Головна Головна -> Підручники -> Підручник Історія України - Полонська-Василенко Наталія: Том 2 скачати онлайн-> МИСТЕЦТВО 1. Архітектура

МИСТЕЦТВО 1. Архітектура



Від XVII-XVIII ст. в Україні збереглося чимало дерев’яних будівель, переважно церков. Найбільше залишилось їх на Бойківщині. Це типова для українського мистецтва тридільна (тризрубна) будова, в якій кожний зруб перекритий ступінчастим перекриттям. Подібні до бойківських церков були церкви в Торках, біля Перемишля (1661), в Кам’янці, на Запоріжжі.

Деякі відміни мають церкви Волині, Поділля, почасти Буковини. На Поділлі багато церков трибанних, із стрункими кількаповерховими банями. Найвищим досягненням були п’ятибанні церкви початку XVIII ст. на Полтавщині, Чернігівщині. Серед них виділяється церква, що її збудував кошовий Калнишевський у Ромні. Чудом будівельної техніки був дев’ятибанний, п’ятиповерховий собор у Новоселиці, над рікою Самарою, що його збудував Погребняк у 1773 році.

Житлових будівель залишилось дуже мало, але збереглися в Галичині, на Поділлі та на Волині жидівські синагоги другої половини XVII ст., які мали риси шляхетських будинків з підсіннями, ґанками та різними оздобами.

З кінця XVI ст. в Україні починає ширитися стиль Відродження, який панував в Західній Европі, головно в Італії. Цей стиль, особливо шириться в містах, що мали торговельні та культурні зв’язки з Заходом. Показове ширення стилю Відродження в містах, як Львів, Бардіїв, Пряшів, що лежали на цьому шляху. Найбільше пам’яток цієї доби залишилося у Львові — кінцем XVI ст. датуються будинки «Чорна кам’яниця» палац Корнякта, Трисвятительська каплиця та Успенська церква з вежою, каплиці Боїмів та Кампіні, церкви в Со-калі, Новоселиці, Любліні, Луцьку, Городку б. Львова, будинки в маєтках кн. Острозьких, в Межиріччі, Ярославі та інші будинки в Кам’янці, Луцьку.

Очевидно були впливи цього стилю на будівлях Східньої України — в Каневі, Чернігові, Остері, Переяславі, Новрод-Сіверську, але збереглося небагато.

Другу половину XVII ст. вважається золотим віком українського мистецтва. В Україні витворюється своєрідний стиль, що постав із сполуки українських тринавних церков із західньоевропейською базилікою і пізніше дістав назву українського барокко. Кульмінаційним часом розвитку цього стилю — пишного, урочистого — була доба Мазепи, великого мецената і фундатора низки пишних храмів.

Мазепа фундував будівництво величезних храмів у Києві: Братського та Микольського манастирів, церкви Всіх Святих у Лаврі, над Економічною брамою Лаври. В. Січинський нарахував збудованих в 1690-1705 роках Мазепою та закінчених після його смерти 12 храмів. До того ж нарахував В- Січинський до 20 храмів, зреставрованих Мазепою: собор Св. Софії, Михайлівсько-Золотоверхий манастир, Св. Успенський собор Лаври, Троїцька церква над Святою брамою Лаври, церкви — в Переяславі, Глухові. Чернігові, Батурині, Межигір’ї, Мгарський манастир тощо.

Навіть вороги визнавали заслуги Мазепи в справі церковного будівництва: Петро І казав, що Мазепа «великий строитель святым церквам», а старшина в Бендерах, після смерти Мазепи, не могла підрахувати всього, що Мазепа «розкинув і видав … щедрою рукою в побожному намірі на будову церков і манастирів».

Звичайно, ніхто не міг зрівнятися з Мазепою в справі будування та реставрації храмів, але він не був єдиний: його попередник, Са-мойлович, почав будувати собор Мгарського манастиря; будувала багата старшина: В. Борковський (Чернігів), М. Миклашевський (Київ, Глухів), Кочубей (Київ), К. Мокієвський (Київ), П. Герцик (Полтава), Мирович (Переяслав), І. Іскра (Полтава), Д. Горленко (Густинський манастир; М Борохович, Лизогуб (Чернігів), Гамалія та інші.

Нова доба архітектурного піднесення України зв’язана з діяльністю митрополита Рафаїла Заборовського і називають її ще «добою барокко Заборовського». До цієї доби належать твори видатного архітекта Шеделя (дзвіниці —, Києво-Печерської Лаври, Софійського собору, Михайлівського манастиря); у середині XVIII ст. в Україні шириться стиль пізнього барокко — рококо. До нього належить перлини мистецтва — Андріївська церква в Києві (1744-1787) — твір архітекта Растреллі, Покровська церква в Києві, церкви — в Козельці (архітект Квасов), славетний собор св. Юра у Львові, автором якого був Б. Меретіні-Мердерер

Від доби барокко залишилося більше пам’яток світського будівництва, ніж від попередніх часів. Причина цього, звичайно, в мате-ріялі, яким переважно користувалися — цегла. Але все ж таки більша частина будівель загинула не з причини нетривкости матеріялу Наприклад, під час руйнації Батурина в 1708 році загинуло багато пишних будинків старшини і, передусім, палац гетьмана на Гонча-рівці, що справляв імпозантне враження на чужинців. В. Січинський припускав, що збудував його архітект А. Зернікав. В цьому палаці була велика заля, прикрашена портретами видатних монархів Евро-пи, серед них на чільному місці був портрет Людовика XIV, якого дуже шанував Мазепа. В палаці була велика бібліотека з цінними книжками на різних мовах. Очевидно, були там і старовинні українські рукописи, зокрема славетна Пересопницька Євангелія — перлина українського мистецтва. В палаці була багата збірка зброї. Загинув він, загинули й інші будинки Мазепи в Києві та в селах Дегтярівці і Поросючці. Були прекрасні будинки Я. Лизогуба в Сед-неві, Д. Апостола — в Сорочинцях тощо. В Чернігові залишився будинок військової полкової канцелярії, зразок українського барокко. В Києві до останніх років у садибі Миколаївського манастиря стояв прекрасний будинок, що служив у XIX ст. як цейхгавз. Збереглася будівля Академії Наук, перебудована за митрополита Йоасафа Кроковського. За Мазепи це був двоповерховий будинок з аркадою й великими вікнами.

В 1730-их роках, як уже сказано, почалося знову піднесення мистецтва, зв’язане з діяльністю Г. Шеделя. Одночасно з ним працювали С. Ковнір, посполитий Києво-Печерської Лаври, та І. Григорович-Барський. Київ прикрашений був чудовими будинками: митрополичі палати в садибі Софійського собору та брама Заборовського і перлина — ансамбль будинків у Києво-Печерській Лаврі, знищений під час німецької окупації в 1943 році.

Були гарні будинки в Галичині, головним чином ратуші; серед них — славетна ратуша в Бережанах.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Історія України - Полонська-Василенко Наталія: Том 2