Головна Головна -> Підручники -> Підручник Банківські операції (Стойко О.Я.) скачати онлайн-> 2. Форми позичкового рахунку

2. Форми позичкового рахунку



Метод кредитування, який включає організаційні і технічні умови кредитування, обумовлює форму позичкового рахунку. Форма позичкового рахунку визначає режим функціонування рахунку, тобто порядок документального оформлення операцій щодо видачі та погашення кредиту і їх відображення в обліку. Для проведення операцій з кредитування банк може відкрити позичальникам такі позичкові рахунки:

  • простий (окремий) позичковий рахунок;
  • спеціальний позичковий рахунок;
  • поточний рахунок з овердрафтом;
  • контокорентний рахунок.

1. Кредитування по простому позичковому рахунку є найбільш поширеною формою банківського кредитування в Україні. Грошові кошти з простих позичкових рахунків видаються для покриття виробничих витрат і під фактично накопичені запаси (залишки) товарно-матеріальних цінностей. Характерними ознаками кредитування по простому позичковому рахунку є разовий характер кредиту, кожна видача кредиту оформляється документально на основі заявки позичальника та пакета необхідних документів, автоматично контролюється цільове використання кредиту.

Позичальнику може бути відкрито декілька простих позичкових рахунків. Це залежить від числа видів кредитів, які він отримує в банку.

Якщо підприємству треба видати кредит на суму 15 тис. грн., банк покаже дану суму по дебету позичкового і кредиту поточного рахунку.

Д     Простий позичковий рахунок   К     Д           Поточний  рахунок            К

15000 15000

Погашення кредитів по простому позичковому рахунку здійснюється шляхом відповідного списання грошових коштів з поточного рахунку клієнта.

2. При кредитуванні по спеціальному позичковому рахунку клієнту відкривається кредитна лінія. В договорі про її відкриття обумовлюється максимальна сума кредиту, якою  може користуватись позичальник протягом встановленого строку. На стадії оплати товарів відпадає необхідність кожний раз надавати в банк заяву на отримання позики (як у випадку простого позичкового рахунку). Подібна практика економить клієнтам банку час, необхідний для одержання позики, а самому банку – час на аналіз кредитоспроможності позичальника.

Видача позики здійснюється по пред’явленню в банк платіжних документів, незалежно від наявності грошових коштів на поточному рахунку.

Погашення заборгованості по позиці здійснюється регулярно (щоденно, раз у 5 днів тощо) шляхом спрямування виручки в кредит спецпозичкового рахунку.

Оборот по спеціальному позичковому рахунку виглядить таким чином:

Д                                   Спеціальний позичковий рахунок                                  К

Оплата товарно-матеріальних ціннос­тей Регулярне зарахування з поточного рахунку виручки від реалізації продукції

3. Однією із форм фінансової підтримки господарської діяльності підприємств є креди­тування по овердрафту. Овердрафт безпосередньо пов’язаний з поточним рахунком клієнта. При наявності відповідної угоди банк дозволяє власнику поточного рахунку здійснювати платежі на суму, яка перевищує кредитовий залишок на поточному рахунку, але в межах встановленого ліміту. Наприклад, залишок на поточному рахунку нульовий, ліміт кредитування встановлено в розмірі 1500 грн., клієнту потрібно 2000 грн.

Д                        Поточний рахунок                           К

S – 0
— 1500
S – 1500

Отже, банк видасть 1500 грн., а на поточному рахунку клієнта утвориться дебетовий залишок на суму 1500 грн.

В кредитному договорі по овердрафту обумовлюється розмір і строки сплати за користування кредитними ресурсами. Процент по овердрафту нараховується, як правило, щомісяця на непогашений дебетовий залишок.

Банк заробляє відсотки по овердрафту тільки тоді, коли клієнт користується даною послугою. У зв’язку з цим для банку є деякі незручності, а саме:

– банк повинен тримати гроші для кредитування, хоча клієнт їх може і не взяти;

– банк втрачає можливість прокредитувати іншого клієнта.

Крім строкового відсотка банк стягує з позичальника комісію, яка є винагородою банку за втрачену можливість розмістити задепоновані кошти в інші активи. В банківській практиці для цього нараховують так званий «процент очікування», який встановлюється у розмірі від 1/3 до 1/5 строкової ставки за фактично використані кредитні ресурси. Він нараховується на різницю між встановленим лімітом кредитування і фактичною сумою уже використаних позичальником кредитних ресурсів.

4. Деяку схожість з овердрафтом має контокорентний рахунок. Всі господарські операції підприємств, які кредитуються по контокоренту, концентруються на позичковому рахунку, який є єдиним активно-пасивним рахунком. У цьому випадку поточний рахунок підприємства як самостійний лицьовий рахунок закривається.

На контокоренті щоденно фіксуються всі надходження і списання коштів. Коли зобов’язання клієнта  тимчасово перевищують його вимоги і на рахунку недостатньо коштів для покриття від’ємного сальдо, клієнту надається  контокорентний кредит в межах встановленого ліміту.

В даний час ця форма рахунку не використовується комерційними банками, оскільки її застосування не передбачено затвердженим планом рахунків для комерційних банків.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Банківські операції (Стойко О.Я.)