Головна Головна -> Підручники -> Підручник Облік і аудит у банках (Герасимович А. М., Кіндрацька Л. М.) скачати онлайн-> 13.2. МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ БАЛАНСУ

13.2. МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ БАЛАНСУ



Як уже зазначалося, метою складання балансу є надання кори-стувачам інформації про фінансовий стан банку. Баланс надає можливість визначити склад, структуру та ліквідність активів ба-нку, наявність власного і залученого капіталу. На підставі даних Балансу можна обчислити сукупність економічних показників та фінансових коефіцієнтів, які використовують для оцінювання фі-нансової стійкості банку, а також управління банківськими ризи-ками.
Як наголошувалося, на відмінну від підприємств банки скла-дають баланс щоденно. Це означає, що в системі бухгалтерського обліку в банку кожен день здійснюється реєстрація та опрацю-вання економічної інформації про всі господарські операції, які мали місце протягом дня. Збір та опрацювання економічної інфо-рмації про господарські операції в системі бухгалтерського облі-ку називають обліковим циклом. Отже, обліковий цикл у банку відтворюється кожного робочого дня і завершується складанням балансу.
У банках опрацювання облікової інформації здійснюється майже повністю в автоматизованому режимі з використанням комп’ютерних технологій (автоматизована банківська система). Базовою підсистемою автоматизованої банківської системи є під-система «Операційний день банку» (ОДБ), упровадження якої для всіх установ банків є обов’язковим. За допомогою інтегрова-ної комплексної підсистеми ОДБ здійснюється:
– реєстрація усіх господарських операцій у системі рахунків бухгалтерського обліку;
опрацювання бухгалтерської економічної інформації про нас-лідки цих операцій;
їх відображення в аналітичних особових рахунках;
узагальнення і відображення в синтетичних бухгалтерських регістрах;
складання форм фінансової звітності.
Технологія складання балансу включає кілька етапів і є не-змінною. Особливість місячного, квартального та річного балан-сів полягає в тому, що вони складаються на базі бухгалтерських принципів: принципу нарахування та відповідності доходів і ви-трат, а також принципу обачності. Такий підхід передбачає здій-снення в останній робочий день місяця, кварталу, року відповід-но до встановлених обліковою політикою банку термінів таких регулювальних бухгалтерських проведень:
• нарахування процентних доходів за наданими кредитами, цінними паперами у портфелі банку;
• нарахування процентних витрат за залученими депозитами та отриманими кредитами;
• накопичення амортизаційних відрахувань, пов’язаних з ви-користанням основних засобів та нематеріальних активів;
• відрахування в резерв на покриття втрат від кредитів та під знецінення цінних паперів;
• амортизація суми доходів та витрат майбутніх періодів;
• амортизація суми неамортизованого дисконту чи премії за цінними паперами в портфелі банку тощо.
Специфічною ознакою регулювальних проведень є те, що во-ни здійснюються на підставі виконаних за встановленою формою розрахунків певних сум (суми резерву, амортизаційних відраху-вань, нарахованих процентів, амортизації суми ще неамортизова-ного дисконту чи премії). Методика здійснення розрахунків під-лягає затвердженню у встановленому чинним законодавством порядку. Процедури щодо складання перелічених регулювальних проведень розглянуто в попередніх розділах (облік кредитних операцій, облік депозитів та інших зобов’язань, облік доходів і витрат тощо).
Розглянемо процес складання балансу на прикладі складання балансу комерційного банку за 31 грудня 2001 р.
Після реєстрації даних про здійснені банком господарські операції, що наведені в первинних документах у підсистемі «Операційний день банку», та здійснення регулювальних прове-день, відбувається їх відображення в регістрах аналітичного об-ліку (особові рахунки) та узагальнення шляхом складання оборо-тно-сальдової та сальдової відомості.
В оборотно-сальдовій та сальдовій відомості бухгалтерські рахунки розміщені у порядку зростання номерів рахунків. Звер-ніть увагу: саме зростання номерів рахунків, а не за ознакою ак-тивний чи пасивний за характером рахунок.
Зауважимо, що у відомості, а потім і в балансі контрактивні рахунки показують на стороні активних рахунків зі знаком мінус (в дужках), а контрпасивні — на стороні пасивів також зі знаком мінус. Контрарні рахунки розміщені нижче балансових рахунків, до яких вони є регулювальними.
В оборотно-сальдовій відомості наведено окремо дебетові та кредитові обороти за всіма бухгалтерськими рахунками за 31 грудня, а також показано залишки за рахунками на кінець дня 31 грудня.
Залишки (сальдо) за активними рахунками на кінець дня 31 грудня обчислюються за такою методикою:
Дебетові залишки за рахунками на початок дня 31 грудня (дані перено-сять з попереднього щоденного балансу за 30 грудня) + Дебетові обо-роти за рахунками за 31 грудня – Кредитові обороти за рахунками за 31 грудня.
