Головна Головна -> Підручники -> Підручник Аудит (Савченко В. Я.) скачати онлайн-> Тема 1. Сутність та предмет аудиту 1.1. Методичні поради до вивчення теми

Тема 1. Сутність та предмет аудиту 1.1. Методичні поради до вивчення теми



Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:
• поняття аудиту та його коротка історія;
• предмет, метод і об’єкти аудиту;
• аудит у системі господарського контролю.
Під час вивчення теми необхідно звернути увагу на розкриття сутності основних понять, які використовуються в профе-
сійній та науковій лексиці, ознайомитись з короткою історією
аудиту.
Слово «аудит» латинського походження і означає «слухати».
Термін «аудит» у сучасному світі використовується в трьох значеннях, а саме:
• аудит — окремий вид підприємницької діяльності у сфері послуг економіко-правового характеру;
• аудит — окрема функція управління (складова загальної функції господарського контролю) — функція незалежного фінансового контролю (експертизи);
• аудит — економічна наукова дисципліна, яка досліджує функціонування інституту незалежного фінансового контролю в ринковій економічній системі
Термін «аудитор» використовується в таких значеннях:
• аудитор — фізична особа (громадянин України, якщо говорити про визначення цього терміна в українському законодавстві), яка має відповідний кваліфікаційний сертифікат — документ, що підтверджує її професійну придатність;
• аудитор — фізична особа (приватний підприємець) або юридична особа (аудиторська фірма), які надають аудиторські послу-
ги (проводять аудит фінансової звітності або виконують супутні аудиту роботи)
Найбільш поширене у світовій практиці поняття аудиту як функції управління таке.
Аудит — системний процес одержання (збору) інформації про економічні дії та події з метою встановлення рівня її (інформації) відповідності визначеним (установленим) критеріям та подання результатів зацікавленим користувачам [5, с. 4].
Згідно з українським законодавством, «аудит — це перевірка оприлюдненої бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності діючому законодавству та встановленим нормативам» [1, ст. 4].
Аудит як економічна наукова дисципліна належить до прикладних (функціональних) економічних дисциплін, за допомогою якої реалізується на практиці одна з основних функцій управління — контрольна функція, яка виконується незалежними фахівцями (аудиторами).
Як відомо, господарський контроль здійснювався з давніх-давен, тому слово аудит має давнє походження. Історичні джерела свідчать, що аудиторами називали:
• більш здатних учнів духовних та світських навчальних закладів, яким доручалося слухати відповіді інших учнів;
• державних контролерів, яким доручалося вислуховувати інформацію про збори податків та використання коштів державної казни, а також здійснювати перевірку рахунків і підготовку аудиторських звітів для власників.
Поступово, з розвитком господарства, змінювались системи обліку і контролю. В обліку більше уваги почали приділяти праву власності, а аудитори перейшли до детального аналізу документів обліку і звітності. З розвитком колективної форми приватної власності аудитори стали незалежними як від держави, так і від власника.
Батьківщиною незалежного аудиту вважається Шотландія, де наприкінці ХVII ст. був прийнятий перший закон, яким заборонялось окремим посадовим особам служити міськими аудиторами, а в 1853 р. були організовані інститути бухгалтерів в Единбурзі і Глазго (тепер — інститут привілейованих бухгалтерів Шотландії) [5, с. 22—24].
Необхідність незалежного аудиту обумовлена розвитком машинного виробництва, появою акціонерних компаній (рис. 1.3). У середині ХІХ ст. був прийнятий закон про британські компанії, який передбачав обов’язковість перевірки рахунків і звітів не менше одного разу на рік. Наприкінці ХІХ ст. були органі-
зовані інститут привілейованих бухгалтерів Англії і Уельсу та американський інститут дипломованих присяжних бухгалтерів.
Особливого розвитку аудит, як інститут незалежного фінансового контролю набув у ХХ ст. Подібні інститути, які об’єднують професійних аудиторів, створені і в інших країнах — інститут аудиторів Німеччини, інститут експертів-бухгалтерів Франції
та ін.
У світовій професійній практиці аудитори здійснюють поряд з аудитом фінансової звітності інші види робіт і послуг, пов’язаних з аудиторською діяльністю, в тому числі аудит державного сектору економіки, внутрішній аудит, тому і аудиторів називають по-різному: присяжний бухгалтер, привілейований бухгалтер, дипломований при¬сяжний бухгалтер, присяж¬ний контролер бухгалтерських книг, офіційний уповноважений аудиторських фірм, експерт-бухгалтер, повірений бухгалтер, комісар по рахунках, аудитор, внутрішній аудитор.
Після підписання Римського договору (1957 р.), яким започатковано Європейське Економічне Співтовариство та передбачено визнання документів про освіту і право надавати професійні послуги за кордоном, аудит набув міжнародного ста-
тусу. У сучасному світі функціонує велика кількість аудиторських організацій як на національних, так і на світовому рівнях. Найбільш відомими транснаціональними аудиторськими компаніями, які мають філіали та представництва в багатьох країнах, є: «Ернст енд Янг Інтернейшнл Лтд», «Делойт-Росс-Томацу», «Прайс Уотерхаус Куперс», «КРМG».
