Головна Головна -> Підручники -> Підручник Облік і аудит у банках (Герасимович А. М., Кіндрацька Л. М.) скачати онлайн-> 9.2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

9.2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ



У міжнародній практиці досі не існує єдиної універсальної схеми обліку валютних операцій, і зарубіжні країни у своїх наці-ональних системах бухгалтерського обліку використовують різні методи відображення у фінансовій звітності операцій з інозем-ною валютою.
Найпоширеніші з них такі:
• метод обліку за курсом на дату закриття (closing rate method), відповідно якого всі операції з іноземною валютою відобража-ються у обліку за курсом на дату балансу;
• метод оборотно-необоротної оцінки (Сurrent/Non-current method), відповідно до якого поточні активи та пасиви переоці-нюються за курсом на дату балансу, а довгострокові — відобра-жаються за історичною вартістю;
• монетарно-немонетарний метод (Monetarn/Non-monetary method) — розподіл статей балансу на монетарні та немонетарні за грошовою ознакою;
• темпоральний метод (Temporal method) полягає в оцінці ак-тивів та пасивів за поточними (або майбутніми) цінами за курсом на дату звітності, а статті, що виражені за історичною вартістю, відповідно за курсом на дату відображення в обліку.
Вибір методу обліку валютних операцій здійснюється країною самостійно, залежно від історичного розвитку, традицій, рівня розвитку науки й економіки та умов господарювання. Так, на-приклад, у країнах з високим рівнем інфляції, практикується оці-нювання валютних коштів за поточним курсом.
В Україні діє Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України. Норми Положення (стандарту) 21 за-стосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридич-ними особами (далі — підприємства) незалежно від форм влас-ності (крім бюджетних установ). Положення (стандарт) 21 не поширюється на:
• операції хеджування статей з іноземної валюти;
• відображення (перерахунок) показників статей фінансової звітності, наведених у валюті звітності, в іноземній валюті.
В основу бухгалтерського обліку валютних операцій в Україні покладено монетарно-немонетарний метод.
Реформа бухгалтерського обліку в банківських установах України охопила всі сфери банківської діяльності, у тому числі й операції на валютних ринках. Чинний план бухгалтерського об-ліку комерційних банків дає можливість повною мірою відобра-зити розрахунки в іноземній валюті та реально оцінити валютні активи та пасиви банку.
Передусім це стосується впровадження принципу мультива-лютності, який полягає у відображенні операцій в іноземній ва-люті за тими самими рахунками, що й операції у гривні. Цей принцип реалізується за допомогою додаткової бази валютних параметрів, що на синтетичному рівні забезпечує інформацією за економічною сутністю. Статистична інформація формується на аналітичному рівні.
Операції з іноземною валютою за балансовими рахунками ві-дображаються за такими курсами:
а) за офіційним валютним курсом на дату валютування відо-бражається іноземна валюта в подвійній оцінці — за номіналом та в гривневому еквіваленті (доходи та витрати, що нараховані, отримані або сплачені в іноземній валюті; усі зарахування та списання з кореспондентського рахунка, у тому числі внесок в іноземній валюті до статутного капіталу, куплена-продана інозе-мна валюта тощо);
б) за ринковим курсом гривні в разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривні;
в) за офіційним валютним курсом гривні на дату нарахування, отримання і сплати доходів та витрат в іноземній валюті. У разі здійснення виправних проведень за рахунками доходів і витрат сума в гривнях за проведенням сторно має дорівнювати сумі в гривнях за помилковим проведенням (приклад 1, 2);
г) за офіційним валютним курсом на дату укладення установ-чого договору в разі внеску в іноземній валюті до статутного ка-піталу гривні відображаються за рахунком 3630 «Внески за неза-реєстрованим статутним капіталом».
Різниця, що виникає при оцінці внеску за офіційним валют-ним курсом на дату внесення коштів в іноземній валюті та оцінці внеску за офіційним валютним курсом на дату укладення устано-вчого договору у процесі формування статутного капіталу з учас-тю іноземних інвесторів (а в разі збільшення статутного капіталу банку — на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу), відображається за рахунком 6204 «Результат від торгі-влі іноземною валютою та банківськими металами».
ґ) за офіційним валютним курсом на дату сплати авансу (по-передньої оплати) гривні відображаються в разі придбання за іноземну валюту немонетарних активів (запасів, основних засо-бів, нематеріальних активів тощо) та отримання робіт і послуг (приклад 3);
Балансова вартість іноземної валюти визначається як вар-тість іноземної валюти в грошовій одиниці України, за якою вона відображена в балансі (гривневий еквівалент за офіційним валю-тним курсом).
Усі статті балансу, за якими відображаються операції в інозе-мній валюті та валютні цінності поділяються на монетарні та не-монетарні.
Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквіва-лентів.
Немонетарні статті — статті інші, ніж монетарні статті ба-лансу.
Для бухгалтерського обліку валютних операцій слід розрізня-ти такі поняття:
Офіційний валютний курс — курс валюти, офіційно встанов-лений Національним банком України як уповноваженим органом держави.
Комерційний курс — курс який установлюється банком для проведення операцій купівлі-продажу іноземної валюти.
Курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

