г) Графіка



З XIV ст. графіка відбиває вже ґотицький натуралізм, який приносить живіше трактування сюжету. Рукописи, а згодом друковані книжки прикрашали заставками, кінцівками, великими орнаментовими літерами, здебільшого плетінковим орнаментом, часто багатим на фарби, серед яких переважали — чорна та червона. Поступово візантійський орнамент заступає західньо-европейський ґотицький, а пізніше — ренесансовий. Славетною пам’яткою такого мистецтва служить Пересопницька Євангелія 1556-1561 років: мініятюри в ній, чотири апостоли, оточені чудовими рамками рослинного орнаменту, які своїм чітким малюнком, життєрадісними фарбами нагадують кращі зразки італійського ре-несансового орнаменту, наприклад, розпис «Ватіканських льоджій» – Рафаеля.

З поширенням друкарства мініятюри, розпис манускритів, заступає граверство — дереворит. Найстаріший дереворит — «Ісус Христос» у Євангелії XVI ст. з гарною монограмою ґравора, яку Д. Ровинський читав — «Монах Филип». В найстарішому кирилицькому друку Фіоля «Октоїх», Краків 1491 р., є ґравюра «Розп’яття», яка стоїть близько до нюрнберзьких гравюр ґотицького стилю.

В середині XVI ст. граверство мало два осередки: у Львові та в Острозі. У Львові був відомий ґравер Лавриш Филипович, ім’я якого згадувалось вище. Він мав цілу школу. В. Січинський вважає, що учнем його був Гринь, ім’я якого теж згадувалось вище в зв’язку з діяльністю І. Федоровича. Той же дослідник вважає, що твором Л. Филиповича був образ апостола Луки в першому Львівському «Апостолі» 1574 року. Цей «Апостол» був дуже гарно орнаментований заставками в стилі ренесансу, з листами аканта, стилізованими, квітами та кінцівками. На дереворитах острозької друкарні, особливо Острозької Біблії 1581 року позначається вплив Венеції. Високого рівня досягли дереворити друкарень у Стрятині Крилосі початку XVII ст. Граверство наступної, доби зв’язане вже з друкарнями Києва.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Ілюстрована Історія України (Михайло Грушевський)