Головна Головна -> Підручники -> Підручник Ілюстрована Історія України (Михайло Грушевський) скачати онлайн-> г) Геральдика та сфрагістика

г) Геральдика та сфрагістика



г) Геральдика та сфрагістика

Геральдика значно розвивалася в XVII ст. в тому розумінні, що серед української шляхти поширювалися герби. Обрамлення гербів було улюбленою галуззю мистецтва і відбивало мистецькі стилі ренесансу і, головним чином, раннього барокко. Серед обрамлень були улюблені мотиви: листи аканта, струсове пір’я, корони. Герби роду Дальмаріїв, вміщені в книзі «Діянь Апостольських» року 1624, Статкевичів, Проскурів, надруковані в «Учительній Євангелії» р. 1637, — мають майже однакове обрамлення: листи аканта та струсове пір’я вміщали в різних виданнях, переважно тих, яких певний рід був протектором. У «Тератургімі» А. Кальнофойського вміщено величезний герб: родовідне дерево князів Четвертинських; в Акафисті» 1625 року — складний герб роду Тризни.

Цікава комбінація регалій владичних (митри) та світського володаря (ворони, скіпетра, меча, орла) в гербі Петра Могили. Розгортається тематика обрамлення герба в символічних гравюрах у панегірику Петра Могили «Гелікон, то ест сад умістности» 1632 року. На одній із них, на горі Гелікон, стоїть Петро Могила в митрі, з жезлом владики в руці, біля ніг його скіпетр, корона та княжий одяг; на другій — на Парнасі — Могила у вигляді лицаря, з мечем, що відсуває корону; над ним Божа рука простягає хрест та іншу корону «вірному вітязеві». Написи — на першій: «вдячний Богу», на другій — «пожитечний з Богом».

Ще складніший герб князя Святополк-Чєтвертинського, проте — дуже скромний Єлисея Плетенецького.

Малюнки гербів та мистецькі рамки на них часто виявляли велике вміння, чіткість графіки, досконалість.

Сфрагістика першої половини ХVП ст. набуває національного українського характеру. Представники української шляхти, українського духовенства вживали печаток із своїми гербами, ініціалами, духовенство — із священними образами, реліквіями. Мали печатки міста та міщани.

Цікаві печатки митрополита Іпатія Потія (1600 р.) та митрополита Антона Селяви; остання представляє складну композицію з Богоматір’ю-Орантою в центрі (1643 р.)

Київ мав ще печатку з луком-аркебузою, Переяслав — з контуром церкви.

Цікава печатка запорозьких козаків 1620 р., яка повторює герб Запоріжжя.

Деякі печатки свідчать про високу вмілість граверів.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Ілюстрована Історія України (Михайло Грушевський)