
Акредитиви можуть відкриватися в банку покупця або постачальника. Вони бувають:
• покриті (депоновані) і непокриті (гарантовані);
• відзивні і безвідзивні.
Покритими (депонованими) вважаються акредитиви, при відкритті яких банк покупця перераховує кошти платника на окремий рахунок «Акредитиви», що відкривається в банку постачальника або покупця.
Непокриті акредитиви — це акредитиви, які виставлені без депонування коштів. Такі акредитиви можуть виставлятися в банку покупця. В банку постачальника вони можуть відкриватися тільки у разі наявності кореспондентських відносин між банками.
Відзивний акредитив — це акредитив, який може бути змінений або анульований банком покупця без попереднього погодження з постачальником (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-покупця гарантувати платежі по акредитиву). Всі розпорядження про зміну умов відзивного акредитива платник повідомляє своєму банку, який повідомляє банк постачальника, а останній — самого постачальника.
Безвідзивний акредитив може бути змінений або анульований тільки за згодою постачальника, на користь якого він відкритий.
Строк дії і порядок розрахунків по акредитиву встановлюються у договорі між платником і постачальником, в якому слід вказати:
• найменування банку покупця;
• вид акредитива і спосіб його виконання;
• перелік документів, які повинні бути подані постачальником для отримання коштів по акредитиву;
• строк подання документів для відвантаження товару.
Для відкриття акредитива платник подає обслуговуючому банку заяву, в якій вказує:
• номер договору, за яким відкривається акредитив;
• строк дії акредитиву;
• найменування постачальника;
• найменування банку-постачальника;
• місце виконання акредитиву;
• повне і точне найменування документів, проти яких проводяться виплати по акредитиву, строк їх подання;
• вид акредитива;
• для відвантаження яких товарів відкривається акредитив;
• строк відвантаження;
• сума акредитива;
• спосіб реалізації акредитива.
Порядок розрахунків акредитиву такий. Якщо платник виставив покритий акредитив у банку постачальника, то за заявою покупця на виставлення акредитива і його платіжного доручення гроші перераховуються до банку постачальника на аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами». В банку платника цей акредитив обліковується на позабалансовому рахунку «Акредитиви до оплати».
При виставленні покритого акредитива в банку платника сума акредитива депонується в банку платника на рахунку «Розрахунки за акредитивами», а прийняті до оплати акредитиви в банку постачальника обліковуються на позабалансовому рахунку «Акредитиви до оплати».
Для отримання коштів по акредитиву в тому випадку, коли акредитив покритий і виставлений в банку постачальника, постачальник, відвантаживши товари, подає реєстр рахунків, відвантажувальні та інші передбачені умовами акредитива документи в обслуговуючий банк.
Реєстр рахунків подається постачальником до банку в чотирьох примірниках. Перший використовується як меморіальний ордер, другий повертається постачальнику як розписка в прийнятті реєстру рахунків, третій та четвертий з доданими товарно – транспортними документами і відміткою банку відсилаються банку покупця для вручення платнику (четвертий примірник) і для відображення операцій по рахунку «Акредитиви до оплати» (третій примірник).
Якщо гроші в сумі виставленого акредитива задепоновані в банку покупця на рахунку «Розрахунки за акредитивами», то розрахунки проводяться таким чином. По мірі відвантаження товарів постачальник подає своєму банку реєстри рахунків (у трьох примірниках) та інші документи, передбачені умовами акредитива. Третій примірник реєстру банк постачальника повертає постачальнику, а перший та другий разом з документами направляються спецзв’язком банку покупця. На основі першого примірника банк списує гроші з рахунку «Розрахунки за акредитивами» і перераховує їх постачальнику. Другий примірник реєстру з іншими документами передається платнику. Банк постачальника після отримання грошей від банку покупця списує кошти з рахунку «Акредитиви до сплати».
Непокритий акредитив. При виставленні такого акредитива депонування коштів не проводиться, але гарантія платежу при цьому акредитиві є і досягається за рахунок банківської гарантії.
При отриманні заяви на виставлення такого акредитива банк покупця суму непокритого акредитива оприбутковує на позабалансовому рахунку «Гарантії і поручительства, видані банком». Якщо такий акредитив виставлений в банку постачальника, то банк покупця дає дозвіл банку постачальника, де відкритий коррахунок банку покупця, освоюючи акредитив, відповідні суми списувати зі свого коррахунку.
