Головна Головна -> Підручники -> Підручник Облік і аудит у банках (Герасимович А. М., Кіндрацька Л. М.) скачати онлайн-> РОЗДІЛ 4. ПОТОЧНІ РАХУНКИ І ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ 4.1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОШОВОГО ОБІГУ ТА ПЛАТІЖНИХ ІНСТРУМЕНТІВ КЛІЄНТІВ БАНКУ

РОЗДІЛ 4. ПОТОЧНІ РАХУНКИ І ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ 4.1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОШОВОГО ОБІГУ ТА ПЛАТІЖНИХ ІНСТРУМЕНТІВ КЛІЄНТІВ БАНКУ



Організація грошових розрахунків — одна із функцій комер-ційних банків.
Грошовий обіг — це сукупність платежів (розрахунків), які здійснюються між суб’єктами господарювання готівкою або шляхом безготівкових перерахувань. Відповідно грошовий обіг поділяється на готівковий та безготівковий.
Готівковий обіг включає платежі, які здійснюються готів-кою, і нерозривно пов’язаний з доходами та витратами населен-ня. Існують певні обмеження щодо застосування розрахунків го-тівкою між суб’єктами господарської діяльності (підприємствами).
Під безготівковим обігом розуміють систему грошових роз-рахунків, які провадять без участі готівки. У промислово розви-нутих країнах безготівковий грошовий обіг становить 80—90 % усього грошового обігу. В Україні у зв’язку з кризовими явища-ми у сфері економіки і платежів його частка зменшилася. Станом на початок 1998 р. частка готівкового обігу становила приблизно 40—50 %.
Грошовий обіг регулюється чинним законодавством та норма-тивними актами Національного банку України. В основу його ор-ганізації покладені такі принципи:
1) усі підприємства незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності зобов’язані зберігати грошові кошти на рахунках у банку. У касі підприємства можуть перебувати ко-шти готівкою в межах ліміту, які встановлені банком і погоджені з підприємством;
2) грошові розрахунки необхідно здійснювати через банки шляхом безготівкових розрахунків;
3) платежі проводяться банком за згодою або за дорученням платника і відповідно з наданими підприємством грошово-розрахунковими документами, які не обертаються поза банками. Стягнення коштів з рахунка клієнта банку здійснюється лише у випадках, передбачених законодавством та «Інструкцією про без-готівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвер-дженою Національним банком України.
Ці основні принципи визначають головну роль банків в орга-нізації грошового обігу і передусім стосуються суб’єктів госпо-дарської діяльності, крім фізичних осіб — суб’єктів підприємни-цької діяльності без юридичного статусу, що мають право не відкривати рахунка в банку для зберігання коштів і здійснення розрахунків.
Клієнти мають право самостійно обирати банк для розрахун-ково-касового обслуговування і за всіма видами операцій можуть користуватися послугами одного або кількох комерційних банків. Наявність рахунка в банку — це основа контрактних взаємовід-носин між банком і клієнтом.
Поточний рахунок — це основний рахунок суб’єкта господар-ської діяльності. Без відкриття поточного рахунка підприємство не має права вести будь-який вид господарської діяльності. Но-востворене підприємство для формування статутного капіталу повинно відкрити лише один поточний рахунок, на який заснов-ники перераховують внески до статутного фонду. Після перера-хування засновниками 30 % від оголошеного розміру статутного капіталу банк надає підприємству довідку для подання в органи державної реєстрації у складі документів, необхідних для здійс-нення реєстрації.
Отже, поточний рахунок призначений для зберігання грошо-вих коштів і здійснення розрахунків за всіма видами діяльності підприємства. Види діяльності, які може вести підприємство, пе-релічені у його статуті або в документі, що його замінює.
Комплексне розрахунково-касове обслуговування полягає у веденні поточного рахунка клієнта і здійсненні банком за його дорученням усіх розрахункових (надання платіжних послуг) і ка-сових операцій, які виникають у процесі його діяльності та пе-редбачені чинним законодавством. Банк звертає особливу увагу на процедурні питання, які пов’язані з відкриттям, веденням і за-криттям поточного рахунка.
Для підприємств, організацій і установ, що фінансуються з бюджетів різних рівнів, функції поточного рахунка виконує бю-джетний поточний рахунок. За наявності у таких підприємств інших джерел фінансування, поряд із бюджетним поточним ра-хунком, їм відкривається поточний рахунок.