Залишки (сальдо) за пасивними рахунками обчислюються за формулою:
Кредитові залишки за рахунками на початок дня 31 грудня (перено-сяться з попереднього щоденного балансу) + Кредитові обороти за ра-хунками за 31 грудня – Дебетові обороти за рахунками за 31 грудня.
У відомості передбачено підрахування проміжних підсумків за класами рахунків. Сальдова відомість є фрагментом оборотно-сальдової відомості. На відміну від оборотно-сальдової відомості вона показує тільки залишки за бухгалтерськими рахунками на кінець дня.
Оборотно-сальдова відомість виконує контрольну функцію за точністю реєстрації та повноти відображення в обліку господар-ських операцій банку. Оборотно-сальдову відомість ще назива-ють перевірним балансом. Контроль проводиться шляхом досяг-нення двох типів рівностей.
Перша рівність: загальна сума дебетових оборотів за рахун-ками має дорівнювати загальній сумі кредитових оборотів за ра-хунками.
Друга рівність: загальна сума сальдо за дебетовими рахунка-ми повинна дорівнювати загальній сумі сальдо за кредитовими рахунками.
Наявність рівності сальдо дебетових (126022) та кредитових (126022) рахунків у відомості свідчить, що всі операції, які здійс-нені в банку протягом дня, зареєстровані в обліковій системі та правильно відображені за бухгалтерськими рахунками.
Далі на підставі даних відомості відбувається складання що-денного балансу.
Переходу до балансу передує закриття рахунків доходів і ви-трат та обчислення в системі бухгалтерських рахунків фінансово-го результату за поточний рік, який до його затвердження прийн-ято відображати за рахунком 504 «Результати минулого року, що очікують на затвердження» в складі п’ятого класу «Капітал бан-ку». Кредитове сальдо за рахунком свідчить, що банк одержав прибуток, який і є основним джерелом зростання власного капі-талу. Наявність дебетового сальдо показує, що банк отримав зби-ток. Сума збитку відображається і в балансі і в звіті про фінансо-ві результати зі знаком мінус (у дужках) і призводить до зменшення власного капіталу.
Наведений вище приклад звіту демонструє, що банк одержав чистий прибуток на суму 142 тис. грн (Доходи – Витрати = 17441 – 17299 = 142). Унаслідок цього має місце зростання влас-ного капіталу, що і підтверджують дані наведеного нижче балан-су.
Щоденний (щомісячний) баланс складається відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків Укра-їни. Баланс має три частини:
• баланс активів та зобов’язань і капіталу;
• доходи та витрати;
• позабалансові рахунки.
Розглянемо форму денного балансу, складеного шляхом пере-групування рахунків, наведених у сальдовій відомості.
Перегрупування рахунків проводиться відповідно до елемен-тів балансу, а саме: активи; зобов’язання та власний капітал. У межах елементів балансу бухгалтерські рахунки об’єднують від-повідно до структурних одиниць плану рахунків: за класами, ро-зділами, групами.
У балансі банку передбачено обчислення проміжних підраху-нків відповідно до видів активів, зобов’язань та джерел власного капіталу, які обліковуються окремо за кожною групою, розділом та класом рахунків, а також загальних підсумків за елементами балансу: активи, зобов’язання та капітал. Особливістю балансу є рівність підсумкових сум активу та пасиву, тобто підсумок акти-вів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу: 108723 = 86101 + 22622 (А = З + К).
Банківській щоденний (щомісячний) баланс, складений за всі-ма діючими бухгалтерськими рахунками четвертого порядку на-лічує залежно від розміру банку та обсягу операцій від 200 до 600 і більше рахунків. Він є деталізованим, розгорнутим. Однак у та-кому форматі щоденний (місячний) баланс є малочитабельним і малопристосованим для експрес фінансового аналізу. Тому в ба-нках передбачено складання квартального та річного балансових звітів за іншим форматом.
Балансові звіти складаються за агрегованими рахунками, які називають статтями. Кожна стаття балансового звіту — це агре-гований об’єкт фінансового обліку. Виокремлення статей у бала-нсовому звіті підпорядковано вимогам МСБО-30 «Розкриття ін-формації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ» і насамперед залежить від суттєвості інформації, яка необхідна користувачам для прийняття економічних рішень. Су-ма статті обчислюється шляхом об’єднання певних бухгалтерсь-ких рахунків четвертого порядку, які знайшли відображення у щоденному Балансі, за ознакою їх економічного змісту відповід-но до вимог стандартів з бухгалтерського обліку.
Потрібно звернути увагу, що у річному балансовому звіті за-лишки за статтями показують за два звітні періоди: поточний та попередній. Обчислення значення статей балансового звіту здій-снюється за методикою, затвердженою Національним банком України В узагальненому вигляді техніка розрахунку суми кожної статті балансового звіту надана в таблиці «Кореляція статей ба-лансового звіту з рахунками плану рахунків».
Розкриття економічного змісту інформації щодо окремих ста-тей балансу надається у примітках, які включені до компонентів річного фінансового звіту банку.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Облік і аудит у банках (Герасимович А. М., Кіндрацька Л. М.)