Зарахування грошей постачальнику при непокритому акредитиві здійснюється банком постачальника після перевірки отриманого реєстру та інших документів, що підтверджують відвантаження товару, та після списання коштів з коррахунку банку покупця. При цьому два примірники реєстру і доданих до нього документів по виконаному акредитиву банк постачальника направляє спецзв’язком до банку покупця, де перший примірник слугує підставою для списання грошей з покупця, а другий разом з оплаченими з акредитива документами передається покупцеві.
Після перевірки дотримання умов акредитива банк покупця повертає банку постачальника витрати, пов’язані з виконанням акредитива. Ці витрати відшкодовуються на умовах, передбачених Міжбанківським договором.
Якщо банк покупця не може списати кошти з рахунку покупця, за умови, що виконання акредитива здійснювалось за рахунок кредиту, банк до вирішення питання згідно з договором відносить заборгованість на рахунок, що призначений для обліку короткострокових кредитів. Одночасно на суму виплачених постачальнику коштів проводиться списання з рахунку «Гарантії і поручительства, видані банком».
При виставленні непокритого акредитива в банку покупця списання коштів на суму відвантажених товарів проводиться з рахунку покупця, а у разі відсутності на ньому грошей операції здійснюються в порядку, викладеному для непокритого акредитива, виставленого в банку постачальника.
Платежі з акредитива проводяться в межах строку його дії повними сумами акредитива або частинами. Видача з акредитива готівки не допускається.
Акредитив може закриватися достроково за згодою постачальника і покупця, якщо акредитив безвідзивний, або однією стороною, якщо він відзивний.
Розрахунки в порядку планових платежів
У разі рівномірних і постійних поставок товарів і наданих послуг покупці можуть розраховуватися з постачальниками в порядку планових платежів, при яких розрахунки здійснюються періодично за домовленістю сторін.
Перерахування планових, платежів здійснюється платіжними дорученнями.
Планові платежі можуть виконуватися щоденно або періодично, в строки погоджені між постачальником і покупцем. Строк укрупненого планового платежу призначається, як правило, на середній робочий день розрахункового періоду.
Суми кожного планового платежу встановлюються сторонами на наступний місяць (квартал), виходячи з періодичності платежів і обсягу поставок чи надання послуг. При щоденних планових платежах їх розміри визначаються діленням суми поставок за місяць на кількість робочих днів банку в цьому періоді. При безперервному циклі виробництва і реалізації продукції сума планового платежу може розраховуватися, виходячи з числа календарних днів у місяці.
На кожний плановий платіж банку подається окремий документ.
Періодично, але не рідше одного разу на місяць покупець і постачальник уточнюють свої розрахунки на основі фактичного відпуску товарів чи надання послуг і проводять перерахунки в порядку, обумовленому в угоді. При цьому різниця, яка виникла, Може перераховуватися окремим дорученням або враховуватися при черговому плановому платежі. Уточнення розрахунків доцільно долучати до останнього платежу місяця з тим, щоб на звітну дату взаємна заборгованість була мінімальною.
Розрахунки, основані на заліку взаємних вимог
При цій формі розрахунків кожне підприємство є одночасно і постачальником, і покупцем різних видів товарів чи послуг. За даних умов доцільно використовувати такий спосіб розрахунків, як залік взаємних боргів, після чого кожне підприємство отримує або сплачує тільки різницю (сальдо). Перевага подібних розрахунків полягає в тому, що вони скорочують потребу в грошових коштах на суму зарахованих боргів.
Розрахунки по сальдо між двома госпорганами проводяться на основі угоди.
Особливості таких постійно діючих розрахунків полягають у тому, що їх учасники направляють розрахункові документи за відпущені товари чи надані послуги не в банк, а один одному. Ці документи не підлягають негайній оплаті. По закінченні строку, обумовленого договором, складається акт звірки розрахунків і в порядку, передбаченому договором, проводяться розрахунки шляхом виписки платіжних доручень, вимог-доручень, векселів.
Розрахунки векселями
Розрахункова діяльність комерційного банку полягає також у виконанні доручень клієнтів по оплаті векселів (детальніше дане питання розглядається в темі 4).



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Банківські операції (Коваленко)