в) Малярство



В церковному малярстві, церковних розписах та іконах в XVI—XVII ст. помічається прагнення до реалізму, перенесене на Украшу західноєвропейськими майстрами доби ренесансу. Але українські майстри сприймали чужі впливи дуже обережно, не сліпо віддаючись їм, а пристосовуючи до старих українських традицій нові Тому в українських творах, поруч з чужоземними творами, почувається самобутність, як в композиціях, так і в побутових деталях. Подаючи сюжет з Євангелії чи Біблії, майстер дає картину сучасного йому побуту, з його ношами, будовами, інвентарем. Таким чином, нібито вульгаризуючи священну тематику, з другого боку він наближав її до сучасного життя: Христос та святі живуть життям народу.

Основою іконописного стилю в XVII ст. було золоте тло, що було старою візантійською традицією. Поруч з італійськими впливами доби ренесансу, в українській іконографії творився свій власний стиль з улюбленими сюжетами: Христос-виноградар, Христос літургісаючий, Трійця на конях, Христос — Недріманне Око, Михайло — козацький Архистратиг, Страшний суд, птиця Пелікан тощо. З приводу українського іконопису Павло Алепський зауважив: «Козацькі іконописці взяли красу форм, фігур і фарб від західніх майстрів, єднаючи запозичення з потребами православних ікон».

У першій половині XVII ст., — писав Д. Антонович — в Україні були ще меценати-консерватори, що кохалися в давніх традиціях українського мистецтва, зокрема, у візантійській манері письма. Але, — додавав К. ПІероцький, — на золотому тлі візантійського письма вже нерідко-стояли живі, правдиві люди, справжні дерева, будинки, сяяли радісні фарби ренесансу.

Світське малювання значно розгортається в XVII ст. Залишилося кілька портретів (а скільки їх загинуло!), що свідчать про високий рівень мистецтва. Серед них надзвичайно видаються високим мистецтвом портрети К. Корнякта, В. Лонґішівни (знайдений у її могилі і датований роком її смерти — 1635). Прекрасні портрети Гедеона Балабана, св. Йосафата Кунцевича з власноручним підписом, Петра Могили з підписом, Раїни Могилянки, в стилі портретів Рембранта.

Цікавою є складна композиція в заголовку візитаційної книги XVII ст., на якій подано Недріманне Око, св. Миколай у хмарах, а нижче — собор, де проголошено Берестейську унію 1596 року.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Ілюстрована Історія України (Михайло Грушевський)