Приклад 1. Нарахування доходів за кредитами на суму 100 дол. США.
Офіційний курс 1 дол. США становить 5,3 грн.
Д-т — нараховані доходи;
К-т — 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» — на суму 100 дол. США (530 грн);
Д-т — 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;
К-т процентні доходи (шостий клас) — на суму 530 грн.

У разі здійснення виправних проведень за рахунками доходів і витрат сума в гривнях за проведенням сторно має дорівнювати сумі в гривнях за помилковим проведенням.
Приклад 2. Сторнування помилково нарахованих у попередньому місяці доходів за кредитами на суму 100 дол. США (див. приклад 1).
Офіційний курс 1 дол. США на дату проведення сторно становить 5,4 грн.
Д-т — процентні доходи (шостий клас);
К-т — 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів» — на суму 530 грн;
Д-т — 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківсь-кими металами»;
К-т — 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів» — на суму 10 грн (на суму різниці між курсом нарахування і виправлення);
Д-т — 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;
К-т — нараховані доходи на суму 100 дол. США (540 грн).

Приклад 3. Придбання основних засобів за іноземну валюту.
1. Банк придбав основні засоби за іноземну валюту:
• вартість основних засобів — 10 000 євро;
• офіційний валютний курс на дату передоплати — 6,10 грн;
• офіційний валютний курс на дату отримання автомобіля — 6,15 грн.
2. Передплата за основні засоби.
Д-т 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських ме-талів»
К-т 1500 «Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших бан-ках» — на суму 10 000 євро (61 000 грн);
Д-т 3511 «Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів»;
К-т 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та бан-ківських металів» — на суму 61 000 грн.
3. Погашення дебіторської заборгованості та оприбуткування ос-новних засобів.
Д-т 4400 (А) «Основні засоби»;
К-т 3511 «Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів» — на суму 61 000 грн.

Дебіторська заборгованість з придбання основних засобів є немонетарною статтею і відображається за офіційним валютним курсом на дату сплати авансу. Оприбуткування основних засобів здійснюється за курсом на день здійснення розрахунків.
Головною особливістю сучасного обліку валютних операцій банків, як уже згадувалося вище, є принцип мультивалютності. Зв’язок між операціями в іноземній валюті та національній забез-печується використанням технічних рахунків:
3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;
3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та ба-нківських металів».
Технічний рахунок — рахунок, який не несе економічного на-вантаження і використовується для технічного здійснення опера-ції. Формування фінансової звітності здійснюється без урахуван-ня залишків за технічними рахунками 3800 та 3801.
У кореспонденції з технічними рахунками відображаються операції банку, що впливають на розмір валютної позиції банку.
До операцій банку, що впливають на розмір відкритої валют-ної позиції, належать:
• купівля, продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти (банківських металів), у тому числі строкові операції, за якими виникають вимоги та зобов’язання в іноземних валютах (банків-ських металах), незалежно від способів та форм розрахунків за ними;
• нарахування, отримання, сплата іноземної валюти у вигляді доходів та витрат;
• надходження коштів в іноземній валюті до статутного капі-талу;
• погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті;
• формування резервів в іноземній валюті за рахунок витрат;
• купівля-продаж основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;
• інші обмінні операції з іноземною валютою.
Рахунок 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валю-ти та банківських металів» є контррахунком рахунка 3800 «По-зиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» для обліку гривневого еквівалента позиції щодо іноземної валюти та банківських металів.
Наприкінці кожного операційного дня суми в гривневому ек-віваленті на технічних рахунках 3800 та 3801 мають бути одна-ковими.
Різниця між сумами залишків у відповідній іноземній валюті за аналітичними рахунками 3800 (за офіційним курсом) та 3801 (за курсами договорів) того самого коду іноземної валюти відо-бражається за балансовим рахунком 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».
Переоцінка (перерахунок гривневого еквівалента залишків іноземної валюти) усіх монетарних статей в іноземній валюті здійснюється під час кожної зміни офіційного валютного курсу.
Курсова різниця від переоцінки грошових коштів та інших монетарних статей в іноземній валюті зараховується на рахунок 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами» (приклад 4).
Серед валютних операцій, безумовно, є ті, які відображаються на позабалансових рахунках.
До них належать:
• вимоги та зобов’язання банку, які можуть виникнути в май-бутні періоди та за якими банк зазнає ризику;
• документи й цінності.
Усі угоди, за якими в банку виникають вимоги або зо-бов’язання відображаються у балансі за датою операції. Операції, за якими дата операції не збігається з датою розрахунку, вплива-ють на розмір позабалансової валютної позиції. Для обліку таких операцій використовується технічний рахунок 9920 «Позабалан-сова позиція банку за іноземною валютою та банківськими мета-лами». У разі відображення обмінних операцій за позабалансо-вими рахунками слід використовувати позабалансовий рахунок 9920, а у разі відображення інших операцій слід використовувати контррахунки груп 990, 991.
Залежно від потреб банку в аналітичній інформації, можливо-стей програмного забезпечення банк самостійно визначає поря-док ведення аналітичного обліку за технічними рахунками та те-хнічні аспекти переоцінювання рахунків в іноземній валюті.
Переоцінка рахунків в іноземній валюті дев’ятого класу «По-забалансові рахунки» у зв’язку зі зміною курсів валют банк здій-снює відповідно до вимог облікової політики.

