Головна Головна -> Підручники -> Підручник Історія України - Полонська-Василенко Наталія: Том 2 скачати онлайн-> УКРАЇНА У XIX СТОЛІТТІ Перші роки XIX століття

УКРАЇНА У XIX СТОЛІТТІ Перші роки XIX століття



6-го листопада 1796 року несподівано померла цариця Катерина ІІ. Протягом 34-літнього її правління Україна втратила всі свої права, останні залишки автономії, і була зрівняна з російськими губерніями. Українці покладали багато надііі на нового царя Павла, який, під час правління матері, виявляв інтерес та симпатії до України. Сподівалися навіть поновлення гетьманства. Проте, помилилися: Україна майже нічого не дістала від царя Павла. Єдине, що він зробив, це повернув Генеральний Земський та Підкоморський суди, Магдебурзьке право та старий адміністраційний поділ на повіти.

Року 1801 Павла задушили російські ґвардійські старшини. На престіл вступив Олександер 1 (1801-1825), який заявив, що правитиме за прикладом своєї бабуні, Катерини П. Вихований швайцарським емігрантом Лагарпом, Олександер мав репутацію ліберального, гуманного правителя. Він створив «неофіційний комітет» із друзів своєї молодости: росіянина, графа Новосільцева, українця, князя Кочубея та поляка, графа Чарторийського. По всій державі ширилися чутки про «нову еру». Змучені деспотизмом попередніх часів люди сподівалися кращого. Надію на скасування кріпацтва приніс закон про «вільних хліборобів», який давав право поміщикам звільняти іелян і переводити кріпаків на вільних селян. Але ця надія не справдилась.

Генерал-губернатором Малоросійським призначено князя Олексія Куракіна. Гуманний, освічений, він шанував українські традиції і користався серед громадянства популярністю. І. Котляревський навіть присвятив йому «Оду» українською мовою. Великою подією було відкриття 1805 року першого в Україні університету, в Харкові. Засновано його заходами шляхетства та купецтва; на чолі поміщиків стояв В. Каразін. Навколо університету, ректором якого був П. Гулак-Артемовський, скупчилися українські вчені та письменники. Серед професорів були ліберальні західньоевропейські вчені, в тому числі філософ Шад.

У Харкові почали видавати часописи: «Украинский Вестник», «Украинский Журнал». В. Каразін заснував Філотехнічне Товариство, яке тирило нові технічні методи в сільському господарстві. З-поміж його численних членів багато було противників кріпацтва.

Своєрідного характеру набула Одеса: вона хутко зростала, приваблюючи чужинців-комерсантів і промисловців. На якийсь час провід у цьому місті опинився в руках французьких емігрантів — герцога Рішельє та графа Дерібаса. Тут постав культурний осередок європейського, космополітичного типу.

Цілком інший характер мало Правобережжя. Після розбору Польщі шляхта побоювалася втратити своє упривілейоване становище, а селянство сподівалося полегш від православної цариці. Проте, в Петербурзі курс був узятий на підтримку польської шляхти, і вона зберегла свої маєтки, посади, загальне становище. Олександер 1, що перебував під впливом польського патріота Адама Чарторийського, зблизився із групою польських магнатів: графом Браніцьким, Іллінським, Ржевуським, Потоцьким, Ожаровським, князем Любомирським, які зайняли високі пости. До цього треба додати довготривалий роман царя з М. Наришкіною, народженою княжною Четвертинською. Все це творило при дворі молодого царя атмосферу, сприятливу для польського панства. Польща залишалася польською країною під російською владою; в ній панували польські дідичі, польська культура, мова.

За Павла 1 і Олександра 1 поновлено уніятську та католицьку церкви. У Вільні засновано уніятську семінарію; заходами князя Чарторийського відкрито низку польських шкіл, а в Крем’янці — польський ліцей.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Історія України - Полонська-Василенко Наталія: Том 2