Головна Головна -> Підручники -> Підручник Облік і аудит у банках (Герасимович А. М., Кіндрацька Л. М.) скачати онлайн-> 5.5. ОБЛІК ОКРЕМИХ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ

5.5. ОБЛІК ОКРЕМИХ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ



Комерційні банки використовують таку форму взаємовідно-син з клієнтом, як відкриття рахунка овердрафт. Цей рахунок до-пускає тимчасове перевищення суми списання коштів над їх за-лишком на рахунка, що свідчить про залучення в оборот кредиту.
Якщо у клієнта не вистачає коштів на поточному рахунку для проведення платежів за розрахунковими документами, нестача покривається за рахунок овердрафту цього клієнта.
За наявності залишку заборгованості за овердрафтом ця забо-ргованість щодня обліковується за дебетом поточного рахунка.
У разі прострочення сплати процентів за овердрафтом, відпо-відна сума нарахованих процентів переноситься на рахунок про-строчених нарахованих доходів (для банків — на рахунок 1529, для суб’єктів господарської діяльності — на рахунок 2069):
Д-т прострочені нараховані доходи;
К-т 1528 «Нараховані доходи за кредитами, які надані іншим банкам», 2008 «Нараховані доходи за овердрафтом» — на суму нарахованих доходів, сплата яких затримана.
Якщо прострочено погашення основної суми боргу за оверд-рафтом, залишок за рахунком овердрафту переноситься на раху-нок простроченої заборгованості за наданими кредитами.
У разі визнання заборгованості за овердрафтом сумнівною, залишок за рахунком овердрафту переноситься на рахунок сум-нівної заборгованості за наданими кредитами.
В умовах ринкової економіки більшість підприємств володі-ють значною кількістю цінних паперів, які можуть бути викорис-тані для забезпечення банківських кредитів.
Операція зворотного РЕПО обліковується відповідно до опе-рації надання кредиту під заставу цінних паперів на балансовому рахунку 2010 «Кошти, які надані суб’єктам господарської діяль-ності за операціями РЕПО».
Цінні папери, що придбані за операцією зворотного РЕПО не визнаються на балансі, а обліковуються як отримана застава за позабалансовими рахунками.
У день отримання цінних паперів вони визнаються на позаба-лансі як отримана застава за їх ринковою вартістю:
Д-т контррахунок позабалансу;
К-т 9500 П «Застава, за якої предмет застави залишається у за-ставника»;
• на суму ринкової вартості придбаних цінних паперів за опе-рацією зворотного РЕПО.
Кошти за цінні папери у разі перерахування обліковуються як наданий кредит:
Д-т 1522 «Кошти, які надані іншим банкам за операціями РЕ-ПО», 2010 «Кошти, які надані суб’єктам господарської діяльності за операціями РЕПО»;
К-т коррахунок, поточний рахунок клієнта — на суму перера-хованих коштів.
У день зворотного продажу цінних паперів їх вартість спису-ється з позабалансу:
Д-т 9500 П «Застава, за якої предмет застави залишається у за-ставника»;
К-т контррахунок позабалансу — на суму вартості цінних па-перів, за якою вони обліковувались.
Факторингові операції. Факторинг — кредитна операція, за якої банк купує у клієнта право на стягнення його дебіторської заборгованості.
Після укладення угоди про факторинг банк визнає за позаба-лансом загальну суму платіжних документів, що будуть пред’яв¬лені за цією угодою, тобто суму, яку банк зобов’язаний сплатити своєму клієнтові:
Д-т «Зобов’язання з кредитування, надані»;
К-т «Контррахунок позабалансу» — на загальну суму факто-рингової угоди.
Якщо загальна сума заздалегідь невідома, за позабалансом ви-знається ліміт, до якого банк оплачуватиме платіжні документи клієнта.
Після отримання платіжних документів клієнта банк обліко-вує їх на позабалансі на рахунку 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями» за сумами, вказаними на платіж¬них документах клієнта:
Д-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими опера-ціями»;
К-т «Контррахунок позабалансу» — за номінальною вартістю платіжних документів.
Купуючи у клієнта права на стягнення його дебіторської забор¬гованості, банк здійснює проведення:
Д-т 2030 «Рахунки суб’єктів господарської діяльності за фак-торинговими операціями»;
К-т «Поточний рахунок клієнта», «Кореспондентський раху-нок банку» — на суму, обумовлену в угоді про факторинг.
Одночасно сплачена клієнту сума відображається відповідним записом за позабалансом як зменшення зобов’язань банку перед клієнтом:
Д-т Контррахунок позабалансу;
К-т Зобов’язання з кредитування, надані на суму, що сплачена клієнту.
Як правило, спочатку клієнту виплачується неповна сума його дебіторської заборгованості (аванс), що становить певний відсо-ток від суми, вказаної на платіжних документах. Величина цього відсотка залежить від імовірності погашення боргу, надійності дебітора, права регресу банку до клієнта та інших факторів.
У випадку конвенційного факторингу залишок дебіторської заборгованості, після вирахування свого доходу, банк повертає клієнту після отримання суми боргу від дебітора клієнта.
При отриманні боргу від платника за документами при конве-нційному факторингу банк здійснює проведення:
Д-т «Кореспондентський рахунок банку, поточний рахунок боржника» — на суму оплачену боржником;