Приклад 4. Облік та переоцінка технічних рахунків.
Купівля банком 100 дол. США за 520 грн.
Здійснюється таке бухгалтерське проведення.
1. Д-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;
К-т 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських ме-талів» — на суму 100 дол. США (540 грн).

2. Д-т 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та ба-нківських металів» — 520 грн;
Д-т 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськи-ми металами» — 20 грн;
К-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку « — 540 грн.

3. Наступного дня офіційний курс 1 дол. США становить 5,43 грн.
Переоцінювання технічних рахунків «Валютна позиція».
Д-т 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та бан-ківських металів» — 3 грн;
К-т 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськи-ми металами» — 3 грн.

Приклад 5.
Переоцінка позабалансових рахунків.
Банк здійснює операцію валютного обміну на умовах спот, коли да-ти поставки однієї валюти та одержання іншої не збігаються.
1. Виникнення валютної позиції на дату договору.
Офіційний курс долара США на день укладення договору — 5,50 грн.
Курс продажу за угодою: 1 дол. США — 5,45 грн.
Д-т 9200 «Валюта та банківські метали, які куплені за умовами спот»;
К-т 9920 «Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами» — 1000 дол. США (5500 грн).
2. Передоплата у гривнях (сплата авансом).
Д-т 3540 «Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку»;
К-т 1500 «Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках» — на суму 5450 грн;
02.09.03 офіційний курс гривні змінився: 1 дол. США — 5,46 грн.
3. Переоцінювання позабалансової позиції у зв’язку зі зміною курсу долара США.
Д-т 9200 «Валюта та банківські метали, які куплені за умовами спот»;
Кредит 9920 «Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами» — 10,00 грн.

У фінансовій звітності немонетарні статті, зарахування яких до балансу пов’язане з операціями в іноземній валюті, відобра-жаються в гривнях за валютним курсом на дату здійснення опе-рації.
Дебіторська заборгованість за авансами з придбання основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей тощо та кредиторська заборгованість з продажу основних засо-бів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей то-що відображаються у фінансовій звітності за офіційним валют-ним курсом на дату розрахунку.
Кредиторська заборгованість з придбання за іноземну валюту основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей і дебіторська заборгованість з продажу за іноземну ва-люту основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей є монетарними (грошовими) статтями балансу, тобто підлягають сплаті та одержанню у визначеній в іноземній валюті сумі і тому переоцінюються під час кожної змі-ни офіційного валютного курсу.
Довгострокові вкладення в іноземній валюті в асоційовані та дочірні іноземні підприємства, які обліковуються за вартістю їх придбання (історичною вартістю) на рахунках груп 410 «Вкла-дення в асоційовані компанії» та 420 «Вкладення в дочірні ком-панії», відображаються за офіційним валютним курсом на дату здійснення операції так само, як і інші немонетарні статті, що ві-дображаються за їх історичною вартістю.
Довгострокові інвестиції в іноземні підприємства, у яких банк не бере істотної участі, що обліковуються на рахунках групи 320 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції», відображаються за офіційним валютним ку-рсом на дату визначення їх справедливої (ринкової) вартості.
Цінні папери в іноземній валюті, що придбані з метою прода-жу, обліковуються в тій валюті, у якій виражено їх вартість, на рахунках групи 310 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж» та переоцінюються в порядку, визначеному для монетарних статей в іноземній валюті.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Облік і аудит у банках (Герасимович А. М., Кіндрацька Л. М.)