б) Друкарство



У першій половині XVII ст. в Україні зростає число друкарень. З’являються друкарні: 1604 р. — Дерманська на Волині та Стрятинська біля Львова; 1606 р. — Крилоська під Галичем; 1616 р — Києво-Печерська; 1619 р. — Рахманівська на Волині; 1628 р. — Луцька; 1638 р. — Крем’янецька на Волині. Крім того були приватні друкарні: 1625 р. у Києві — Тимофія Вербицького та 1628 р. — Спиридона Соболя; 1625 і 1639 р. — у Львові — Михайла Сльозки; 1645 р. — єпископа Арсенія Желиборського. Були мандрівні друкарні, наприклад, ієромонах Павло Люткевич з ієродияконом Сильвестром між 1618 та 1628 рр. друкували книжки в Угорцях, біля Самбора, в Мінську, Четвертні, в Луцьку. В Білорусі були друкарні; 1611 р. — в Евю біля Вільни, 1616 р. — в Мо-гилеві, 1630 р. — в Кутейському біля Орші та в Буйницькому манастирях. Число друкарень свідчить, яка була потреба в друкованому слові.

Найбільше значення мала Києво-Печерська друкарня. Її придбав у Федора Балабана в Стрятині архимандрит Києво-Печерський Єлисей Плетенецький. Щоб забезпечити друкарню папером, Плетенецький заснував у Радомислі біля Києва папірню та ливарню черенків. Про значення цієї друкарні свідчить така таблиця:

Друкарня Надруковано книг
Віденська за 22 роки (1574—1596) – 13 книг
Острозька за 32 роки (1580—1612) – 18 книг
Львівська за 32 роки (1580—1612) – 13 книг
Дєрманська, Почаївська, Луцька, Рахманівська за ввесь час існування – 2-3
Києво-Печерська за 15 років – 40

Серед видань Києво-Печерської друкарні були книги по 1000— 1500 сторінок.

Першою книгою, надрукованою в Києво-Печерській друкарні 1616 року, був «Часослов» з передмовою Захарія Копистенського, призначений як підручник для учнів Братської школи. 1624 року вийшов «Псалтир», звірений з грецьким текстом. Після того, як митрополитом став Петро Могила, друкарня почала видавати книжки польською та латинською мовами. Так, 1635 року вийшла перша книжка польською мовою: „Paterikon” («Печерський Патерик»), а 1638 р. — „Teraturgia” Кальнофойського, присвячена Києво-Печерському манастиреві.

У Києво-Печерській друкарні друкували, крім книг релігійного змісту, твори з історії, філософії і ін. Тут надруковано «Везерунок цнот» на честь Єлисея Плетенецького, 1622 року — «Вірши на жалосний погреб зацного рыцера Петра Конашевича-Сагайдачного», 1627 року — «Лексикон славеноросский и имен толкование» Памви Беринди. Цей лексикон, перевиданий 1653 року, був підручником і відіграв велику ролю в слов’янській культурі. 1619 року надруковано «Анфологион» — переклад з грецького. Всі ці книги були багато ілюстровані.

Відповідно до смаків доби, у Лаврській друкарні друкували фігурні твори, головним чином панегірики. Вершком творів такого роду були вірші Степана Беринди, присвячені Єлисеєві Плетенецькому у вигляді його герба (півмісяць і половина хреста).








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Ілюстрована Історія України (Михайло Грушевський)