К-т 2030 «Рахунки суб’єктів господарської діяльності за фак-торинговими операціями» — на суму авансовану клієнту за від-повідним платіжним документом;
К-т «Поточний рахунок клієнта, кореспондентський рахунок банку» — на суму залишку дебіторської заборгованості банку за відповідним прийнятим платіжним документом за вирахуванням доходів банку;
К-т 2038 «Нараховані доходи за факторинговими операціями із суб’єктами господарської діяльності» — на суму раніше нара-хованих доходів за цією операцією;
К-т — доходи (рахунки 6023, 6110, 6111) — на суму доходів за цією операцією, що не були нараховані.
Одночасно банк здійснює часткове або повне списання з поза-балансу документів за факторинговими операціями, що були оплачені боржником:
Д-т Контррахунок позабалансу;
К-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими опера-ціями» — за вартістю платіжних документів, що були погашені боржником.
У разі часткового списання на платіжних документах робиться відповідний запис.
Якщо за угодою дебітор виплачує борг безпосередньо клієн-тові (конфіденційний факторинг), тоді клієнт після отримання платежу здійснює розрахунок з банком:
Д-т — поточний рахунок клієнта;
К-т — 2030, 2038, 6023, 6110, 6111 — на суму заборгованості клієнта за цією операцією та доходами банку.
Оскільки особливістю факторингової операції є те, що кредит надається одній особі, а фактичним платником за нею є інша осо-ба, слід передбачити відповідний контроль за якістю такого кре-диту. Тобто необхідно враховувати фінансовий стан платника, що може не бути клієнтом банку, особливо за відсутності права регресу.
У разі прострочення оплати боргу за факторинговою операці-єю або визнання заборгованості сумнівною її облік, а також облік резервів під неї, здійснюється аналогічно до обліку інших креди-тів.
Якщо угодою про факторинг передбачено право регресу банку до клієнта за непогашеною заборгованістю, після пред’явлення регресних вимог банк здійснює облік відповідної заборгованості за кредитними рахунками або рахунком 2093 «Сумнівна заборго-ваність за рахунками суб’єктів господарської діяльності за фак-торинговими операціями» залежно від фінансового стану одного з боржників: свого клієнта або його дебітора. Якщо із пред’явленням регресних вимог банк втрачає право вимоги до первинного платника за операцією, то облік заборгованості ве-деться лише стосовно клієнта, з яким була укладена угода про факторинг. При цьому банк повертає клієнтові непогашені пла-тіжні документи за цією операцією:
Д-т «Контррахунок позабалансу»;
К-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими опера-ціями» — на номінальну суму платіжних документів, за якими пред’явлені регресні вимоги.
Процентні доходи та комісійні доходи, прирівняні до процен-тних, відображаються за рахунком 6023 «Процентні доходи за рахунками суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями». Комісійні доходи від факторингових операцій банк розподіляє між рахунками 6110 «Комісійні доходи від розрахун-ково-касового обслуговування клієнтів» та 6111 «Комісійні до-ходи від кредитного обслуговування клієнтів» відповідно до суті отриманих доходів.
Форфетингові операції обліковуються аналогічно до обліку конвенційного факторингу без права регресу.
Наданий фінансовий лізинг обліковується як наданий довго-строковий кредит. У разі передання основних засобів лізингооде-ржувачу, їх вартість, яка вказана в угоді лізингу, обліковується на рахунках Наданого фінансового лізингу:
Д-т «Наданий фінансовий лізинг»;
К-т Основні засоби та нематеріальні активи» (якщо об’єкт лі-зингу обліковується на балансі банку) або «Коррахунок», «Пото-чний рахунок постачальника» (якщо об’єкт лізингу відразу пере-дасться лізингоодержувачу без оприбуткування на балансі банку) — на суму вартості об’єкта лізингу, що вказана в угоді.
Якщо вартість об’єкта лізингу, що вказана у лізинговій уго-ді, є:
а) більшою за балансову (залишкову) вартість основних засо-бів, наданих у фінансовий лізинг, то різниця відображається за кредитом рахунка 3600 «Доходи майбутніх періодів»:
Д-т «Наданий фінансовий лізинг» — на суму вартості об’єкта лізингу, що вказана в угоді;
К-т «Основні засоби та нематеріальні активи» (якщо об’єкт лі-зингу обліковується на балансі банку) — на суму вартості основ-них засобів чи матеріальних активів;
К-т 3600 «Доходи майбутніх періодів» — на суму перевищен-ня вартості об’єкту лізингу в угоді над його балансовою вартістю;
б) меншою за балансову (залишкову) вартість основних засо-бів, наданих у фінансовий лізинг, то різниця відображається за дебетом рахунка 3500 «Витрати майбутніх періодів»:
Д-т «Наданий фінансовий лізинг» — на суму вартості об’єкта лізингу, що вказана в угоді;
Д-т 3500 «Витрати майбутніх періодів» — на суму переви-щення балансової вартості об’єкта лізингу над його вартістю в угоді;
К-т «Основні засоби та нематеріальні активи» — на суму вар-тості основних засобів чи матеріальних активів.
Надалі ця різниця повинна повністю амортизуватись на збі-льшення або зменшення доходу протягом строку договору лізингу








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Облік і аудит у банках (Герасимович А. М., Кіндрацька Л. М.)