Володимир (1270-1289)



Син Василька Волинського, Володимир був іншої вдачі. Людина мирна, “книжник великий і філософ” – як називав його літописець, він неохоче брав участь у війнах, до яких примушували татари. Всю увагу скеровував він на будівництво: за його правління побудовано багато нових міст, замків, укріплень, церков. Він забезпечував церкви книгами і сам їх переписував. Зберігся образ Володимира як висококультурної, гуманної, освіченої людини. Останні роки життя він тяжко хворів на пістряк щелепи.

Ще за життя передав Володимир Волинське князівство не Львові, а його братові Мстиславові, бо, як і батько, не міг подарувати Львові убивства Войшелка. Володимир заповів роздати незаможним людям все, що мав коштовного: посуд, одяг тощо. Своїй дружині Ользі заповів окрему волость. Він ставився, як і попередні Романовичі, з увагою до міського населення, і смерть його оплакували “німці, сурожці, новгородці”.

Зі смертю Володимира закінчується Галицько-волинський літопис, багатий на факти, докладні характеристики та описи подій. Відомості стають уривчастими й бідними.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Ілюстрована Історія України (Михайло Грушевський)