За своїм характером поточні рахунки належать до депозитів на вимогу або, інакше кажучи, до депозитів до запитання. Тобто, обслуговуючи такий депозит, банк зобов’язаний у будь-який мо-мент забезпечити зняття коштів на основі розпорядження свого клієнта. У зарубіжній банківській практиці такі рахунки ще нази-вають транзакційними (платіжними) депозитами. Термін «пла-тіжні рахунки» (депозити) досить чітко відображає сутність по-точних рахунків. За цими рахунками банки нараховують проценти залежно від середнього залишку, або від дотриманого клієнтом установленого компенсаційного залишку.
Банки ретельно підходять до процедури відкриття поточного рахунка. Зміст процедури залежить від категорії клієнта — суб’єкт господарської діяльності чи фізична особа.
Для відкриття рахунка підприємство надає банку такі докуме-нти:
1) заявку на відкриття поточного рахунка, підписану керівни-ком та головним бухгалтером підприємства (додаток 3);
2) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі держав-ної виконавчої влади або в іншому органі, уповноваженому здій-снювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально;
3) копію у належний спосіб зареєстрованого Статуту (поло-ження), засвідченого нотаріально чи органом, який здійснив ре-єстрацію;
4) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;
5) картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинно-го законодавства чи установчих документів надано право розпо-ряджатися рахунком та візувати розрахункові документи (у карт-ку включається також зразок відбитка печатки підприємства);
6) копію документа про реєстрацію в органах пенсійного фон-ду України та фонду соціального страхування;
7) паспорти керівника та головного бухгалтера підприємства та їх ідентифікаційні коди.
Розглянемо призначення цих документів. Свідоцтво про дер-жавну реєстрацію свідчить про законність діяльності підприємс-тва і підтверджує його право на відкриття поточного рахунка. Статут дає змогу банку отримати інформацію про засновників підприємства і відносини між ними, напрями і види діяльності підприємства, його юридичну адресу. До Статуту додається про-токол зборів засновників, де містяться дані щодо осіб, призначе-них на посаду керівника і головного бухгалтера. У разі зміни ке-рівних осіб підприємства до банку подається копія наказу підприємства про цей факт. Паспортні дані дають змогу іденти-фікувати цих осіб. Картка зі зразками підписів останніх підтвер-джує їх право на розпорядження коштами, що зберігаються в ба-нку на рахунках. Після вивчення фінансового стану підприємства і поданих документів банк приймає рішення про відкриття пото-чного рахунка або про відмову. У разі позитивного рішення кері-вник банку передає в бухгалтерію розпорядження про відкриття рахунка разом з усіма необхідними документами.
Між банком і підприємством (власником рахунка) укладається угода (додаток 4) на здійснення розрахунково-касового обслуго-вування, в якій зазначається номер відкритого рахунка, передба-чені зобов’язання та права сторін щодо виконання операцій за рахунком, умови закриття рахунка, строк дії угоди, порядок та періодичність видачі виписок з рахунка та ін. Обов’язковою умо-вою договірних зобов’язань є встановлення між банком і клієн-том тарифів комісійної винагороди за банківські операції і послу-ги, у тому числі за розрахунково-касове обслуговування (плата за відкриття рахунка, закриття рахунка, вихідні перекази, за вилу-чення готівки тощо), також розмір плати за залишки коштів на поточному рахунку.
Законодавством та інструкціями Національного банку України передбачено, що кожне підприємство має право відкривати по-точний рахунок у національній та іноземній валюті в необмеже-ній кількості банків. Кількість рахунків клієнта залежить від його виробничих потреб.
Бухгалтерія на підставі розпорядження керуючого реєструє поточний рахунок у книзі реєстрації відкритих рахунків, робить відповідну позначку на документах і передає їх в юридичну слу-жбу для зберігання в юридичній справі клієнта. Протягом трьох робочих днів з дня відкриття рахунка (включаючи день відкрит-тя) банк повинен повідомити його номер податковому органу.
Документальне оформлення відкриття поточного рахунка гос-подарським товариствам, договірним об’єднанням, товарним бі-ржам, довірчим товариствам, друкованим засобам масової інфо-рмації, колективним сільськогосподарським підприємствам, товариствам споживчої кооперації, орендним підприємствам, профспілковим організаціям, політичним партіям, громадським та релігійним організаціям, а також відокремленим підрозділам підприємств має деякі особливості.
