Головна Головна -> Підручники -> Підручник Аудит (Савченко В. Я.) скачати онлайн-> Тема 3. Методи аудиту фінансової звітності 3.1. Методичні поради до вивчення теми

Тема 3. Методи аудиту фінансової звітності 3.1. Методичні поради до вивчення теми




Вивчення даної теми передбачає розгляд таких питань:
• мета та загальні принципи проведення аудиту;
• методи аудиту фінансової звітності;
• критерії оцінки аудитором фінансової звітності.
Починаючи роботу над темою, необхідно ознайомитись з відповідними матеріалами Міжнародних стандартів та Національних нормативів аудиту (ННА) [1, с. 43—47; 2, с. 6, 17—19]. Так, згідно із МСА 200 метою аудиту фінансової звітності є надання аудитору можливості висловити думку про те, чи підготовлено фінансову звітність у всіх суттєвих аспектах відповідно до встановлених стандартів її складання. Метою аудиту фінансової звітності, згідно з ННА 3, є підготовка аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність у всіх суттєвих аспектах інструкціям, які регламентують порядок підготовки і подання фінансової звітності.
Як відомо, основними нормативно-інструктивними документами, які регулюють підготовку фінансової звітності, є Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені Міністерством фінансів України (далі П(с)БО).
Аудитори, як було розглянуто в першій темі, виконують важливу для суспільства функцію, тому їх поведінка повинна відповідати загальноприйнятим етичним принципам, які називають загальними принципами аудиту, а саме:
• незалежність;
• чесність;
• об’єктивність;
• професійна компетентність і належна старанність;
• конфіденційність;
• професіональна поведінка (професіоналізм);
• дотримання технічних стандартів (у т. ч. законодавчих та нормативних вимог);
• ННА в Україні додають принципи планування і контролю роботи.
Крім додержання загальних принципів, аудитор повинен керуватися в роботі положеннями МСА і ННА, в яких у формі пояснюючого та іншого матеріалу подано необхідні процедури і супровідні рекомендації, у тому числі у вигляді інших принципів. Так, аудитор повинен пам’ятати, що можуть існувати обставини, які призведуть до істотного викривлення фінансової звітності, тому аудитор має керуватися принципом професійного скеп¬тицизму. У практичній діяльності аудитору слід дотримуватися принципу достатньої впевненості (необхідної і достатньої, а не абсолютної). Більш детальну інформацію студент може одержати в рекомендованій літературі.
Виконанню загальноприйнятих принципів аудиту допомагає використання великого переліку (сукупності) методичних прийомів і способів (про що йшлося раніше). Такі прийоми і способи притаманні не тільки аудиту, а й іншим функціям управління.
На практиці ці прийоми і способи реалізуються шляхом виконання системи аудиторських процедур.
Єдиної думки щодо класифікації цих методів та методичних прийомів у літературних джерелах не існує. Одні автори поділяють їх на методи та методичні прийоми, інші називають їх методичними прийомами. Частіше до основних методів та методичних прийомів, які використовують безпосередньо в аудиті, відносять такі:
• фізична перевірка;
• документальна перевірка (формальна, арифметична, по суті);
• підтвердження;
• спостереження;
• опитування;
• аналітичні процедури;
• узагальнення.
Як було зазначено в темі 1, крім перелічених методів і методичних прийомів, в аудиті використовують і такі, які вже відомі студентам з інших навчальних дисциплін. Робота з літературою допоможе систе¬матизувати існуючі та набути нові необхідні знання з цього питання.
Важливим питанням в аудиті є визначення критеріїв, за якими здійснюється перевірка фінансової звітності. Критерій, як відомо, це ознака, на основі якої здійснюється оцінка, визначення або класифіка¬ція будь-чого.
При проведенні аудиту фінансової звітності, а також при виконанні інших видів аудиторських послуг головною проблемою є проблема визначення необхідного переліку таких ознак (критеріїв). Від правильного підбору таких критеріїв, ознак залежить рівень якості роботи аудитора, об’єктивність його думки про перевірену фінансову звітність та іншу економічну інформацію. При аудиті фінансової звітності такими критеріями будуть твердження, на основі яких підготовлено саму фінансову звітність.
МСА вирізняють такі критерії:
• існування: актив або зобов’язання існує на визначену дату;
• права і зобов’язання: актив або зобов’язання віднесено до даного суб’єкта (контролюється суб’єктом) станом на визначе-
ну дату;
• виникнення: протягом звітного періоду була здійснена операція або сталася подія господарської діяльності, яка має відношення до суб’єкта господарювання;
• повнота: не існує необлікованих активів, зобов’язань, операцій або подій господарської діяльності, а також нерозкритих статей фінансової звітності;
• вартісна оцінка: актив або зобов’язання відображено за відповідною балансовою вартістю;
• вимірювання: операція або подія господарської діяльності облікована у відповідній сумі, а дохід або витрати віднесено до відповідного звітного періоду;
• представлення і розкриття: стаття розкривається, класифікується і характеризується відповідно до застосованих основ фінансової звітності [1, с. 160].
При проведенні інших видів аудиту та виконанні аудиторських послуг аудитор повинен самостійно визначити перелік таких критеріїв, за допомогою яких роботу буде виконано на високому професійному рівні.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Аудит (Савченко В. Я.)