Головна Головна -> Підручники -> Підручник Банківські операції (Коваленко) скачати онлайн-> Врахування та переврахування векселів

Врахування та переврахування векселів


Операція врахування (дисконту) векселів полягає у купівлі банком векселя за іменним індосаментом у векселедержателя до настання строку платежу. При цьому банк стає повноправним власником векселя з усіма правами й обов’язками згідно з вексельним правом, а векселедержатель отримує суму векселя, зменшену на величину банківської відсоткової ставки, яку ще називають дисконтом, а також накладних витрат на здійснення операції. Дана операція отримала назву облікового кредиту.
Для отримання облікового кредиту векселедержатель подає в банк заяву разом з пакетом фінансових документів, що характеризують його платоспроможність. Працівники банку з’ясовують, яка сума векселів буде надана до врахування, перевіряють кредитоспроможність потенційного позичальника за звичайною процедурою, після чого вирішується питання про можливість надання позики. У разі позитивного рішення клієнту відкривається ліміт кредитування, який залежить від вартості вексельного портфеля клієнта, але не може перевищувати його загальної кредитоспроможності.
Векселі до врахування подаються в банк при реєстрах, які складаються позичальником-векселедержателем і містять інформацію про векселі, що передаються банкові, а саме: номер векселя, вексельну суму, назву і реквізити векселедавця, індосантів, аваліста, дату і місце платежу, складання векселя. Прийняття векселів оформляється квитанцією, яка видається позичальнику. Після цього реєстри векселів нумеруються і записуються у Відомість реєстрів, поданих до врахування векселів.
Перед укладанням договору на врахування векселів векселі повинні пройти перевірку їх юридичної та економічної надійності.
Юридична надійність векселя полягає у правильності заповнення реквізитів векселя згідно з Положенням про переказний і простий вексель, відсутності виправлень, прострочення строку платежу, дійсності повноважень осіб, що підписали вексель, справжності цих підписів, наявності безперервного ряду індосаментів, повноті сплати суми державного мита.
Економічна надійність векселя полягає у впевненості в його оплаті. Для цього в банку проводиться аналіз кредитоспроможності не лише клієнтів, а й боржника за векселем та індосантів. При врахуванні банки віддають перевагу комерційним векселям, хоча можуть бути враховані і деякі фінансові векселі, наприклад акцептовані відомими банками. Аналіз економічної надійності векселя націлений на виявлення «дружніх»і «бронзових» векселів та їх заміни.
Векселі, що подаються до врахування, повинні мати не менше двох підписів: векселедавця та першого векселедержателя. При цьому банки надають перевагу короткостроковим векселям (як правило, строком до 90 днів), оскільки вони менш залежні від змін У платоспроможності клієнта і загальної економічної кон’юнктури.
Сума, яка підлягає утриманню на користь банку, складається з відсоткової ставки (дисконту), а для іногородніх векселів — також з порто (поштових витрат) та дамно (комісії за інкасування Іногородніх векселів). Нарахування суми дисконту здійснюється за такою формулою:
С = (КТВ) / (100*360),
С – сума дисконту; К— номінальна сума векселя; Т— строк у днях від дня врахування до дня платежу за векселем; В — відсоткова ставка врахування векселів.
Надання облікового кредиту відбувається після підписання договору про врахування векселів, в якому зазначаються суб’єкти угоди, їхні права та обов’язки, основні параметри угоди.
Прийняті до врахування векселі реєструються у спеціальній Книзі обліку врахованих векселів, яка щороку відкривається банком і призначена для обліку хронології операцій із врахування векселів.
Здійснюючи оплату вексельної суми, платник за векселем зазначає, за чий підпис на векселі проводиться оплата. За відсутності такої вказівки платіж вважається здійсненим за рахунок векселедавця.
Неоплачені у день строку платежу векселі банк повинен передати наступного дня нотаріусу для опротестування. Після здійснення процедури протесту векселі повертаються банку з написом про протест, а банк виставляє вимогу позичальнику оплатити вексель. При невиконанні вимоги банк припиняє кредитування і передає матеріал у судові органи.
Векселі, що перебувають у портфелі комерційного банку, є надійною і ліквідною статтею його активу. У разі потреби у підвищенні ліквідності банк може рефінансувати векселі в інших комерційних банках, а також у центральному банку у формі переврахування векселів, тобто врахування уже врахованих векселів. Використання переврахування в інших, крім забезпечення ліквідності, цілях є менш доцільним, бо в результаті його здійснення знижується дохідність банку від облікової операції.
Методологія здійснення операції переврахування аналогічна врахуванню банками векселів.
Національний банк України практично не використовує векселі при рефінансуванні комерційних банків.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Банківські операції (Коваленко)