До підприємств, для яких законом не передбачена наявність статуту, належать повні товариства, командитні товариства, се-лянські (фермерські) господарства, підприємці (без створення юридичної особи).
Бюджетні поточні рахунки відкриваються на підставі платі-жного доручення фінансового органу, органу Державного казна-чейства, відповідного розпорядника бюджетних коштів. Фізичній особі—підприємцю (без створення юридичної особи) поточний рахунок відкривається на його ім’я.
Поточні рахунки, як і інші рахунки, мають мультивалютний характер. Тому якщо в статуті зазначено, що підприємство веде зовнішньоекономічну діяльність, банк може відкрити йому пото-чний рахунок в іноземній валюті.
Поточні рахунки можуть відкриватися також приватним (фі-зичним) особам. Вони мають платіжний характер і призначені для здійснення розрахунків приватної особи з фізичними та юри-дичними особами, тобто для обслуговування руху грошових ко-штів, що виникає у процесі надходження доходів приватної осо-би та їх використанні. Для відкриття рахунка приватна особа подає:
1) заяву на відкриття рахунка;
2) картку зі зразком підпису;
3) паспорт або документ, що його замінює;
4) довідку про ідентифікаційний код платника податку.
Паспорт і довідка дають можливість банку ідентифікувати фі-зичну особу.
Виконання операцій за поточними рахунками здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах.
Поточні рахунки клієнтів розміщені у другому класі плану ра-хунків банку «Операції з клієнтами». Кожному суб’єкту госпо-дарської діяльності в рамках рахунка четвертого порядку 2600 «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності» відкрива-ється аналітичний поточний рахунок. До суб’єктів господарської діяльності належать усі юридичні особи, у тому числі організації та установи, а також підприємці, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи.
Поточний рахунок клієнта може мати до 14 знаків та може бу-дуватись у такий спосіб:
2600 КЕЕЕЕЕЕЕЕЕ,
де К — ключовий розряд;
ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ — аналітичний сегмент, що формується банком самостійно та може нести таку інформацію:
Е — характеристика контрагента (резидент, нерезидент) — 1 цифра;
ЕЕ — порядковий номер клієнта в книзі реєстрації відкритих рахунків (2 цифри);
ЕЕЕЕЕЕ — код контрагента (6 цифр).
Для небанківських фінансових установ аналітичні рахунки ві-дкриваються в межах рахунка 2650 «Поточні рахунки небанків-ських фінансових установ».
Номер рахунка, до якого бюджетним установам відкривають-ся аналітичні бюджетні поточні рахунки, залежить від рівня бю-джету, з якого відбувається фінансування:
2520 «Поточні бюджетні рахунки клієнтів, які утримуються з Державного бюджету України»;
2543 «Кошти бюджету Автономної Республіки Крим цільово-го характеру»;
2544 «Кошти обласних бюджетів цільового характеру»;
2545 «Кошти районних, міських, селищних та сільських бю-джетів цільового характеру».
Аналітичні поточні рахунки для обліку коштів із спеціального фонду бюджетним установам відкривають до таких рахунків:
2530 «Кошти бюджетних установ та організацій, що включа-ються до спеціального фонду Державного бюджету України»;
№2551 «Кошти бюджетних установ та організацій, що вклю-чаються до спеціального фонду бюджету Автономної Республіки Крим»;
2553 « Кошти бюджетних установ та організацій, що включа-ються до спеціальних фондів обласних бюджетів»;
№2555 « Кошти бюджетних установ та організацій, що вклю-чаються до спеціальних фондів районних, міських, районних у містах, селищних та сільських бюджетів».
Аналітичні поточні рахунки приватним (фізичним) особам ві-дкривають до рахунка 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб».
Під час виконання операцій за поточними рахунками, що пов’язані з вилученням і наданням готівки, банк і підприємства повинні дотримуватися правил здійснення касових операцій.
Розрахунки без участі готівки здійснюються шляхом викорис-тання безготівкових розрахунків. Безготівкові розрахунки — це розрахунки, які проводить банк шляхом перерахування грошових коштів з рахунка платника на рахунок одержувача, а також пе-рерахування банком за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку на рахунки одер-жувачів коштів. Для здійснення розрахунків можуть застосову-ватись акредитивна, інкасова, вексельна форми, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками, пластиковими картками. Форми безготівкових розрахунків і правила їх здійснення запро-ваджує Національний банк України. Підприємства можуть засто-совувати при здійсненні розрахункових операцій платіжні ін-струменти у формі:
• платіжні доручення;
• платіжні вимоги-доручення;
• розрахункові чеки;
• акредитиви;
• платіжні вимоги.