Інститут аудиту в Україні почав розвиватися з набуттям незалежності. У 1993 р. було прийнято Закон України «Про аудиторську діяльність» і створено Аудиторську палату України, яка очолює інститут аудиту в Україні і є незалежним самостійним органом, що діє на засадах самоврядування.
Особливу увагу необхідно приділити предмету, методу і об’єктам аудиту. Як відомо, предметом будь-якої науки є
те, що вивчається, досліджується. Предмет аудиту необхідно розглядати в загальноекономічному і локальному розумінні
у зв’язку з тим, що аудиторська діяльність передбачає проведення аудиторських перевірок фінансової звітності та надан-
ня інших аудиторських послуг.
Предметом аудиту в загальноекономічному розумінні є фінансово-господарська діяльність суб’єктів підприємництва (стан суб’єкта як системи господарювання).
Предмет аудиту в локальному (конкретному) розумінні залежить від об’єкта, який визначає головну його (аудиту) мету. Так, предметом аудиту фінансової звітності є фінансова звітність суб’єкта господарювання, податкової звітності — по-
даткова звітність. Предметом аудиту господарської діяльнос-
ті (аудиту ефективності) є господарська діяльність суб’єкта або його окремих підрозділів, видів діяльності, функцій управ-
ління.
Незважаючи на різноманітність цілей аудиту в процесі його проведення, вивчається організаційно-правова структура підприємства, види його діяльності, організація обліково-еконо¬мічної роботи, інформація про господарську діяльність, її результати та звітність по них. Таким чином, стає зрозумілим, що предмет аудиту є більш ширшим поняттям ніж предмети бухгалтерського обліку, економічного аналізу та інших обліково-економічних дисциплін, хоча в окремих випадках може збігатися з ними.
Метод аудиту являє собою сукупність прийомів і способів, за допомогою яких ведеться дослідження предмета та об’єктів
аудиторської діяльності. Передусім це загальні методичні прийоми, такі як індукція, дедукція, документація (документування), оцінка, групування і узагальнення інформації (підготовка звіт-
ності). У зв’язку з тим, що в процесі проведення аудиту вирішується велике коло питань, пов’язаних з різними функціями уп¬равління (планування, організація оперативного і стратегічного управління, накопичення економічної інформації, економічний аналіз, прогнозування), в аудиті використовуються прийоми і способи різних галузей знань (економічно-математичні, статистичні методи, методи системного аналізу, експертних оцінок, прийоми і способи бухгалтерського обліку, економічного аналізу, контрольно-ревізійної роботи).
Безпосередньо в аудиті використовуються такі прийоми та способи, як огляд, підрахунок, зважування, вимірювання, спостереження, зіставлення, опитування. Специфічним прийомом аудиту є оцінка ризику, необхідність якої пов’язана з імовір-
нісним характером функціонування господарюючої системи
та неможливістю повного дублювання всіх процедур обліково-еконо¬мічної роботи, що примушує аудитора використовува-
ти методи вибіркового дослідження. Оцінка аудиторського ризику починається на стадії планування аудиту і завершується
в процесі його проведення. Оцінка ризику, визначена аудитором, може стати причиною його відмови від проведення аудиту.
У процесі оцінки ризику, а також проведення окремих аудиторських процедур широко використовується методичний прийом тестування.
Об’єктом дослідження в аудиті, як і в інших економічних науках, є взаємопов’язані складові (сторони) функціонуючої господарської системи. Об’єкти аудиту конкретизують його предмет і можуть мати різні характеристики, тому їх вирізняють за окремими видами та критеріями. Так, до об’єктів системи управління, яка досліджується
аудитором, відносяться організаційні форми управління, функції уп¬равління, методи управління. До об’єктів системи обліку — активи, капітал, зобов’язання, господарські процеси, економічні результати діяльності, фінансова та інші види бухгалтерської звітності. Іншими критеріями можуть бути, стан об’єктів у часі, складність об’єктів, характер оцінки, термін перебування під наглядом аудитора тощо.
Починаючи вивчення аудиту, необхідно звернути увагу на те,
що аудит як окремий інститут ринкової інфраструктури і специфічна форма незалежного фінансового контролю є складовою загальної си-
стеми економічного (господарського) контролю. У сучасних умовах
в Україні формується система економічного контролю, який можна поділити на адміністративний і незалежний, які мають істотну різницю (рис. 1.4).
Велика кількість користувачів фінансової звітності та іншої обліково-економічної інформації, які по-різному пов’язані з діяль¬ністю суб’єктів господарювання і мають різні інтереси, потребує виконання аудиторами різних видів аудиту. Крім того, структура ринкового господарства, в якому левова частка належить підприємствам малого та середнього бізнесу, також сприяє розвитку різних видів аудиту (рис. 1.5).
Таким чином, хоча аудит і входить до загальної системи економічного контролю, його функції є ширшими ніж суто конт-
рольні. У сучасному суспільстві аудитори крім контрольної функ¬ції виконують також інші завдання і допомагають підприємництву ефективно функціонувати.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Аудит (Савченко В. Я.)