Головна Головна -> Підручники -> Підручник Облік і аудит у банках (Герасимович А. М., Кіндрацька Л. М.) скачати онлайн-> 13.5. ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ

13.5. ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ



Примітка — це додаткова інформація для розкриття та уточ-нення суми, сутності та класифікації операції, до якої вона нале-жить.
Усі примітки повинні розкривати користувачам фінансової звітності не тільки суми, а й методи їх розрахунку та оцінки.
У примітці 1 відображені основні принципи та методи обліко-вої політики банку, що була застосована в процесі ведення фі-нансового обліку, а також у примітці 1 викладені підходи до оці-нювання статей річної фінансової звітності.
У примітці повинні наводитись роз’яснення щодо змін в облі-ку, які були внесені протягом року.
Статті фінансової звітності «Інші…» за активами, зо-бов’язаннями, доходами та витратами мають відображатися окремою статтею в примітці, якщо суми становлять більше 5 % від загальних сум згідно з їх категорією (за активами, зо-бов’язаннями, доходами та витратами відповідно).
Кожний банк має зазначати свої особливості щодо діяльності й обліку і за потреби може створювати додаткові примітки. При-мітки до фінансових звітів за складом поділяють на три компоне-нти
Інформація в примітках дається у такому порядку:
1. Облікова політика банку.
2. Чистий процентний дохід.
3. Дивідендний дохід.
4. Чистий торговельний дохід.
5. Загальноадміністративні витрати.
6. Витрати на персонал.
7. Витрати на безнадійні і сумнівні борги.
8. Податок на прибуток.
9. Непередбачені доходи і витрати.
10. Розрахунок чистого та скоригованого чистого прибутку на одну акцію.
11. Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ.
12. Кошти в інших банках.
13. Цінні папери на продаж.
14. Кредити під заборгованість клієнтів.
15. Інвестиційні цінні папери.
16. Довгострокові інвестиції до асоційованих компаній і дочі-рніх установ.
17. Основні засоби і нематеріальні активи.
18. Нараховані доходи до отримання.
19. Інші активи.
20. Кошти клієнтів.
21. Інші депозити.
22. Боргові цінні папери, емітовані банком.
23. Нараховані витрати до сплати.
24. Інші зобов’язання.
25. Статутний капітал.
26. Дивіденди за акціями.
27. Потенційні зобов’язання банку на кінець року.
28. Валютний ризик.
29. Ризик ліквідності.
30. Процентний ризик.
31. Операції пов’язаних сторін.
32. Звіт про рух грошових коштів.
Для забезпечення складання і подання користувачам реальної фінансової звітності банки здійснюють виправлення помилок, вносять та розкривають інші зміни у фінансовій звітності. Кори-гування фінансової звітності здійснюється стосовно подій, що ві-дбулися після дати балансу. Датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.
Події після дати балансу — це події, які відбуваються між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, та ті, які вплинули або можуть вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів банку, а отже, можуть потребувати коригування пев-них статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.
Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про умови, що існували на дату балансу, потребують коригуван-ня відповідних статей активів і зобов’язань. Коригування статей активів і зобов’язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду. Ці коригувальні проведення відображають уточнення оцінки відповідних статей унаслідок подій після дати балансу.
Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умо-ви, що виникли після цієї дати, не потребують коригування ста-тей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та при-ймати рішення.
Банку слід коригувати суми, зазначені у фінансових звітах, або визнавати раніше не визнані статті для відображення подій після дати балансу, наприклад, у таких випадках:
1) отримано інформацію про зменшення корисності активу на дату балансу або сума раніше визнаного збитку від зменшення корисності цього активу потребує коригування;
2) є рішення у судовій справі, прийняте після дати балансу, яке потребує додаткового коригування або створення резерву;
3) собівартість придбаних активів або надходжень від прода-них активів до дати балансу визначена після дати балансу;
4) виявлено порушення або помилки, що призвели до викрив-лення даних фінансової звітності.
Банк не здійснює коригування сум, указаних у фінансових зві-тах для відображення подій, які вказують на обставини, що вини-кли після дати балансу, наприклад, у разі:
• зниження ринкової вартості інвестицій (у період з дати бала-нсу до дати, коли фінансові звіти затверджують до оприлюднен-ня);
• оголошення дивідендів за звітний період після дати балансу;
• прийняття рішення про ліквідацію банку (вимагає зміни об-лікової політики а не коригування звітності).
Є події, в результаті яких звітність не коригується, але її розк-риття в примітках важливе через їх вплив на прийняття користу-вачами фінансових звітів рішень, зокрема щодо:
• реорганізації;
• придбання цілісного майнового комплексу;
• припинення операцій, що є основною діяльністю банку;
• втрати активів унаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події;
• емісії цінних паперів;
• укладання контрактів про значні капітальні та фінансові ін-вестиції;
• прийняття законодавчих актів, які впливають на діяльність банку.
Коригувальні проведення здійснюють, керуючись принципом суттєвості. Суттєвість залежить від обсягу статті та суми помил-ки, яка допускається в сумі статті фінансового звіту, а також сту-пеня точності, який вимагається під час оцінки суми статей фі-нансового звіту. Банк здійснює коригування сум, зазначених у його фінансових звітах, суттєвих — обов’язково, несуттєвих — відповідно до облікової політики банку.
Визначаючи суттєвість суми за об’єктом бухгалтерського об-ліку, урахованим на рахунках першого, другого, третього, четве-ртого, п’ятого і дев’ятого класів плану рахунків, або статті фі-нансового звіту «Баланс», необхідно порівнювати цю суму з відповідним показником даного цього звіту, тобто з відповідним елементом або класом активів чи зобов’язань або із сумою влас-ного капіталу. Істотною вважається сума, що становить один або більше одного відсотка відповідної базової суми.
Сума за об’єктом бухгалтерського обліку, урахованим на ра-хунках шостого і сьомого класів плану рахунків, або статті звіту про фінансові результати має порівнюватись з відповідними по-казниками цього звіту. Крім того, у статтях звіту про фінансові результати всі суми для порівняння наводяться з урахуванням впливу податку на прибуток. Істотною вважається сума, що ста-новить один або більше одного відсотка відповідної суми








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Облік і аудит у банках (Герасимович А. М., Кіндрацька Л. М.)