Форма безготівкових розрахунків складається з двох основних елементів: вид розрахункового документа і схема документообігу.
При здійсненні розрахунків використовуються розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Роз-рахункові документи приймаються банком до виконання за наяв-ності підписів осіб, які мають право розпоряджатися коштами поточного рахунка. Прийняття документів від підприємств здійс-нюється протягом робочого дня. Документи, прийняті в опера-ційний час, відображаються банком у балансі в той самий день. Списання коштів з рахунка платника провадиться тільки за пер-шим примірником розрахункового документа.
Кожна форма має особливий документообіг, який включає етапи проходження документів між учасниками розрахункової операції (платник, банки, одержувач) і визначає порядок списан-ня коштів з поточного рахунка платника та їх рух до зарахування на рахунок одержувача.
У разі здійснення розрахунків акредитивами, чеками передба-чається гарантія платежу з боку банків. Гарантію платежу у цих випадках банк забезпечує через відокремлення частки грошових коштів клієнта з поточного рахунка і депонування їх на особово-му рахунка, що входить до складу аналітичних рахунків, які від-криваються, до балансового рахунка четвертого порядку «Кошти в розрахунках». Кошти на цих рахунках мають цільове призна-чення: для оплати розрахункових документів за гарантованими банком платежами. У бухгалтерському обліку депоновані кошти обліковуються на таких аналітичних рахунках:
• «Розрахунки чеками»;
• «Розрахунки акредитивами».
При розрахунках платіжними картками використовуються пластикові картки. Кошти, що передбачені для розрахунків за платіжними картками депонуються на балансових рахунках:
• 2605 «Кошти суб’єктів господарської діяльності для розра-хунків платіжними картками»;
• 2625 «Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними кар-тками».
Усі рахунки, що належать до групи рахунків «Кошти в розра-хунках», — пасивні, тобто мають кредитове сальдо, і залишки за цими рахунками використовуються як безкоштовні банківські ресурси. Залишки на рахунках до запитання формують залучені банком ресурси. Ці рахунки пасивні і завжди мають кредитове сальдо. За поточними рахунками розрахункові операції виконуються бан-ком тільки в межах наявності коштів, тобто в межах кредитового залишку.
За поточними рахунками виконуються операції, які виникають у процесі поточної (основної), інвестиційної, фінансової діяльно-сті підприємства (рис. 4.2). Основні операції за поточним рахун-ком: зарахування виручки за відвантажену продукцію, надані по-слуги і виконані роботи; платежі за одержані сировину, товарно-матеріальні цінності й послуги; отримання готівки па виплату за-робітної плати та відрядження; податкові та обов’язкові платежі до бюджету; зарахування сум отриманих кредитів і сплата про-центів за кредит; розміщення коштів у депозити, вкладення в цінні папери та ін.
У зазначеній в угоді на розрахунково-касове обслуговування або в розпорядженні на відкриття рахунка строки банк надає під-приємству виписку з поточного рахунка. До виписки долучають-ся відповідні документи, що підтверджують операції, проведені банком за рахунком.
У банківській практиці використовуються такі умовні цифрові позначення (шифри) виду операцій, що проставляються в особо-вому рахунку підприємства
На підставі цих документів і записів за рахунком підприємст-во відображає банківські операції у своєму бухгалтерському об-ліку. Поточний рахунок може бути закритий за таких умов:
• заява власника рахунка;
• рішення органу, на який законом покладено функції щодо лі-квідації або реорганізації підприємства;
• відповідне рішення суду або арбітражного суду про ліквіда-цію підприємства чи визнання його банкрутом;
• умови, передбачені угодою, про розрахунково-касове обслу-говування між банком та власником рахунка.
У разі закриття рахунка згідно із законодавчими актами Укра-їни та нормативними актами Національного банку України сума з недіючого поточного рахунка перераховується на рахунок 2903 «Кредиторська заборгованість клієнтів за недіючими рахунка-ми». З цього рахунка погашається кредиторська заборгованість клієнтам або сума перераховується за напрямами, визначеними чинним законодавством.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Облік і аудит у банках (Герасимович А. М., Кіндрацька Л. М.)