Головна Головна -> Підручники -> Підручник Історія України - Полонська-Василенко Наталія: Том 2 скачати онлайн-> б) Ліквідація уніятської церкви на Холмщині та Підляшші

б) Ліквідація уніятської церкви на Холмщині та Підляшші



Після ліквідації унії на всій Правобаражній Україні, унія ще протягом 35 років залишалася на Холмщині.

Холмщина, після першого розбору Польщі, опинилася під владою Австрії. Року 1809 вона перейшла до Варшавського герцоґства, а року 1815 — до Польського королівства і з ним була прилучена до Росії. Спочатку Холмська діецезія належала до Галицької митрополії. Протягом 200 років (з 1652 р.) на Холмщині була Уніятська Церква, яка глибоко пройшла до свідомості народу. На Холмщині особливо сильною була латинізація обряду та польонізація української людности. Російський уряд, почавши після повстання 1863 року боротьбу з польськими впливами самовільно призначив на єпископа Холмського Івана Калінського, не знаючи, що він був ворог Росії. Року 1866 його заслано до Вятки. Управління Холмською єпархією було передане консисторії, яка головно через галицьких москвофілів почала боротьбу з латинськими впливами на обрядах і польською мовою у проповідях. Це викликало опозицію населення, яке звикло до златинізованої Богослужби. Пала Пій IX засудив цю акцію консисторії і призначив на єпископа Холмського Михайла Куземського (1868-1871). Але російський уряд добився його димісїї. На адміністратора Холмщини був призначений священик Маркел Попель, твердий москвофіл, який рішуче повів боротьбу з польсько-латинськими впливами. Справа обряду набула політичного характеру і перейшла в боротьбу між москвофілами та прихильниками Польщі. Року 1871 Попель заборонив святкувати Непорочне Зачаття, Боже Тіло, пам’ять Йоасафата, поминати папу, а натомість наказав поминати петербурзький Синод і т. д. У селах ці розпорядження викликали обурення. Почалися повстання, які російське військо «усмиряло». Сотні священиків та вірних заслано на Сибір. Особливо криваві події розгорнулися в селах Пратулині та Дрелові, де забито багато селян, а ще більше заслано. Ціла Холмщина і Підляшшя спливали мученицькою кров’ю.

Під примусом російського начальства у 1875 році частина населення Холмщини та Підляшшя подала прохання до Петербургу — зліквідувати Уніятську Церкву, і того ж року відбулося урочисте «приєднання» українського населення Холмщини та Підляшшя до православ’я. Головний організатор цього приєднання, Маркел Попель, був призначений на єпископа Люблінського.

Наслідки знищення унії для Холмщини та Підляшшя були трагічні. «Опір народу й духовенства приборкано силою, — пише протестантський автор. — … Коло 70 уніятських священиків заслано; майже такій самій кількості пощастило втекти до сусідньої Галичини і знайти притулок в уніятських парохів. Зрештою треба признати, що ніхто так завзято не нищив Уніятську Церкву на Холмщині, як саме галицькі священики, що переселилися до Росії. Нова Церква в цім краю була звичайно московська, а не українсько-православна» .

Наслідком нищення Уніятської Церкви, як сказано, була посилена втеча за кордон, до Галичини. Але не всі корилися й не всі тікали: багато люду залишилося католиками, не маючи офіційної Церкви. Для них створено спеціяльний термін — «упорствующие». Характеристично, що в 1905 році, коли проголошена була свобода релігії, на Холмщині та Підляшші виявилося понад 200.000 католиків, які, очевидно, пропали для українства, спольонізувавшися під впливом польсько-католицького духовенства.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Історія України - Полонська-Василенко Наталія: Том 2