Головна Головна -> Підручники -> Підручник Банківські операції (Коваленко) скачати онлайн-> Інкасування та доміциляція векселів

Інкасування та доміциляція векселів


Інкасування векселів — це виконання комерційним банком доручення своїх клієнтів та взяття на себе відповідальності за подання векселів і супровідних комерційних документів у строк платнику та одержання належних платежів.
В інкасовій операції беруть участь:
* векселедержатель, який дає доручення інкасувати вексель — принципал, комітент;
* банк, якому дано доручення здійснити інкасування векселя – ремітент;
*банк, який бере участь в інкасуванні, але не є банком ремітентом — інкасуючий банк; » платник за векселем;
* інкасуючий банк, який здійснює пред’явлення векселів платнику — пред’являючий банк.
Для здійснення операції інкасування векселедержатель звертається в банк із заявою про інкасування векселів, до якої також додаються примірники векселів, які виставляються для інкасування, а також реєстр векселів.
Документи, що передаються в банк для інкасування, повинні супроводжуватись дорученням на інкасування, в якому векселедержатель надає точні інструкції. Банки мають право
діяти тільки відповідно до такого доручення. Банк-ремітент повинен перевірити правильність оформлення таких доручень, а в разі виявлення неточностей векселі повертаються на переоформлення. Банки, як правило, при прийнятті векселів для інкасування вимагають наявність банківських установ у місці оплати векселів.
Між сторонами укладається договір, в якому детально описуються всі умови здійснення операції.
Прийнявши векселі на інкасо, працівники банку реєструють їх у Книзі векселів, прийнятих на інкасо.
Банк-ремітент здійснює інкасування векселів самостійно або користується при цьому послугами інших банків.
Подання документів платнику здійснюється банком поштою або в місці акцепту чи платежу, яке зазначене у векселі, а в разі відсутності такого позначення — в місці перебування особи, яка має здійснити оплату або акцепт векселя.
Якщо платіж за векселем отримано, на звороті векселя здійснюється надпис «Валюта отримана». Якщо ж платіж не одержано, а платник відмовляється підписати Акт подання векселів до платежу, інкасуючий банк подає вексель до опротестування від імені довірителя і повідомляє його про виконання доручення. Неоплачені векселі залишаються в банку до запитання векселсдержателем.
Доходи банку від здійснення інкасової операції складаються з комісійної винагороди, яка сплачується клієнтом за виконання доручення, а за іногородніми векселями – ще з дамно і порто.
Доміциляція векселів — це доручення оплатити векселі в особливому місці платежу, яке відрізняється від місцезнаходження особи, що зазначена як платник за векселем. Особа, яка призначена для оплати векселя поза місцезнаходженням платників, називається доміцшіатом.
Доручення на оплату векселя дає векселедавець простого чи переказного векселя. Якщо в тексті векселя доміциліата не визначено, його може призначити трасат при акцептуванні або векселедавець при представленні векселя до платежу.
Досить поширеним є призначення доміциліатом комерційного банку. При цьому банк повинен здійснювати платежі за векселями у встановлений строк. Для здійснення такої операції між векселедержателем та комерційним банком укладається спеціальна угода. Згідно з нею банк зобов’язаний здійснити оплату за наданими йому клієнтом векселями. Клієнт, у свою чергу, за кілька днів до настання оплати резервує у банку кошти в сумі доміцильованих векселів.
Банк здійснює платіж за векселями лише у разі подання оригіналу векселя та наявності коштів для оплати на відповідному рахунку. Після оплати векселів банк повідомляє про це клієнтів та повертає йому векселі під розписку.
За здійснення доміциляції векселів банк отримує винагороду у вигляді комісії.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Банківські операції (Коваленко)